ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року Справа № 910/30224/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий, суддяЯценко О.В.,суддіБакуліна С.В., Ходаківська І.П.розглянувши матеріали касаційних скаргФонду державного майна України та Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.09.2016у справі№ 910/30224/15господарського судуміста Києва за позовом Фонду державного майна Українидо Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"простягнення 944 094,72 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився - відповідача:не з'явився ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" 944 094,72 грн неустойки.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, укладений між сторонами договір оренди припинено 04.11.2013р. внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, однак в порушення умов договору відповідач повернув об'єкт оренди лише 21.10.2015р., внаслідок чого у останнього виник обов'язок по сплаті неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням за кожний місяць прострочення за період з 01.03.2015р. по 21.10.2015р. в сумі 944 094,72 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2016р. (суддя Підченко Ю.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку у розмірі 566 877,86 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В межах розгляду даної справи позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць за період користування майном з 01.03.2015р. по 21.10.2015р. у розмірі 944 094,72 грн.

Задовольняючи позов частково, місцевий суд виходив з того, що договір оренди припинив свою дію 04.11.2013р., тому приписи п. 3.2 договору, яким передбачено нарахування орендної плати шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за наступний місяць, вже не застосовуються, а неустойка обраховується виходячи з розміру орендної плати за базовий місяць в сумі 37 074,29 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 року (судді Кропивна Л.В., Суховий В.Г., Мальченко А.О.) рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2016р. скасовано частково та прийнято нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (01030, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 4; код ЄДРПОУ 14348681) на користь Державного бюджету України 549 655 (п'ятсот сорок дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 16 коп. неустойки та 8 244 (вісім тисяч двісті сорок чотири) грн. 83 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційним господарським судом встановлено, що орендар передав балансоутримувачу орендоване ним майно 21.07.2015р. по акту приймання-передачі як передбачено п. 2.4 договору, тому датою повернення орендованого приміщення є саме 21.07.2015р., а не 21.10.2015р., як помилково вважав місцевий господарський суд.

Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки підлягають частковому задоволенню за період з 01.03.2015р. по 20.07.2015р. у сумі 549 655,16 грн. (березень 2015р. у розмірі 112 035,96 грн.; квітень 2015р. у розмірі 127 720,90 грн.; травень 2015р. у розмірі 130 530,85 грн.; червень 2015р. у розмірі 131 052,97 грн.; по 20 липня 2015р. у розмірі 83 704,80 грн.; з урахуванням 35 390,41 грн. сплачених коштів відповідачем від 12.03.2015р.). При цьому орендна плата визначається з урахуванням її індексації.

Фонд державного майна України (далі-Фонд), не погоджуючись з прийнятими постановою та рішенням, звернулося з касаційною скаргою у якій просить судові акти скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального права, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» неустойку у розмірі 944094,72 (дев'ятсот сорок чотири тисячі дев'яносто чотири гривні 72 коп.) грн.

Скаржник вважає, що висновок суду про те, що неустойка обраховується виходячи з розміру орендної плати за базовий місяць в сумі 37074,29 грн за період з 01.03.2015 по 20.10.2015, є безпідставним зважаючи на таке.

Чинність Договору припинено 04.11.2013 відповідно до пункту 10.8 Договору внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, однак в порушення умов пункту 2.4., пункту 2.5. та пункту 5.7. Договору Орендарем не повернуто об'єкт оренди в 3-денний строк Орендодавцеві. Фактично Орендарем підписано Акт приймання-передачі об'єкта оренди лише 21.10.2015.

З припиненням Договору у Фонду виникло право вимагати сплати неустойки згідно з п. 9.1. Договору, ст. 785 ЦК України у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.03.2015 у справі № 910/13784/14 позов Фонду до ПрАТ «МАУ» задоволено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 дане рішення змінено, зокрема, вирішено стягнути з ПрАТ «МАУ» неустойку у розмірі 912217,90 грн (за період з 08.11.2013 по по 28.02.2015) на користь Державного бюджету України та виселити ПрАТ «МАУ» з дільниці обміну авіапошти №5 площею 375,3 кв. м, яке розміщене за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул.Аеропортівська, 3.

Станом на 21.10.2015 зазначене судове рішення в частині виселення ПрАТ «МАУ» виконано, а саме - Орендарем повернуто об'єкт оренди Балансоутримувачу та Орендодавцю згідно з Актом приймання-передавання № 289 від 21.10.2015 та сплачено неустойку в повному розмірі.

Фондом нарахована неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за період з 01.03.2015 по 21.10.2015 у розмірі 944094,72 грн.

Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України", не погоджуючись з прийнятими постановою та рішенням, звернулося з касаційною скаргою у якій просить судові акти скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права, прийняти нове рішення про відмову в позові.

Скаржник вважає, що судами не враховані спеціальні підстави припинення договору оренди капітальної споруди передбачені ч. 2 ст. 795 ЦК України згідно з якою повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Таким чином, враховуючи, що до підписання акту приймання-передачі орендованого майна договір не вважається припиненим, а право на неустойку обумовлено неповерненням майна після припинення договору оренди, тому у позивача відсутнє право на стягнення неустойки до дати підписання акту приймання-передачі орендованого майна.

Як встановлено у постанові Вищого господарського суду України від 20.07.2016 р. фактично датою повернення орендованого майна є 21.07.2015р. згідно акту приймання-передачі, тому висновки про стягнення неустойки за період з 01.03.2015 р. по 20.07.2015 р. скаржник вважає незаконними.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарським судом встановлено, що 09.11.2006р. між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) був укладений договір оренди № 484 нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно умов якого орендодавець зобов'язувався передати орендарю у строкове платне користування приміщення дільниці обміну авіапошти № 5 площею 375,3 кв.м, що розміщене за адресою: Київська область, м. Бориспіль-7, ДМА "Бориспіль" (Бориспільський район, с. Гора, вул. Аеропортівська 3), що знаходиться на балансі Дирекції оброблення та перевезення пошти УДППЗ "Укрпошта" (балансоутримувач), а орендар - сплачувати орендну плату у строки та на умовах, визначених договором та повернути орендоване майно у строк до 04.11.2013р.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: приміщення дільниці обміну авіапошти № 5 площею 375,3 кв.м, що розміщене за адресою: Київська область, м. Бориспіль-7, ДМА "Бориспіль", що знаходиться на балансі Дирекції оброблення та перевезення пошти УДППЗ "Укрпошта", далі балансоутримувач, ринкова вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.06.2006 р. та становить 1 527 886 грн.

Згідно з п. 2.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно у термін, вказаний у договорі оренди, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та підписання акта приймання-передачі майна, які підписуються одночасно.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.95 і становить за базовий місяць оренди (вересень 2006 року) 13 117,02 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 договору).

09.11.2006р. об'єкт оренди було передано відповідачу по акту приймання-передачі в оренду державного нерухомого майна.

04.11.2011р. додатковим договором № 411 до договору оренди термін дії оренди встановлено до 04.11.2013р.

Відповідно до п. 2.5 договору майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору (п. 2.6 договору).

Як передбачено п. 9.1 договору, у разі невиконання п. 2.5 договору, орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

В межах розгляду даної справи позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць за період користування майном з 01.03.2015р. по 21.10.2015р. у розмірі 944 094,72 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та коммунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди.

Згідно з п. 3.1 договору оренди, з урахуванням додаткових угод, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995р., та складає за базовий місяць розрахунку - вересень 2011 року 37 074,29 грн.

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 договору).

У разі невиконання п. 2.5 договору, орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення (п. 9.1 договору).

Вказаним пунктом договору сторони погодили у разі порушення зобов'язання за укладеним договором застосовувати неустойку у розмірі подвійної саме орендної плати за користування майном, а не базової ставки.

Разом з тим, визначаючи період за який нараховується неустойка, позивач посилається на акт прийому-передачі орендованого майна від 21.10.2015р.

04.11.2011р. додатковим договором № 411 до договору оренди пункт 2.4 договору було викладено у наступній редакції: "у разі припинення цього договору орендар зобов'язаний повернути в 3-денний строк балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з врахуванням фізичного зносу даного майна, а балансоутримувач та орендодавець повинні прийняти це майно згідно з актом приймання-передачі об'єкта оренди. Майно повертається орендарем балансоутримувачу, аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором".

Таким чином, п. 2.4 договору сторони погодили повернення орендарем орендованого майна балансоутримувачу, а балансоутримувач та орендодавець зобов'язались прийняти об'єкт оренди по акту приймання-передачі.

Як встановлено апеляційним судом, 21.07.2015р. орендар передав балансоутримувачу орендоване ним майно по акту приймання-передачі як передбачено п. 2.4 договору.

Суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що даним пунктом договору повернення об'єкту оренди не поставлено в залежність від підписання акту приймання-передачі орендодавцем, тому дійшов правильного висновку, що датою повернення орендованого приміщення є саме 21.07.2015р., а не 21.10.2015р., як помилково стверджує Фонд.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції визнав правомірним задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки підлягають частковому задоволенню за період з 01.03.2015р. по 20.07.2015р.

Вищий господарський суд України визнає висновки апеляційного господарського суду такими, що відповідають встановленим фактичним обставинам та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи Фонду про фактичне підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди лише 21.10.2015 спростовуються встановленими обставинами, що такий акт мав місце саме 21.07.2015 р. і підписання останнього з балансоутримувачем відповідало умовам договору про що зазначено вище, тому підлягають відхиленню як такі, що спрямовані на встановлення інших обставин справи та надання їм оцінки, що до повноважень суду касаційної інстанції не відноситься.

Доводи ПАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії" про те, що до підписання акту приймання-передачі орендованого майна договір не вважається припиненим, а право на неустойку обумовлено неповерненням майна лише після припинення договору оренди, тому у позивача відсутнє право на стягнення неустойки до дати підписання акту приймання-передачі орендованого майна не грунтуються на умовах договору та нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Застосування наслідків у вигляді обовязку сплатити неустойку, передбаченого частиною другою ст. 785 ЦК України обумовлені порушенням зобовязання щодо повернення речі, що передбачено в частині першій цієї статті.

Таким чином, обов'язок сплатити неустойку обумовлюється неправомірним ухиленням орендаря від негайного повернення майна орендодавцю після припинення договору. В спірному випадку припинення договору передбачено в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено (п. 10.8).

Таким чином, із закінченням строку договору скаржник вратив право продовжувати користування майном, яке підлягало поверненню і невиконання цього обов'язку зумовлює наслідки по сплаті неустойки передбаченої частиною другою ст. 785 ЦК України.

Скаржник невірно узалежнює припинення договору від підписання акту приймання-передачі, оскільки це не відповідає умовам договору, які є обов'язковими для сторін за змістом норм ст. 629 ЦК України.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржників не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Фонду державного майна України та приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 року у справі № 910/30224/15 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 року у справі № 910/30224/15 господарського суду м.Києва залишити без змін.

Головуючий, суддяО.В. Яценко Судді С.В. Бакуліна І.П. Ходаківська