Постанова ВГСУ від 17.12.2015 року у справі №905/125/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року Справа № 905/125/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14.09.2015у справі№ 905/125/15 Господарського суду Донецької областіза позовомСлов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій областідоПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"проскасування оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 83 707,85 грн.

У судовому засіданні 10.12.2015 у справі було оголошено перерву до 17.12.2015 до 12 год. 30 хв.

за участю представників сторін від:

позивача: Бондарчук С.В. (дов. від 08.06.2015),

відповідача: Калитвянська С.О. (дов. від 01.01.2015)

ВСТАНОВИВ:

Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 83 707,85 грн., застосованої відповідачем до позивача у формі протокольного рішення комісії №72/14 від 30.12.2014 за актом №0005049 від 17.11.2014 Словянського РЕМ про порушення правил користування електричною енергією. В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на відсутність своєї вини в пошкодженні пломби на електричному щиті, який експлуатується інспекцією на підставі договору №2350 від 04.02.2014, та, як наслідок, відсутність підстав для донарахування вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 83 707,85 грн. При цьому, позивач посилався на приписи статей 216 218 235 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.07.2015, ухваленим суддею Паляниця Ю.О., позов задоволено частково, скасовано оперативно-господарську санкцію у вигляді донарахування вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 3 268,58 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вмотивовуючи рішення, суд визнав доведеним факт існування форс-мажорних обставин в період з 06.06.2014 по 14.07.2014 у зв'язку із знаходженням будівлі позивача поза його контролем та неможливістю виконання ним своїх обов'язків за договором у зазначений період. При цьому, суд керувався приписами статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Донецький апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Стойка О.В. - головуючий, Бойченко К.І., Колядко Т.М., постановою від 14.09.2015 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував в частині відмови у скасуванні оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 80 439,27 грн., прийняв у цій частині нове рішення, яким позов задовольнив. Вмотивовуючи постанову, суд апеляційної інстанції, погодився з висновком місцевого господарського суду про наявність у зазначений період форс-мажорних обставин. Водночас, задовольняючи повністю позов, апеляційний суд виходив з того, що скасування оперативно-господарської санкції лише в частині є неможливим. При цьому, апеляційний суд керувався приписами статті 237 Господарського кодексу України, положеннями Правил користування електричною енергією.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій, з урахуванням наданих посянень, просить постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на недослідження апеляційним судом факту порушення позивачем Правил користування електричною енергією. Також скаржник зазначає про недоведеність висновком Донецької торгово-промислової палати наявності форс-мажорних обставин у період з 06.06.2014 по 14.07.2014. Вказує скаржник і про неможливість зменшення судом вартості недоврахованої електроенергії на підставі встановлення форс-мажорних обставин. При цьому, скаржник посилається на порушення апеляційним судом судами приписів статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 04.02.2014 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Донецькобленерго" та Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області укладено договір № 2350 про постачання електричної енергії, за умовами якого, відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 148,14 кВт, а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (розділ 1 договору). Також судами установлено, що 17.11.2014 представниками Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" на об'єкті позивача було складено акт №0005049 про порушення Правил користування електричною енергією у вигляді відсутності пломби енергопостачальника на шафі обліку та знеструмлення трансформатору струму, що призвело до недообліку спожитої електричної енергії, зміни показів приладу обліку. Вказаний акт підписаний представником позивача без зауважень та заперечень та засвідчений печаткою Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області. На підставі вищевказаного акта комісією відповідача 30.12.2014 прийнято рішення, що оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією №72/14, про виконання розрахунку недоврахованої електроенергії по акту згідно пунктів 2.4., 2.6. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженої Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006 за період з 08.07.2014 по 17.11.2014 обсягом 57 180 кВт.год. на суму 83 707,85 грн. Зазначений протокол підписаний відповідачем із відміткою щодо відмови представника позивача від підпису. Відповідачем 30.12.2014 було оформлено рахунок №2350 на оплату електричної енергії за період з липня 2014 року по листопад 2014 року в сумі 83 707,85 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 83 707,85 грн. Постановою Верховного суду України від 16.05.2011 у справі № 2-28/2397-2010 (предметом позову у якій було визнання недійсним рішення комісії енергопостачальника), що є обов'язковою для застосування в силу статті 11128 Господарського кодексу України визначено, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією. За змістом частин 1, 2 статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції зацікавлена сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Підстави та порядок застосування вказаної санкції зазначені в Правилах користування електричною енергією затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 в редакції, що діяла на момент проведення перевірки (далі Правила). За змістом пункту 6.40. Правил, яким відповідач обґрунтовує підстави застосування санкції, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. № 562. Як вбачається із змісту акту про порушення, представниками відповідача виявлено саме відсутність власної пломби на шафі обліку, вказаної в акті пломбування розрахункового обліку електроенергії. Згідно з пунктом 3.3. Правил, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідно до пункту 3.31. Правил, розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін. За змістом акту від 03.02.2014 про пломбування та здачу пломб і засобів обліку на збереження відповідальність за цілісність та збереження пломб покладено на позивача. Відповідно до пункту 4.2.4. договору позивач не несе відповідальності перед відповідачем відповідно до вимог пунктів 4.2.1.-4.2.3. цього договору (пошкодження засобів обліку електричної енергії, втручання в їх роботи, зняття пломб з засобів обліку), якщо доведе, що порушення виникли з вини відповідача або є наслідком дій обставин непереборної сили. Згідно з пунктом 4.3.1. договору, сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили, що перешкоджають виконанню договірних зобов'язань у цілому або частково. Таким чином, визначальним у вирішенні даної справи є встановлення обставин, що унеможливили виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, у тому числі збереження і цілісність пломби на шафі обліку. Згідно з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційна інстанція за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі. Дослідивши обставини і зібрані у справі докази, апеляційний господарський суд установив, що у зв'язку з проведенням у місті Слов'янську активної фази антитерористичної операції у період з 06.06.2014 по 14.07.2014 позивач втратив можливість контролю своєї будівлі, що знаходиться за адресою м. Слов'янськ, пл. Жовтневої революції, 3. Зазначений факт також підтверджується висновком № 959/12-12/03 від 07.07.2015 Донецької торгово-промислової палати, є також загальновідомим, а відтак, не потребує додаткового доказування. Судом апеляційної інстанції установлено, що пломби на електричному щиті були порушені саме у момент дії вищезазначених обставин, що також підтверджується довідкою начальника Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області за № 5/5640 від 08.06.2015. Оскільки факт зриву пломби та можливе пошкодження приладу обліку мало місце не з вини позивача та під час обставин, за які позивач не відповідав, виконання зобов'язання зі зберігання опломбованого засобу обліку перервалося у зв'язку із обставинами, що об'єктивно не залежали від позивача. За таких обставин, перераховування спожитої електричної енергії у період з 08.07.2014 по 14.07.2014 на підставі Методики є неправомірним, оскільки суперечить абзацу 5 пункту 6.20. Правил, згідно з яким у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду. Отже, з огляду на що, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що застосування при розрахунку спожитої позивачем електричної енергії за період з 08.07.2014 по 17.11.2014 вимог пунктів 2.4., 2.6. Методики є безпідставним, суперечить вимогам пунктів 1.1., 1.2. цієї ж Методики, оскільки вина в порушенні позивачем вимог пунктів 3.3., 3.31. 6.40. Правил відсутня. Окрім цього, згідно з абзацом 1 пункту 3.33. Правил, електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Судом апеляційної інстанції установлений факт порушення відповідачем обов'язку зі здійснення контрольного огляду засобу обліку у липні 2014 року (останній контрольний огляд засобу обліку проводився відповідачем у лютому 2014). З огляду на що, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості не облікованої електричної енергії визнається правомірним. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Згідно з частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Таким чином, підстав для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -