ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Справа № 924/111/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.06.2016у справі № 924/111/16 Господарського суду Хмельницької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна"доПублічного акціонерного товариства "Хмельницькгаз"простягнення коштів

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаГромніцький Ю.П.- - відповідачаВолощук П.Ю.

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Хмельницькгаз", в якій просило суд з відповідача на свою користь 8 643 877,97 грн., з яких: 157 586, 44 грн. основного боргу, 3 998 433, 58 грн. пені, 3 703 314, 54 грн. інфляційних втрат, 784 543, 41 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 13-164-Н від 04.01.2013 в частині оплати.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28.03.2016 (суддя Магера В.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 (головуючий Філіпова Т.Л., судді: Бучинська Г.Б.) у даній справі в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись частково із зазначеними рішеннями судів, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині відмови у стягненні 3 998 433, 58 грн. пені, 784543, 41 грн. 3 % річних, 3 703 314, 54 грн. інфляційних втрат та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Хмельницькгаз" не погоджується з доводами касатора і просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У справі, яка переглядається, господарські суди встановили, що 04.01.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі по тексту - ПАТ "НАК "Нафтогаз України"; продавець за договором) та Публічним акціонерним товариством „Хмельницькгаз" (покупець за договором; ПАТ „Хмельницькгаз") укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13-164-Н, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця у 2013 році газ обсягом до 494 000, 00 тис. куб. м, а покупець зобов'язувався розрахуватися за фактично переданий газ до 20-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Додатковими угодами №№ 1-9 до вказаного договору сторонами, серед іншого, змінено обсяги та строки поставки, порядок розрахунків та ціну.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в період з січня 2013 року по червень 2015 року поставило відповідачу природний газ, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу (т.1, а. с. 50-82).

Розрахунки з позивачем за період заявлений позивачем у позові по договору купівлі-продажу природного газу № 13-164-Н, на яку була позивачем нарахована пеня, 3 % річних та інфляційні витрати були проведені на підставі Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005, якою затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій.

Взаємовідносини між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницької області, Департаментом фінансів Хмельницької облдержадміністрації, Публічним акціонерним товариством „Хмельницькгаз", Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", як учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою КМУ № 20 від 11.01.2005 та визначені Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики, НАК "Нафтогаз України" № 55/57/43 від 03.02.2009, який був чинним станом на час отримання субвенцій за протокольними рішеннями.

В пунктах 2, 3 Спільних протокольних рішень сторони передбачили порядок та строки проведення взаєморозрахунків та визначили, що усі учасники розрахунків не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок перераховують кошти наступному учаснику розрахунків.

Таким чином, передбачалося не тільки надання державою коштів на погашення заборгованості, але також змінювалися порядок і строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору купівлі-продажу № 13-164-Н від 04.01.2013.

На виконання Спільних протокольних рішень відповідач перерахував позивачу кошти в погашення заборгованості за поставлений природний газ по договору купівлі-продажу № 13-164-Н від 04.01.2013, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень (т.1., а.с. 143, 148, 153, 158, 163, 168, 173, 178, 183, 188, 192, 196, 202, 207, 212, 217, 215, 220, 224, 229, 234, 239, 243, 248; т.2, 5, 10, 15, 20, 25, 30).

Суди попередніх інстанцій на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів встановили, що розрахунок за поставлений природний газ за період з січня 2013 року по червень 2015 року відбувся у порядку та строки, передбачені Спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків.

Верховний Суд України при розгляді справ щодо застосування у подібних правовідносинах норми частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, та санкцій, передбачених умовами договору купівлі-продажу природного газу, зазначив, що необхідною умовою для їх застосування є те, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи, і, відповідно до якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору. Укладенням договору про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу (постанови Верховного Суду України від 10.02.2016 у справі № 902/1652/13, від 25.03.2015 у справі № 924/1265/13, від 09.09.2014 у справах №№ 5011-1/1043-2012-42/528-2012, 5011-35/1272-2012-42/527-2012, 5011-35/1533-2012-19/522-2012 та ін.).

Згідно з приписами статті 11128 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень та всіх судів України, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Оскільки судами у даній справі встановлено, що розрахунок за поставлений з січня 2013 року по червень 2015 року природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені Спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, то підстав для застосування санкцій, передбачених умовами договору купівлі-продажу природного газу, та наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, немає.

Крім того, судами встановлено, що 28.10.2015 відповідач направив на адресу позивача заяву за № 4977/2 про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої зобов'язання ПАТ „Хмельницькгаз" та ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" на суму 157 586, 44 грн. за договорами від 04.01.2013 № 13-165-Н та №13-164-Н припинені зарахуванням зустрічної однорідної вимоги відповідно до вимог ст. 601 ЦК України.

У відповідності до вимог статті 43 ГПК України, судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка сукупності поданих до матеріалів справи доказів з правильним застосуванням до спірних правових відносин норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, відсутні.

Посилання у касаційній скарзі на прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, не приймаються колегією до уваги, оскільки судами встановлено, що розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені Спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, які підписані сторонами без застережень, а касаційна інстанція в силу своїх процесуальних повноважень (ст. 1117 ГПК України) не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 у справі № 924/111/16 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М. В. Данилова

Т. Б. Данилова