ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Справа № 916/2713/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Козир Т.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства „Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту)на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2015та на рішеннягосподарського суду Одеської області від 02.10.2015у справі№916/2713/15 господарського суду Одеської областіза позовомДержавного підприємства „Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту)доКомпанії „НОРТРОП" у формі товариства з обмеженою відповідальністюпро стягнення 2139,10 доларів США, що еквівалентно 45340,57 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача повідомлений, але не з'явився;

відповідача Влачига С.Р.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) (далі позивач/ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії/Адміністрація/ скаржник) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Компанії „НОРТРОП" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - відповідач/ТОВ „НОРТРОП") про стягнення заборгованості у сумі 2139,10 дол. США, що еквівалентно 45340,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, як агентом судна, при здійсненні оплати портових зборів не сплачено податок на додану вартість.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.10.2015 (суддя Д'яченко Т.Г.) у справі №916/2713/15 залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 (судді: Гладишева Т.Я., Савицький Я.Ф., Разюк Г.П.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що судно, якому позивачем було нараховано податок на додану вартість на портові збори, здійснювало міжнародне перевезення, а саме: як додаткове судно перевозило вантаж з нейтральних вод з перетином державного кордону України, а тому відповідач згідно зі ст. 197 Податкового кодексу України підлягає звільненню від сплати податку на додану вартість.

Позивач, не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу Компанія „НОРТРОП" у формі товариства з обмеженою відповідальністю просить рішення господарського суду Одеської області від 02.10.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Позивач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду даної справи, проте не скористався своїм правом бути присутніми у судовому засіданні.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, та вбачається з матеріалів справи 19.03.2008 між Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (надалі порт) та Товариством з обмеженою відповідальністю „НОРТРОП" (надалі агент) укладено договір № 19-С (далі-договір), за умовами якого порт зобов'язався по можливості надавати послуги згідно з письмовими заявками агента по обслуговуванню суден, які прямують в порт або проходять транзитом, а агент, в свою чергу, зобов'язався прийняти ці послуги та оплатити їх вартість згідно з дорученнями від імені та за рахунок судновласника, на умовах цього договору.

Відповідно до п.п. 2.1.1. та 2.1.2. договору порт зобов'язаний надавати агенту рахунки для сплати зборів і платежів за користування наданими послугами, які розраховані на підставі встановлених цін і державних тарифів та вимог цього договору; рахунки направляються поштою або вручаються агенту під розписку; в необхідних випадках рахунки попередньо можуть направлятися факсом.

Підпунктами п.п. 2.2.1., 2.2.3. та 2.2.6. договору передбачено наступні зобов'язання агента:

- надавати порту "Заявку на підхід судна", "Заявку на постановку судна на зовнішній рейд порту", "Інформацію для виставлення рахунку", які є невід'ємною частиною договору, і підхідні нотіси у термін, передбачений "Зводом звичаїв порту";

- отримувати від порту попередні рахунки на портові збори і сплачувати їх до відходу судна з порту;

- при здійсненні агентського обслуговування суден, що прямують в ДП "Миколаївський морський торговельний порт" для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, забезпечувати здійснення вантажних операцій (вивантаження (розпауження) / довантаження (паузення)) великотоннажних суден на зовнішньому рейді ДП "Миколаївський морський торговельний порт", з урахуванням п. 4.1.1. "Обов'язкових постанов по ДП "Миколаївський морський торговельний порт" та з обов'язковим узгодженням у кожному конкретному випадку з капітаном порту.

У відповідності до п.п. 3.1., 3.2., 3.4. договору агент зобов'язаний одержувати попередні рахунки на передоплату за портові збори згідно з постановою КМУ від 12.10.2000 № 1544 (із змінами та доповненнями) на другу добу після надання заявки на заходження судна в порт. Оплату попередніх рахунків агент виконує за добу до відходу судна з порту; здійснює остаточні розрахунки за послуги та оплачує ставки за здійснення вантажних операцій на зовнішньому рейді в термін 5 банківських днів після відходу судна з порту та отримання рахунків на підставі підтверджуючих документів та приймально-здавальних актів, підписаних уповноваженою особою. Оплату рахунків порту Агент здійснює в безготівковій формі відповідно до норм законодавства України про здійснення безготівкових розрахунків по суднам, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - в національній валюті України; всі розрахунки з портом за надані послуги суднам, заявленим Агентом, здійснюються відповідачем, який несе за це відповідальність в повній мірі, незалежно від перерахування йому коштів від судновласника.

Після надання послуг, протягом доби, порт повинен надати агенту на підписання приймально-здавальний акт в двох примірниках, по одному для кожної сторони (п. 4.1. договору).

Пунктом 8.1. договору передбачено, що договір набирає сили з моменту підписання і діє по 31.12.2008 і вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не заявить про розірвання протягом одного місяця до закінчення дії цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 19.03.2008 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору, якою внесли зміни, зокрема, до п. 4.1., а саме: після надання послуг, що засвідчуються приймально-здавальним актом, на наступний день надавати агенту на підписання приймально-здавальний акт.

Відповідно до додаткової угоди № 4 від 17.06.2013 до договору від 19.03.2008 № 19-С було змінено преамбулу договору в частині складу його сторін та встановлено, що в подальшому умови договору поширюватимуться на правовідносини між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України", в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація) та Компанією "НОРТРОП" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Агент).

У відповідності до п. 3.2 договору, у редакції додаткової угоди № 10 від 29.12.2014 агент зобов'язався здійснювати розрахунки за послуги до 10-го числа місяця, наступного за звітним на підставі підтверджуючих документів та приймально-здавальних актів. Оплату рахунків Адміністрації агент здійснює в безготівковій формі відповідно до норм законодавства України про здійснення безготівкових розрахунків у наступному порядку: за портові збори по суднам, що плавають під іноземним прапором - у доларах США, а під прапором України - в національній валюті України. Перерахунок сум портових зборів у доларах США в гривні або навпаки здійснюється по курсу НБУ на дату відходу судна з порту, а у випадку зміни агента/фрахтувальника в порту - на дату закінчення вантажних робіт. Нарахування ПДВ здійснюється відповідно до діючого законодавства України.

17.06.2013 ДП "Адміністрація морських портів України" у зв'язку з надходженням до акваторії морського порту Миколаїв судна " LENA KOLEVA" отримало від Компанії „НОРТРОП" у формі товариства з обмеженою інформацію для виставлення рахунку по судну "LENA KOLEVA" для стягнення портових зборів, а саме, адміністративного збору, канального збору, корабельного збору, санітарного збору та послуги служби капітана морського порту.

На підставі наданої відповідачем інформації, адміністрацією було виставлено попередній рахунок № 90161250 від 17.06.2013 на суму 10695,52 доларів США по оплаті портових зборів, який було сплачено відповідачем, що підтверджується банківською випискою, та не заперечується позивачем.

Позивачем було виставлено остаточний рахунок № 00161250 від 20.06.2013 на суму 11056,72 дол. США по сплаті портових зборів та послуг капітана морського порту. За послуги капітана морського порту було сплачено відповідачем 03.07.2013 про що свідчить відповідна виписка з банківського рахунку.

Листом від 23.03.2015 року №1534 позивач повідомив керівників своїх філій про те, що відповідно до отриманого індивідуального податкового роз'яснення Міністерства доходів і зборів № 178866/6/99-99-19-04-02-15 від 19.12.2013 року, основною умовою застосування п. 197.9 ст. 197 Податкового кодексу України є наявність документів, які підтверджують здійснення судном міжнародних перевезень.

Після чого, позивачем було додатково виставлено відповідачеві рахунок №00161250 від 02.04.2015 на суму 13195,82 дол. США., з яких до сплати підлягало 2 139,10 доларів США податку на додану вартість.

Листом № 10/04-15 від 10.04.2015 ТОВ "НОРТРОП" не погодилось із нарахування ПДВ на оплачені ним портові збори, спірні суми не оплатило.

Частиною 1 ст. 22 Закону України "Про морські порти" визначено, зокрема, що у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний.

Відповідно до ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України) під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 197.9 ст. 197 Податкового кодексу України (далі - ПК України) звільняються від оподаткування операції з постачання послуг, що надаються іноземним та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

Кодекс торгівельного мореплавства України визначає два види морських перевезень - каботажне та міжнародне, відповідно і ставки портових зборів, визначені у додатках 2-6 до Порядку "Про портові збори", затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316, є різними для суден у закордонному плаванні та суден у каботажному плаванні.

За приписами статті 131 Кодексу торгівельного мореплавства України перевезення між портами України здійснюються суднами, що плавають під Державним прапором України, а також суднами, що плавають під іноземним прапором за умови одержання на це дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту.

За приписами п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПК України перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. Відповідно до п. 195.1. за нульовою ставкою оподатковуються операції з міжнародних перевезень.

При цьому, статтею 133 Кодексу торгівельного мореплавства України визначено, що за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).

Пунктом 54 ст. 4 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що судно закордонного плавання - українське або іноземне судно, яке здійснює міжнародні перевезення товарів та/або пасажирів та прибуває на митну територію України або вибуває за її межі.

Митною територією, згідно із ст. 9 МК України, є територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.

Таким чином, у розумінні наведених норм, міжнародним морським перевезенням вантажу є перевезення вантажу між портами України й іноземними портами, а каботажним морським перевезенням вантажу є перевезення вантажу між портами України.

Згідно із ст. 134 КТМ України документами, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, є:

1) рейсовий чартер - якщо договір передбачає умову надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень;

2) коносамент - якщо договір не передбачає умови, зазначеної в пункті 1 цієї статті;

3) інші письмові докази.

Відповідно, судна, завантажені в нейтральних водах Чорного моря, тобто за межами митної території України із оформленням відповідних коносаментів, є суднами закордонного плавання, що здійснюють міжнародні перевезення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, великотоннажним судном „Vishva Vinay" здійснювалось перевезення бокситів з порту Камсар, Республіка Гвінея до порту Дніпро-Бужський. У зв'язку з недостатністю глибин та для зменшення своєї осадки виникла необхідність поділу вищевказаного вантажу та перевантаження його частини на інші судна - „LENA KOLEVA" та „Volgo-Balt 121".

Дослідженим судами попередніми інстанціями коносаментом В/L № 02 від 01.06.2013 та вантажним маніфестом від 01.06.2013 підтверджується, що порт відправлення - Камсар, Республіка Гвінея, порт призначення - Дніпро-Бужський, частина вантажу (13670 т) була перевантажена в нейтральних водах на судна „LENA KOLEVA" (11499,131 т) та „Volgo-Balt 121" (2170,869 т); решта вантажу (49360 т), що перевозився безпосередньо основним судном „Vishva Vinay", залишилась на цьому судні і не підлягала перевантаженню.

Факт перевантаження вищевказаної частини вантажу за межами території України у нейтральних водах на додаткові судна („LENA KOLEVA" та „Volgo-Balt 121") засвідчується генеральними актами та актами про факти. Факт перевезення частини вантажу вагою 13670 т з нейтральних вод суднами „LENA KOLEVA" та „Volgo-Balt 121" підтверджується: на частину вантажу вагою 11499,131 т, що було перевантажено на судно „LENA KOLEVA", - коносаментом В/L № 2-L від 17.06.2013 р. та відповідним вантажним маніфестом; на частину вантажу вагою 2170,869 т, що було перевантажено на судно „Volgo-Balt 121", - коносаментом В/L № 1-L від 17.06.2013 та відповідним вантажним маніфестом; перетин судном „LENA KOLEVA" території України та митне оформлення вантажу підтверджується відмітками у генеральній декларації від 17.06.2013 та вантажному маніфесті, а факт вивантаження вантажу в порту Дніпро-Бужський засвідчується актом про факти та генеральним актом від 18.06.2013, де також зазначено, що вантаж з судна „LENA KOLEVA" є частиною вантажу з судна „Vishva Vinay".

Відповідно до п.2 ч.1 ст.335 Митного кодексу України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі, зокрема, такі документи та відомості: генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента. За таких обставин, Генеральні декларації на судна з відмітками митниці про їх оформлення є належним доказом перетину суднами з вантажем митного (державного ) кордону України та їх митного оформлення.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що часткове перевантаження вантажу на додаткові судна в нейтральних водах Чорного моря, які здійснював відповідач у зв'язку з недостатністю глибини у морському порті для заходу великотоннажних суден, являються частиною міжнародного перевезення та їх неможливо розмежувати.

При цьому, оскільки перевезення додатковим судном з нейтральних вод з перетином державного кордону України є невід'ємною частиною перевезення вантажу із іноземного порту, таке перевезення не здійснюється між портами України, у зв'язку з чим таке перевезення відповідає умовам ст.132 КТМ України для його кваліфікації як „міжнародного перевезення вантажів".

Твердження скаржника про порушення судом вимог ст.132 КТМ України, оскільки, на думку позивача, судом помилково віднесено перевезення додатковим судном з нейтральних вод з перетином державного кордону України до перевезення вантажу із іноземного порту, колегією до уваги не приймаються, оскільки за змістом ст. 132 КТМ України міжнародним перевезенням є "перевезення між портами України та іноземними портами", яке в даному випадку і відбувалося.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про те, що перевантаження імпортного вантажу у нейтральних водах є частиною договору міжнародного перевезення вантажу з іноземного порту до українського порту, а судна із цим вантажем мають статус суден, які здійснюють міжнародне перевезення, тобто учасники цього перевезення перебувають у правовідносинах договору міжнародного перевезення вантажу, внаслідок чого судновласники через своїх агентів не сплачують ПДВ при споживанні послуг, які сплачуються у складі портових зборів відповідно до п. 197.9 ст. 197 ПК України.

Посилання позивача на лист Міністерства доходів і зборів України №17866/99-99-19-04-02-15 від 19.12.2013 як на підставу для нарахування податку на додану вартість на портові збори обґрунтовано відхилено місцевим та апеляційним господарськими судами, оскільки даний лист не породжує правових норм, не може встановлювати підстави або порядок застосування пільг з оподаткування, а є думкою контролюючого органу з конкретних правовідносин.

Крім того, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що як вбачається із матеріалів справи, під час нарахування портових зборів судну „LENA KOLEVA", агентом якого був відповідач, позивачем було використано ставки портових зборів як для суден міжнародного перевезення, на які (портові збори для таких суден) в силу п. 197.9 ст. 197 Податкового кодексу України ПДВ не нараховується.

В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Судами попередніх інстанцій використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, наслідком чого є правильні висновки про задоволення позову.

Отже, в силу наведеного, рішення господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 та рішення господарського суду Одеської області від 02.10.2015 у справі №916/2713/15 залишити без змін.

Головуючий Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

Т.П. Козир