ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року Справа № 42/78-17/284

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 (головуючий суддя Скрипка І.М., судді Іоннікова І.А., Гончаров С.А.)на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 13.06.2016 (суддя Плотницька Н.Б.)у справі№ 42/78-17/284 Господарського суду міста Києва за позовомДочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доЗакритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго"простягнення 860.874.866,04 грн.,за участю представників:позивачаОСОБА_5,відповідачаОСОБА_6,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 у справі №42/78-17/284, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2016, відмовлено Приватному акціонерному товариству "Укргаз-Енерго" у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 у даній справі.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказані ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву відповідача про відстрочку виконання судового рішення.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, зокрема ст. 121 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводиться до того, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для відстрочки виконання судового рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши присутніх представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у 2010 році Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" про стягнення 860.874.866, 04 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 у справі № 42/78-17/284, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2011, позов задоволено частково: стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" на користь Дочірньої компанії Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" основний борг в розмірі 580.543.452, 38 грн., в іншій частині позову відмовлено.

28.02.2011 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 у справі № 42/78-17/284 видано наказ.

20.02.2011 від Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2012, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012, відмовлено Закритому акціонерному товариству "Укргаз-Енерго" у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 № 42/78-17/284 за нововиявленими обставинами, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 у справі № 42/78-17/284 залишено без змін.

05.04.2012 від Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва № 42/78-17/284 від 13.10.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2012 частково задоволено заяву Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 42/78-17/284 від 13.10.2010, відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 у даній справі на строк 1 (один) рік, тобто до 12.04.2013.

19.03.2013 від Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва № 42/78-17/284 від 13.10.2010 на п'ять років.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2013, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2013, частково задоволено заяву ЗАТ "Укргаз-Енерго" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 42/78-17/284 та відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 у справі № 42/78-17/284 на строк 2 (два) роки, тобто до 23.05.2015.

12.06.2015 від Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 у даній справі на 5 років.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 заяву ПАТ "Укргаз-Енерго" задоволено частково та відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 у справі № 42/78-17/284 строком до 16.01.2016.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2015, ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 скасовано, Приватному акціонерному товариству "Укргаз-Енерго" відмовлено у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення.

26.02.2016 від ПАТ "Укртрансгаз" надійшла заява про заміну стягувача Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" її правонаступником Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2016 замінено Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" її правонаступником Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (код 30019801).

03.06.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від ПАТ "Укргаз-Енерго" надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 у справі № 42/78-17/28 на 5 років.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення на 5 років заявник посилається на відсутність вини боржника у виникненні спору, на відсутність коштів на банківських рахунках та майна, на яке може бути звернуте стягнення, на понесення боржником значних збитків від курсових різниць внаслідок інфляційних процесів, а також зазначає, що банківські рахунки, на яких знаходяться кошти, зібрані на виконання рішення у даній справі, заблоковані у зв'язку з тим, що ПАТ "Дельта банк", ПАТ "Енергобанк", ПАТ "КБ "Надра" та ПАТ "Інтеграл-Банк" знаходяться на стадії ліквідації.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду, суди попередніх інстанцій виходили з такого.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки вказана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Як зазначено у п. 7.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Пунктом 7.2 вказаної постанови визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарським процесуальним кодексом України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За змістом наведеної норми відстрочка виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Крім того у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Положення чинного процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.

Відповідач, звертаючись до суду із четвертою поспіль заявою про відстрочку виконання рішення суду у даній справі, посилається на те, що банківські рахунки на яких знаходяться кошти, зібрані на виконання рішення у даній справі, заблоковані, у зв'язку з тим, що ПАТ "Дельта банк", ПАТ "Енергобанк", ПАТ "КБ "Надра" та ПАТ "Інтеграл-Банк" знаходяться на стадії ліквідації, а тому відповідач позбавлений можливості розпоряджатися своїми грошовими коштами.

Крім того відповідач вказує на те, що ПрАТ "Укргаз-Енерго" зазнає значних збитків від курсових різниць внаслідок інфляційних процесів, що є однією з обставин, яка ускладнює та робить неможливим виконання рішення у даній справі.

Також відповідач зазначає про відсутність коштів на банківських рахунках та майна, на яке може бути звернуте стягнення, а також про відсутність вини боржника у виникненні спору.

На підтвердження викладеного відповідачем до заяви долучено копію звіту про фактичні результаті виконання процедур стосовно фінансової інформації ПрАТ "Укргаз-Енерго" станом на 20.05.2016, копію електронної інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, копію витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, копії довідок банків, відповідно до яких на рахунки відповідача накладено арешт.

Водночас відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, які підтверджували б обставини, з якими боржник пов'язує виникнення у нього через 5 років можливості виконати рішення у даній справі та сплатити борг, а також належних та допустимих доказів відсутності у ПрАТ "Укргаз-Енерго" майна, на яке можливо було б звернути стягнення, у той час як складне фінансове становище боржника не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення, оскільки відсутність у боржника необхідних коштів не може розглядатись як неможливість виконання зобов'язання та виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", способів виконання рішення суду.

Крім того судами попередніх інстанцій встановлено, що надані відповідачем копії звіту про фактичні результати виконання процедур стосовно фінансової інформації ПрАТ "Укргаз-Енерго" станом на 20.05.2016, електронної інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, довідок банків, відповідно до яких на рахунки відповідача накладено арешт, та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 у справі № 5011-74/9393-2012 про зупинення провадження та призначення судової експертизи не є належними та допустимими доказами, що свідчать про неможливість боржника виконати рішення у строк, оскільки відсутність коштів не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Крім того колегія суддів відзначає, що ухвалами Господарського суду міста Києва від 12.04.2012 та від 23.05.2013 вже було відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 у справі № 42/78-17/28 на строк 1 (один) рік до 12.04.2013 та на 2 (два) роки до 23.05.2015 відповідно. Проте, як встановлено судами, за час, на який боржник отримав відстрочку у виконанні судового рішення, його фінансове становище не покращилося, доказом чого є наданий ним аудиторський висновок. Також боржником не запропоновані кредитору прийнятні умови для припинення грошового зобов'язання в обсягах задоволених господарським судом вимог, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що боржник за період запропонованої відстрочки віднайде кошти для погашення заборгованості в обсягах, визначених судовим рішенням.

Господарська діяльність позивача з його контрагентами, зокрема з банківським установами, а також коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти України є комерційним ризиком сторін договору, а тому ці обставини не можуть вважатися підставами для зміни строку виконання зобов'язання або для невиконання зобов'язань за ним.

Судами підставно відхилено посилання боржника на відсутність його вини у виникненні спору, оскільки зазначені обставини вже досліджувалися судом під час розгляду даної справи по суті та прийняття рішення.

При цьому колегія суддів зазначає, що несплата відповідачем заборгованості протягом тривалого часу порушує матеріальні інтереси позивача, що може призвести до негативних наслідків для останнього.

З огляду на встановлене судами вище колегія суддів погоджується з висновком місцевого та апеляційного судів про недоведеність обставин, які ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність фактичних та правових підстав для відстрочки судового рішення є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування прийнятих у справі ухвали місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 у справі № 42/78-17/284 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова