ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року Справа № 924/441/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 (головуючий суддя Гулова, судді Маціщук А.В., Петухов М.Г.)на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.05.2016 (головуючий суддя Заярнюк І.В., судді Гладюк Ю.В., Димбовський В.В.)у справі№ 924/441/15 Господарського суду Хмельницької областіза позовомОСОБА_4 до1. Товариства з додатковою відповідальністю "Адамс", 2. Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Хмельницькій областіпровизнання недійсними п. 3 наказу Президента ТДВ "Адамс" № 1-К від 16.02.2011 та рішення про покладення повноважень тимчасово виконуючого обов'язки Президента ТДВ "Адамс" від 18.07.2011; визнання протиправною та скасування реєстраційної дії за № 165991070003001504 від 18.07.2011,за участю представників:позивачане з'явились,відповідача-1ОСОБА_5,відповідача-2не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.05.2016 у справі №924/441/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.07.2016, відмовлено у задоволенні позову про: визнання недійсним пункту 3 наказу президента ТДВ "АДАМС" № 1-К від 16.02.2011 про призначення колегіального виконавчого органу товариства - дирекції у складі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8; визнання недійсним рішення про покладення повноважень тимчасово виконуючого обов'язки Президента ТДВ "АДАМС" на ОСОБА_9, що оформлено протоколом засідання дирекції ТДВ "АДАМС" № 3 від 18.07.2011; скасування реєстраційної дії "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", вчиненої державним реєстратором Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації за №165991070003001504 від 18.07.2011.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права, зокрема ст.ст. 257, 261 ЦК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо пропуску позивачем строку позовної давності у даній справі.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача та відповідача-2 не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача-1, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням установчих зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю ТДВ "Адамс" від 12.02.2011 (протокол № 1) створено ТДВ "Адамс" та затверджено склад його засновників (учасників).

Товариство з додатковою відповідальністю "Адамс" діє на підставі Статуту, затвердженого Установчими зборами учасників товариства (протокол № 1 від 12.02.2011) та зареєстрованого 23.02.2011.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 Статуту Товариство з додатковою відповідальністю "АДАМС" створено шляхом перетворення Відкритого акціонерного товариства "АДАМС". Товариство з додатковою відповідальністю "АДАМС" є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "АДАМС".

В п. 5.1 Статуту визначено, що засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Учасниками товариства є його засновники, а також інші особи, які вводяться до складу учасників товариства згідно з порядком, передбаченим чинним законодавством України, і які бажають брати участь в досягненні завдань і цілей товариства, передбачених Статутом.

Вищим органом товариства є загальні збори учасників (п. 10.1 Статуту).

Відповідно до рішення загальних зборів учасників товариства (протокол № 1 від 12.02.2011) президентом ТДВ "Адамс" вибрано ОСОБА_6.

До складу учасників ТДВ "Адамс" увійшла ОСОБА_4, що підтверджується додатком № 1 до статуту товариства - переліком засновників (учасників) ТДВ "АДАМС".

На час розгляду спору громадянка ОСОБА_4 носить прізвище ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про шлюб від 25.07.2009.

16.02.2011 президентом ТДВ "Адамс" ОСОБА_6 видано наказ № 1-К.

Пунктом 3 даного наказу передбачено "призначити колегіальний виконавчий орган товариства - дирекцію, у складі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8".

18.07.2011 рішенням Дирекції Товариства з додатковою відповідальністю "АДАМС" призначено тимчасово виконуючим обов'язки Президента товариства ОСОБА_9 (протокол засідання № 3).

Зазначені наказ та рішення позивач вважає неправомірними, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом до суду, зокрема, про визнання їх недійсними.

Як відзначено судами, згідно з положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент прийняття спірних наказу та рішення) учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Права учасників ТДВ "АДАМС" визначені у п. 6.1 статуту, в якому, зокрема, передбачено право на управління справами товариства, одержувати дані та відомості щодо діяльності товариства, стану його майна, розмірів прибутків та збитків. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Згідно зі ст. 65 Закону України "Про господарські товариства" товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного (складеного) капіталу, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника (Аналогічні положення містяться також у Цивільному та господарському кодексах України).

До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються норми статей 4, 11, 52-64 цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених даною статтею.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору.

Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Статтею 58 Закону встановлено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Аналогічні положення містяться в ст.ст. 97, 98 Цивільного кодексу України.

У п. 10.1 статуту ТДВ "АДАМС" зазначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників.

Пунктом 10.3 статуту визначено компетенцію зборів учасників, зокрема, п.п. "в" передбачено утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства. При цьому вирішення питання, вказаного у підпункті "в", віднесено до виключної компетенції зборів.

Виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є дирекція. Дирекцію очолює генеральний директор. Генеральним директором товариства є президент (п. 10.6 статуту).

Статтею 99 ЦК України визначено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Однак рішенням установчих зборів учасників ТДВ "АДАМС", оформленим протоколом № 1 від 12.02.2011, було обрано лише президента ТДВ "АДАМС" - ОСОБА_6, проте не було обрано колегіального виконавчого органу ТДВ "АДАМС" - дирекції.

Разом з тим повноваження президента товариства, визначені п. 10.6.4 статуту, не надають президенту права призначати дирекцію товариства.

У зв'язку з наведеним суди дійшли висновку, що президент ТДВ "АДАМС", видаючи наказ № 1-К від 16.02.2011 про призначення колегіального виконавчого органу товариства - дирекції у складі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, вийшов за межі наданих йому повноважень.

Пунктом 10.6.2 визначено, що дирекція вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, які віднесено до компетенції зборів учасників. Збори учасників можуть прийняти рішення про передачу частини прав, що належать їм, до компетенції дирекції.

Відповідно до пп. "в" п. 10.3 статуту утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства (призначення президента товариства, в тому числі виконуючого його обов'язки) не віднесено до компетенції дирекції, а є виключним правом зборів учасників.

Таким чином суди дійшли висновку, що рішення про покладення повноважень тимчасово виконуючого обов'язки президента ТДВ "АДАМС" на ОСОБА_9, оформлене протоколом засідання дирекції ТДВ "АДАМС" № 3 від 18.07.2011, прийняте з порушенням пп. "в" п. 10.3 статуту.

Разом з тим ТДВ "АДАМС" у відзиві на позов від 20.04.2015 № 05-22/4417/15, поданому до суду першої інстанції, заявлено про застосування строків позовної давності (т. 1 а.с. 47-49).

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, яка підлягає застосуванню до вимог про визнання недійсними спірних наказу та рішення.

Перебіг позовної давності, відповідно до ст. 261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом норми ч. 1 ст. 261 ЦК України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. При цьому дана норма містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача (така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 29.10.2014 у справі № 6-152цс14).

Позивач зазначає, що про порушення його прав як учасника товариства (наявність наказу ТДВ "АДАМС" від 16.02.2011 та рішення дирекції від 18.07.2011) йому стало відомо у березні 2015 року з матеріалів справи Хмельницького окружного адміністративного суду № 822/299/15, провадження у якій відкрито 30.01.2015.

Проте будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин матеріали справи не містять.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Відповідно до п. 6.1.6 статуту ТДВ "АДАМС" учасники товариства мають право одержувати дані та відомості щодо діяльності товариства, стану його майна, розмірів прибутків та збитків. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Чергові збори учасників товариства скликаються виконавчим органом товариства не менше одного разу на рік (п. 10.5.1 статуту).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції, чинній на 18.07.2011) відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно, відомостей, передбачених абзацом сороковим частини другої статті 17 цього Закону. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді: витягу з Єдиного державного реєстру; довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується; бази даних (сукупність інформації Єдиного державного реєстру в електронному вигляді), для цілей бюро кредитних історій. За одержання витягу та довідки з Єдиного державного реєстру справляється плата, розмір та порядок внесення якої визначається спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.

Згідно з ч.ч. 1, 4, 10 ст. 21 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції, чинній на 18.07.2011) визначено, що виписка з Єдиного державного реєстру видається юридичній особі або фізичній особі - підприємцю за їх письмовим запитом протягом двох робочих днів з дати подання цього запиту, а також у випадках, встановлених цим Законом. У виписці зазначаються: найменування юридичної особи або ім'я фізичної особи - підприємця; ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків; місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця; прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи або від імені фізичної особи - підприємця без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх реєстраційні номери облікових карток платників податків; наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи або фізичної особи - підприємця; дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі; дата видачі виписки. За одержання виписки з Єдиного державного реєстру справляється плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Разом з тим станом на момент прийняття оскарженого рішення від 18.07.2011 було чинне Положення "Про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", затверджене наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.10.2005 № 97, згідно з п. 1.1 якого це положення розроблене відповідно до статей 7 та 20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" і встановлює єдиний порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У п. 1.3 Положення вказано, що згідно із запитом запитувачу надаються відомості з Єдиного державного реєстру, які сформовані автоматизованою системою ведення Єдиного державного реєстру у вигляді одного з документів: виписки, довідки, витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Приймання запиту про надання відомостей з Єдиного державного реєстру провадиться державними реєстраторами у виконавчих комітетах міських рад міст обласного значення або в районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях (п. 2.1. Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення запит подається особисто засновниками (учасниками) юридичної особи, фізичною особою або уповноваженим ними органом чи особою. Державному реєстратору пред'являються паспорт та документ, що засвідчує повноваження.

Проте як встановлено судами, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували: звернення позивача до ТДВ "АДАМС" за наданням інформації щодо діяльності товариства, отримання протоколів зборів тощо, виходячи з того, що установчими зборами учасників товариства від 12.02.2011 не було вирішено включене до порядку денного зборів питання про обрання виконавчого органу товариства (дирекції) та у зв'язку із розміщенням у ЗМІ інформації про смерть 02.04.2011 президента ТДВ "АДАМС" ОСОБА_6, а також звернення до державного реєстратора для отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Суди відзначили, що перебіг строку позовної давності для оскарженого наказу президента ТДВ "АДАМС" № 1-К від 16.02.2011 розпочався 16.02.2011, а для рішення, оформленого протоколом засідання дирекції ТДВ "АДАМС" № 3 від 18.07.2011 - 18.07.2011, та сплив, відповідно, 16.02.2014 та 18.07.2014.

Колегія суддів зауважує, що перебіг позовної давності міг розпочатися й пізніше - прийнаймні з моменту широкого висвітлення у ЗМІ факту смерті президента ТДВ "АДАМС" ОСОБА_6, який має логічним наслідком порушення учасниками товариства питання про обрання нового керівника товариства та дирекції. Проте в будь-якому випадку всі наведені вище події мали місце у 2011 році.

Позивач звернувся з позовом до Господарського суду Хмельницької області лише 24.03.2015, тобто поза межами встановленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності.

Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи заяву ТДВ "АДАМС" про застосування строків позовної давності, колегія суддів погоджується із висновком судів про відмову у задоволенні позову про визнання недійсним пункту 3 наказу президента ТДВ "Адамс" №1-К від 16.02.2011 та рішення дирекції від 18.07.2011 № 3 у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

При цьому колегія суддів відзначає, що звернення з позовом ОСОБА_4 після спливу такого строку є наслідком нереалізації позивачем як учасником товариства протягом кількох років з моменту створення товариства своїх прав, зокрема, щодо отримання інформації про діяльність товариства та його керівні (пасивна поведінка).

Також суди дійшли правильного висновку, що вимога про скасування реєстраційної дії "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", вчиненої державним реєстратором Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації за № 165991070003001504 від 18.07.2011, є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення дирекції від 18.07.2011 № 3, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також ґрунтуються на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.05.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 у справі № 924/441/15 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова