ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року Справа № 925/560/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,суддів:Куровського С.В., Поліщука В.Ю. (доповідач),розглянувшикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А.,на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2015 року,та рішенняГосподарського суду Черкаської області від 14 травня 2015 року,у справі№ 925/560/14,за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. (м. Черкаси),доТовариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" (м. Полтава), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відкрите акціонерне товариство "Шрамківський цукровий завод" (м. Черкаси),треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Білера Олег Вікторович (м. Черкаси) та Приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович (смт. Драбів, Драбівський район, Черкаська область), провизнання недійсним Договору купівлі-продажу,за участю представників: від ТзОВ "Етуаль": Нестеренко О.Ф. - представник (довіреність від 05.10.2011 року);представники інших учасників судового провадження не з'явились;в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.04.2014 року порушено провадження у справі № 925/560/14 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. (далі за текстом - ТзОВ "ЛЛЛ" в особі ліквідатора Білика О.А.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" (далі за текстом - ТзОВ "Етуаль") про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 27.04.2007 року № 1337. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на ту обставину, що на момент укладення Договору купівлі-продажу, спірний майновий комплекс перебував під арештом, аукціон з продажу майнового комплексу було проведено з порушенням чинного на той момент законодавства.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року у справі № 925/560/14 (суддя - Пащенко А.Д.) в задоволенні позовних вимог ТзОВ "ЛЛЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 року у справі № 925/560/14 (головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Гарник Л.Л., Шевченко Е.О.) апеляційну скаргу ТзОВ "ЛЛЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. залишено без задоволення; рішення Господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року у справі № 925/560/14 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що порушення норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду відсутні.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій рішенням та постановою, ТзОВ "ЛЛЛ" в особі ліквідатора Білика О.А. звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року у справі № 925/560/14 в частині відмови у визнанні недійсним Договору купівлі-продажу від 27.04.2007 року, укладеного між ТзОВ "ЛЛЛ" та ТзОВ "Етуаль", посвідченого приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О.В. 27.04.2007 року, зареєстрованого в Реєстрі за № 1337; скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 року у справі № 925/560/14 в частині відмови скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року у справі № 925/560/14 в частині відмови у визнанні недійсним Договору купівлі-продажу від 27.04.2007 року, укладеного між ТзОВ "ЛЛЛ" та ТзОВ "Етуаль", посвідченого приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О.В. 27.04.2007 року, зареєстрованого в Реєстрі за № 1337; прийняти нове судове рішення, яким визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 27.04.2007 року, укладений між ТзОВ "ЛЛЛ" та ТзОВ "Етуаль", посвідчений приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О.В. 27.04.2007 року, зареєстрований в Реєстрі за № 1337. При цьому, скаржник посилається на невірне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.12.2015 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "ЛЛЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Представник ТзОВ "Етуаль" в судовому засіданні, проти поданої ТзОВ "ЛЛЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. касаційної скарги заперечив, з підстав наведених у Відзиві від 03.12.2015 року, просив залишити її без задоволення, а прийняті місцевим та апеляційним господарськими судами рішення та постанову - залишити без змін, як законні та обґрунтовані.

Скаржник та інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

ТзОВ "ЛЛЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до ТзОВ "Етуаль" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 27.04.2007 року № 1337. В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на ту обставину, що на момент укладення спірного Договору купівлі-продажу, спірний майновий комплекс перебував під арештом, аукціон з продажу майнового комплексу було проведено з порушенням чинного на той момент законодавства.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.06.2014 року у справі № 925/560/14 в задоволенні позовних вимог ТзОВ "ЛЛЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 року у справі № 925/560/14 апеляційну скаргу ТзОВ "ЛЛЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. залишено без задоволення; рішення Господарського суду Черкаської області від 03.06.2014 року у справі № 925/560/14 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що не вбачає підстави для зміни чи скасування спірного рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2015 року касаційну ТзОВ "ЛЛЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. було задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2014 року та рішення Господарського суду Черкаської області від 3 червня 2014 року у справі № 925/560/14 скасовано. Справу № 925/560/14 передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області. Скасовуючи спірні судові акти, господарський суд касаційної інстанції вказав на те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Зокрема, колегія суддів відзначила, що господарськими судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам позивача щодо адреси спірного майнового комплексу та не з'ясовано, за якою саме адресою цей комплекс розташований (будинок АДРЕСА_2 а також не вказано, які докази надано позивачем на підтвердження своїх тверджень.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи встановлено наступне.

09.03.2004 року між Відкритим акціонерним товариство „Шрамківський цукровий завод" (далі за текстом - ВАТ „Шрамківський цукровий завод") (продавець) в особі арбітражного керуючого-ліквідатора Захарчука В.С. (діючого на підставі ухвали Господарського суду Черкаської області від 03.11.2003 року у справі № 08/2102 та Рішення Комітету кредиторів від 05.03.2004 року, Протокол № 6) та ТзОВ „ЛЛЛ" (покупець) в особі генерального директора Липи В.В., укладено Договір купівлі-продажу підприємства-банкрута, посвідчений приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу. Додатковою угодою від 10.03.2004 року до цього Договору, пункт 1.1. Договору доповнено, зокрема, тим, що на земельній ділянці, яка не приватизована, розташований майновий комплекс цукрового заводу загальною площею 19 226,3 кв.м, до складу якого входять (наведений перелік майна) будівлі, споруди, продані ТзОВ "Етуаль" за спірним Договором.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 30.08.2005 року у справі № 01/3626 ТзОВ „ЛЛЛ" визнано банкрутом, в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Білеру О.В.

14.12.2006 року ТзОВ "Уманський центр оцінювачів" було складено Звіт про оцінку комплексу будівель та споруд ВАТ „Шрамківський цукровий завод" по АДРЕСА_1, Драбівський район, Черкаська область. Метою оцінки вказано: визначення ринкової вартості, функція оцінки - для продажу на конкурентних засадах.

За висновками місцевого господарського суду перелік будівель і споруд, наведений у Звіті про оцінку комплексу будівель і споруд, відповідає переліку майна проданого по спірному Договору. Загальна оціночна вартість об'єктів становила 89 991 грн. 00 коп. без ПДВ і 107989 грн. 20 коп. з ПДВ.

В газеті „Черкаський край" від 08.03.2007 року опубліковано оголошення про продаж ТзОВ „ЛЛЛ" майнового комплексу колишнього Шрамківського цукрового заводу в смт. Шрамківка, Драбівського району Черкаської області, початкова вартість - 90 000 грн. 00 коп.

Заяви на участь у відкритих торгах з продажу майна Шрамківського цукрового заводу подали: НВП ТзОВ "Аргус", ТзОВ „Етуаль", ЗАТ "БМУ-27" , ВАТ "БМУ №3", які, згідно Протоколу реєстрації учасників відкритих торгів від 10.04.2007 року, зареєстровані учасниками торгів. Місцезнаходження об'єктів продажу визначено як: АДРЕСА_1. На продаж виставлений цілісний майновий комплекс ВАТ „Шрамківський цукровий завод" у складі відповідних об'єктів нерухомості (Лот № 1), власник об'єкту продажу ТзОВ „ЛЛЛ". Перелік об'єктів Лоту № 1 відповідає переліку проданого за спірним Договором майна об'єкта.

Згідно Протоколу № 1 проведення відкритих торгів в процедурі банкрутства від 10.04.2007 року, переможцем торгів стало ТзОВ „Етуаль". Протокол затверджений організатором відкритих торгів, арбітражним керуючим (ліквідатор) Білера О.В. 10.04.2007 року. У Протоколі зазначено, що його затвердження є підставою для укладення договору купівлі-продажу після повної сплати коштів на рахунок продавця та підписання Акта приймання-передачі майна до 20.04.2007 року.

27.04.2007 року ТзОВ „ЛЛЛ", перебуваючи в процедурі ліквідації, (продавець за договором) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білери О.В. уклало з ТзОВ „Етуаль" (покупець за договором) в особі Атаманенка В.І.(діючого по довіреності, посвідченої приватним нотаріусом 27.04.2007 року та зареєстрованої в реєстрі за № 2871) Договір купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу, посвідчений 27.04.2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 1337 приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюк О.В. Договір внесений до Державного реєстру правочинів, про що свідчить витяг з Державного реєстру правочинів № 3929823, виданий приватним нотаріусом Бірюк О.В. 03.05.2007 року, номер правочину 2066182.

За умовами вказаного Договору, продавець продає і зобов'язується передати у власність покупця, а покупець сплачує вартість та приймає майновий комплекс цукрового заводу, далі по тексту "Об'єкт" за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер 56338427. Об'єктом купівлі-продажу є: контора (Ааа), адмінприміщення (Б5), склад мішкотари (Ж), уборна (І), кладова (І'), кладова (І''), архів (І 3), прохідна (Ї), побутове приміщення (К), прибудова (к), тепловозне депо (С), прибудова (с), прибудова (с'), контора депо (Т), прибудова (т), прибудова (т'), сауна (Ц), димова труба (1), огорожа (1,2). Загальна площа об'єкта становить 2862,4 кв.м (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, об'єкт продається з усіма діючими внутрішніми системами електрозабезпечення та комунікаціями. Разом з підписанням Договору продавець зобов'язується передати покупцеві надану документацію, яка стосується Об'єкту та комунікацій..

Продавець гарантує та підтверджує, що Об'єкт нікому не проданий, не дарований, не заставлений, під арештом не знаходиться, судових позовів щодо нього немає, договірних відносин щодо використання, в т.ч. оренди не укладено (п.1.3 Договору).

Продавець гарантує, що на момент підписання Договору, він має всі документи на Об'єкт, які підтверджують право власності (п.1.4 Договору).

Згідно п.2.2 Договору, ціна Договору склала 99 000 грн. 00 коп. без ПДВ, які покупець зобов'язався перерахувати на розрахунковий рахунок продавця протягом одного робочого дня з моменту підписання Договору.

Об'єкт переходить у власність покупця після його державної реєстрації в Драбівському відділку БТІ та повного розрахунку з продавцем (п.2.5 Договору).

Згідно ст. 120 Земельного кодексу України, у зв'язку із переходом права власності на Об'єкт до покупця переходить право користування частиною земельної ділянки (п.3.3 Договору).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.05.2009 року скасовано ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.08.2005 року про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ „ЛЛЛ" та постанову Господарського суду Черкаської області від 30.08.2005 року про визнання ТзОВ „ЛЛЛ" банкрутом за нововиявленими обставинами, а провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010 року ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.05.2009 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.01.2010 року скасовано, справу № 01/3626, в частині розгляду заяви Приватного підприємства "Близнюки" про перегляд ухвали Господарського суду Черкаської області від 08.08.2005 року за нововиявленими обставинами, направлено на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.08.2010 року провадження у справі № 18-01/3626 про банкрутство ТзОВ „ЛЛЛ" припинено на підставі п. 1) ст. 80 ГПК України.

На підставі наведеного, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент укладення спірного Договору арбітражний керуючий - ліквідатор Білера О.В., який від імені ТзОВ „ЛЛЛ" уклав спірний Договір, діяв згідно Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і мав повноваження ліквідатора ТзОВ „ЛЛЛ" до моменту припинення провадження у справі ухвалою суду від 26.08.2010 року.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Драбівського виробничого підрозділу Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації № 14308778 від 20.04.2007 року, реєстраційний номер 5638427, бланк серії ССС № 796620, власником майнового комплексу цукрового заводу за адресою: АДРЕСА_1, являється ТОВ „ЛЛЛ"; номер запису: 16 у книзі № 1. Підстава виникнення права власності: дублікат договору купівлі-продажу /1111/ 17.04.2007 /приватний нотаріус Бірюк О.В. ( том 1, арк. справи 62).

Матеріалами справи підтверджується, що згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Драбівського виробничого підрозділу Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації 14309013 від 20.04.2007 року, реєстраційний номер 5638427, бланк серії ССС № 796621 власниками майнового комплексу цукрового заводу за адресою: АДРЕСА_1, номер запису 16 у книзі 1 є: ОСОБА_13, підстава виникнення: договір купівлі-продажу /750/30.03.2006/ приватний нотаріус Бірюк О.В., приватна власність, частка не вказана; ОСОБА_14, підстава виникнення: договір купівлі-продажу /748/30.03.2006/ приватний нотаріус Бірюк О.В., приватна власність, частка не вказана; „ЛЛЛ" товариство з обмеженою відповідальністю, підстава виникнення: дублікат договору купівлі-продажу /1111/17.04.2007/ приватний нотаріус Бірюк О.В., колективна власність, частка не вказана. Опис об'єкта містить перелік майна, яке не повно відповідає переліку проданого майна об'єкта у спірному договорі, а саме: загальна площа об'єкта 4069,4 кв.м, загальна площа проданого об'єкта по спірному договору становить 2862,4 кв.м.; у складі проданого майна по спірному договору відсутній склад готової продукції (И) загальною площею 1162,6 кв.м. (том 1, арк. справи 63)

На підставі матеріалів справи, судами встановлено, що за договором купівлі-продажу від 27.04.2007 року проданий не весь комплекс цукрового заводу по АДРЕСА_1, а його окремі будівлі і споруди.

Під час нового розгляду справи, судами першої та апеляційної інстанцій, також, встановлено, що згідно Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна №34510921, виданого 30.12.2011 року , у реєстрі 18.06.2004 року за № 34915 (на підставі ухвали Господарського суду Черкаської області від 24.05.2004 року у справі № 16/1638) зареєстрований тип обтяження: арешт нерухомого майна - весь майновий комплекс ВАТ „Шрамківський цукровий завод", АДРЕСА_3, власник: ТзОВ „ЛЛЛ" (перелік арештованого майна не вказаний); також, 19.05.2011 року за № 11188344 (на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту від 19.04.2011 року Соснівського ВДВС ЧМУЮ) зареєстровано арешт майна, об'єкт обтяження - все нерухоме майно ТзОВ „ЛЛЛ" (перелік арештованого майна не вказаний) ( том 1, арк. справи 65).

У господарській справі № 16/1638, (ухвалою суду в якій накладено арешт на майновий комплекс ВАТ „Шрамківський цукровий завод") розглянуто позов ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі Черкаського обласного управління ВАТ „Ощадбанк" до ВАТ „Шрамківський цукровий завод" та до ТзОВ „ЛЛЛ" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу підприємства - банкрута від 09.03.2004 року.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.08.2004 року у справі № 16/1638, яке набрало законної сили, позивачу відмовлено у позові повністю за недоведеністю обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог.

За висновками судів, на дату укладення спірного Договору було зареєстроване обтяження на весь майновий комплекс ВАТ „Шрамківський цукровий завод", АДРЕСА_3, а не на комплекс цукрового заводу за адресою: АДРЕСА_1, окремі об'єкти нерухомого майна якого, є предметом купівлі-продажу за спірним договором.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.01.2011 року у справі № 14-10-08/2102, яка залишена без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 року та Вищого господарського суду України від 16.10.2011 року (за заявою ліквідатора ВАТ „Шрамківський цукровий завод") визнано недійсними Договір купівлі-продажу підприємства-банкрута від 09.03.2004 року та Додаткову угоду до нього від 10.03.2004 року, за яким ТзОВ „ЛЛЛ" набуло права власності на майно, серед якого і майно, що було продано відповідачу на підставі спірного Договору від 27.07.2007 року.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.12.2012 року у справі № 11/12/5026/2040/2011, залишеним без змін за результатами апеляційного та касаційного провадження, у задоволенні позовних вимог Ліквідатора ВАТ „Шрамківський цукровий завод" до ТзОВ „Етуаль" про витребування майна шляхом передання його власнику - відмовлено у зв'язку з пропуском без поважних причин встановленої законом загальної позовної давності.

При цьому, господарськими судами встановлено, що ліквідатор ТзОВ "ЛЛЛ" (в межах справи № 14/5026/832/2011 про банкрутство ТзОВ „ЛЛЛ", ініціюючим кредитором у якій є ВАТ „Шрамківський цукровий завод"), звертався до господарського суду з позовом про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 27.07.2007 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.03.2013 заяву ліквідатора задоволено повністю, визнано недійсним спірний Договір купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу від 27.04.2007 року та ухвалено повернути майновий комплекс ТзОВ „ЛЛЛ".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року зазначену ухвалу скасовано, припинено позовне провадження у справі № 14/5026/832/2011 з підстав необхідності розгляду поданої ліквідатором заяви в порядку позовного провадження, а не в порядку передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". При цьому, апеляційним судом встановлено, що на момент укладення правочину купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу від 27.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Бірюком О.В. (реєстр № 1337), сторонами повністю додержано, встановлені ст. 203 ЦК України, вимоги та відразу виконано цей правочин, а також встановлено відсутність будь-яких обтяжень майнового комплексу цукрового заводу, що придбаний ТзОВ „Етуаль", місцезнаходження якого АДРЕСА_1. Вказана постанова Київського апеляційного господарського суду залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2013 року у справі № 14/5026/832/2011.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року у справі № 925/560/14 в задоволенні позовних вимог ТзОВ "ЛЛЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 року у справі № 925/560/14 апеляційну скаргу ТзОВ "ЛЛЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. залишено без задоволення; рішення Господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року у справі № 925/560/14 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що порушення норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду відсутні.

Приймаючи оскаржені у справі судові акти, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що станом на 27.04.2007 року апелянт - продавець ТзОВ „ЛЛЛ", був законним власником спірного майна, а ТзОВ „Етуаль", в свою чергу, на законних правових підставах набуло права власності на спірне майно придбавши його у ТзОВ „ЛЛЛ" через відплатний правочин, який не розірвано або визнано недійсним.

При цьому, господарські суди попередніх інстанцій застосували приписи ст.35 ГПК України щодо фактів встановлених Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року у справі № 14/5026/832/2011.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій рішенням та постановою, ТзОВ "ЛЛЛ" в особі ліквідатора Білика О.А. звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року у справі № 925/560/14 в частині відмови у визнанні недійсним Договору купівлі-продажу від 27.04.2007 року, укладеного між ТзОВ "ЛЛЛ" та ТзОВ "Етуаль", посвідченого приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О.В. 27.04.2007 року, зареєстрованого в Реєстрі за № 1337; скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 року у справі № 925/560/14 в частині відмови скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року у справі № 925/560/14 в частині відмови у визнанні недійсним Договору купівлі-продажу від 27.04.2007 року, укладеного між ТзОВ "ЛЛЛ" та ТзОВ "Етуаль", посвідченого приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О.В. 27.04.2007 року, зареєстрованого в Реєстрі за № 1337; прийняти нове судове рішення, яким визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 27.04.2007 року, укладений між ТзОВ "ЛЛЛ" та ТзОВ "Етуаль", посвідчений приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О.В. 27.04.2007 року, зареєстрований в Реєстрі за № 1337.

Задовольняючи, подану ТзОВ "ЛЛЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А., касаційну скаргу частково, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 ГПК України).

У відповідності зі ст. 84 ГПК України, рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому, зокрема, у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Пунктами 1, 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 року роз'яснено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, згідно зі ст. 43 ГПК України, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Однак, як свідчить зміст оскаржуваних рішення та постанови, місцевий та апеляційний господарські суди, під час розгляду цієї справи, вказаних вище вимог ГПК України не дотримались.

Відповідно до ст.11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Так, скасовуючи рішення Господарського суду Черкаської області від 03.06.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 року у справі № 925/560/14, суд касаційної інстанції вказав на те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Зокрема, колегія суддів касаційної інстанції відзначила, що господарськими судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам позивача щодо адреси спірного майнового комплексу та не з'ясовано, за якою саме адресою цей комплекс розташований (будинок АДРЕСА_2 а також не вказано, які докази надано позивачем на підтвердження своїх тверджень.

При цьому, встановивши що юридичною адресою ВАТ „Шрамківський цукровий завод" є: АДРЕСА_3, а майновий комплекс цукрового заводу зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, суди попередніх інстанцій не встановили чи входив означений майновий комплекс, зокрема, окремі об'єкти нерухомого майна, що є предметом купівлі-продажу за спірним Договором, до цілісного майнового комплексу ВАТ „Шрамківський цукровий завод" на момент накладення заборони (на підставі ухвали Господарського суду Черкаської області від 24.05.2004 року у справі № 16/1638) та чи розповсюджується на ці об'єкти поняття "весь майновий комплекс ВАТ „Шрамківський цукровий завод".

Водночас, суди попередніх інстанцій, частково з'ясувавши підстави заявленого позову, оцінки усім наведеним в його обґрунтування доводам не надали; з'ясовуючи суть спору, усіх необхідних обставин для його вирішення не встановили. Крім того господарськими судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Таким чином, господарські суди першої та апеляційної інстанцій, в порушення приписів ст.11112 ГПК України, не виконали вказівок Вищого господарського суду України, наведених у постанові Вищого господарського суду України від 12.02.2015 року у справі №925/560/14 в повному обсязі.

Зокрема, господарські суди не встановили та не надали належної правової оцінки складу та статусу майна, що було продано за спірним Договором, з урахуванням Рішення зборів Комітету кредиторів ТзОВ "ЛЛЛ" від 21.02.2007 року (том 1, арк. справи 70), Витягу за Звіту про оцінку майна боржника ТзОВ "ЛЛЛ" від 14.12.2006 року (том 1, арк. справи 72), Протоколу реєстрації учасників відкритих торгів з продажу цілісного майнового комплексу ВАТ „Шрамківський цукровий завод" від 10.04.2007 року (том 1, арк. справи 82), Протоколу №1 проведення відкритих торгів в процедурі банкрутства від 10.04.2007 року (том 1, арк. справи 83).

При цьому, дослідивши вказане, господарським судам належить встановити, чи мав позивач, ТзОВ "ЛЛЛ", на момент укладення спірного Договору купівлі-продажу, належним чином підтверджене право розпоряджатися майном, що є предметом означеного договору.

Крім того, посилаючись на Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно Драбівського виробничого підрозділу Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації 14309013 від 20.04.2007 року, реєстраційний номер 5638427, бланк серії ССС № 796621 (том 1, арк. справи 63) та встановивши, що власниками майнового комплексу цукрового заводу розташованого за адресою: АДРЕСА_1, є: ОСОБА_13 (підстава виникнення: договір купівлі-продажу /750/ 30.03.2006/ приватний нотаріус Бірюк О.В., приватна власність, частка не вказана; ОСОБА_14, підстава виникнення: договір купівлі-продажу/ 748/30.03.2006/ приватний нотаріус Бірюк О.В., приватна власність, частка не вказана; ТзОВ „ЛЛЛ", підстава виникнення: дублікат договору купівлі-продажу/ 1111/ 17.04.2007/ приватний нотаріус Бірюк О.В., колективна власність, частка не вказана, а також те, що опис об'єкта містить перелік майна, яке не повно відповідає переліку проданого майна об'єкта у спірному договорі, а саме: загальна площа об'єкта 4069,4 кв.м, загальна площа проданого об'єкта по спірному договору становить 2862,4 кв.м.; у складі проданого майна по спірному договору відсутній склад готової продукції (И) загальною площею 1162,6 кв.м., не встановили з яких підстав у складі проданого майна за спірним Договором міститься прохідна (літ. Ї), яка, відповідно до вищевказаного Витягу, на праві власності належить ОСОБА_13

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним відзначити, що розглядаючи у цій справі спір про визнання недійсним Договору купівлі-продажу, вчиненому у процедурі ліквідації ТзОВ "ЛЛЛ", суди попередніх інстанцій не встановили яким чином вказаний правочин впливає або порушує права та законні інтереси позивача, ТзОВ "ЛЛЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А., та чи призведе, прийняте у цій справі рішення, до відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У відповідності зі ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).

Згідно зі ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких підстав, постанова Київського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2015 року та рішення Господарського суду Черкаської області від 14 травня 2015 року у справі № 15/925/560/14 мають бути скасовані, а справа - направлена на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, місцевому господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2015 року та рішення Господарського суду Черкаської області від 14 травня 2015 року у справі № 925/560/14 скасувати.

3. Справу № 925/560/14 передати на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддяО.С. Удовиченко судді: С.В. Куровський В.Ю. Поліщук