ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Справа № 916/1047/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівКоробенка Г.П., Полянського А.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Основа-2009"на постановуОдеського апеляційного господарського судувід03.12.2015у справі№916/1047/15-гГосподарського судуОдеської областіза позовомпрокурора Любашівського району Одеської області в інтересах держави в особі Любашівської районної державної адміністрації Одеської областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Основа-2009"третя особаВідділ Держгеокадастру у Любашівському районі Одеської областіпровнесення змін до договору оренди земельної ділянки

за участю

- прокурора:Томчук М.О. (посвідчення №006606 від 01.08.2012),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись в суд з даним позовом в інтересах держави в особі Любашівської районної державної адміністрації Одеської області (далі - позивач), прокурор Любашівського району Одеської області просив внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 26.03.2009, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Основа-2009" (далі - відповідач), зареєстрованого у Любашівському районному відділі Одеської регіональної філії "Центру земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.06.2009 за №040952700486 та додаткової угоди від 02.04.2010, яким передано у строкове платне користування на 49 років земельну ділянку площею 13,2593 га, в частині розміру орендної плати, а саме просив викласти пункт 5 Договору, що стосується нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в такій редакції: "нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 15 109 231 (п'ятнадцять мільйонів сто дев'ять тисяч двісті тридцять одну) гривню 98 копійок"; викласти пункт 9 Договору в наступній редакції: "Розмір орендної плати в рік за оренду земельної ділянки становить 453 277,00 грн. (чотириста п'ятдесят три тисячі двісті сімдесят сім гривень 00 коп.), що становить 3% від проведеної та затвердженої нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Любашівської районної ради від 23.12.2010 була затверджена технічна документація про нову нормативну грошову оцінку земельної ділянки, переданої відповідачу, відповідно до розміру якої згідно приписів Податкового кодексу України встановлюється орендна плата.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.10.2015 (суддя Демешин О.А.) в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Туренко В.Б., судді Пироговський В.Т., Таран С.В.) це рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено повністю, розподілено судові витрати.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права.

У відзиві позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вказуючи, що апеляційний суд повно встановив обставини справи та правильно застосував норми права.

Учасники судового процесу відповідно до приписів статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач, відповідач та третя особа не використали наданого законом процесуального права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.03.2009 між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) укладено договір оренди землі, згідно умов якого в платне користування передана земельна ділянка загальною площею 13,2593 га (кадастровий номер 5123355100:02:006:0022), яка знаходиться на території Любашівської селищної ради, Любашівського району, Одеської області (за межами населеного пункту) для обслуговування майнового комплексу. На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна майновий комплекс, що належить на правах власності Орендарю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ №298538, виданого 24.10.2008 виконкомом Любашівської селищної ради. Земельна ділянка передана в оренду разом з майновим комплексом, який складається з двадцяти п'яти будівель та споруд загальною площею 26980,1 кв.м.

Відповідно до п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 100 087,436 грн., виходячи з вартості 1 га ріллі по області згідно довідки відділу Держкомзему у Любашівському районі Одеської області станом на 01.01.2009.

Згідно з п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 15% вартості 1 га ріллі по області, що становить 1 513,12 грн. за 1 га, що складає 20 062,85 грн. в рік до виготовлення нормативної грошової оцінки, але не більше чим на один рік. Одноразова сплата за користування земельною ділянкою з дати набуття права власності на споруди (24.10.2008) по 28.02.2009 становить 7 119,06 грн. Через один рік орендна плата підлягає корегуванню на підставі проведеною Орендарем нормативної грошової оцінки земельної ділянки шляхом оформлення додаткової угоди до дійсного договору.

Пунктом 12 договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається один раз в рік, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами.

За змістом п.33 договору зміна умов останнього здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

У пункті 42 договору визначено, що останній набирає чинності після підписання його сторонами та нотаріального посвідчення і державної реєстрації у відповідності з вимогами Закону України "Про оренду землі".

Договір посвідчений нотаріально 26.03.2009 за №402 та зареєстрований у Любашівському районному відділі Одеської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.06.2009 за №040952700486.

Того ж дня (26.03.2009) за актом приймання-передавання земельної ділянки в оренду Орендар прийняв земельну ділянку загальною площею 13,2593 га.

02.04.2010 між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 26.03.2009, якою внесено зміни до п.9 договору, а саме щодо розміру орендної плати, яку встановлено 1 602,39 грн. за 1 га, що складає 21 246,56 грн. в рік. Додаткова угода посвідчена нотаріально 02.04.2014 за зареєстрована за №371.

Згідно технічної документації 2010 року про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідача для обслуговування будівель виробничо-складського комплексу (кадастровий номер 5123355100:02:006:0022), нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться в довгостроковій оренді відповідача терміном на 49 років загальною площею 13,2593 га, станом на 01.01.2010 складає 15 109 231,98 грн.

Рішенням Любашівської райради від 23.12.2010 №29-VI "Про затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок" затверджено технічну документацію нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зокрема, відповідача.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 2010 року (дата на номер витягу відсутні) нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 132 593 кв.м (кадастровий номер 5123355100:02:006:0022) складає 15 109 231,98 грн.

Позивач листом від 28.01.2011 №03118-281 на ім'я директора відповідача намагався ініціювати внесення змін до договору оренди землі від 26.03.2009 у зв'язку із наявністю її нормативної грошової оцінки. У листі відповідач від 09.02.2011 №7 зазначив, що зі статутного капіталу товариства вилучено частину нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці загальною площею 13,2593 га та передано майно у власність фізичній особі, однак документи щодо переоформлення права власності на будівлі та споруди знаходяться в БТІ Любашівського району, а відтак договір оренди землі від 26.03.2009 слід переукласти у межах тієї площі, яка фактично буде використовуватись товариством, а саме 4,2769 га, згідно з експлікацією земельних угідь.

Однак судом апеляційної інстанції встановлено, що будь-яких доказів в цій частині матеріали справи не містять.

Позивач листом від 19.07.2011 №03/118-1880 на ім'я директора відповідача у зв'язку із ненаданням ніяких документів стосовно вилучення частина майна товариства просив останнього надати свої пропозиції по даному питанню з пакетом необхідних документів. Відповідач листом від 09.07.2011 №11 повідомив, що все майно, в тому числі й земельну ділянку загальною площею 13,2593 га розділено між товариством та фізичною особою Сюй Цяо. Згідно схеми поділу земельної ділянки останню розділено на 3 земельні ділянки. На баланс відповідача передано земельну ділянку площею 3,8 га, технічна документація на цю земельну ділянку знаходиться у відділі земельних ресурсів Любашівського району на погодженні.

Між тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи такі докази відсутні.

Позивач листом від 10.04.2014 №967/01-18/01 на ім'я директора відповідача зазначив, що товариством за договором оренди землі від 26.03.2009 фактично сплачується орендна плата у розмірі менше земельного податку (сума орендної плати згідно зі ст.288.5 Податкового кодексу України повинна бути не меншою трикратного розміру земельного податку), що є грубим порушенням діючого законодавства України, у зв'язку з чим вимагав приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог законодавства.

Прокурор, посилаючись на те, що Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, виданим відділом Держкомзему у Любашівському районі Одеської області, визначено загальну вартість 1 кв. м орендованої земельної ділянки відповідача в розмірі 113,95 грн., а нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 15 109 231,98 грн. за 132 593,0 кв. м, просив внести відповідні зміни до договору оренди землі від 26.03.2009 та додаткової угоди від 02.04.2010 в частині розміру орендної плати.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив з того, що на день звернення прокурора з позовом (13.03.2015) не було належним чином оформленого витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, такий був наданий лише 22.06.2015, а відтак на день звернення з позовом, права та інтереси позивача не були порушені.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов своє рішення мотивував тим, що основою для визначення розміру орендної плати є нормативна грошова оцінка земель і її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати, що є регульованою ціною і можливість регулювання якої чинним законодавством та умовами договору передбачена; рішення про затвердження нормативної грошової оцінки прийнято 23.12.2010 і на підставі цього рішення видано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що поданий прокурором 25.06.2015 з відповідними реквізитами, печаткою і підписами, тому підстав для відмови у позові немає.

Підстави для скасування оскарженої постанови відсутні з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частин 1, 2 статті 21 цього Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 142 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, земля.

Відповідно до вимог статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Так, судами встановлено, що за умовами п.12 договору розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством і т.ін.

Судами також встановлено, що відповідач зміни до договору не підписав.

Згідно статі 21 Закону України "Про оренду землі", розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 288 Податкового кодексу України (далі - ПК) в редакції. чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (п.288.1.). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4.). Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.288.5.).

Судами встановлено, що рішенням Любашівської райради затверджено технічну документацію з нової нормативної грошової оцінки земель відповідача.

Судами не встановлено, а відповідачем не доведено, що це рішення органу місцевого самоврядування оспорено відповідачем і скасовано у встановленому законом порядку.

Отже, визначення статтею 288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Згідно з частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України також встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні правила щодо змін умов договору оренди землі за взаємною згодою сторін містить і стаття 30 Закону України "Про оренду землі", та нею встановлено, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у цих правовідносинах, що розглядаються.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20.11.2012 у справі №28/5005/640/2012, від 20.08.2013 у справі №5009/3430/12, висновки якого щодо застосування норм права, викладені у його постановах, відповідно до приписів статті 11128 Господарського процесуального кодексу України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 23 вказаного Закону передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Частиною третьою цієї статті у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, було визначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що належним чином оформлений витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, переданих в оренду відповідачу, був поданий суду першої інстанції після подання позову але до прийняття ним рішення по суті спору, тому з урахуванням вимог статей 32 - 38 Господарського процесуального кодексу України, правильно оцінений судом апеляційної інстанції як належний доказ у справі.

Підставою для подання позову є невідповідність визначеного розміру орендної плати встановленим в законі граничним розмірам такої плати і подання доказів на підтвердження своїх доводів до суду першої інстанції відбувається протягом розгляду справи. Основою для розрахунку орендної плати відповідно до законодавства є нормативна грошова оцінка. Крім того, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що поданий прокурором 25.06.2015, відповідає поданій при поданні позову самій технічній документації, затвердженій Любашівською райрадою.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на недотримання позивачем порядку, встановленого статтею 188 Господарського кодексу України, щодо внесення змін до договору, також не спростовують висновків апеляційного суду.

Так, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі №17/5005/8502/2011, та у постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 зі справи №28/5005/640/2012, яка відповідно до приписів статті 11128 Господарського процесуального кодексу України має враховуватися судами.

За вказаних обставин оскільки порушення апеляційним судом норм права не виявлено, підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-2009" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 у справі Господарського суду Одеської області № 916/1047/15-г, залишити без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

А.Г. Полянський