ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року Справа № 922/5578/14 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівБакуліної С.В., Грейц К.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер"на рішення від 12.10.2015 господарського суду Харківської області та постанову від 23.12.2015 Харківського апеляційного господарського судуу справі№922/5578/14 господарського суду Харківської областіза позовомЧугуївського міжрайонного прокурора Чугуївського району Харківської області в інтересах держави в особі: 1.Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області, 2.Державної екологічної інспекції у Харківській областідо за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" Прокурора м. Харковапростягнення 981 525,27 грн. За участю представників сторін:

Від позивачів - не з'явились

Від відповідача - Кошалковський К.В. (дов. від 31.12.15)

Генеральної прокуратури України - Онуфрієнко М.В.

ВСТАНОВИЛА:

Чугуївський міжрайонний прокурор Харківської області в особі Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області та Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" про стягнення з відповідача на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок самовільного використання ресурсів без спеціального дозволу на користування надрами у розмірі 981 525,27 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.02.2015 позовні вимоги задоволено, стягнуто з ТОВ "Курганський бройлер" на користь держави Україна шкоду, заподіяну внаслідок самовільного використання водних ресурсів без спеціального дозволу на користування надрами у розмірі 981 525,27 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 рішення господарського суду Харківської області від 02.02.2015 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2015 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 та рішення господарського суду Харківської області від 02.02.2015 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.10.2015 (колегія суддів: Жельне С.Ч., Ольшанченко В.І., Чистякова І.О.) позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Курганський бройлер" на користь держави Україна шкоду, заподіяну внаслідок самовільного використання водних ресурсів без спеціального дозволу на користування надрами у розмірі 981 525,27 грн. Стягнуто з ТОВ "Курганський бройлер" на користь державного бюджету України 19 630,50 грн. судового збору.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 у складі: Слободіна М.М., Гончара Т.В., Гребенюка Н.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ТОВ "Курганський бройлер" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.19, 21, 23 Кодексу України "Про надра", ст.ст.1, 46 Водного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, Державною екологічною інспекцією у Харківській області на підставі статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні задачі державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та згідно з наказом від 08.05.2012 за № 392/01-03 проведено планову перевірку філії "Голден Кросс" ТОВ "Курганський бройлер", якою встановлено порушення статей 16, 19, 21 Кодексу України про надра, про складено акт № 442/09-18 від 28.05-15.06.2012.

В ході перевірки Інспекцією встановлено, що філія "Голден Кросс" ТОВ "Курганський бройлер" утворена внаслідок технічного переоснащення Введеньскої племферми в пташник батьківського стада племрепродуктора курей м'ясних ліній. Водопостачання на підприємстві здійснюється з 2-х артсвердловин глибиною по 61 м та дебітом 2,0 та 6,5 м.куб/год на підставі дозволу на спецводокористування від 04.06.2010, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області. Термін дії дозволу до 12.05.2013.

Водопостачання підприємства передбачено на виробничі та господарсько - побутові потреби. Ліміт забору води зі свердловини складає 204,0 м.куб/добу або 71,578 тис.м/куб/рік .

Однак, в порушення вимог статті 19 Кодексу України про надра відсутній спеціальний дозвіл для видобудування прісних підземних вод.

Пунктом 4 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 15.06.2012 за № 04-25/90 зобов'язано філія "Голден Кросс" ТОВ "Курганський бройлер" до 15.10.2012 отримати спеціальний дозвіл для видобудування підземних вод.

За наслідками перевірки Держекоінспекцією у Харківській області відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 за № 389, зареєстр. у Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783 (із змінами згідно наказу Мінприроди України № 220), проведено розрахунок розміру збитків, обумовлених використанням водних ресурсів без спеціального дозволу, розмір яких склав 981 525,27 грн.

18.06.2012 претензію № 153 та розрахунок шкоди Держекоінспекцією у Харківській області направлено на адресу відповідача. Шкода в добровільному порядку не сплачена.

Вищезазначене стало підставою для звернення прокурора до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок самовільного використання ресурсів без спеціального дозволу на користування надрами у розмірі 981 525,27 грн.

Частиною 1 статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до Водного Кодексу України підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр ( є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року № 827).

Тобто, прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Відповідно до положень статей 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Статтею 44 Водного кодексу України визначено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявністю дозволу.

Згідно зі статтею 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього середовища у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Спеціальне використання надр на праві надрокористування передбачає відповідно до статті 19 Кодексу України про надра отримання спеціального дозволу (ліцензії) на використання надр. Відповідно до статті 21 Кодексу України про надра видобування підземних вод здійснюється на підставі спеціальних дозволів.

Таким чином, спеціальне використання підземних вод включає в себе як використання водних ресурсів (підземних вод відповідної території) так і надр (мінеральної сировини).

Необхідність отримання двох дозвільних документів від водокористувачів, визначено також у постановах Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 № 459" від 13.03.2002 за № 321 та "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" від 30.05.2011 за № 615.

Зазначені постанови вимагають отримання таких двох дозволів: на спеціальне водокористування, відповідно до статті 49 Водного кодексу України (видається Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Харківській області); на користування надрами для видобування корисних копалин, на підставі статті 16 Кодексу України про надра (Державна служба геології та надр України).

Таким чином, користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами. Чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Разом з тим статтею 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати для власних господарсько - побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько - питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Із системного аналізу приписів глави 11 (спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько - побутових потреб населення), глави 13 (особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб галузей економіки) Водного кодексу України та приписів глави 2 (надання надр у користування), глави 4 (плата за користування надрами) Кодексу України про надра вбачається, що законодавець відносить господарсько-побутові потреби до потреб населення, натомість, виробничі потреби підприємства охоплюються поняттями "використання для потреб галузей економіки" та "промислові потреби" (пост. Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі №922/2610/14).

Господарськими судами встановлено, що відповідно до пункту 5 дозволу на спеціальне користування від 04.06.2010 року Укр.№4825А/Хар., строком дії до 12.05.2013, метою водокористування (водопостачання та його вид, скид стічних вод, зрощення, гідроенергетика та інше) є водопостачання на виробничі та госппобутові потреби; одним із основних показників діяльності об'єкта водокористувача є птахівництво -340 тис. голів. Відповідно до звітів про використання води за 2012,2011 роки за формою № 2-ТП (водгосп), що належать до суворої звітності, товариство зазначає та звітує, що фактично використало воду із свердловини на сільськогосподарське водопостачання (гр.13 звітів), тобто на розведення птахівництва.

Пунктом 5.11 наказу Держкомстату України № 230 від 30.09.1997 "Про затвердження форми державної статистичної звітності № 2-ТП (водгосп) та "Інструкція щодо заповнення форми № 2 -ТП (водгосп) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.10.1997 за № 480/2284, показник гр.13 відображає обсяг води, використаної на господарсько-питні потреби сільського населення, тваринницькі комплекси, ремонтні майстерні, технічне обслуговування автотранспорту в механізмів тощо (наростаючим підсумком з початку року).

Надані відповідачем довідки про використання підземної води для власних господарсько-побутових потреб за вересень 2011, серпень 2011, жовтень 2011, листопад 2011, грудень 2011, січень 2012, лютий 2012, березень 2012, квітень 2012, травень 2012 містять дані лише про загальний об'єм використання води на потреби, в тому числі на миття пташників та прилеглої території в цілому без зазначення об'ємів використання води по кожній такій потребі, а тому не можуть вважатися належним доказом використання відповідачем води для власних потреб.

З огляду на викладене, суди дійшли висновку, що вода використовувалась відповідачем не тільки для задоволення господарських і побутових потреб, а й для виробничих потреб, що виключає можливість використання підземних вод без отримання відповідного дозволу та свідчить про відсутність підстав для застосування норми статті 23 Кодексу України про надра до правовідносин ТОВ "Курганський бройлер".

Перевищення відповідачем ліміту видобування води актом перевірки не зафіксовано. Однак вказаний факт не може бути підставою для самовільного користування надрами (підземні води).

Таким чином, судами встановлено, що в порушення вимог чинного законодавства відповідачем без спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами здійснено самовільний забір води з підземних джерел з застосуванням технічних засобів.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, згідно статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтями 68,69 вказаного Закону встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтовано висновку про задоволення позову.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" залишити без задоволення.

Рішення від 12.10.2015 господарського суду Харківської області та постанову від 23.12.2015 Харківського апеляційного господарського суду у справі №922/5578/14 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді С. Бакуліна

К. Грейц