ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Справа № 910/27810/15

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Мамонтової О.М.,за участю представників сторін позивача - Волоха Д., Котляров О.; відповідача - Гороховська А., Собко Л.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від08.06.2016та на рішенняГосподарського суду міста Києвавід21.12.2015у справі № 910/27810/15за позовомВідкритого акціонерного товариства "Октябрський"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн"простягнення 9 400 099, 19 грн

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Октябрський" (далі - ВАТ "Октябрський") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" (далі - ТОВ "Камянка Глобал Вайн") про стягнення суми основного боргу в розмірі 6 467 236, 40 грн, пені - 1 596 780, 66 грн, 3% річних - 94 721, 11 грн, інфляційних - 1 241 361, 02 грн, а всього - 9 400 099, 19 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2015 порушено провадження у справі № 910/2781/15 за позовом ВАТ "Октябрський" до ТОВ Камянка Глобал Вайн" про стягнення 9 400 099, 19 грн.

До прийняття рішення по суті спору ВАТ "Октябрський" подало заяву про уточнення позовних вимог, в якій просило стягнути з ТОВ "Камянка Глобал Вайн" суму основного боргу в розмірі 5 924 302, 00 грн, пені - 1 759 162, 33 грн, 3% річних - 110 585, 16 грн, інфляційних - 1 241 361, 01 грн, а всього - 9 035 410, 50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя О. М. Спичак) від 21.12.2015 позовні вимоги задоволено частково, суд стягнув з ТОВ "Камянка Глобал Вайн" на користь ВАТ "Октябрський" 5 924 302, 00 грн основного боргу, 110 585, 16 грн 3% річних, 1 241 361, 01 грн інфляційних витрат. В іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя О. О. Хрипун, судді С. Р. Станік, Ю. Л. Власов) від 08.06.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 змінено, виклавши його резолютивну частину в іншій редакції, згідно з якою позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Камянка Глобал Вайн" на користь ВАТ "Октябрський" 5 924 302, 00 грн основного боргу, 110 585, 16 грн 3% річних, 1 072 461, 38 грн інфляційних витрат, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2015, ТОВ "Камянка Глобал Вайн" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

При цьому, ТОВ "Камянка Глобал Вайн" посилається на те, що позивачем неправильно нараховані 3% річних та інфляційні.

Окрым того, скаржник вказує на те, що початок перебігу строку на оплату розпочинається з дати поставки всієї партії за специфікацією, а не частини товару.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.08.2016.

Також до касаційної скарги ТОВ "Камянка Глобал Вайн" було додано клопотання про зупинення виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 1211 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації. Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала.

З огляду на те, що в обґрунтування заявленого клопотання товариством не було наведено жодних доводів, враховуючи строк розгляду касаційної скарги у даній справі, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Від ТОВ "Камянка Глобал Вайн" на адресу суду 17.08.2016 надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги щодо нарахування 3% річних та втрат від інфляції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ВАТ "Октябрьский" (продавець) та ТОВ "Камянка Глобал Вайн" (покупець) 21.05.2014 був укладений контракт № 21/05/14-1 поставки виноматеріалів в кількості, асортименті та по цінам, зазначеним в п. 6.2 або в специфікаціях підписаних обома сторонами.

Відповідно до п. 3.6 контракту поставка здійснюється партіями згідно специфікацій на відвантаження.

У п. 5.1 контракту сторони погодили, що товар приймається покупцем: по кількості згідно із товарно-транспортною накладною; по якості згідно з документами, які підтверджують якість товару (сертифікат відповідності, посвідчення якості), виданими виробником продукції або продавцем.

Відповідно до п. 6.2 контракту, ціна і умови оплати на продукцію, що поставляється зазначається в специфікаціях. Загальна вартість продукції, яка поставляється становить суму всіх специфікацій по даному договору (п. 6.1 контракту).

Контракт укладений строком на три роки і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п.11.1 контракту).

Додатком № 1 до контракту сторони погодили найменування, ціну, кількість та вартість продукції. Так, оплата кожної партії виноматеріалів здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 180 календарних днів від дати поставки партії товару, при цьому 33% від цієї суми повинні бути сплачені до 120 дня, 33% до 150 дня, 34% до 180 дня, партія продукції встановлюється специфікацією на завантаження і супроводжується всіма необхідними документами.

Крім того, специфікаціями на кожну партію товару сторони погодили порядок розрахунку за кожну партію товару, що поставляється, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 180 календарних днів від дати поставки партії товару, при цьому 33% від цієї суми повинні бути сплачені до 120 дня, 33% до 150 дня, 34% до 180 дня.

На виконання умов контракту № 21/05/14-1 від 21.05.2014, як встановлено господарськими судами, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11 263 402, 00 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними. товарно-транспортними накладними довіреностями типової форми № М-2, виданими відповідачем на отримання цінностей від ВАТ "Октябрьский" за договором № 21/05/14-1 від 21.05.2014.

Проте, ТОВ "Камянка Глобал Вайн", як встановлено господарськими судами, отриманий від позивача товар оплатило частково, на суму 5 339 100, 00 грн, що підтверджується випискою з банку по рахунку позивача за період з 14.07.2014 по 18.11.2015, в зв'язку з чим його заборгованість становить 5 924 302, 00 грн.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частиною 1 ст. 695 ЦК України встановлено, що договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу.

Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.

Зі змісту норми ст. 692 ЦК України вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Отже, обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст. 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття (постанова Верховного Суду України від 19 серпня 2014 р. у справі № 3-78гс14, від 30 вересня 2014 р. у справі № 3-121гс14).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що прийняття відповідачем продукції від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказану продукцію відповідно до змісту товаророзпорядчих документів на неї у строки визначені сторонами.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що додатком № 1 до контракту сторони погодили, що оплата кожної партії виноматеріалів здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 180 календарних днів від дати поставки партії товару, при цьому 33% від цієї суми повинні бути сплачені до 120 дня, 33% до 150 дня, 34% до 180 дня, партія продукції встановлюється специфікацією на завантаження і супроводжується всіма необхідними документами. При цьому, згідно із погодженими сторонами термінами, партія товару тлумачиться як 1 машина автоцистерна, або один відсік автоцистерни, а специфікація може складатись як із однієї так і з кількох партій товару.

З врахуванням викладеного судом апеляційної інстанції було відхилено заперечення ТОВ "Камянка Глобал Вайн" щодо строку оплати товару, який, на його думку, ще не наступив, оскільки початок перебігу відстрочки оплати слід рахувати від дня поставки всього товару за специфікацією, оскільки вони ґрунтуються на невірному тлумаченні умов договору.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині суми основного боргу в розмірі 5 924 302,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних від простроченої суми, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про його відповідність положенням ст. 625 ЦК України. Враховуючи періоди та суми прострочення, відображені позивачем для зручності окремо за кожною видатковою накладною, сума 3% річних на 18.11.2015 становила 110 585, 16 грн, яку суди попередніх інстанцій вважали обґрунтованою.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не виправив методологічної помилки позивача, та безпідставно задовольнив позовні вимоги в цій частині в заявленому розмірі, тоді як обґрунтована сума інфляційних нарахувань на заборгованість за договором з листопада 2014 року по жовтень 2015 року, враховуючи періодичні платежі, складає 1 072 461, 38 грн.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі.

Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи те, що умовами контракту № 21/05/14-1 від 21.05.2014 не визначено відповідальності відповідача у вигляді пені за порушення відповідачем грошових зобов'язань за контрактом, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав для стягнення пені, відмовивши в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ТОВ "Камянка Глобал Вайн", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, якою змінено рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/27810/15 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Мамонтова О.М.