ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року Справа № 910/5390/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,суддів:Куровського С.В., Поліщука В.Ю. (доповідач),розглянувши касаційну скаргу гр. ОСОБА_4, на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2015 року,та ухвалуГосподарського суду міста Києва від 21 травня 2015 року,у справі№ 910/5390/15-г Господарського суду міста Києва,за позовомгр. ОСОБА_4 (м. Київ),доЗакритого акціонерного товариства "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" (м.Київ, код ЄДРПОУ 23166039), про визнання майнових прав, -за участю представників: від гр. ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - представник ( довіреність від 25.11.2014 року; ОСОБА_6 - представник ( довіреність від 15.11.2006 року);представники інших учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2015 року порушено провадження у справі № 910/5390/15-г за позовом гр. ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" (далі за текстом - ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК") про визнання майнових прав, інше.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року у справі № 910/5390/15-г (суддя - Головатюк Л.Д.) об'єднано в одне провадження справи № 44/282-б-50/407-б про банкрутство ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" та цю справу (№ 910/5390/15-г- спір про визнання майнових прав); відмовлено гр. ОСОБА_4 у задоволенні Заяви про визнання майнових прав на адміністративно-торгівельне приміщення площею 125,79 кв.м. (у відповідності до Генерального договору про дольову участь у будівництві № Б-44-2-13.4-14.5 від 19.01.2005 року) та визнання майнових прав на підземне паркувальне автомісце (у відповідності до Генерального договору № П-065 від 20.01.2005 року) в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 року у справі № 910/5390/15-г (головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу гр. ОСОБА_4 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року у справі № 910/5390/15-г залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та прийнята відповідно до норм чинного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанції ухвалою та постановою, усунувши недоліки, на які було вказано в ухвалі Вищого господарського суду України від 27.10.2015 року (касаційну скаргу було повернуто на підставі п. 3) ч. 1 ст. 1113 ГПК України), гр. ОСОБА_4 повторно звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року у справі № 910/5390/15-г; визнати за гр. ОСОБА_4 майнові права на адміністративно-торгівельне приміщення площею 125,79 кв.м. у відповідності до Генерального договору про дольову участь у будівництві № Б-44-2-13.4-14.5 від 19.01.2005 року, в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; визнати за гр. ОСОБА_4 майнові права на підземне паркувальне автомісце у відповідності до Генерального договору № П-065 від 20.01.2005 року, в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; судові витрати покласти на ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК". При цьому, гр. ОСОБА_4 посилається на те, що оскаржені судові акти є необґрунтованими, незаконними, прийняті внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права. До того ж, скаржник вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.16 ЦК України, ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.12.2015 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Представники скаржника, в судовому засіданні, повністю підтримали доводи та вимоги касаційної скарги, просили скасувати спірні судові акти та задовольнити вимоги гр. ОСОБА_4

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2008 року за Заявою гр. ОСОБА_7 порушено провадження у справі № 44/282-б про банкрутство ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК".

Оголошення про порушення провадження у справі опубліковано в газеті „Голос України" від 01.11.2008 року.

ОСОБА_4, у встановлений законом строк, звернулася до господарського суду в межах справи № 44/282-б, з вимогами до боржника, які виникли на підставі Генерального договору про дольову участь у будівництві № Б-44-2-13.4-14.5 від 19.01.2005 року та Генерального договору про дольову участь у будівництві № П-065 від 20.01.2005 року в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 09.08.2011 року у справі № 44/282-б-50/407-б гр. ОСОБА_4 визнано кредитором боржника на суму 684 659 грн. 82 коп. - четверта черга задоволення та 125 грн. 00 коп. - судові витрати - перша черга задоволення.

В березні 2015 року гр. ОСОБА_4 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання майнових прав на адміністративно-торгівельне приміщення та паркомісце в об'єкті незавершеного будівництва, які виникли на підставі Генерального договору про дольову участь у будівництві № Б-44-2-13.4-14.5 від 19.01.2005 року та Генерального договору про дольову участь у будівництві № П-065 від 20.01.2005 року в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, обґрунтовуючи це тим, що під час внесення дольової частки в повній мірі у будівництві визначених договорами об'єктів, гр. ОСОБА_4 набула майнові права на частку в об'єкті незавершеного будівн6ицтва. При цьому, гр. ОСОБА_4 вказує на те, що її Заява не пов'язана з якимись конкретними зобов'язаннями по відношенню до ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК", а спрямована на усунення перешкод чи сумнівів у використанні її майнових прав.

Встановивши, що справа № 910/5390/15-г за позовом гр. ОСОБА_4 до ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" про визнання майнових прав та справа № 44/282-б-50/407-б про банкрутство ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" є однорідними за підставами виникнення, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про об'єднання вказаних справ в одне провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року у справі № 910/5390/15-г, зокрема, відмовлено гр. ОСОБА_4 у задоволенні Заяви про визнання майнових прав на адміністративно-торгівельне приміщення площею 125,79 кв.м. (у відповідності до Генерального договору про дольову участь у будівництві № Б-44-2-13.4-14.5 від 19.01.2005 року) та визнання майнових прав на підземне паркувальне автомісце (у відповідності до Генерального договору № П-065 від 20.01.2005 року) в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 року у справі № 910/5390/15-г апеляційну скаргу гр. ОСОБА_4 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року у справі № 910/5390/15-г залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та прийнята відповідно до норм чинного законодавства.

Приймаючи оскаржені судові рішення, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що гр. ОСОБА_4 вже обрала спосіб захисту свого порушеного права шляхом заявлення вимоги про повернення коштів, внесених як передоплату за виконання певних робіт, передачу майна і набула статусу кредитора ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" в межах справи № 44/282-б-50/407-б, а тому, на час розгляду цього спору, існує рішення суду (ухвала від 09.08.2011 року у справі № 44/282-б-50/407-б), яким вирішено питання щодо відносин між сторонами у зв'язку з дольовою участю скаржника у будівництві житлового будинку з підземним паркінгом.

При цьому, господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про те, що, оскільки скаржник, у встановлений ч.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк, інших вимог, крім грошових на суму 684 659 грн. 82 коп., не заявив, то у відповідності до вимог ч.2 ст. 14 цього Закону, вказані вимоги вважаються погашеними.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанції ухвалою та постановою, усунувши недоліки, на які було вказано в ухвалі Вищого господарського суду України від 27.10.2015 року (касаційну скаргу було повернуто на підставі п. 3) ч. 1 ст. 1113 ГПК України), гр. ОСОБА_4 повторно звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року у справі № 910/5390/15-г; визнати за гр. ОСОБА_4 майнові права на адміністративно-торгівельне приміщення площею 125,79 кв.м. у відповідності до Генерального договору про дольову участь у будівництві № Б-44-2-13.4-14.5 від 19.01.2005 року, в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; визнати за гр. ОСОБА_4 майнові права на підземне паркувальне автомісце у відповідності до Генерального договору № П-065 від 20.01.2005 року, в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; судові витрати покласти на ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК". При цьому, гр. ОСОБА_4 посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи частково подану гр. ОСОБА_4 касаційну скаргу, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Статтями 177, 190 ЦК України майнові права визначено як особливий об'єкт майна.

В Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено майнові права як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, користування, розпорядження), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (стаття 3 Закону).

Майнові права на нерухомість, що є об'єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно на момент укладення інвестиційного договору, оскільки об'єктом цих прав не є "чуже майно", а є діяльність з фінансування об'єкту будівництва, яка за умов, визначених інвестиційним договором, може породжувати певні права вимоги (грошового або майнового характеру).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону № 2343-XII від 14.05.1992 року), кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як вбачається з матеріалів справи, Позовна заява гр. ОСОБА_4 про визнання майнових прав на адміністративно-торгівельне приміщення та паркомісце в об'єкті незавершеного будівництва, подана на підставі ст.1 та 16 ГПК України та ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Законну чинній з 19.01.2013 року).

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 ГПК України).

Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно зі ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що, залишаючи ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05. 2015 року у справі № 910/5390/15-г без змін, господарський суд апеляційної інстанції вищенаведених норм права не врахував, та, маючи в провадженні лише том 1 справи № 910/5390/15-г (що підтверджується Листом №06-10/4705 від 06.07.2015 року Господарського суду міста Києва "Про надсилання апеляційної скарги), визнав встановленими обставини за справою № 44/282-б-50/407-б про банкрутство ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК". При цьому, під час апеляційного провадження, апеляційний господарський суд не дослідив та не надав належної правової оцінки, в межах наданих ст.101 ГПК України повноважень, фактам та обставинам встановленим господарським судом першої інстанції, зокрема щодо знаходження боржника, ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК", в процедурі санації. Не дослідив та не надав оцінки доводам скаржника, гр. ОСОБА_4, з урахуванням умов та положень Плану санації, затвердженого ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 44/282-б-50/407-б.

Крім того, маючи права господарського суду першої інстанції, відповідно до процесуального закону (ст.ст.99,101 ГПК України) апеляційний суд не врахував, що заявлені у Позовній заяві від 27.02.2015 року гр. ОСОБА_4 вимоги носять майновий характер, а не грошовий, в зв'язку з чим на надав належної правової оцінки їх розгляду в межах справи про банкрутство № 44/282-б-50/407-б. При цьому, не дослідив, чи відповідає спосіб захисту, обраний гр. ОСОБА_4, праву, що підлягає захисту в такому випадку.

Окрім вищенаведеного, колегія суддів вважає необхідним відзначити, що апеляційний господарський суд погодився з висновком господарського суду першої інстанції про те, що, оскільки скаржник (позивачка - ОСОБА_4) у встановлений ч.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк інших вимог, крім грошових на суму 684 659 грн. 82 коп., не заявив, то у відповідності до вимог ч.2 ст. 14 цього Закону, вказані вимоги вважаються погашеними. Проте, не надав належної оцінки такому висновку з урахуванням матеріалів та обставин справи, обмежившись лише матеріалами тому 1 справи № 910/5390/15-г.

Зазначене вище, по переконанню господарського суду касаційної інстанції є порушенням ст. ст. 33, 34, 43, 99, 101 ГПК України.

Згідно зі ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно зі ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких підстав, постанова Київського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2015 року у справі № 910/5390/15-г Господарського суду міста Києва має бути скасована, а справа - направлена на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи, апеляційному господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи з урахуванням матеріалів та обставин справи № 44/282-б-50/407-б, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну гр. ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2015 року у справі № 910/5390/15-г Господарського суду міста Києва скасувати.

3. Справу № 910/5390/15-г передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддяО.С. Удовиченко судді: С.В. Куровський В.Ю. Поліщук