ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року Справа № 908/3011/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.(доповідач),суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сніжнена постановуДонецького апеляційного господарського суду від 20.07.15у справі№908/3011/15 Господарського суду Донецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедфармсервіс"доВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сніжнепростягнення заборгованості у розмірі 73 793,98 грнПредставники від позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмедфармсервіс" у травні 2015 року заявлено позов про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сніжне Донецької області боргу в розмірі 73 793, 98 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами від 01.06.12 №20-12/ВМО та від 23.01.13 № 58а-ВМО, що підтверджується, зокрема, актом звіряння розрахунків від 01.10.14.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.06.15, ухваленим суддею Буховець С.А. позивні вимоги задоволено повністю. Суд установив факт відвантаження медичних товарів за договорами, оцінив акти виконаних робіт і прийняв рішення про стягнення 73 793.98 грн. Суд керувався приписами статей 530, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Бойченка К.І. - головуючого, Радіонової О.О., Черноти Л.Ф., постановою від 20.07.15 перевірене рішення залишив без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сніжне звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою у якій просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові. Свої вимоги Відділення виконавчої дирекції обґрунтовує тим, що з часу виникнення кредиторської заборгованості за договорами Відділення на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.14 № 595 "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" не мало можливості виконати грошові зобов'язання за спірними договорами, у зв'язку з припиненням фінансування та функціонування органів державної казначейської служби у місті Сніжне, через проведення антитерористичної операції. Також скаржник наголошує, що звірка заборгованості саме за спірними договорами проведена не була.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедфармсервіс" відзив на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення присутніх у судовому засіданні представників скаржника, перевіривши доводи касаційної скарги і правильність застосування судами приписів чинного законодавства відзначає таке.

Судами обох інстанцій при розгляді справи установлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмедфармсервіс", як Постачальником та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сніжне, як Замовником, укладено договір про відшкодування витрат на лікарські засоби та вироби медичного призначення від 01.06.12 №20-12/ВМО. За умовами договору від 01.06.12 Постачальник поставляє та передає у власність Замовника, а Замовник приймає та оплачує товар на умовах та у порядку, визначеному цим договором, згідно з заявками на поставку. Відповідно до пункту 2.2.4 договору від 01.06.12 Постачальник зобов'язується не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним кварталом, спільно з Замовником скласти Акт звірки взаєморозрахунків. Згідно з пунктом 6.3. договору Замовник здійснює відшкодування коштів Постачальнику за товар на підставі виписаних Постачальником рахунків не пізніше 5-ти банківських діб з дати складання Акту виконаних робіт або визначення суми відшкодування відповідно до пункту 5.2. договору. Суди обох інстанцій також установили, що між Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сніжне, як Замовником, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмедфармсервіс", як Постачальником та Міською лікарнею №2, як Виконавцем, укладено трьохсторонній договір про відшкодування витрат на лікарські засоби та вироби медичного призначення від 23.01.13 № 58а-ВМО відповідно до якого, Замовник зобов'язується направляти Виконавцю потерпілих на виробництві для проведення обстеження та лікування, Постачальник зобов'язується поставити Виконавцю товар за вимогами Замовника, а Виконавець зобов'язується забезпечити потерпілим своєчасну кваліфіковану медичну допомогу в повному обсязі, Замовник зобов'язується відшкодувати Постачальнику вартість товару та Виконавцю вартість виконаних робіт. Пунктом 2.3.11. договору від 23.01.13 погоджено, що Виконавець зобов'язаний готувати та надавати Замовнику Акти виконаних робіт та зведені звіти з обстеження на кожного потерпілого у 2-х екземплярах у термін до 10 числа, наступного за звітним місяцем, в яких відображати вартість витрачених лікарських засобів та виробів медичного призначення на обстеження потерпілих на виробництві. Згідно з пунктом 6.3. договору від 23.01.1 Замовник здійснює відшкодування коштів Постачальнику за товар на підставі виписаних Постачальником рахунків не пізніше 5-ти банківських діб з дати складання Акта виконаних робіт або визначення суми відшкодування відповідно до пункту 5.2. договору. Відповідно до пункту 6.4. договору від 23.01.13 Замовник здійснює відшкодування коштів Виконавцю за лікарські засоби та вироби медичного призначення для обстеження потерпілих на виробництві на підставі наданих Виконавцем розрахунків, Акта виконаних робіт та зведених звітів на кожного потерпілого не пізніше 5-ти банківських діб з дати складання Акта виконаних робіт. За приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимог, які звичайно ставляться. Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Частиною 2 статті 712 названого Кодексу передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до приписів статті 692 Цивільного кодексу України обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Судами установлено, що всупереч умовам вищевказаних договорів відповідач свої грошові зобов'язання виконав частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 73 793,98 грн. Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами статті 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Згідно з приписами частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Розглядаючи даний спір судами обох інстанцій установлено факти поставки медичної продукції та отримання її відповідачем, оцінено при цьому акти виконаних робіт та реєстри забезпечених медикаментами осіб. Оскільки при розгляді справи відповідачем не доведено погашення заявленого до стягнення боргу у сумі 73 793, 98 грн, суди обох інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги. Доводи скаржника не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки ґрунтуються на переоцінці доказів та не спростовують установленої заборгованості з оплати отриманої за договорами продукції, яка не підпадає під регулювання Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.14 № 595 та не відноситься ні до соціальних виплат населенню, ні до фінансової підтримки окремих підприємств і організації Донецької та Луганської областей. Посилання скаржника на те, що за спірними договорами не складались акти звіряння розрахунків, а акт від 01.10.14 не містить посилання саме на спірні договори також визнаються судом неспроможними. Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Акт звірки розрахунків сам по собі не може бути доказом наявності або відсутності обов'язку сплатити грошові кошти, оскільки є зведеним обліковим документом, який може відображати загальну суму заборгованості та фіксувати стан розрахунків між сторонами. Таким чином доводи скаржника не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеними установленими апеляційним судом обставинами справи. Відповідно до частини 1 статті 11110 названого Кодексу підставою для скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Оскільки судом касаційної інстанції не виявлено порушень апеляційним судом норм чинного законодавства, підстав для скасування постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не убачається. Витрати зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.15 у справі №908/3011/15 залишити без змін.

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сніжне залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець