ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Справа № 915/880/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.,- головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Полянського А.Г.,розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Комтехсервіс"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 01.12.2015у справі№915/880/15 Господарського суду Миколаївської областіза позовомЗаводського районного центру зайнятостідо1.Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Комтехсервіс" 2. Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії "Південне Регіональне Управління" Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ"простягнення 31 300,00 грн.за участю представників:

позивача: Кізюн Я.М. (представник за дов. від 26.01.2016 №06-118/01),

відповідача 1: Онощенко А.О. (директор), Зотіков С.Є. (представник за дов. від 18.12.2015),

відповідача 2: Мухін А.М. (представник за дов. від 18.12.2015 №3-131100/24425)

ВСТАНОВИВ:

Заводський районний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ фірма "Комтехсервіс" 31300,00 грн. за договором №82 від 03.12.2014. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 31300 грн. на рахунок позивача з посиланням на норми права.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.06.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії "Південне Регіональне Управління" ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ".

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.07.2015 залучено до участі у справі іншого відповідача ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії "Південне Регіональне Управління" ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ".

В подальшому позовні вимоги були доповнені відповідно до заяви від 22.09.2015, в якій позивач просив стягнути 31300 грн. з ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії "Південне Регіональне Управління" ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ".

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2015 по справі №915/880/15 в задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ фірма "Комтехсервіс" 31300,00 грн. - відмовлено.

Вказане рішення суду мотивоване тим, що відповідач -1 свої зобов'язання щодо перерахування позивачу грошових коштів в розмірі 31300,00 грн. здійснив своєчасно, однак, відповідач -2 в порушення норм ст.1068 ЦК України та ст. 8 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" не перерахував грошові кошти на рахунок позивача; позивач як отримувач коштів має право на звернення до банку з вимогами про стягнення коштів, які не були перераховані відповідно до доручення його клієнта. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в стягненні коштів з ТОВ фірми "Комтехсервіс" 31 300,00 грн., та стягнув з відповідача -2 на користь позивача належні йому грошові кошти в сумі 31 300,00 грн., які в порушення приписів ст.ст. 1066, 1068 ЦК України, ст.ст. 20, 21, 22, 30, 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" не були перераховані банком на вимогу платника та не були зараховані на рахунок позивача впродовж строків виконання документа на переказ.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 рішення господарського суду Миколаївської області від 22.09.2015 по справі №915/880/15 скасовано. Позов Заводського районного центру зайнятості до ТОВ фірма "Комтехсервіс" задоволено. Стягнуто з ТОВ фірма "Комтехсервіс" на користь Заводського районного центру зайнятості 31 300,00 (тридцять одна тисяча триста грн. 00 коп.) грн. В решті позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в спірних правовідносинах кредитором являється позивач, а боржником - відповідач-1, з якого і належить до стягнення сума заявленого позову.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ фірма "Комтехсервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції з даної справи, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема п.п. 32.1, 32.2, 32.8 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Також як зазначає скаржник: апеляційний суд не спростував установлених судом 1 інстанції обставин, що відповідач-1 здійснив всі необхідні та залежні від нього дії для здійснення переказу спірних коштів відповідно до п.22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"; помилковим є посилання апеляційного суду на введення тимчасової адміністрації в банку з 17.09.2015, оскільки, як зазначає скаржник, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не обмежують суди у можливості приймати рішення про стягнення коштів з банків під час дії тимчасової адміністрації.

У відзивах ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" та Заводський районний центр зайнятості просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2014 між ТОВ фірма "Комтехсервіс" та Заводським районним центром зайнятості було укладено Договір № 81 (далі - Договір), згідно умов п.1.1 якого продавець продає, а покупець купує у свою власність товар, а саме: Монітор LG22MP55A-P 21/5 IPS - в кількості 3 шт.

Згідно п. 3.1, 3.2 Договору, продавець протягом дії Договору продає покупцю товар на загальну суму 6 900,00 грн. з ПДВ, з розрахунку вартості товару згідно з п. 1.1 даного Договору. Покупець здійснює 100% передоплати в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок продавця згідно з наданим рахунком при наявності фінансування.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що Договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє по 31.12.2014, але в будь - якому разі до повного виконання взятих на себе зобов'язань сторонами.

03.12.2014 між ТОВ фірма "Комтехсервіс" та Заводським районним центром зайнятості було укладено Договір № 82 (далі - Договір-2), згідно умов п.1.1 якого продавець продає, а покупець купує товар із переліку, зазначеного в специфікації (додаток до Договору № 1).

Згідно п. 3.1, 3.2 Договору, продавець протягом дії Договору продає покупцю товар на загальну суму 31 300,00 грн. з ПДВ, з розрахунку вартості товару згідно з п. 1.1 даного Договору. Покупець здійснює 100% передоплати в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок продавця згідно з наданим рахунком при наявності фінансування.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що Договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє по 31.12.2014, але у будь - якому разі до повного виконання взятих на себе зобов'язань сторонами.

16.12.2014 Заводським РЦЗ було направлено до Головного Управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області платіжні доручення №1424 від 16.12.2014 на суму 31 300,00 грн. та №1425 від 16.12.2014 на суму 6 900,00 грн. для перерахування передплати ТОВ фірма "Комтехсервіс" за товар.

Однак, вказані кошти були перераховані Головним Управлінням Державної казначейської служби України у Миколаївській області ТОВ фірма "Комтехсервіс" лише 29.01.2015, після закінчення строку дії Договорів № 81 та № 82.

Кошторисом витрат на 2015 рік стаття витрат на придбання комп'ютерної техніки була виключена, тому позивач листом №05-181/20 від 29.01.2015 звернувся з проханням до ТОВ фірма "Комтехсервіс" повернути помилково перераховані кошти у сумі 31300,00 грн. згідно рахунку - фактури № СФ - 0001441 від 15.12.2014 та кошти в сумі 6900,00 грн. згідно рахунку - фактури № СФ - 0001416 від 15.12.2014.

26.07.2013 між ТОВ фірма "Комтехсервіс" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладений договір №35 обслуговування банківського рахунку системою FC BUSINESS.

Судом встановлено, що 14.12.2011 між ТОВ фірма "Комтехсервіс" (клієнт) та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) було укладено Договір № 139/14954-980 на розрахунково-касове обслуговування, відповідно до якого банк відкрив клієнту поточний рахунок у національній валюті, зобов'язався здійснювати розрахунково-касове обслуговування, а клієнт - оплачувати послуги банку згідно тарифів порядку і на умовах, визначених договором (п.1.1. Договору).

29.04.2015 на рахунок Заводського РЦЗ у державній казначейській службі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Південне РУ "ПАТ" Банк "Фінанси та кредит" були перераховані грошові кошти у сумі 6900,00 грн., проте, відповідач - 2 не здійснив переказ коштів з рахунку відповідача - 1 на рахунок позивача в сумі 31 300,00 грн. та платіжне доручення №1319 від 29.01.2015 відповідачу - 1 повернуто не було, що і стало причиною звернення Заводського РЦЗ до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ч. 3 ст. 1066 ЦК України).

Згідно ч. 1, 3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (ст. 1073 ЦК України).

Частинами 32.1., 32.2, 32.8. ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ. Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, Заводський районний центр зайнятості не є клієнтом банку, між ним відсутні будь-які зобов'язальні правовідносини, які мають майново-грошовий характер, а тому позивач не має права виступати кредитором за майновою вимогою з розпорядження коштами, які йому не належать.

В даному випадку між позивачем та ТОВ "Комтехсервіс" укладено окремий договір купівлі-продажу, стягнення заборгованості за яким є предметом цього спору.

З моменту зарахування коштів у розмірі 38200 грн. Головним управлінням державної казначейської служби на рахунок ТОВ "Комтехсервіс", що було здійснено 29.01.2015, зазначені кошти перейшли у власність ТОВ "Комтехсервіс", отже саме ця особа може ними розпоряджатись.

Враховуючи наявність між ТОВ "Комтехсервіс" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Південне РУ "ПАТ" Банк "Фінанси та кредит" договору від 14.12.2011 № 139/14954-980 на розрахунково-касове обслуговування, право зобов'язати банк виконати розпорядження клієнта має лише клієнт - ТОВ "Комтехсервіс", оскільки саме між ними склались договірні та зобов'язальні відносини.

Крім того, відповідно до положень п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Отже, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, оскільки спірні кошти були перераховані на рахунок відповідача-1 то саме ТОВ "Комтехсервіс" є належним відповідачем по справі, а тому слід стягувати кошти у розмірі 31300 грн. на користь позивача саме з цієї юридичної особи.

Також, встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження та положення щодо порядку задоволення вимог кредиторів банку при тимчасовій адміністрації є імперативними і застосовуються навіть за умови подання платіжного документа до введення тимчасової адміністрації, у зв'язку з чим судом апеляційної обгрунтовано не прийнято до уваги посилання позивача на те, що відповідач -2 повинен виконати свої зобов'язання за укладеним договором банківського рахунку, оскільки невиконані платіжні документи були подані до запровадження в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" тимчасової адміністрації.

При цьому, ТОВ "Комтехсервіс" не був позбавлений права та можливості захистити свої права на грошові кошти, які знаходяться на його рахунку в банку, шляхом звернення до банку з позовом про зобов'язання виконати його доручення та перерахувати кошти, до введення тимчасової адміністрації - оскільки заборгованість виникла з 29.01.2015, а тимчасову адміністрацію введено 17.09.2015.

За таких обставин, висновок господарського суду апеляційної інстанції про задоволення позову в частині стягнення з відповідача -1 грошових коштів по договором та відмову в позові щодо відповідача -2, колегія визнає правомірним.

Згідно з п.1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що вони прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків викладених в оскаржуваній постанові і не можуть бути підставою для її зміни чи скасування, оскільки вона відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 у справі № 915/880/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський