ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2015 року Справа № 917/650/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Васищака І.Мрозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуУправління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської радина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 24.09.15у справі№917/650/15господарського судуПолтавської областіза позовомУправління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської радидоПолтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання недійсним рішенняза участю представників від:позивачаПашко Н.С. (дов. від 16.12.15)відповідачаХарченко С.В. (дов. від 14.12.15)
В С Т А Н О В И В :
Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/16-рш від 30.01.15 по справі № 01-13-50/189-2014.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.07.15 (суддя Бунякіна Г.І.) позов задоволено. При цьому суд виходив з того, що вимога відповідача № 01/6213 від 15.12.14 (на яку посилається АМК у спірному рішенні) про надання документів є незаконною, а відтак, позивач мав право її не виконувати. Відтак, рішення адміністративної колегії Полтавського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/16-рш від 30.01.15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" по щодо позивача прийняте з порушенням законодавства.
За результатом апеляційного перегляду справи Харківський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Івакіної В.О., суддів: Бондаренко В.П., Шепітько І.І.) 24.09.15 прийняв постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував, в позові відмовив, пославшись на правомірність вимоги відповідача та неправомірність дій позивача щодо відмови надати витребувані документи, що і стало підставою для накладення на останнього штрафу.
Не погоджуючись із постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Скарга обґрунтована тим, що рішення адміністративної колегії Полтавського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/16-рш від 30.01.15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" по справі № 01-13-50/189-2014 прийняте з порушенням або неправильним застосуванням норм матеріального права. Останній не вбачає у свої діях порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки ним не було проігноровано вимогу № 01/6213 від 15.12.14 (як посилається АМК у спірному рішенні), а лише запропоновано письмово привести вимогу у відповідність до вимог чинного законодавства, конкретизувати обсяг питань для надання інформації а аспекті досліджуваного ринку чи інших підстав. Відповідач надав відзив, в якому заперечує проти доводів касаційної скарги, постанову просить залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 09.12.14 головним спеціалістом Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач у справі) було зафіксовано будівництво Діагностичного центру по вул. Чапаєва, 2б в м. Полтава. З акту фіксації вбачається, що замовником будівництва даного об'єкту виступає позивач у справі - Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради. Зазначене підтверджується паспортом будівельного об'єкта, який розміщений на паркані будівництва.
Відповідач 15.12.14 направив на адресу позивача вимогу № 01/6213, в якій позивач повідомлявся про здійснення постійного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на ринку будівництва житла та інших житлових об'єктів та про необхідність надання з огляду на це запитуваної інформації та документів згідно переліку.
Позивач, в свою чергу, направив на адресу відповідача лист № 01-03/05-3231 від 19.12.14, в якому зазначив, що отримання запитуваної інформації в межах запиту неможливе, оскільки здійснення постійного контролю у сфері будівництва, в тому числі і житла та інших житлових об'єктів, з боку служб відповідача, є за межами чинного законодавства, в тому числі і антимонопольного. Також, позивач вказав, що за ч. 1 п. 5 ст. 7 та ч. 1 п. 5 ст. 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" інформація може вимагатися лише при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведенні перевірки. Тому, позивач просив привести текст вимоги у відповідність до чинного законодавства.
30.01.15 відповідачем прийнято рішення № 01/16-рш у справі № 01-13-50/189-2014, за яким визнано дії позивача щодо неподання інформації територіальному відділенню комітету на вимогу від 15.12.14 № 01/6213 у встановлений у строк порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; накладено штраф у розмірі 33983,00 грн., що складає 1999 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/16-рш від 30.01.15 у справі № 01-13-50/189-2014, суд першої інстанції виходив з того, що дослідження будівництва Діагностичного центру не підпадає під дослідження ринку будівництва доступного житла, а посилання відповідача на здійснення постійного контролю є некоректним. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України не наведено достатніх доводів на підтвердження порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Втім, з таким висновком не погодився суд апеляційної інстанції, який рішення скасував, в позові відмовив, вказавши на прийнятті спірного рішення тервідділення діяло виключно в межах чинного законодавства про захист економічної конкуренції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію апеляційного суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно - господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом. При цьому, Закон України "Про Антимонопольний комітет України" не містить якогось вичерпного переліку випадків, при яких здійснюються повноваження голови територіального відділення Комітету або уповноваженої особи, що виконує його обов'язки, вимагати відповідну інформацію у суб'єктів господарювання та інших осіб.
Статтею 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачені повноваження голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також: становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження) (п. 12 ч. 1 ст. 17 вказаного Закону України).
Тобто, здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на ринку будівництва житла та інших об'єктів Полтавської області, як зазначено у вимозі територіального відділення Комітету від 15.12.14 № 01/6213, включає здійснення дослідження зазначеного ринку.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", вимоги органу Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені строки.
Статтею 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", встановлено, що суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно - господарського управління і контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Фактичними підставами, у зв'язку з якими вимагається інформація, зокрема, можуть бути: з'ясування наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час розгляду заяви чи з власної ініціативи органів Комітету; розгляд справи про порушення; розгляд органом Комітету іншого питання (дослідження ринку, заявлених узгоджених дій чи концентрації) для вирішення якого необхідною є певна інформація.
За результатами фіксації 09.12.14 будівництва Діагностичного центру по вул. Чапаєва, 26 в м. Полтава встановлено, що замовником будівництва виступає Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому. Враховуючи, що одним із основних завдань позивача є виконання функцій замовника по будівництву саме соціальних об'єктів, зокрема, об'єктів житла, освіти, охорони здоров'я, комунального господарства, культурно-побутового призначення, відповідачем і було направлено вимогу 15.12.14 за № 01/6213 у відповідності до ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а підставою для отримання інформації зазначено здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на ринку будівництва житла та інших об'єктів. Інші об'єкти передбачають будівництво будівель різного призначення - торгові центри, діагностичні центри, тобто об'єкти нежитлового призначення.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає за необхідне погодитися з висновком апеляційного суду, що ненадання в порушення вищевказаних вимог чинного конкуренційного законодавства та у встановлений головою територіального відділення строк інформації на вимогу від 15.12.14 № 01/6213 заважало реалізації завдань, покладених на територіальне відділення при дослідженні ринку будівництва житла та інших об'єктів Полтавської області, тому вимога відповідача про надання інформації повністю відповідає вимогам статті 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а дії позивача щодо неподання відповідачу інформації на вимогу від 15.12.14 № 01/6213 є такими, що не відповідають чинному законодавству.
У відповідності до пункту 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно - правовими актами строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке тягне за собою накладення штрафних санкцій згідно зі статтею 52 названого Закону.
Оскільки Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради не було надано інформації на вимогу від 15.12.14 № 01/6213, 30.01.15 відповідачем прийнято рішення № 01/16-рш у справі № 01-13-50/189-2014, за яким визнано дії позивача щодо неподання інформації територіальному відділенню комітету на вимогу від 15.12.14 № 01/6213 у встановлений у строк порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; накладено штраф у розмірі 33983,00 грн., що складає 1999 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
При цьому для правової кваліфікації ситуації не мають правового значення поради позивача відповідачеві щодо коректування вимоги. Вирішальним є саме встановлення факту надання або ненадання (як це має місце в даному випадку) інформації на вимогу відповідача. Зазначеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що позивачем не проігноровано вимогу тервідділення № 01/6213 від 15.12.14, а лише запропоновано письмово привести вимогу у відповідність до вимог чинного законодавства, конкретизувати обсяг питань для надання інформації а аспекті досліджуваного ринку чи інших підстав
Відповідно до статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Однак, позивач не надав доказів та обґрунтованих підстав для визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.01.15 №01/16-рш, тому, суд апеляційної інстанції прийшов до правомірного висновку про те, вказане що рішення прийнято у відповідності до норм чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.
Отже, доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, спростовуються вищевикладеним, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.15 у справі №917/650/15 залишити без змін.
Головуючий - суддя Б. М. Грек
Судді С. В. Бондар
І. М. Васищак