ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Справа № 916/1007/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "КІМ"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справігосподарського суду Одеської областіза позовомприватного підприємства "Компанія "Паритет"дотовариства з обмеженою відповідальністю "КІМ"простягнення 507 614,85 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:не з'явились; від відповідача:Левченко А.Г., Лактош Д.В. - дов. б/н від 07.07.2015;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 08.06.2015 господарського суду Одеської області (суддя: Зайцев Ю.О.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ТОВ "КІМ" на користь ПП "Компанія "Паритет" 264805,49 грн. - основного боргу щомісячної винагороди, 99816, 40 грн. суму додаткової винагороди, 11203,44 грн. пені, 12996,11 грн. трьох відсотків річних, 7776,66 грн. - судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою від 02.12.2015 Одеського апеляційного господарського суду (судді: Разюк Г.П. - головуючий, Колоколов С.І., Савицький Я.Ф.) рішення від 08.06.2015 господарського суду Одеської області скасовано частково.

Стягнено з ТОВ "КІМ" на користь ПП "Компанія "Паритет" 290000,00 грн. боргу, 78014,49 грн. на які збільшився борг внаслідок інфляції, 11977,45 грн. трьох відсотків річних, 1210,85 грн. пені, 7624,37грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач надав належні докази на підтвердження виконання ним умов договору доручення на надання юридичних послуг.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "КІМ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що господарськими судами порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 208, 631, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України, ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що господарські суди надали оцінку іншому договору про надання послуг, тому підстави для задоволення позову відсутні.

У відзиві на касаційну скаргу ПП "Компанія "Паритет" просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

До початку судового засідання від ПП "Компанія "Паритет" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим що, вони тільки 10.02.2016 дізнались про призначення справи на 17.02.2016 та необхідністю ознайомлення з касаційною скаргою та матеріалами справи. Враховуючи, що належних доказів в обґрунтування клопотання позивач не надав, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним частково задовольнити касаційну скаргу з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 29.04.2008 ТОВ "КІМ" (довіритель) та ПП "Компанія "Паритет" (повірений) уклали договір доручення на надання юридичних послуг №122-юд/08, за умовами якого довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання за винагороду, яка виплачується довірителем, надавати довірителю юридичні послуги на умовах і в об'ємі, передбачених п.п.3.1.1 та 3.1.7 договору.

Відповідно розділу 4 договору (з урахуванням доповнення №1 до договору від 29.04.2008) винагорода повіреного складає 2500 грн. в місяць. Виплата винагороди проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок повіреного кожного 01 числа місяця або іншим узгодженим між сторонами способом.

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що у випадку невиплати довірителем повіреному винагороди в строки, передбачені п.4.1 договору, довіритель виплачує повіреному додатково пеню в розмірі 0,5% від місячної суми винагороди за кожен день прострочення.

За п.п.6.7 та 6.8 договір укладений до 29.04.2011 і вступає в силу з моменту підписання та може бути продовжений шляхом підписання доповнень до договору.

29.04.2011 ТОВ "КІМ" видана ПП "Компанія "Паритет" довіреність, на представництво інтересів ТОВ "КІМ" в державних, правоохоронних та судових органах всіх інстанцій. В довіреності вказано, що вона видана на підставі укладеного сторонами договору №122-юд/08 від 29.04.2008. Довіреність видано строком на 3 роки та діє до 29.04.2014.

Однак, 15.12.2011 ТОВ "КІМ" (довіритель) та ПП "Компанія "Паритет" (повірений) уклали договір доручення на надання юридичних послуг №123-юр/11.

Розділом 2 договору сторони обумовили, що довіритель доручає, а повірений за грошову винагороду приймає на себе зобов'язання, представляти інтереси довірителя в державних органах влади та управління, в судових органах, у взаємовідносинах з фізичними і юридичними особами з питань організації довірителем діяльності, включаючи зовнішньоекономічну діяльність, здійснювати юридичний захист цієї діяльності у відповідності з законодавством України, а також консультувати довірителя за виникаючими в процесі його діяльності питанням, при цьому основними (пріоритетними) обов'язками повіреного є:

- захист інтересів довірителя з питань реалізації зобов'язань за ухвалою Суворівського районного суду м. Одеси від 21.10.2010 про визнання і затвердження мирової угоди;

- захист інтересів довірителя з питань, пов'язаних з виконанням довірителем зобов'язань за договором займу від 13.01.2003.

Відповідно розділу 4 договору №123-юр/11 від 15.12.2011 (з урахуванням додатку №1 від 20.12.2011 до договору) винагорода повіреного складає 6000 грн. в місяць або в сумі, еквівалентній 750 дол. США, яка виплачується кожного 01 числа місяця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок повіреного або іншим узгодженим сторонами способом.

Пунктом 5.2 договору сторони обумовили, що у випадку не виплати довірителем повіреному винагороди в розмірі і/або в строки, які передбачені пунктами 4.1 і 4.2 договору, довіритель виплачує повіреному додатково пеню в розмірі 1% від місячної суми винагороди за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 6.8 договору сторони передбачили, що з підписанням договору втрачають силу договір доручення на надання юридичних послуг №114-юд/05 від 04.08.2005 та договір доручення на надання юридичних послуг №122-юд/08 від 29.04.2008.

Додатком №2 від 20.12.2011 до договору доручення про надання юридичних послуг №123-юд/11 від 15.12.2011, сторони передбачили, що враховуючи виконану повіреним більше ніж за 6 років роботу з захисту інтересів довірителя при організації та здійснені ним діяльності ТОВ "КІМ", а також у зв'язку з врегулюванням та захистом особистих, майнових та корпоративних прав засновників товариства, виплатити повіреному преміальну винагороду в сумі 800000,00 грн. або в сумі, еквівалентній 100000,00 доларам США, що становить згідно курсу НБУ 8,0 гривен за 1 долар США на день укладення додатку №2.

Відповідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

За ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, обов'язок замовника оплатити надані послуги кореспондується з обов'язком виконавця надати таку послугу належної якості у строки та у порядку, встановленому договором.

Як встановлено господарськими судами предметом позову в даній справі є вимоги ПП "Компанія "Паритет" про стягнення з ТОВ "КІМ" заборгованості, яка виникла у зв'язку з несплатою щомісячної та додаткової винагороди за договором доручення на надання юридичних послуг №123-юр/11 від 15.12.2011, а також суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляції, трьох відсотків річних та пені.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що на виконання укладених договорів на надання юридичних послуг №122-юд/08 від 29.04.2008 та№123-юр/11 від 15.12.2011 позивач здійснював захист інтересів довірителя. Позивач вважає, що вказані документи, які містяться в матеріалах справи підтверджують факт надання ним послуг за договором доручення. Однак позивач не вказав за яким чинним договором він надавав дані послуги, а господарськими судами достеменно не встановлено, які договори були чинними на період надання цих послуг і яка винагорода передбачалась за дані послуги, оскільки за твердженням позивача відповідач надавши довіреність на представництво його інтересів від 29.04.2011 виразив своє волевиявлення на продовження строку дії договору №122-юд/08 від 29.04.2008 до 29.04.2014.

Відповідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України позивач має довести належними і допустимими доказами ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

До того ж в матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують факт надання послуг ПП "Компанія "Паритет" за справами, які вказані в позовній заяві. ТОВ "КІМ" надало господарським судам, копії судових рішень відповідно яких представники ПП "Компанія "Паритет" в судових засіданнях участі не приймали, однак господарські суди залишили це поза увагою.

Також господарські суди залишили поза увагою те, що матеріали справи не містять належних доказів здійснення ПП "Компанія "Паритет" захисту інтересів відповідача в справах за спорами з Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області та З ПАТ "Нова лінія", відсутній проект угоди між відповідачем та Компанією "Odessa leisure developments limited".

Поза увагою суддів також залишено п.4.2 договору №123-юр/11 від 15.12.2011, яким передбачено, що винагорода може виплачуватись і в інший погоджений сторонами спосіб, ніж перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок повіреного. Однак, господарські суди не з'ясували чи проводили сторони розрахунки в іншій спосіб і якщо проводили, то в якому розмірі виплачена винагорода.

Згідно п.п.3.1.3 договору доручення на надання юридичних послуг №123-юр/11 від 15.12.2011 повірений зобов'язаний своєчасно та без затримки передати довірителю все отримане у зв'язку з виконанням даного договору, однак господарські суди не з'ясували, як підтверджується виконана робота відповідно даного пункту договору.

Відповідно ч.ч.1, 2 та 3 ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За ч.8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки господарського суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

При вирішенні спору господарський суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні господарського суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Зважаючи на те, що відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.1115, п.3 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову від 02.12.2015 Одеського апеляційного господарського суду та рішення від 08.06.2015 господарського суду Одеської області зі справи №916/1007/15-г скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга