ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року Справа № 916/1590/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Грека Б.М.суддівБондар С.В. (доповідач), Васищака І.М.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", в особі Южненської філії Державного підприємства " Адміністрація морських портів України" від позивача за первісним позовом: не з'явились від відповідача за первісним позовом: Білошкура Т.В. від прокуратури: Збарих С.М.на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 року у справі№ 916/1590/14за позовомПриватного підприємства "Аскор плюс"доДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України", в особі Южненської філії Державного підприємства " Адміністрація морських портів України"прозобов'язання виконати умови договорута за зустрічним позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", в особі Южненської філії Державного підприємства " Адміністрація морських портів України"до Приватного підприємства "Аскор плюс"пророзірвання договору та зобов'язання вчинити певні діїза участюПрокуратури Одеської області та Чорноморського транспортного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Аскор плюс" (далі позивач за первісним позовом) у квітні 2014 року звернулось з позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", в особі Южненської філії Державного підприємства " Адміністрація морських портів України" (далі відповідач за первісним позовом) про зобов'язання відповідача за первісним позовом виконувати умови договору про надання послуг № 59-П-ЮЖФ-13 від 17.10.2013 року (далі Договір), а саме: укомплектувати самохідний морський плавкран "Чорноморець -27" екіпажем, згідно із свідоцтвом про мінімальний склад екіпажу; надавати позивачу за первісним позовом послуги самохідного морського плавкрану "Чорноморець -27" передбачені Договором.

В травні 2014 року відповідач за первісним позовом звернувся до позивача за первісним позовом з зустрічним позовом, в якому просив розірвати укладений між сторонами у справі Договір та зобов'язати позивача за первісним позовом забезпечити безпечне буксирування самохідного морського плавкрану "Чорноморець-27" до причалу адміністрації буксирами, залученими замовником за власний рахунок (т.1 а.с.30-34).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.06.2014 року в задоволенні первісного позову було відмовлено. Зустрічні позовні вимоги були задоволені (т.1 а.с. 143-147).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 року апеляційна скарга позивача за первісним позовом залишена без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2014 року прийняте у даній справі залишено без змін. (т.1 а.с. 226-235).

Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2014 року касаційну скаргу позивача за первісним позовом було задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 року було скасовано, в частині задоволення зустрічного позову і в цій частині справу було направлено на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду (т.2 а.с. 31 -39).

З резолютивної частини вказаної постанови Вищого господарського суду України вбачається, що прийняті судові рішення в частині відмови в первісно заявлених позовних вимогах не були скасовані.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 року апеляційну скаргу позивача за первісним позовом було частково задоволено. Рішення суду першої інстанції від 24.06.2014 року по даній справі було скасовано в частині задоволення зустрічного позову щодо розірвання Договору. В решті зустрічних позовних вимог (в частині зобов'язання позивача за первісним позовом забезпечити безпечне буксирування плавкрану "Чорноморець -27" до причалу відповідача за первісним позовом буксирами, за власний рахунок) рішення було залишено без змін (т.2 а.с.99-108).

Постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2015 року касаційну скаргу позивача за первісним позовом було задоволено частково (т.2 а.с. 143-148).

Згідно до резолютивної частини вказаної постанови Вищого господарського суду України постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 року та рішення Господарського суд Одеської області від 24.06.2015 року у даній справі було скасовано в частині задоволення зустрічного позову, в частині зобов'язання позивача за первісним позовом забезпечити безпечне буксирування плавкрану "Чорноморець -27" до причалу відповідача за первісним позовом буксирами, за власний рахунок).

В іншій частині постанову було залишено без змін.

Таким чином на новий розгляд апеляційної інстанції було направлено справу в частині вимоги за зустрічним позовом щодо забезпечення позивачем за первісним позовом безпечного буксирування морського плавкрану "Чорноморець -27" до причалу відповідача за первісним позовом буксирами, залученими позивачем за первісним позовом за власний рахунок.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 року (т.2 а.с. 169-177) апеляційну скаргу позивача за первісним позовом було задоволено частково, а саме: рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2014 року у даній справі в частині задоволення зустрічних позовних вимог про зобов'язання позивача за первісним позовом забезпечити безпечне буксирування плавкрану "Чорноморець -27" до причалу відповідача за первісним позовом буксирами, за власний рахунок, було скасовано та в зазначених позовних вимогах було відмовлено.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволені частини зустрічних позовних вимог про які зазначено вище, в зв'язку з тим, що на момент звернення до суду сторін з позовними вимогами, не було розірвано у встановленому законодавством порядку Договір. Звернення в цій частині з зустрічними позовними вимогами було передчасним. Посилання відповідача за первісним позовом на те, що Договір припинив свою дію, судом апеляційної інстанції відхилено з тих підстав, що у даному випадку апеляційна інстанція не переглядає питання щодо дії Договору, в зв'язку з його вирішенням по цій справі попередніми судовими рішеннями щодо відмови у розірванні договору за відсутності доведення підстав такого розірвання, а не в зв'язку з припиненням його дії.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 року у даній справі відповідач за первісним позовом звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 року та залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2014 року у даній справі без змін.

В своїй касаційній скарзі відповідач за первісним позовом зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Відповідач за первісним позовом звертає увагу судової колегії на ту обставину, що термін дії Договору закінчився.

Проаналізувавши прийняті судові рішення у даній справі, у тому числі постанови Вищого господарського суду України, судова колегія зазначає, що предметом касаційного розгляду, у даному випадку є вимоги щодо відмови в задоволені частини зустрічних позовних вимог, а саме: про зобов'язання позивача за первісним позовом забезпечити безпечне буксирування плавкрану "Чорноморець -27" до причалу відповідача за первісним позовом буксирами, за власний рахунок.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників відповідача за первісним позовом та прокуратури, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

17.10.2013 року між сторонами у справі укладено Договір (позивач за первісним позовом замовник) предметом якого є надання відповідачем за первісним позовом послуг самохідного морського плавкрану "Чорноморець-27". Замовник забезпечує буксирування плавкрану, прийняття та оплату наданих послуг.

25.10.2013 року та 08.01.2014 року між сторонами у справі укладені додаткові угоди (т.1 а.с. 14-15).

В додатковій угоді до Договору від 25.10.2013 року сторонами внесені зміни до п.8.1 Договору та викладено зазначений пункт в наступній редакції, а саме: "п.8.1 Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 01.11.2014 року, але в будь -якому випадку не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором".

Пунктом 8.5 Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору, після закінчення строку його дії,він вважається продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором за умовою оформлення сторонами додаткової угоди до цього Договору (додаткової угоди щодо продовження дії Договору після 01.11.2014 року не міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу (по суті заявлених позовних вимог).

Приймаючи 15.07.2015 року постанову Одеський апеляційний господарський суд, з урахуванням приписів ч.1 ст. 101 ГПК України повинен був дати, у даному випадку, оцінку щодо дії Договору в часі.

Аналізуючи вказані умови Договору, колегія приходить до висновку про те, що обов'язковою умовою продовження дії Договору на новий строк є укладання сторонами відповідної додаткової угоди.

Пунктом 2.2.4 Договору передбачено, що після закінчення терміну дії або дострокового розірвання договору, замовник (позивач за первісним позовом) зобов'язаний забезпечити безпечне буксирування плавкрану від місця надання послуг до причалу відповідача за первісним позовом буксирами залученими замовником за власний рахунок.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково, або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.

В зв'язку з тим, що сторонами не укладено додаткової угоди щодо продовження дії Договору, слід погодиться з доводами відповідача за первісним позовом про те, що договір припинив свою дію - 01.11.2014 року, тобто на день прийняття оскаржуваної постанови (15.07.2015 року) строк його дії був завершений.

Оскільки, відповідачу за первісним позовом було відмовлено в розірванні Договору, на день прийняття оскаржуваної постанови термін дії Договору був завершений, враховуючи умови п. 2.2.4 Договору, колегія приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги в частині зобов'язання позивача за первісним позовом - забезпечити безпечне буксирування плавкрану "Чорноморець -27" до причалу відповідача за первісним позовом буксирами, залученими позивачем за первісним позовом за власний рахунок підлягає задоволенню, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 року скасуванню, а рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2014 року в цій частині позовних вимог зустрічного позову повинна бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", в особі Южненської філії Державного підприємства" Адміністрація морських портів України" задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 року прийняту у справі № 916/1590/14 скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог про зобов'язання Приватного підприємства "Аскор плюс" забезпечити безпечне буксирування плавкрану "Чорноморець -27" до причалу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", в особі Южненської філії Державного підприємства" Адміністрація морських портів України", буксирами залученими Приватним підприємством "Аскор плюс" за власний рахунок, а рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2014 року в цій частині позовних вимог зустрічного позову залишити без змін.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Аскор плюс" (вул.Дарсанівська, 9 м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600, код ЄДРПОУ 35490158) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (вул. Берегова,11, м. Южне, Одеська обл., 65481, код ЄДРПОУ 38728549) 1461.60 (одну тисячу чотириста шістдесят одну) грн. судового збору сплаченого за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України.

4. Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Головуючий Б.М.Грек

Судді С.В.Бондар

І.М.Васищак