ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року Справа № 912/2308/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Фролової Г.М. (доповідача)суддівКорсака В.А., Ходаківської І.П.за участю представників:позивачаКінаш О.А., дов. від 10.12.14відповідачів1) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) 2) Миронов І.Є., дов. від 30.08.13третьої особиКінаш О.А., дов. від 12.01.16розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.15у справі№912/2308/15 господарського суду Кіровоградської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська"до1. Онуфріївської районної державної адміністрації 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Державного підприємства "Укрриба"провизнання недійним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання і заборону вчиняти певні дії

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.03.2016, у зв'язку з перебування судді Яценко О.В. на лікарняному, для розгляду касаційної скарги у справі №912/2308/15 господарського суду Кіровоградської області, призначено колегію суддів у складі: Фролова Г.М. - головуючий, Корсак В.А., Ходаківська І.П.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Онуфріївської районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп", третя особа - Державне підприємство "Укрриба", про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду (кадастровий номер 3524687700:02:000:7529), укладеного між Онуфріївською РДА та ТОВ "Успенський рибгосп" 26 червня 2012 року; зобов'язання відповідачів усунути перешкоди в користуванні гідротехнічною спорудою н/б лиману ТРГ в с. Успенка Онуфріївського району Кіровоградської області площею 76,1 га; заборонити ТОВ "Успенський рибгосп" здійснювати рибогосподарську діяльність на земельній ділянці кадастровий номер 3524687700:02:000:7529 з використанням для такої діяльності гідротехнічної споруди - н/б лиману ТРГ в с. Успенка Онуфріївського району. Позовні вимоги мотивовано, зокрема, тим, що на земельній ділянці, яка передана в оренду за спірним договором, знаходиться нерухоме майно - гідротехнічна споруда, яке належить ДП "Укрриба" на праві господарського відання; позивач є правомірним володільцем гідротехнічних споруд на підставі договору простого товариства від 22.06.2006, укладеного з ДП "Укрриба".

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.10.2015 у справі №912/2308/15 (суддя Наливайко Є.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 (судді: Чимбар Л.В. - головуючий, Антонік С.Г., Чоха Л.В.) у задоволені позову відмовлено повністю. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що позивачем не доведено обставин щодо порушення його прав та/або законних інтересів внаслідок укладення спірного договору оренди земельної ділянки; позивачем не доведено належними та допустимими доказами твердження про неможливість експлуатувати та використовувати за цільовим призначенням гідротехнічні споруди.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 203 395 396 398 Цивільного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" надало заперечення на касаційну скаргу та просить судові рішення у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 26.06.2012 між Онуфріївською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду, за умовами якого орендодавець зобов'язався надати, а орендар - прийняти у строкове платне користування земельну ділянку водного фонду для рибогосподарських потреб, яка знаходиться на території Успенської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Пунктом 2 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка водного фонду загальною площею 903,4068 га, в тому числі: під водним дзеркалом 812,2068 га, гідротехнічними спорудами 76,1 га, вкритих лісовою (деревною та чагарниковою) рослинністю 15,1 га із земель водного фонду, які перебувають у землях запасу Успенської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Кадастровий номер земельної ділянки 3524687700:02:000:7529. Пунктами 3, 4 Договору передбачено, що на земельній ділянці наявні такі об'єкти нерухомого майна: гідротехнічні споруди площею 76,1000 га; в оренду передається лише земельна ділянка. Пунктом 8 сторони погодили, що договір укладено на 10 років, починаючи з дати державної реєстрації договору.

Договір підписаний сторонами, скріплений печатками сторін; зареєстрований у відділі Держкомзему у Онуфріївському району Кіровоградської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 09.07.2012 за №352460004001167.

Земельна ділянка, що є предметом договору оренди, передана орендарю за актом приймання-передачі від 09.07.2012.

Суди попередніх інстанцій встановили, що предметом позову є матеріально-правова вимога позивача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 3524687700:02:000:7529), який укладено між Онуфріївською районною державною адміністрацією та ТОВ "Успенський рибгосп" 26.06.2012 і зобов'язання відповідачів усунути перешкоди в користуванні гідротехнічною спорудою та заборони ТОВ "Успенський рибгосп" здійснювати рибогосподарську діяльність на спірній земельній ділянці.

У відповідності з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину згідно статті 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивач, який не є стороною оспорюваного договору, вважає, що укладеним між відповідачами 26.06.2012 договором оренди земельної ділянки водного фонду порушено його право володіння та користування гідротехнічними спорудами.

За приписами частини 2 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Статтею 79 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Частиною 1 статті 58 Земельного кодексу України визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів.

За приписами частини 4 статті 59 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент укладення спірного договору) передбачено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами (частина 5 цієї статті).

Стаття 181 Цивільного кодексу України відносить до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, а згідно статті 182 цього Кодексу право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду із даним позовом, з вимогою визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, не будучи стороною такого договору, зобов'язаний довести, яким чином оспорюваний договір порушує або зачіпає права та законні інтереси позивача.

Дослідивши матеріали справи, господарські суди попередніх інстанцій установили, що договором простого товариства №1 від 22.06.2006 ДП "Укрриба" вклало в просте товариство, що утворено на підставі цього договору майно, в тому числі гідротехнічні споруди н/б лиману ТРГ у селі Успенка Кіровоградської області. Передача вищезазначеного майна підтверджена Актом приймання-передачі.

Станом на дату укладення між ДП "Укрриба" та ВАТ "Станція Придніпровська" (правонаступником якого є ТОВ "Станція Придніпровська") договору простого товариства був чинним та діяв договір оренди земельної ділянки від 16.05.2003, укладений між Онуфріївською районною державною адміністрацією та ВАТ "Станція Придніпровська" на підставі розпорядження Онуфріївської РДА №205-р від 16.05.2003.

За умовами вказаного договору Онуфріївська РДА передала, а ВАТ "Станція Придніпровська" набуло право на оренду земельної ділянки водного фонду, яка знаходиться на території Успенської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області та виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку, план якої додається до договору та є його невід'ємною частиною, загальною площею 903,4 га, в тому числі водне дзеркало 812,2 га, під дамбами та чагарниковими насадженнями - 91.2 га. Договір укладено у письмовій формі, підписано представниками сторін, скріплено печатками, зареєстровано в установленому законом порядку 20.05.2003 за №11. Згідно з пунктом 1 цього договору термін його дії - п'ять років з моменту реєстрації. Також установлено, що 11.02.2005 сторонами укладався додаток до вказаного договору оренди земельної ділянки водного фонду, який був зареєстрований у Світловодському міськрайвідділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 17.09.2008. Згідно даного додатку до договору сторони внесли зміни до пункту 3.1. договору і виклали його в такій редакції: "Цей договір сторони уклали на 49 (сорок дев'ять) років з 11 лютого 2005 року". Інші умови договору залишені без змін.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2011 у справі №18/136(9/2), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.04.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2011, визнано недійсним додаток від 11.02.2005 до Договору оренди земельної ділянки водного фонду, укладеного між Онуфрієвською РДА та ВАТ "Станція Придніпровська" строком на 49 років.

Також рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2011 у справі №5013/2105/11, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2012, відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Станція Придніпровська" до Онуфрієвської РДА про визнання поновленим Договору оренди земельної ділянки водного фонду на той же строк і на тих же умовах, починаючи з 21.04.2011.

Таким чином, як установлено судами, спірний договір оренди земельної ділянки водного фонду площею 903,4 га, кадастровий номер 3524687700:02:000:7529, укладений між Офрієвською РДА та ТОВ "Успенський рибгосп" від 26.06.2012, не зачіпає права і законні інтереси позивача, оскільки ТОВ "Станція Придніпровська" не має прав на спірну земельну ділянку водного фонду. З огляду на викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про недоведення позивачем обставин з порушення його прав та/або законних інтересів внаслідок укладення спірного договору.

Крім того, ураховано судами і те, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 у справі №1170/2а-4262/12, залишеним в силі Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.12.2014, відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Станція Придніпровська" до Онуфріївської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень від 23.02.2012 №258-р та від 21.05.2012 №593-р. Таким чином, розпорядження, на підставі яких було укладено спірний договір оренди, є чинними та в судовому порядку недійсними визнані не були.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Кодексу).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідачів усунути перешкоди в користуванні позивачем гідротехнічною спорудою н/б лиману ТРГ в с.Успенка Онуфрієвського району площею 76,1 га та заборонити ТОВ "Успенський рибгосп" здійснювати рибогосподарську діяльність, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема з того, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами неможливість експлуатації або перешкоди з боку відповідачів використання позивачем за цільовим призначенням зазначені гідротехнічні споруди.

З огляду на викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Всі доводи та пояснення позивача були розглянуті та обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій. Інші доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вказаних висновків не спростовують.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судові інстанції дійшли висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято судові рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.15 у справі №912/2308/15 господарського суду Кіровоградської області залишити без змін.

Головуючий Г.Фролова

Судді В.Корсак

І.Ходаківська