ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2015 року Справа № 910/23055/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М, Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 рокуу справі№ 910/23055/13господарського судуміста Києваза позовомПершого заступника прокурора Деснянського району м. Києвадо1. Київської міської ради, 2. Підприємства "Вертикаль" Благодійного фонду "Дзвін надії"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)провизнання недійсною угоди до договору оренди, визнання відсутності права користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:Збарих С.М. посвідчення № 028728 від 05.09.2014 року,- відповідачівКиївської міськради: не з'явився, Підприємства "Вертикаль" БФ "Дзвін надії": Двоєглазов Д.О. дов. б/н від 03.06.2015 року, Тимофеєв М.С. дов. б/н від 03.06.2015 року,- третьої особи:не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Перший заступник прокурора Деснянського району м. Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та. підприємства "Вертикаль" Благодійного фонду "Дзвін надії" визнання недійсною угоди до договору оренди, визнання відсутності права користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2014 року, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.03.2015 року у справі № 910/23055/13 в задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Деснянського району міста Києва до Київської міської ради та підприємства "Вертикаль" Благодійного фонду "Дзвін надії", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсною угодою до договору оренди, визнання відсутності права користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки - відмовлено.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 року у справі № 910/23055/13 апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2015 року - без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими актами, заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 року у справі № 910/23055/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 50 Закону України "Про землеустрій", ст. ст. 79, 116, 123, 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 31.08.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Фролової Г.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга заступника прокурора міста Києва прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 17.09.2015 року.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 380-4/1814 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" був затверджений проект відведення земельної ділянки підприємству "Вертикаль" Благодійного фонду "Дзвін надії" для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина між вулицями Леніна та Толстого у Деснянському районі м. Києва; передано підприємству "Вертикаль" Благодійного фонду "Дзвін надії", за умови виконання п. 1 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 63, 5 га, для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина між вулицями Леніна та Толстого у Деснянському районі м. Києва за рахунок земель, вилучених відповідно до п. 37 цього рішення.
20.12.2002 року на виконання рішення Київської міської ради від 28.03.2002 року № 380-4/1814 Київська міська рада (Орендодавець) та підприємством "Вертикаль" Благодійного фонду "Дзвін надії" (Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 11.03.2003 року за № 62-6-00053 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Відповідно до п. 1 Договору оренди орендодавець, на підставі рішення Київради від 28.03.2002 року за № 380-4/1814, передав, а орендар прийняв в оренду на 5 (п'ять) років земельну ділянку, місце розташування якої вул. Леніна та вул. Толстого у Деснянському районі м. Києва, розміром 61, 7433 (шістдесят одна ціла і сім тисяч чотириста тридцять три десятитисячних) га для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частино цього договору.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 14.02.2003 року між Київською міською радою та підприємством "Вертикаль" Благодійного фонду "Дзвін надії" була укладена Угода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, згідно з умовами якої сторони домовились пункт перший після слів "для будівництва" доповнити словами та відповідним розділовим знаком ", експлуатації та обслуговування".
Також, судами досліджено, що п. 3 рішення Київської міської ради від 12.02.2004 року "Про внесення змін до рішень Київської міської ради" було затверджено внесення змін до проекту відведення земельної ділянки підприємству "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина, між вулицями Леніна та Толстого у Деснянському районі м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 380-4/1814 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", в частині конфігурації земельної ділянки. Підприємству "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" надано доручення замовити внесення змін до договору оренди земельної ділянки (зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів за № 62-6-00053 від 11.03.2003) в частині конфігурації земельної ділянки. Прийнято рішення зарахувати земельну ділянку площею 30, 0 га між вулицями Леніна та Толстого у Деснянському районі м. Києва до земель запасу житлової та громадської забудови. Головному фінансовому управлінню виконавчого органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) надано доручення компенсувати підприємству "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" витрати, пов'язані зі зміною конфігурації земельної ділянки, за рахунок бюджету міста.
29.04.2004 року рішенням Київської міської ради № 250/1460 "Про внесення змін до проекту відведення земельної ділянки підприємству "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина, між вулицями Леніна та Толстого, у Деснянському районі м. Києва" затверджено внесення змін до проекту відведення земельної ділянки підприємству "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина, між вулицями Леніна та Толстого, у Деснянському районі м. Києва.
Пунктами 2, 5 рішення Київської міської ради від 29.04.2004 року № 250/1460 підприємству "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" було надано доручення замовити внесення змін до договору оренди земельної ділянки (зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів за № 62-6-00053 від 11.03.2003 року) в частині конфігурації земельної ділянки та внесено зміни до пункту 3 рішення Київської міської ради від 12.02.2004 року № 47-1/1257 "Про внесення змін до рішень Київської міської ради": слово "Затвердити" замінити словами "Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) подати на затвердження".
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.08.2004 року між Київською міською радою та підприємством "Вертикаль" Благодійного фонду "Дзвін надії" була укладена Угода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстрована 04.02.2005 року за № 62-6-00096 в книзі записів державної реєстрації договорів, згідно якої сторони домовились доповнити п. 1 Договору частинами такого змісту: "Орендар з дня державної реєстрації угоди про внесення змін до договору оренди використовує земельну ділянку в межах, які визначені в натурі (на місцевості) згідно з актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 07.05.2004 р. і зазначені на плані земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:146:0015. Даний Акт визначення меж Земельної ділянки в натурі (на місцевості) план Земельної ділянки та кадастровий план Земельної ділянки є невід'ємною частиною Договору".
Судами досліджено, що відповідно до плану земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору оренди, відповідачу 2 передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 8000000 000:62:146:0015 загальною площею 61, 7433 га.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, листом за вих. № 25 від 27.04.2004 року відповідач 2 звернувся до Київського міського голови з проханням винести в натуру межі земельної ділянки площею 63, 5 га в новій конфігурації та внести відповідні зміни до договору оренди земельної ділянки № 62-600053 від 11.03.2003 року.
Так, висновком про внесення змін до проекту відведення земельної ділянки підприємству "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії", складеним головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації за вих. № 03-21/570 від 28.04.2004 року, погоджено внесення змін до проекту відведення земельної ділянки підприємству "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина, між вулицями Леніна та Толстого у Деснянському районі м. Києва та зобов'язано підприємство внести зміни до договору оренди земельної ділянки.
Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що комунальним підприємством "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі" за замовленням підприємства "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" була розроблена технічна документація про внесення змін до проекту відведення земельної ділянки підприємству "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина, між вулицями Леніна та Толстого у Деснянському районі м. Києва, якою передбачається внести зміни в частині конфігурації земельної ділянки, а саме: з південної сторони зменшити земельну ділянку на 30, 0 га; з північної сторони приєднати земельну ділянку площею 30, 0 га.
09.07.2008 року рішенням господарського суду міста Києва у справі № 32/303 було поновлено договір оренди земельної ділянки від 11.03.2003 року № 62-6-0053.
На підставі рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2008 року № 32/303 головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації зареєстровано угоду до договору оренди земельної ділянки від 11.03.2003 року № 62-6-0053, яка зареєстрована 31.10.2008 року за № 62-6-00504, якою відповідачу 2 поновлено на 5 років з 12.03.2008 р. Договір оренди.
Позивач, звертаючись до суду, обґрунтовує позовні вимоги тим, що рішенням Київської міської ради від 29.04.2004 року № 250/1460 фактично було вилучено земельну ділянку площею 30, 0 га, змінивши конфігурацію земельної ділянки, а тому земельна ділянка площею 30, 0 га, кадастровий номер 8000000000:62:146:0015, що розташована в селищі Троєщина між вул. Леніна та вул. Толстого в Деснянському районі м. Києва була передана відповідачу 2 в оренду без прийняття відповідачем 1 відповідного рішення. У зв'язку з вищевикладеним, зважаючи на порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду та просив визнати недійсною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстровану 04.02.2005 року за № 62-6-00096 в книзі записів державної реєстрації договорів, визнати відсутність у відповідача 2 права користування земельною ділянкою площею 30 га, кадастровий номер 8000000000:62:146:0015, вартістю 113 217 000 грн., що розташована в селищі Троєщина, між вул. Леніна та вул. Толстого в Деснянському районі м. Києва, та зобов'язати відповідача 2 повернути вказану земельну ділянку відповідачу 1.
За приписами ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Положеннями ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших
Крім того, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що слід мати на увазі, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону.
Для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також, що внаслідок його укладення порушені права позивача.
Згідно ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 380-4/1814 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" був затверджений проект відведення земельної ділянки підприємству "Вертикаль" Благодійного фонду "Дзвін надії" для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина між вулицями Леніна та Толстого у Деснянському районі м. Києва; передано підприємству "Вертикаль" Благодійного фонду "Дзвін надії", за умови виконання п. 1 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 63, 5 га, для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина між вулицями Леніна та Толстого у Деснянському районі м. Києва за рахунок земель, вилучених відповідно до п. 37 цього рішення.
20.12.2002 року на виконання рішення Київської міської ради від 28.03.2002 року № 380-4/1814 між Київською міською радою (орендодавець) та підприємством "Вертикаль" Благодійного фонду "Дзвін надії" (орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 11.03.2003 року за № 62-6-00053 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Положеннями п. 1 Договору оренди сторони погодили, що орендодавець, на підставі рішення Київради від 28.03.2002 року за № 380-4/1814, передав, а орендар прийняв в оренду на 5 (п'ять) років земельну ділянку, місце розташування якої вул. Леніна та вул. Толстого у Деснянському районі м. Києва, розміром 61, 7433 (шістдесят одна ціла і сім тисяч чотириста тридцять три десятитисячних) га для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частино цього договору.
14.02.2003 року між Київською міською радою та підприємством "Вертикаль" Благодійного фонду "Дзвін надії" була укладена Угода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, згідно з умовами якої сторони домовились пункт перший після слів "для будівництва" доповнити словами та відповідним розділовим знаком ", експлуатації та обслуговування".
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Положеннями ст. 638 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положення ст. 180 Господарського кодексу України, передбачено, що договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо усіх істотних умов договору.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
За приписами ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час укладення оспорюваної угоди) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час укладення оспорюваної угоди), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Положеннями ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час укладення оспорюваної угоди) регламентовано порядок передачі земельних ділянок у постійне користування.
Оренда землі, згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі", - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Положеннями ст. 14 вказаного Закону передбачено, що істотними умовами договору оренди земельної ділянки є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); термін договору оренди; орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки; сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 цього Закону є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди згідно зі статтею 18 цього Закону, а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" договір оренди земельної ділянки, що перебуває у власності громадян або юридичних осіб, укладається між власником і особою, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду, в порядку, визначеному цим Законом. Особа, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2002 році Державним підприємством "Київський міський центр державного земельного кадастру та приватизації земель" за замовленням підприємства "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" був розроблений проект відведення земельної ділянки підприємству "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина, між вулицями Леніна та Толстого у Деснянському районі м. Києва.
28.03.2002 року рішенням Київської міської ради № 380-4/1814 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" був затверджений проект відведення земельної ділянки підприємству "Вертикаль" Благодійного фонду "Дзвін надії" для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина між вулицями Леніна та Толстого у Деснянському районі м. Києва.
Таким чином, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем - 2 був дотриманий порядок отримання права користування земельною ділянкою із земель комунальної або державної власності.
Судами встановлено, що п 3 рішення Київської міської ради від 12.02.2004 року "Про внесення змін до рішень Київської міської ради" було затверджено внесення змін до проекту відведення земельної ділянки підприємству "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина, між вулицями Леніна та Толстого у Деснянському районі м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 380-4/1814 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", в частині конфігурації земельної ділянки. Підприємству "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" надано доручення замовити внесення змін до договору оренди земельної ділянки (зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів за № 62-6-00053 від 11.03.2003) в частині конфігурації земельної ділянки. Прийнято рішення зарахувати земельну ділянку площею 30, 0 га між вулицями Леніна та Толстого у Деснянському районі м. Києва до земель запасу житлової та громадської забудови. Головному фінансовому управлінню виконавчого органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) надано доручення компенсувати підприємству "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" витрати, пов'язані зі зміною конфігурації земельної ділянки, за рахунок бюджету міста.
29.04.2004 року рішенням Київської міської ради № 250/1460 "Про внесення змін до проекту відведення земельної ділянки підприємству "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина, між вулицями Леніна та Толстого, у Деснянському районі м. Києва" затверджено внесення змін до проекту відведення земельної ділянки підприємству "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина, між вулицями Леніна та Толстого, у Деснянському районі м. Києва.
Пунктом 2 рішення Київської міської ради від 29.04.2004 року № 250/1460 підприємству "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" було надано доручення замовити внесення змін до договору оренди земельної ділянки (зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів за № 62-6-00053 від 11.03.2003) в частині конфігурації земельної ділянки.
Положеннями п. 5 рішення Київської міської ради від 29.04.2004 року № 250/1460 було внесено зміни до п. 3 рішення Київської міської ради від 12.02.2004 року № 47-1/1257 "Про внесення змін до рішень Київської міської ради": слово "Затвердити" замінити словами "Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) подати на затвердження".
17.08.2004 року між Київською міською радою та підприємством "Вертикаль" Благодійного фонду "Дзвін надії" була укладена Угода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстрована 04.02.2005 року за № 62-6-00096 в книзі записів державної реєстрації договорів.
Так, вказаною Угодою сторони домовились доповнити п. 1 Договору частинами такого змісту: "Орендар з дня державної реєстрації угоди про внесення змін до договору оренди використовує земельну ділянку в межах, які визначені в натурі (на місцевості) згідно з актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 07.05.2004 року і зазначені на плані земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:146:0015. Даний Акт визначення меж Земельної ділянки в натурі (на місцевості) план Земельної ділянки та кадастровий план Земельної ділянки є невід'ємною частиною Договору".
Відповідно до плану земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору оренди, відповідачу 2 передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:62:146:0015 загальною площею 61, 7433 га.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що комунальним підприємством "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі" за замовленням підприємства "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" була розроблена технічна документація про внесення змін до проекту відведення земельної ділянки підприємству "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина, між вулицями Леніна та Толстого у Деснянському районі м. Києва, якою передбачається внести зміни в частині конфігурації земельної ділянки, а саме: з південної сторони зменшити земельну ділянку на 30, 0 га; з північної сторони приєднати земельну ділянку площею 30, 0 га.
Як встановлено судами рішенням Київської міської ради від 29.04.2004 року № 250/1460 "Про внесення змін до проекту відведення земельної ділянки підприємству "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина, між вулицями Леніна та Толстого, у Деснянському районі м. Києва" Відповідачу - 2 було надано доручення замовити внесення змін до договору оренди земельної ділянки (зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів за № 62-6-00053 від 11.03.2003) в частині конфігурації земельної ділянки.
При цьому, як вірно зазначено судами, вказаним рішенням Київська міська рада не приймала рішення про вилучення земельної ділянки у підприємства "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії". Порядок вилучення земельних ділянок відбувається на підставі та в порядку, передбаченому законодавством України.
За приписами ст.149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час укладення оспорюваної угоди) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Оскільки вказана земельна ділянка була передана Відповідачу - 2 на підставі договору оренди, тобто на підставі строкового платного володіння і користування земельною ділянкою, вилучення такої земельної ділянки не передбачено нормами чинного земельного законодавства України.
Згідно ч. 1 ст.50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст.55 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Отже, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що згідно з нормами ч. 1 ст. 50 Закону України "Про землеустрій", проект відведення земельних ділянок розробляється при формуванні нових земельних ділянок.
Однак, при зміні конфігурації земельної ділянки формування нової земельної ділянки не відбувалось, при цьому не відбулась й зміна площі земельної ділянки, а тому колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідно до ст. 55 Закону України "Про землеустрій" в даному випадку необхідно було розробляти технічну документацію, а не новий проект землеустрою.
Судами встановлено, що комунальним підприємством "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі" за замовленням підприємства "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" була розроблена технічна документація про внесення змін до проекту відведення земельної ділянки підприємству "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина, між вулицями Леніна та Толстого у Деснянському районі м. Києва, а тому суди вірно вказали, що відповідачем - 2 були дотримані вимоги чинного законодавства України на час укладення оспорюваної угоди.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту вилучення земельної ділянки площею 30, 0 га у підприємства "Вертикаль" Благодійний фонд "Дзвін надії" на підставі рішення Київської міської ради від 29.04.2004 року №250/1460.
Крім того, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що згідно ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Положеннями п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" закріплено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок. У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з планом земельної ділянки, що є невід'ємною частиною договору оренди № 62-6-00053 від 11.03.2003 року земельна ділянка, місце розташування якої вул. Леніна та вул. Толстого у Деснянському районі м. Києва, має кадастровий номер 8000000000:62:146:0015.
Також, згідно з планом земельної ділянки, що є невід'ємною частиною Угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2004 року, місце розташування якої: селище Троєщина, між вул. Леніна та вул. Толстого у Деснянському районі м. Києва, має такий же кадастровий номер 8000000000:62:146:0015.
Згідно п. 1.4. Порядку про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель затвердженого вказівкою Державного комітету України по земельних ресурсах від 20.03.2002 року № 12 (в редакції чинній на момент надання земельної ділянки) кадастровий номер земельної ділянки - це унікальний на території України код, який присвоюється кожній земельній ділянці з метою її ідентифікації і залишається незмінним на протязі всього часу фізичного та юридичного існування земельної ділянки як єдиного цілого.
Положеннями п. 1.7. Порядку присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель, передбачено, що сформованим новим земельним ділянкам в результаті виділення або поділу чи об'єднання їх, присвоюються нові кадастрові номери. При цьому попередні кадастрові номери отримують статус архівних і в подальшому не використовуються для ідентифікації земельних ділянок.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що на час прийняття рішення Київською міською радою від 29.04.2004 року № 250/1460 чинним законодавством України не було передбачено необхідності присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці у зв'язку із зміною її конфігурації, оскільки не відбулось виділу або поділу чи об'єднання спірної земельної ділянки, а земельна ділянка залишилась незмінною, як єдине ціле.
Отже, обґрунтованим є висновок судів про те, що відповідачу - 2 нова земельна ділянка не виділялась, виділу, поділу або об'єднання раніше сформованої земельної ділянки не відбулось, а тому необхідності розробки нового проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняття нового рішення органом місцевого самоврядування не було потрібно.
Апеляційною інстанцією досліджено, що за поясненнями представника відповідача-2, наданих в процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції, необхідність заміни земельної ділянки виникла у міської ради у зв'язку із зверненням місцевих громадян, ініціатором цього виступала саме міська рада, а тому обґрунтованим є висновок апеляційного господарського суду про зазначення у п. 3.3. рішення Київської міської ради від 12.02.2004 року № 47-1/1257 "Про внесення змін до рішень Київської міської ради" про компенсацію відповідачу-2 витрат, пов'язаних зі зміною конфігурації земельної ділянки, за рахунок бюджету міста.
Крім того апеляційної інстанцією встановлено, що за поясненнями представник відповідача-2, жодних компенсацій з боку міської ради до даного часу не відбулось; на наданій в оренду земельній ділянці виконані: проектні роботи, намив території, зняття родючого грунту, складання його в бурти тимчасової дороги, дощова каналізація, водопровід, побутова каналізація, телефонна каналізація, земляні роботи, разом із пайовим внеском на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста підприємством сплачено велику суму грошових коштів.
Отже, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що поза увагою прокуратури залишились приписи ст. 9 Конституції України, ст. ст. 17, 18 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори" та положення Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Згідно ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Рішення Європейського суду з права людини від 24.06.2003 року № 44277/98 "Стретч проти Сполученого Королівства" встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції".
Згідно ч. 1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Положеннями ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За таких обставин, з огляду на аналогію права (ст. 8 Цивільного кодексу України), колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним акту органу виконавчої влади, на підставі якого у відповідача-2 виникли права та обов'язки у сфері землекористування, повинні були враховуватись інтереси останнього, порушення яких в результаті недотримання таким органом виконавчої влади вимог закону є неприпустимим в силу вищенаведеного.
Отже, враховуючи те, що судами встановлено, що оспорювана позивачем Угода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2004 року, зареєстрована Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.02.2005 року за № 62-6-00096 у книзі записів державної реєстрації договорів, суперечить закону, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсним, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог першого заступника прокурора Деснянського району міста Києва про визнання недійсною Угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2004 року, зареєстрованої Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.02.2005 року за № 62-6-00096 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Також, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про визнання відсутності у підприємства "Вертикаль" Благодійного фонду "Дзвін надії" права користування земельною ділянкою площею 30, 0 га, кадастровий номер 8000000000:62:146:0015, вартістю 113 217 000 грн. 00 коп., що розташована в селищі Троєщина, між вул. Леніна та вул. Толстого у Деснянському районі м. Києва та зобов'язання підприємства "Вертикаль" Благодійного фонду "Дзвін надії" повернути на користь Київської міської ради земельну ділянку площею 30, 0 га, кадастровий номер 8000000000:62:146:0015, вартістю 113 217 000 грн. 00 коп., що розташована в селищі Троєщина, між вул. Леніна та вул. Толстого у Деснянському районі м. Києва, як похідні від вимоги про визнання недійсною Угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2004 року.
Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку апеляційним господарським судом.
Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 року у справі № 910/23055/13 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 року у справі № 910/23055/13 залишити без змін.
Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко