ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року Справа № 904/7532/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач)суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОМ"на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.10.15у справі№904/7532/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл"доДочірнього підприємства "Вільногірський елеватор" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОМ"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОМ"простягнення

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, проте, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Товариством з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" у серпні 2015 року заявлений позов про стягнення з Дочірнього підприємства "Вільногірський елеватор" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОМ" 7 683 443,98 грн - збитків, спричинених втратою зерна соняшника. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на те, що 18.06.14 між ним та відповідачем укладено договір складського зберігання зерна №2 на виконання умов якого останньому на зберігання передано зерно соняшнику, проте 01.04.15 під час перевірки залишку зерна на складі позивачем виявлено відсутність 828,143 тонн зерна вартістю 8 240 022,85 грн, про що складено відповідний акт та на думку позивача є підставою для відшкодування Дочірнім підприємством "Вільногірський елеватор" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОМ" завданих збитків. При цьому, позивачем зазначалось і про те, що між ним та відповідачем укладено додаткову угоду до договору від 06.04.15 №3 в якій відповідач визнав порушення своїх зобов'язань за договором №2 та зобов'язувався відшкодувати завдані збитки до 31.07.15. Проте станом на таку дату відповідачем відшкодовано збитки частково на суму 100 000,00грн, відтак відшкодуванню підлягає ще 7 683 443,98 грн. При цьому, позивач посилався на приписи статей 11, 509, 526, 950, 951 Цивільного кодексу України, статей 193, 224, 225 Господарського кодексу України, статей 24, 27, 32, 33, 34 Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.15 до участі у справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОМ" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Дочірнім підприємством "Вільногірський елеватор" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОМ" у вересні 2015 року заявлено клопотання про зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення Господарським судом Дніпропетровської області пов'язаної з нею іншої справи №904/8442/15 про визнання недійсним договору складського зберігання №2 від 18.06.14, який є підставою позову у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.15, ухваленою суддею Рудовською І.А., провадження у справі зупинено на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України до вирішення іншої справи №904/8442/15 яка знаходиться в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області. При цьому, господарський суд виходив з пов'язаності даних справ, та зазначив, що вирішення спору у справі №904/7532/15 неможливе до вирішення пов'язаної з нею справи №904/8442/15 про визнання договору складського зберігання від 18.06.14 №2 недійсним.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОМ" оскаржило її в апеляційному порядку.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Науменка І.М. - головуючого, Вечірки І.О., Кузнецова В.О., ухвалою від 08.10.15, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОМ" повернув без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України через ненадання останнім доказу сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОМ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу апеляційного суду від 08.10.15 скасувати. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на порушення апеляційним господарським судом приписів статей 6, 19, 55, 129 Конституції України, приписи статей 1, 4 Господарського процесуального кодексу України та статей 7,8 Закон України "Про судоустрій та статус суддів", що на його думку позбавило останнього права на звернення до суду за захистом своїх прав. Водночас, вказує скаржник і на те, що при поверненні апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не враховано приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір", якими унормовано, що враховуючи майновий стан сторони суд мав можливість своєю ухвалою відстрочити чи розстрочити сплату судового збору на певний строк.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" отримано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.10.15 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Від Дочірнього підприємства "Вільногірський елеватор" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОМ"відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.12.15 скаржника зобов'язано надати оригінал апеляційної скарги, повернутої оскаржуваною ухвалою, втім цих вимог суду останнім не виконано. Про наявність поважних причин невиконання цієї вимоги суд не повідомлено.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів процесуального законодавства, відзначає таке.

Частиною 2 статті 11113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд касаційної скарги на ухвалу апеляційного господарського суду проводиться у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на постанови апеляційного господарського суду.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.15, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОМ" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.15 про зупинення провадження у справі повернуто заявникові на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на те, що до апеляційної скарги не додано доказів, підтверджуючих сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Право на апеляційне оскарження сторонами судових рішень у справі визначено статтями 22, 91 Господарського процесуального кодексу України. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу, пунктом 6 частини 1 якої, передбачена можливість оскарження ухвали про зупинення провадження у справі. Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги визначені статтею 94 Господарського процесуального кодексу України, приписами частини 3 якої передбачено, що до апеляційної скарги повинні додаватись зокрема докази сплати судового збору. Підстави повернення апеляційної скарги унормовані статтею 97 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 3 цієї статті визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За приписами статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.15 встановлена у розмірі 1218 грн. Пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлені розміри ставок судового збору за подання скарг до господарського суду. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484 - VIII від 22.05.15, який набрав чинності з 01.09.15, було внесено зміни до Закону України "Про судовий збір".

Зокрема, відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 вказаного Закону розмір ставки судового збору з апеляційної скарги на ухвалу господарського суду становить 1 розмір мінімальної заробітної плати. При цьому, вказана вимога стосується подання апеляційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню. Повертаючи апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОМ" судом апеляційної інстанції установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що заявником до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Таким чином, апеляційний суд дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги заявникові у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали апеляційного суду, оскільки спростовуються викладеним.

Не може бути підставою для скасування ухвали апеляційного суду і довід скаржника про незастосування апеляційним судом приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" з огляду на таке. Відповідно до приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Отже, цією статтею передбачено право суду, при цьому наведене питання вирішуються судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування, зокрема норм процесуального права. З огляду на те, що порушень чи неправильного застосування судом апеляційної інстанції процесуальних норм не виявлено, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали суду апеляційної інстанції не вбачається.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.10.15 у справі № 904/7532/15 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОМ" залишити без задоволення.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець