ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2016 року Справа № 904/936/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДанилової М.В., суддівДанилової Т.Б., Корсака В.А.за участю представників:позивачаПацкан Я.В. (дов. від 04.01.2016 р. №2/04-01) Новаковський П.М. (дов. від 13.05.2016 р.)відповідачаСемикіна Л.В. (дов. від 14.06.2016 р. №34)п-к ДВСМаковей Е.А. (дов. від 25.07.2016 р. №20-22/415/20.3-03)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українина постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 рокуу справі №904/936/13-г Господарського суду Дніпропетровської областіза скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест"простягнення грошової заборгованості за договором поставки нафтопродуктів від 12.10.2012 № 511-2012
В С Т А Н О В И В :
13.04.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2016 р. у даній справі (суддя Рудь І.А.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 р. (колегія суддів: головуючий суддя -Парусніков Ю.Б., судді Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.), скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково. Визнано дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення 11.04.2016 р. постанов про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 38380950 незаконними. Визнано незаконними та скасовано постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бялого М.Г. від 11.04.2016 р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 38380950. В решті скарги відмовлено.
Не погодившись із вищевказаними рішеннями, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норми процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.08.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
У запереченнях представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" обґрунтовує свою позицію щодо даної касаційної скарги, та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.
У своєму відзиві представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" висловлює позицію щодо даної справи, та просить касаційну скаргу задовольнити, а оскаржувані судові рішення скасувати.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 17.08.2016 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013 р. у даній справі (суддя Первушин Ю.Ю.), позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки нафтопродуктів № 511-2012 від 12.10.2012 р. в сумі 18256529,09 грн.; вартість додаткових витрат, пов'язаних із транспортування вантажу за договором поставки в сумі 389231,46 грн. та судові витрати в сумі 68820,00 грн. В частині стягнення заборгованості в розмірі 5 000 000,00 грн. провадження по справі припинено. В решті позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 р. (колегія суддів: головуючий Тищик І.В., судді Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.), рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013 р. змінено, викладено абзац 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест"" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" 18 256 529, 09 грн. основного боргу; 1 207 752, 29 грн. пені, 241 550, 46 грн. 3% річних, 30 022, 03 грн. інфляційних втрат та 389 231, 46 грн. додаткових витрат, пов'язаних із транспортування вантажу. В решті позову відмовити". В іншій частині рішення залишено без змін.
07.05.2013 р. господарським судом Дніпропетровської області за заявою стягувача видано наказ на примусове виконання вищезазначеного рішення та постанови.
01.06.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" звернулось до Державної виконавчої служби України із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013 р.
12.06.2013 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойком О.М. відкрито виконавче провадження № 38380950 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/936/13-г виданого 07.05.2013 р. про стягнення 18 256 529,09 грн. основного боргу; 1 207 752,29 грн. пені, 241 550,46 грн. 3% річних, 30 022,03 грн. інфляційних втрат та 389 231,46 грн. додаткових витрат, пов'язаних із транспортування вантажу.
18.11.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" звернулось до Державної виконавчої служби України з листом №01-18/11/13, в якому просило відкликати виконавчий документ та визнати відмову стягувача від примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013 р.
10.12.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" звернулось до Державної виконавчої служби України з листом №01-10/12-13-ДР, в якому просило вважати відкликаним наказ господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013 р., заяву щодо відкриття виконавчого провадження та стягнення коштів, а також закінчити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013 р. у виконавчому провадженні №38380950.
24.12.2013 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойком О.М., відповідно до звернень Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна", було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №38380950 щодо виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013 р.
08.01.2014 р. на адресу господарського суду Дніпропетровської області надійшла постанова відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 24.12.2013 р. про закінчення виконавчого провадження № 38380950 про стягнення 18 256 529,09 грн. основного боргу, 1 207 752,29 грн. пені, 241 550,46 грн. 3% річних, 30 022,03 грн. інфляційних втрат та 389 231,46 грн. додаткових витрат, пов'язаних із транспортування вантажу, на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" та оригінал наказу господарського суду від 07.05.2013 р. (т. 3, арк. справи 27-29).
22.03.2016 р. заступником директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинським С.С. було винесено постанову, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №38380950 від 24.12.2013 р. та відновлено виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013 р. у справі №904/936/13-г про стягнення 18 256 529,09 грн. основного боргу; 1 207 752,29 грн. пені, 241 550,46 грн. 3% річних, 30 022,03 грн. інфляційних втрат та 389 231,46 грн. додаткових витрат, пов'язаних із транспортування вантажу.
Листом від 22.03.2016 р. Департамент відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС звернувся до господарського суду Дніпропетровської області, в якому вказував про відновлення виконавчого провадження №38380950, на підставі статей 31, 51 Закону України "Про виконавче провадження".
11.04.2016 р. постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Бялим Максимом Глібовичем "на підставі рішення суду" накладено арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на всіх рахунках (крім коштів, що знаходяться на рахунках, захищених статтями видатків і на які неможливо звернути стягнення при виконанні даного виконавчого документа) і вкладах чи на зберіганні у банківських установах Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" (боржнику) у межах суми 13 869 811,73 грн.
13.04.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби, в якій просило суд:
- заборонити відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчиняти та проводити будь-які виконавчі дії та зупинити примусове виконання наказу № 904/936/13-г від 07.05.2013 р. у виконавчому провадженні № 38380950, яке здійснюється відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
- визнати дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення 11.04.2016 р. постанов про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 38380950 незаконними;
- визнати незаконними та скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бялого М.Г. від 11.04.2016 р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 38380950.
В обґрунтування вимог, наведених у скарзі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" зазначило, що дії державного виконавця, які полягають у накладенні арешту на кошти боржника при примусовому виконанні рішення господарського суду у справі № 904/936/13-г, є такими, що суперечать вимогам діючого законодавства, оскільки на час прийняття оскаржуваних постанов виконавчий документ (наказ господарського суду від 07.05.2013 р.) державному виконавцю до виконання не пред'явлений.
Таким чином, скаржник зауважував, що виконавчі дії в межах відновленого виконавчого провадження № 38380950 провадяться державним виконавцем за відсутності виконавчого документа, що є порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження".
Обставини викладені вище стали підставою для звернення відповідача зі скаргою на дії державного виконавця в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи рішення у даній справі суди попередніх інстанцій виходили з наступного.
За умовами статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Приписами статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Згідно статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
У відповідності до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно пункту 1 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Частинами 1, 3, 4 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.
Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.
Статтею 49 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону, є підставою для закінчення виконавчого провадження (пункт 13 частина 1 статті).
Закон України "Про виконавче провадження" передбачає порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (частина 2 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження").
Системний аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що виконавче провадження здійснюється виключно за пред'явленням державному виконавцю виконавчого документу, у тому числі й після відновлення виконавчого провадження.
Як вже зазначалось вище, 11.04.2016 р. постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Бялим Максимом Глібовичем "на підставі рішення суду" було накладено арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на всіх рахунках (крім коштів, що знаходяться на рахунках, захищених статтями видатків і на які неможливо звернути стягнення при виконанні даного виконавчого документа) і вкладах чи на зберіганні у банківських установах Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" (боржнику) у межах суми 13 869 811,73 грн.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що на час винесення вищевказаних постанов від 11.04.2016 р., оригінал виконавчого документу від 07.05.2013 р. у виконавчому провадженні № 38380950, господарським судом Дніпропетровської області на адресу Державної виконавчої служби не направлявся та знаходився в матеріалах справи (т. 3, арк. справи 29).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що постанови про арешт коштів боржника від 11.04.2016 р. винесені головним державним виконавцем Бялим Максимом Глібовичем з порушенням Закону України "Про виконавче провадження".
А тому, суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" в частині визнання незаконними дій державного виконавця щодо винесення 11.04.2016 р. постанов про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 38380950.
Відмовляючи Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" у задоволенні скарги в частині зобов'язання державного виконавця зупинити виконавче провадження, суди попередніх інстанції правомірно виходили з наступного.
Державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження лише з підстав, передбачених статтями 37 і 38 Закону України "Про виконавче провадження".
В свою чергу, заявником не було наведено обставин, які є підставою для зупинення виконавчого провадження.
При цьому, суд не наділений повноваженнями щодо зупинення виконавчого провадження, оскільки це є виключним повноваженням державного виконавця.
Колегія суддів касаційної інстанції з вищезазначеними висновками судів попередніх інстанцій погоджується та вважає за необхідне зауважити і про таке.
Так, здійснюючи виконавче провадження державні виконавці повинні діяти в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту, можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості що узгоджується також зі статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи встановлені вище обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає оскаржувані судові рішення такими, що відповідають нормам процесуального права, та прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, у зв'язку з чим підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Натомість, доводи, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 р. у справі № 904/936/13-г Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Головуючий суддя М. Данилова
Судді Т. Данилова
В. Корсак