ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року Справа № 914/258/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуСлужби зовнішньої розвідки Українина постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 23.06.15у справі№914/258/15господарського судуЛьвівської областіза позовомСлужби зовнішньої розвідки УкраїнидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Терія"простягнення штрафних санкційза участю представників від:позивачаМітлицька О.О. (дов. від 20.04.15)відповідачаРомановський О.В. (дов. від 16.09.15)

В С Т А Н О В И В :

Служба зовнішньої розвідки України звернулася до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Терія" штрафних санкції на загальну суму 196344,00 грн. з яких 181800,00 грн. штрафу за поставку неякісної продукції та 14544,00 грн. пені за порушення строків поставки продукції.

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.03.15 (суддя Сухович Ю.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого-судді Галушко Н.А., суддів: Кузь В.Л., Орищин Г.В.), позовні вимоги задоволено частково; стягнено з ТОВ "Терія" на користь Служби зовнішньої розвідки України 90900,00 грн. штрафу, 14544,00 грн. пені, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При цьому суди визнали і пеню і штраф такими, що нараховані правомірно, втім, розмір штрафу, належного до стягнення, зменшено на 50 % на підставі ст. 551 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись із судовими актами у справі в частині відмови в позові, Служба зовнішньої розвідки України звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в оскаржуваній частині, позов задовольнити повністю. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не дослідили, чи є даний випадок винятковим, внаслідок чого неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Судові акти в частині задоволення позову не оскаржуються, а тому, не перевіряються судом касаційної інстанції та підлягають залишенню без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи 07.10.14 між Службою зовнішньої розвідки України (замовник) та ТОВ "Терія" (виконавець) укладено державний контракт на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням №547/14 (а.с.19-27).

Згідно із п.1 контракту виконавець зобов'язувався виготовити і поставити замовникові з дотриманням вимог законодавства засоби технічного озброєння - апаратуру електричну для проводового телефонного чи телеграфного зв'язку; відеофони, код 26.30.2 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-2010: Лот № 1: Спеціальний багатоканальний засіб прийому, аналого-цифрового перетворення, аналізу, демодуляції та декодування супутникових сигналів FDМА (за специфікацією), а саме: апаратуру спеціального призначення, яка використовується для потреб зв'язку спеціального призначення - продукцію, зазначену в специфікації, що поставляється за державним оборонним замовленням, згідно з додатком 1 (далі - специфікація), а замовник зобов'язувався прийняти та сплатити таку продукцію.

За умовами п.3 контракту якість, комплектність і експлуатаційна документація продукції повинні відповідати технічній документації та нормативним документам, зазначеним у специфікації та технічним вимогам до Лота № 1: Спеціального багатоканального засобу прийому, аналого-цифрового перетворення, аналізу, демодуляції та декодування супутникових сигналів FDMA (за специфікацією). Згідно із п.17 контракту виконавець зобов'язаний поставити продукцію замовникові до 01.11.14.

28.10.14 з метою перевірки технічних характеристик спеціального багатоканального засобу прийому, аналого-цифрового перетворення, аналізу, демодуляції та декодування супутникових сигналів FDМА, було проведено випробування даної апаратури на відповідність технічним вимогам (протокол випробувань від 28.10.14 №8/2/1/7002) (а.с.35-52). Результат даної перевірки показав, що виконання пунктів 2.5.2, 2.5.3, 2.5.4 не відповідають технічним вимогам, що є критичним зауваженням до використання виробів та запропоновано виконавцю привести виріб у відповідність до вимог замовника, після чого подати на повторні випробування.

Окрім того, комісією за участю представників обох сторін складено акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 31.10.14, в якому міститься висновок про невідповідність умовам державного контракту №547/14 від 07.10.14 технічного стану та комплектації продукції (а.с.31-34).

Після усунення порушень, позивач отримав від відповідача продукцію (спеціальний багатоканальний засіб прийому, аналого-цифрового перетворення, аналізу, демодуляції та декодування супутникових сигналів FDМА (за специфікацією)) 19.11.14, згідно видаткової накладної №Т-00000037 від 19.11.14 на загальну суму 909 000,00 грн.

Позивач керуючись умовами п.28.6 контракту, у зв'язку з поставкою неякісної продукції, нарахував відповідачу штраф у розмірі 20% який становить 181 800,00 грн. Крім того, позивач керуючись умовами п.28.1 контракту, за прострочення поставки, нарахував відповідачу пеню на суму 14 544,00 грн. З огляду на доведеність порушень відповідачем умов договору, судами ці нарахування неустойки визнані обґрунтованими, що не заперечується скаржником у касаційній скарзі, а відтак, дані висновки не перевіряються судом касаційної інстанції.

Втім, судом зменшений розмір штрафу, що належний до стягнення на 50 %. Предметом касаційного розгляду є судові акти в частині зменшення штрафу на 50%, а відтак, відмови в позові про стягнення 90900 грн. пені.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати висновки судів про необхідність зменшення штрафу огляду на наступне. Відповідно до положень ч.1,3 ст.509, ст.ст.526, 629 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Кодексу). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст.551 Кодексу).

У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст.3, ч.3 ст.509 та ч.ч.1-2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Майновий стан сторін, стан розрахунків та характер порушення мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій. Зменшення штрафу на 50% є правомірним, оскільки таким чином дотримується баланс інтересів позивача та відповідача.

При цьому судами правомірно враховано, що розмір санкцій становить надмірно велику суму (порівняно із загальною сумою контракту), відповідачем виконано зобов'язання за державним контрактом на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням №547/14 від 07.10.14 із незначним простроченням, нарахована сума штрафу надмірно велика і стягнення з відповідача у повному обсязі може негативно позначитися на його подальшій господарській діяльності.

За таких обставин, суди вірно визначилися щодо можливості застосування в даному випадку ст. 233 ГК України та п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України та зменшення розміру штрафу на 50% до 90 900,00 грн.

Доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Служби зовнішньої розвідки України залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.15 у справі №914/258/15 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С. В. Бондар

Д.С. Кривда