ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Справа № 910/24789/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016у справі№910/24789/14 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"доКомунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації; 2.Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Київської міської державної адміністраціїпро стягнення 2 553 867,58 грн. в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Лимарь Р.Р., Довгалюк А.В., - відповідача повідомлений, але не з'явився, - третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача повідомлений, але не з'явився, - третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача повідомлений, але не з'явився, ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" (надалі - відповідач) про стягнення 2 553 867,58 грн., з яких: 2 046 474,22 грн. - заборгованість за період з 01.04.2013 по 30.06.2014 за надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, 255 511,46 грн. - інфляційні втрати, 43 443,32 грн. - три відсотка річних, 106 114,87 грн. - пеня, 102 323,71 грн. - штраф.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2015 у справі №910/24789/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто відповідача на користь позивача 500 453,74 грн. основного боргу; у задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2015 у справі №910/24789/14 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення з КП "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" 1 070 589,36 грн. основного боргу постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2015 у справі №910/24789/14 залишено без змін; постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2015 у справі №910/24789/14 в частині позовних вимог ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення з КП "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" 975 884,86 грн. основного боргу, інфляційних втрат в розмірі 255 511,46 грн., 3% річних в розмірі 43 443,32 грн., пені в розмірі 106 114,87 грн., штрафу в розмірі 102 323,71 грн., скасовано і у вказаних частинах, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За наслідками нового розгляду рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі №910/24789/14 (суддя Демидов В.О.) позовні вимоги ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги у розмірі 740 290,81 грн., штраф у розмірі 37 014,54 грн.; в решті вимог позову про стягнення заборгованості за надані послуги та штрафу - відмовлено; у частині позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 255 511,46 грн., пені у розмірі 106 114,87 грн., 3 % річних у розмірі 43 433,32 грн. - позов залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 у справі №910/24789/14 (судді: Баранець О.М., Ропій Л.М., Сітайло Л.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2016 скасовано в частині залишення позову без розгляду і прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги у розмірі 740 290,81 грн. (стоки гарячого водопостачання), штраф у розмірі 37 014,54 грн., інфляційні втрати у розмірі 81 790,43 грн., 3 % річних у розмірі 15 221,24 грн., пеню у розмірі 26 331,86 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції частково, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного господарського від 14.06.2016 у справі №910/24789/14 скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача 235 666,29 грн. основного боргу, 35 309,17 грн. штрафу, 173 721,03 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 28 222,08 грн. та 79 783,01 грн. пені, та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення в повному обсязі.

Усі учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акта, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01.04.2008 між ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та КП "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві ради, яке перейменоване на Комунальне підприємство "Відрадненське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (абонент) було укладено договір №08204-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 (були чинними на момент укладення договору, проте на даний час втратили чинність згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (в подальшому - Правила користування)), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691 (в подальшому - Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Вищевказані Правила користування та Правила приймання відповідно до ст. 3 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" є частиною законодавства у сфері постачання питної води та питного водопостачання. Відповідно до ст. 22 наведеного Закону одним з основних обов'язків споживача є своєчасне внесення плати за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку; розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (пункти 3.1, 3.7 наведених Правил).

Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Згідно з пп. 2.1.2 п. 2.1. договору зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату послуг.

Відповідно до п.п. 2.1.4 п. 2.1. договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 правил користування та місцевих правил приймання.

Пунктом 2.2. договору сторони погодили порядок розрахунків.

Згідно з п.п. 2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

У п.п. 2.2.2 договору встановлено, що у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

У разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п.п. 2.2.3).

З п.п. 2.2.4 договору вбачається, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Відповідно до п.п. 3.3.1 п. 3.3. договору абонент зобов'язується надавати повну і достовірну інформацію (дислокацію об'єктів), яка є невід'ємною частиною договору щодо кількості та місцезнаходження всіх об'єктів водоспоживання, приєднаних до комунальних мереж, якими він користується на праві власності, оперативного управління або які знаходяться у його повному господарському віданні, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи предметом розгляду у даному випадку після направлення Вищим господарським судом України даної справи на новий розгляд є позовні вимоги про стягнення з відповідача 975 884,86 грн. основного боргу за період з 01.04.2013 по 30.06.2014 за надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, інфляційних втрат в розмірі 255 511,46 грн., 3% річних в розмірі 43 443,32 грн., пені в розмірі 106 114,87 грн., штрафу в розмірі 102 323,71 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 740 290,81 грн. основного боргу та штрафу у розмірі 37 014,54 грн., місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем не було надано доказів щодо оплати вказаної заборгованості за надані позивачем послуги з водовідведення (стоки) по коду 9-51569; прострочення сплати заборгованості є підставою для стягнення штрафу.

Відмовляючи у стягненні іншої частини основного боргу та, відповідно, штрафу місцевий господарський суд виходив з того, що вони є безпідставними та не ґрунтуються на обставинах справи.

Суд апеляційної інстанції погодився з вказаними висновками місцевого господарського суду.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені, суд першої інстанції послався на те, що з наданих позивачем розрахунків неможливо виокремити щомісячну заборгованість за стоки гарячої води, розмір здійснених виплат тощо.

Апеляційний господарський суд, не погоджуючись з висновками місцевого господарського суду в зазначеній частині, перевірив розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум 3 % річних, інфляційних втрат та пені та дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду враховуючи наступне.

Укладений між сторонами договір № 08204-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 01.04.2008 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, зокрема, послуг з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами попередніх інстанцій встановлено наявність у відповідача заборгованості зі сплати вартості водовідведення (стоків, які утворюються внаслідок споживання гарячої води) по коду 9-51569 в сумі 740 290,81 грн., доказів протилежного (сплати вказаної заборгованості) відповідачем не надано, у зв'язку з чим є правомірним висновок судів попередніх інстанцій про підставність стягнення з відповідача вказаної заборгованості.

Направляючи справу на новий розгляд постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2015 у справі № 910/24789/14, суд касаційної інстанції вказав на необхідність з'ясування судом під час нового розгляду наявності у відповідача переплати по коду 9-1569 у сумі 239 817,07 грн. та можливості зарахування вказаної суми в рахунок заборгованості відповідача саме по сплаті за стоки по коду 9-51569.

На виконання вимог постанови суду касаційної інстанції, судами встановлено, що твердження відповідача щодо наявність переплати у сумі 239 817,07 грн. спростовуються актами про зняття показань з приладів обліку, зведеними відомостями розщеплення сплат КП "ГІОЦ", банківськими виписками, реєстрами дебетових інформаційних повідомлень, реєстрами УПСЗН Солом'янського району м. Києва про погашення заборгованості КП "Відрадненське" та повними розшифровками рахунків.

Відповідачем не надано ні платіжних доручень, ні платіжних реєстрів або інших документів, які б підтверджували переплату по коду 9-1569 в розмірі 239 837,07 грн.

Крім того, як встановили суди попередніх інстанцій, відповідач є споживачем питної води лише для власних потреб по коду 9-1651 та для орендарів відповідно до укладених з ними договорів; за спожиту воду по вказаним кодам відповідач сплачує кошти з власного рахунку, в той же час, вимоги позивача (скаржника) про стягнення з відповідача основного боргу по коду 9-1569 у розмірі 235 666,29 грн., стосується населення (мешканців будинку), відповідач не може нести відповідальність у вигляді стягнення заборгованості, яка виникла у населення, оскільки кошти до відповідача від населення не надходять.

Щодо доводів скаржника про неправомірність відмови у стягненні 35 309,17 грн. штрафу, 173 721,03 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 28 222,08 грн. та 79 783,01 грн. пені, варто зазначити наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання

Частиною третьою статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до п. 4.6. договору №08204-А/2-09 від 01.04.2008 за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 % від суми, яку відмовився сплатити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач в порушення умов договору у встановлений строк не виконав свої зобов'язання по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення за договором, позивач вправі був вимагати застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, а також чинним законодавством за порушення грошового зобов'язання, а тому суд апеляційної інстанції, погодившись з частковим задоволенням позовних вимог про стягнення основного боргу за договором, відповідно, здійснив перерахунок сум інфляційних втрат, 3% річних, штрафу та пені, та дійшов правомірного висновку щодо часткового задоволення вказаних позовних вимог, а не в повному обсязі, заявленому позивачем.

Таким чином, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд в порядку ст.ст. 47, 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують правомірних висновків суду апеляційної інстанції, що покладені в основу прийнятої у даній справі постанови, а тому не є підставою для її скасування.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 у справі № 910/24789/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Т. Барицька

Судді Н. Губенко

В. Картере