ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року Справа № 910/10165/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Шаргала В.І.,

суддів Мачульського Г.М., Полянського А.Г.,

за участю представників сторін:

позивача Зіміна М.В. угода від 07.02.2012

відповідача Спірідонова О.О. дов. №91/2014/10/01-5 від 01.10.2014

3-тьої особи не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015

у справі №910/10165/13 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Чоколівське"

про відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 29 432,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 29 432,00 грн. шкоди, спричиненої залиттям орендованого позивачем підвального приміщення, що сталося внаслідок прориву тепломережі, яка знаходиться на балансі відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 (судді: Полякова К.В., Гумега О.В., Картавцева Ю.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 (судді: Чорна Л.В., Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.), позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" 29 432,00 грн. завданої матеріальної шкоди та 1 720,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

Судові рішення мотивовані посиланням на норми ст. 1209 Цивільного кодексу України та встановлення факту наявності всіх підстав для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення шкоди, завданої внаслідок недоліків робіт (послуг).

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 14, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що суди попередніх інстанцій неправомірно надали перевагу доказам позивача, а також не дослідили обставин щодо наявності вини відповідача як необхідної складової для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення шкоди.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

На підставі договору №653/ч оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва від 12.08.2008, укладеного з Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві ради, позивач займає нежиле приміщення (підвал) загальною площею 180,9 кв. м за адресою м. Київ, вул. Мартиросяна, буд. 19.

Додатковою угодою від 01.09.2008 до вказаного договору оренди внесені зміни, а саме щодо площі орендованого приміщення, яка становить 177,2 кв. м.

Згідно з п 4.9. договору №653/ч орендар може укласти договори з постачальниками інших комунальних послуг (тепло-, водо-, газопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії і т.п.).

01.04.2008 між Комунальним підприємством "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради та позивачем укладено договір №3463 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території.

У період з 05.06.2012 по 14.06.2012 сталось залиття водою нежитлового приміщення за адресою м. Київ, вул. Мартиросяна,19, яке у вказаний період було орендоване позивачем.

14.06.2012 РТМ-1 ПАТ "Київенерго" здійснено аварійне розриття пошкоджених теплових мереж за адресою вул. Мартиросяна, 19.

06.07.2012 комісією у складі майстра тех. дільниці ОСОБА_3, майстра рем. дільниці ОСОБА_4 та слюсаря-сантехніка ОСОБА_5, складений та підписаний акт обстеження орендного вказаного нежитлового приміщення, стосовно залиття. У вказаному акті комісією вказано, що 05.06.2012 по 14.06.2012 в вищезазгаданому нежитловому приміщенні виникло залиття в зв'язку із проривом зовнішньої тепломережі, яка знаходиться на обслуговуванні ПАТ "Київенерго" РТМ-1.

06.07.2012 директором, заступником директора, керівником технічного відділу, секретарем ТОВ "Інтелпол" за участі представника КП "Чоколівське" складено акт огляду та обслідування нежитлового приміщення розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна,19. Вказаним актом зафіксовано, що внаслідок підтоплення пошкоджено товарно-матеріальні цінності ТОВ "Інтелпол", а саме коробки з полками PIVOTELLI у кількості 47 штук, етикетки в рулонах у кількості - 119 рулонів.

Відповідно до звітів про незалежну оцінку вартості розміру матеріальних збитків заподіяних власникові майна позивачу завдано шкоди в загальному розмірі 29 432,00 грн. (11 092,00 грн.+18 340,00 грн.).

ПАТ "Київенерго" приписом-попередженням від 20.04.2012 інформувало Комунальне підприємство "Чоколівське" про виконання випробування на щільність теплових розподільчих мереж Київенерго у період з 14.05.2012 по 28.05.2012. При цьому, судами встановлено, що зовнішні тепломережі знаходяться на балансі ПАТ "Київенерго".

За змістом акту, який складений інженерами та начальниками РТС-1 ПАТ "Київенерго", під час проведення випробувань виявлено пошкодження та дефекти, які були у майбутньому усунуті протягом червня місяця.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п.1 ч.2).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Приписами статті 225 Господарського кодексу України зокрема встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до обов'язків виконавця комунальних послуг відноситься, зокрема, здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Зазначені обов'язки виконавця передбачені також і Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.

Відповідно до п. 32 вказаних Правил виконавець зобов'язаний, зокрема: проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта; утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт; усувати аварії та інші порушення порядку надання послуг, а також виконувати заявки споживачів у строк, установлений законодавством та договором. Наведене кореспондуються також з положеннями Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, якими визначено, що періодичність профілактичного обслуговування систем водопроводу, каналізації та гарячого водопостачання у житлових будинках, повинно проводитись не рідше ніж кожні 3-6 місяців.

Згідно з п. 2 зазначених Правил технічним обслуговуванням жилих будинків - є комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

Водночас, відповідно до п.2.1. Правил одним із обов'язків виконавця є здійснення технічного огляду жилих будинків, що включає проведення планових та позапланових оглядів. Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні.

Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди) за результатами якого складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком №1 Правил.

Правилами визначено, що профілактичне обслуговування будинків є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв. При цьому, згідно п.2.3.7. технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації та витрати на виконання цих робіт здійснюються відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 1209 Цивільного кодексу України виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них. Відшкодування шкоди не залежить від вини виготовлювача товару, що є нерухомим майном, виконавця робіт (послуг), а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах.

Як встановлено судами, відповідач є виконавцем послуг з опалення та гарячого водопостачання і саме на балансі відповідача перебувають тепломережі, на яких стався прорив, тому з урахуванням вищенаведених норм законодавства суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позов.

За приписами ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено межі перегляду справи в касаційній інстанції, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги, які потребують додаткового дослідження або переоцінки доказів у справі, до уваги не приймаються.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі №910/10165/ - без змін.

Головуючий суддя Шаргало В.І. Судді Мачульський Г.М. Полянський А.Г.