ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року Справа № 922/3153/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)розглянувши касаційну скаргу Харківської міської радина постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2015у справі№ 922/3153/15 Господарського суду Харківської областіза позовомПрокурора Комінтернівського району міста ХарковадоХарківської міської радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДержавна інспекція сільського господарства в Харківській областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаОбслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Кампус"провизнання незаконним та скасування рішення

за участю представників сторін від:

позивача: Безкоровайний Б.О. (посв. № 031087)

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Комінтернівського району міста Харкова звернувся з позовом до Харківської міської ради, в якому просив визнати незаконним та скасувати пункт 10 додатку 2 до рішення Харківської міської ради "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та експлуатації об'єктів" від 19.12.2012 № 950/12. В обґрунтування позову прокурор зазначав про те, що спірним рішенням ради Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "КАМПУС" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки, площею орієнтовно 2,6200 га, для будівництва та подальшої експлуатації житлових будинків по проспекту Гагаріна, 187. Прокурор наголошував на тому, що вказаний кооператив створено всупереч приписів статей 133, 135, 137 Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, тому за приписами Глави 5 названого Кодексу та статті 41 Земельного кодексу України за своєю організаційно-правовою формою не відноситься до житлово-будівельного кооперативу. Відтак прокурор вважав, що пункт 10 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 19.12.2012 № 950/12 прийнятий всупереч статті 41 Земельного кодексу України та має бути визнаний судом незаконним та скасований відповідно до вимог статті 152 цього ж Кодексу та статті 21 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.07.2015, ухваленим суддею Пономаренко Т.О., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення, суд виходив з обставин невідповідності правового статусу, мети та підстав створення Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "КАМПУС" вимогам чинного законодавства, що регулює порядок передачі землі житлово-будівельним кооперативам. З огляду на що, суд дійшов висновку про незаконність спірного рішення ради, яким третій особі у справі надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки для будівництва та подальшої експлуатації житлових будинків. При цьому, суд керувався приписами статті 41 Земельного кодексу України, статей 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР, положеннями Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу.

Харківський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Слободін М.М. - головуючий, Гончар Т.В., Гребенюк Н.В., постановою від 19.10.2015 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Харківська міська рада звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає про незастосування судами до спірних правовідносин Закону України "Про кооперацію", відповідно до якого Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "КАМПУС" може бути одночасно і житлово-будівельним і обслуговуючим. На думку скаржника, зазначене не суперечить Житловому кодексу УРСР та Примірному статуту житлово-будівельного кооперативу. Також скаржник вказує на безпідставний висновок судів про порушення Харківською міськрадою приписів статті 41 Земельного кодексу України, з огляду на те, що спірне рішення ради не містить посилань на зазначену норму. При цьому, скаржник посилається на порушення судами приписів статей 133, 134, 135, 137 Житлового кодексу Української РСР, статей 5, 6 Закону України "Про кооперацію".

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що предметом даного судового розгляду є вимога прокурора Комінтернівського району міста Харкова до Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування пункту 10 додатку 2 до рішення Харківської міської ради "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та експлуатації об'єктів" від 19.12.2012 № 950/12. Судами попередніх інстанцій установлено те, що спірним пунктом 10 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 19.12.2012 № 950/12 Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кампус" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки, площею орієнтовно 2,6200 га, для будівництва та подальшої експлуатації житлових будинків по проспекту Гагаріна, 187. Відповідно до приписів частини першої статті 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Згідно зі статтею 133 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до ЖБК і одержати в ньому квартиру. У відповідності до приписів статті 135 Житлового кодексу Української РСР до членів житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов. Житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється цим Кодексом, Примірним статутом та іншими актами законодавства (стаття 137 Житлового кодексу Української РСР). Пунктом 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу визначено, що число громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. При будівництві жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, не може бути менше 5 чоловік. Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що даючи дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кампус", Харківська міська рада мала врахувати мету створення такого кооперативу, порядок його організації та діяльності відповідно до вимог Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту. При наданні земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кампус", як спеціальному суб'єкту, передбаченому статтею 41 Земельного кодексу України, рада зобов'язана з'ясовувати правовий статус, мету та підстави його створення. Розглядаючи спір по суті, суди попередніх інстанцій установили обставини того, що Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Кампус" створено всупереч приписам статей 133, 135, 137 Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту, які по відношенню до Законів України "Про кооперацію" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є спеціальними нормативно-правовими актами та підлягають застосуванню до правовідносин сторін у даній справі. Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, ураховуючи невідповідність спірного рішення ради в оспорюваній частині вимогам статті 41 Земельного кодексу України, статей 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР, Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу суди дійшли правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог прокурора. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Згідно з частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Таким чином, підстав для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 у справі № 922/3153/15 Господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець