ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року Справа № 915/133/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кота О.В.,суддівКочерової Н.О.(доповідач), Мележик Н.І.,розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 29.04.2015у справі№ 915/133/15 господарського суду Миколаївської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"доДержавного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 Комунара"простягнення 2 074 884, 52 грнза участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" про стягнення 2 074 884,52 грн, з яких: 1 536 638,63 грн - заборгованість за спожиту активну електричну енергію, 154 230,04 грн - пеня за прострочення оплати рахунків за активну електроенергію, 26 973,13 грн - три відсотки річних, 298 701,77 грн - інфляційні втрати, 40 262,47 грн - заборгованість за надання послуг з перетікання реактивної електроенергії, 5 315,64 грн - пеня за прострочення оплати рахунків за надання послуг з перетікання реактивної електроенергії, 874,02 грн - три відсотки річних та 11 888,83 грн - інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.04.2015 (суддя Семенчук Н.О.) позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 1 536 638,63 грн боргу за активну електричну енергію, 40 262,47 грн заборгованості за послуги перетікання реактивної електричної енергії, 154 230,04 грн пені за прострочення оплати рахунків за активну електроенергію, 26 973,13 грн 3% річних за прострочення оплати рахунків за активну електроенергію, 298 701,77грн інфляційних за прострочення оплати рахунків за активну електроенергію, 5 315,64 грн пені за прострочення оплати рахунків за перетікання реактивної електроенергії, 874,02 грн 3% річних за прострочення оплати рахунків за перетікання реактивної електроенергії, 11 888,83 грн інфляційних за прострочення оплати рахунків за перетікання реактивної електроенергії та 41 497,70 грн судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині стягнення 287 695,41 грн пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, Державне підприємство "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" оскаржило рішення господарського суду Миколаївської області від 02.04.2015 в апеляційному порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 (склад колегії суддів: Мацюра П.Ф. - головуючий, Лисенко В.А., Ліпчанська Н.В.) апеляційну скаргу Державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" повернуто на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При цьому, суд не задовольнив клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору з огляду на те, що надані відповідачем докази не підтверджують обставин тяжкого майнового стану відповідача на момент звернення з апеляційною скаргою.

В касаційній скарзі Державне підприємство "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" просить ухвалу апеляційного господарського суду від 29.04.2015 скасувати, а справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, зокрема ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Форма і зміст апеляційної скарги визначені положеннями статті 94 ГПК України, частиною 3 якої встановлено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, і це не заперечується відповідачем, що останнім до апеляційної скарги від 16.04.2015 не додано доказів сплати судового збору. Разом з цим, Державним підприємством "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" до апеляційного господарського суду заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, у задоволенні якого суд відмовив з огляду на неналежність та необґрунтованість доданих скаржником до клопотання доказів, які не підтверджують обставин тяжкого майнового стану відповідача станом на момент звернення з апеляційною скаргою, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками та вважає, що ухвала від 29.04.2015 винесена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" послалося на важкий фінансово-господарський стан підприємства з огляду на перебування всього нерухомого майна та значної суми грошових коштів підприємства під арештом та неможливістю перерахування у зв'язку з цим судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем в підтвердження важкого майнового стану підприємства до апеляційної та касаційної скарг додано копії витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 04.07.2014, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 31.03.2014, копії постанов державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Миколаївський області про арешт коштів боржника від 02.04.2013, 16.05.2013, 12.06.2013, 12.11.2013, 19.11.2013, 13.03.2013, 30.05.2014, 24.10.2014, які не були взяті до уваги судом апеляційної інстанції. При цьому, доказів зняття арешту з майна та грошових коштів на банківських рахунках відповідача матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що наведені докази свідчать про тяжкий фінансовий стан ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара", що перешкоджає останньому сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду та є достатньою підставою для звільнення скаржника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.

Однак, судом апеляційної інстанції не було враховано наведеного, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову скаржнику у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та безпідставно повернув апеляційну скаргу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

За таких обставин оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа - передачі до апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Разом з цим, зазначені вище обставини є також підставою для звільнення ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" від сплати судового збору і за подання касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції від 29.04.2015.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 у справі № 915/133/15 скасувати, а справу передати до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий О. Кот

Судді Н. Кочерова

Н. Мележик