ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року Справа № 911/506/16 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівКорсака В.А., Бакуліної С.В.,розглянувшикасаційну скаргуКомунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області"на постанову від 06.09.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№911/506/16 господарського суду Київської областіза позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування"до треті особи:Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області" 1. Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області, 2. Виконавчий комітет Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської областіпростягнення 5766,97 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - Крюк Ю.А. - дов. від 25.10.16,

Від відповідача - Серьогіна Д.А. - дов. від 24.02.16,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування" звернулось з позовом до Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 5766, 97 грн.

Рішенням від 08.06.2016 господарського суду м. Києва (суддя - Бацуца В.М.) позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 5766, 97 грн. Рішення суду мотивовано тим, що наявність вини КП "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області" у скоєнні вищевказаної ДТП та у завданні майнової шкоди фізичній особі ОСОБА_6 внаслідок скоєння ДТП підтверджуються постановою ПС 2 № 347538 ВДАІ з обслуговування Києво-Святошинського району, яке підпорядковане УДАІ ГУ МВС України в Київській області від 17.03.2015.

Постановою від 06.09.2016 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого: Буравльова С.І., Андрієнка В.В., Шапрана В.В. рішення господарського суду м. Києва залишено без змін.

Комунальне підприємство "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області" у касаційній скарзі просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.16, 21 "Про автомобільні дороги", ст. 9 Закону України "Про дорожній рух".

Позивач подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення. а судові рішення - без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.07.2014 між гр. ОСОБА_6 та Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту АС № 009161.

03.03.2015 по вул. Магістральна - Хрещатик в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу - автомобіля "Citroen C4", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_6, який потрапив на вибоїну на дорожньому покритті проїзної частини дороги, внаслідок чого вказаному транспортному засобу було завдано механічні пошкодження.

03.03.2015 інспектором ВДАІ Києво-Святошинського району складено протокол про адміністративне правопорушення № 103536, у якому зазначено, що громадянин ОСОБА_7, працюючи шляховим майстром КП "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області", порушив вимоги правил норм і стандартів, зокрема, не вжив заходів щодо ліквідації ями по вулично-шляховій мережі в м. Боярка по вул. Хрещатик та вул. Магістральна, чим порушив вимоги п. 1.5 Правил дорожнього руху.

Право власності фізичної особи ОСОБА_6 на транспортний засіб - автомобіль "Citroen C4", реєстраційний номер НОМЕР_1, підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2.

На момент скоєння ДТП відповідальною особою за стан і якість автомобільної дороги по вул. Магістральна - Хрещатик в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області було КП "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області", що підтверджується довідкою від 13.04.2016 № 249 КП "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Наявність вини КП "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області" у скоєнні вищевказаної ДТП та у завданні майнової шкоди фізичній особі ОСОБА_6 внаслідок скоєння ДТП підтверджуються постановою від 17.03.2015 ПС 2 № 347538 ВДАІ з обслуговування Києво-Святошинського району, яке підпорядковане УДАІ ГУ МВС України в Київській області.

Згідно інформації ВДАІ Києво-Святошинського району (лист від 03.07.2015 № 510), наданої на запит позивача, посадовою особою, відповідальною за утримання на належному рівні вулично-шляхової мережі в м. Боярка є шляховий майстер КП "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області" ОСОБА_8, на якого за порушення правил і стандартів щодо належного утримання вулично-шляхової мережі 05.03.2015 було складено адміністративний протокол АП 1 № 103536 за ст. 140 ч. 1 КУпАП.

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Citroen C4", реєстраційний номер НОМЕР_1, становила 6367, 50 грн, що підтверджується рахунком № ЕСеС-0001123 від 13.03.2015, актом виконаних робіт № ЕСЕСА-001365 від 29.05.2015, актом огляду транспортного засобу від 04.03.2015.

05.06.2015 позивачем було виплачено страхове відшкодування фізичній особі ОСОБА_6 у розмірі 5766, 97 грн (6 367,50 грн - 921,83 грн франшизи + 321,30 витрат страхувальника), що підтверджується платіжним дорученням № 1599.

20.11.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою № 15/04/8.05/040-15 про сплату 5766, 97 грн виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Залишення зазначеної вище заяви без задоволення стало підставою для звернення Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування" з позовом у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 354 ГК України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За приписами ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 9 ст. 7 Закону України "Про страхування" страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1172 ЦК України встановлено обов'язок юридичної особи відшкодувати шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 16 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Проїзна частина доріг, штучні споруди (мости і шляхопроводи), технічні засоби організації дорожнього руху та зовнішнє освітлення на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів можуть передаватися безоплатно в державну власність, а також з державної в комунальну власність за рішенням відповідних органів місцевого самоврядування та Кабінету Міністрів України.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про автомобільні дороги" органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Статтею 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху віднесено, зокрема, компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів;

Відповідно до ч. 3 ст. 12 вказаного Закону посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходів для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлювати безпечні умов для руху; впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів; позначення місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки.

Судами встановлено, шкоду внаслідок ДТП автомобілю "Citroen C4", реєстраційний номер НОМЕР_1, що перебував під керуванням фізичної особи ОСОБА_6, було завдано у зв'язку з вибоїнами у дорожньому покритті проїзної частини дороги, за якість і стан якої на той час було відповідальне КП "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області".

З врахуванням зазначеного вище, виплати фізичній особі ОСОБА_6 страхового відшкодування в сумі 5766,97 грн. на підставі договору страхування, вмотивованим є висновок судів, що до позивача перейшло право вимоги до винної особи - відповідача у справі, а відтак, правомірним є задоволення позову.

Посилання скаржника про те, що дорога по вул. Магістральна-Хрещатик в м. Боярка не перебуває на балансі Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області" спростовуються наявними у справі письмовими доказами, зокрема, постановою та зазначеним вище листом від 03.07.2015 № 510 ВДАІ, у яких вказано, що відповідальною особою за стан доріг у м. Боярка є працівник відповідача.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Комунальне підприємство "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області" залишити без задоволення.

Постанову від 06.09.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі № 911/506/16 господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді В. Корсак

С. Бакуліна