ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2016 року Справа № 918/1164/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Гольцової Л.А.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.07.2016у справі№ 918/1164/15 Господарського суду Рівненської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"доПублічного акціонерного товариства "Рівнеазот"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот"простягнення коштівза участю представників сторін:
позивача: не з'явилися
відповідача: Вєдєрнікова О.С., дов. від 23.12.2015 № 2-юд
третьої особи, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-2199/2-1 від 23.07.2013.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.05.2016 у справі № 918/1164/15 (колегія суддів у складі: головуючого судді Романюка Р.В., суддів Андрійчук О.В., Качура А.М.) призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, у зв'язку із чим ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.05.2016 провадження у справі зупинено до отримання висновку судової економічної експертизи.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.07.2016 (колегія судді у складі: головуючого судді Демидюк О.О., суддів Мамченко Ю.А., Крейбух О.Г.) ухвалу Господарського суду Рівненської області від 10.05.2016 (про призначення судової експертизи) та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 10.05.2016 (про зупинення провадження ) у справі № 918/1164/15 залишено без змін.
Не погоджуючись із ухвалами суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвали Господарського суду Рівненської області від 10.05.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.07.2016 у справі № 918/1164/15, справу передати до суду першої інстанції для розгляду.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вказуючи на те, що суди не навели дійсних обґрунтувань необхідності призначення у справі судової експертизи; не вказали, у яких спеціальних знаннях є потреба; висновки суду першої інстанції про необхідність призначення експертизи у зв'язку із неможливістю встановити наявність заборгованості та її розмір є необґрунтованими, а зупинення провадження судом є процесуально невиправданим та сприяє штучному затягуванню розгляду справи.
До Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" на касаційну скаргу, в якому відповідач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивача та третя особа не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Як роз'яснено у п. п. 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.
Отже, вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов'язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.
Згідно з приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу. Ухвала господарського суду має містити, зокрема мотиви її винесення з посиланням на законодавство.
Виходячи з наведеного, ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, а також містити викладення обставин, що зумовлюють зупинення провадження у справі.
В той же час, мотивувальна частина ухвали Господарського суду Рівненської області від 10.05.2016 не містить обґрунтованих мотивів її винесення, в ній зазначено лише про те, що провадження у справі зупиняється у зв'язку з призначенням експертизи.
Разом з тим, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи є не обов'язком суду, а правом, при реалізації якого, суду слід навести обґрунтовані мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії як зупинення провадження у справі саме у зв'язку з її призначенням, що зумовлює, щонайменш, викладення (наведення) судом в ухвалі про зупинення провадження у справі фактичних даних, що входять до предмету доказування у даній справі та які не можуть бути встановлені судом, а виключно судовими експертами, оскільки їх встановлення потребує спеціальних знань.
В той же час, як вже зазначалося, ухвала місцевого господарського суду про зупинення провадження у даній справі не містить обґрунтованого мотивування необхідності призначення судової експертизи, призначення якої зумовило зупинення провадження у даній справі.
Призначаючи у справі судову експертизу місцевий господарський не навів обґрунтування необхідності її призначення, вказавши лише, що для роз'яснення питань, які вникли під час розгляду справи та вирішення спору, необхідні спеціальні знання у галузі фінансово-господарської діяльності і вказаного висновку суд дійшов з огляду на заперечення відповідача проти здійсненого позивачем розрахунку. При цьому судом, не вказано для встановлення яких саме фактичних обставин, які б входили до предмету доказування у справі, є потреба у спеціальних знаннях; не обґрунтовано неможливості самостійно встановити фактичні обставини справи за результатами оцінки наявних у справі доказів та не враховано суті заперечень відповідача проти позову, а тому оскаржувану ухвалу суду про призначення експертизи не можна визнати обґрунтованою та такою, що винесена із дотриманням норм процесуального законодавства.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у даній справі, на наведене уваги не звернув, та не зробив відповідних висновків, а лише зазначив про те, що зупинення провадження у даній справі викликано призначенням судової експертизи.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України), що передбачає можливість перевірки в апеляційному та касаційному порядку судових рішень. Це конституційне положення реалізовано у розділах ХІІ, ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України, де врегульовано питання апеляційного та касаційного оскарження судових рішень. Зокрема, у статті 106 Господарського процесуального кодексу України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. При цьому приписи ст. 106 Господарського процесуального кодексу України не містить заборони стосовно апеляційного оскарження ухвал.
Водночас і стаття 41 Господарського процесуального кодексу України, якою врегульовано питання призначення і проведення судової експертизи, не містить положень, які б встановлювали заборону на оскарження ухвал про призначення судової експертизи.
Відсутність у Господарському процесуальному кодексі України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників судового процесу, не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги, оформленої згідно з вимогами господарського процесуального законодавства, за відсутності прямої заборони в Законі на їх оскарження. Ця відмова розглядається як порушення конституційного права на судовий захист, яке за ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.
Колегія суддів керуючись ст. 55, 129 Конституції України, правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у пункті 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003, пп. 3.2 п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012 у справі № 1-12/2012 дійшла висновку, що відсутність законодавчого закріплення можливості оскарження ухвали про призначення судової експертизи не є перешкодою для її перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.
Згідно зі ст. 111-13 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвали суду першої інстанції про призначення судової експертизи та зупинення провадження у цій справі, а також постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатами їх перегляду, підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.07.2016 та ухвали Господарського суду Рівненської області від 10.05.2016 про призначення експертизи і зупинення провадження у справі № 918/1164/15 скасувати.
Справу передати на розгляд до Господарського суду Рівненської області.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 2756,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.
Головуючий суддя Л. Іванова
Судді: Т. Барицька
Л. Гольцова