Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 17.02.2016 року у справі №915/1456/15 Постанова ВГСУ від 17.02.2016 року у справі №915/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Справа № 915/1456/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Костенко Т.Ф. - головуючого,

Божок В.С.,

Сибіги О.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Одеський морський торговельний порт"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 19.11.2015у справіГосподарського суду Миколаївської областіза позовом Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера"простягнення 8 520 000,00 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Драчевський В.С. (дов. від 19.10.15 № 20/7),

відповідача: Нестеренко О.А. (дов. від 04.01.16 № 06/НК-01),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 10.09.2015 господарського суду Миколаївської області відмовлено в задоволенні позову про стягнення 8520000,00 грн. збитків у зв'язку з неналежним виконанням умов договору оренди державного рухомого майна №КД-11433 від 20.12.2007, що призвело до пошкодження об'єкту оренди - мобільного крану LIEBHERR LHM-150.

Постановою від 19.11.2015 Одеського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ДП "Одеський морський торговельний порт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Відповідач подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до умов договору оренди державного рухомого майна від 20.12.2007 № КД-11433, укладеного між ДП "Одеський морський торговельний порт" та ТОВ "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера", останньому надано в строкове платне користування для використання у виробничій діяльності мобільний кран LIEBHERR LHM-150, інв. №004200 та грейфер інв. №045716, що знаходиться на балансі орендодавця. Вартість орендованого майна згідно незалежної оцінки вартості майна, проведеної СПД ОСОБА_6, станом на 20.12.2007 становила 7547290,00 грн. (п. 1.2 договору).

Пунктами 5.5, 5.6 договору передбачено зобов'язання орендаря забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню та псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки; утримувати орендоване майно в стані, передбаченому санітарними та протипожежними правилами, виконувати вимоги охорони праці, нести відповідальність за їх порушення згідно із законодавством України; додержуватись протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів та постанов пожежного нагляду, сприяти здійснюванню заходів по упровадженню автоматизованих засобів виявлення пожеж.

Згідно п.п. 5.8, 5.10 договору орендар зобов'язаний уникати ушкоджень та загибелі майна і протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване майно на користь орендодавця від ризиків випадкової загибелі та пошкодження. Страхування майна здійснюється на суму 7547290,00 грн., означену в Звіті експертної оцінки, з наступним наданням орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим.

Розділом 9 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з цим договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України і цим договором. Орендар відшкодовує орендодавцю заподіяні ним матеріальні збитки у повному обсязі незалежно від сплати пені. Орендар несе персональну відповідальність за порушення правил протипожежної безпеки орендованого майна, а також за несвоєчасність внесення орендної плати.

Строк дії договору сторонами неодноразово продовжувався. На кожний новий строк об'єкт оренди передавався відповідачу по актах приймання-передачі.

Додатковими угодами (№КД-11433/2 від 31.12.2008, №КД-11433/3 від 16.07.2009, №КД-11433/4 від 31.1.2009, №КД-11433/5 від 31.12.2010, №КД-11433/6 від 01.05.2012, №КД-11433/7 від 29.12.2012, №КД-11433/8 від 23.01.2014) до договору оренди вносились зміни в частині визначення орендної плати, оціночної вартості об'єкту оренди тощо.

Додатковою угодою № КД-11433/9 від 15.05.2015 визначено загальну вартість майна станом на 31.01.2015, яка згідно експертної оцінки становила 24053200,00 грн. та встановлено строк дії договору до 31.12.2015.

05.02.2015 о 14 год. 40 хв. відбулась пожежа машинного відділення мобільного крану, внаслідок якої були знищені окремі вузли і агрегати машинного відділення. Факт пожежі підтверджується актом про пожежу, складеним 05.02.2015 провідним (головним) інспектором Корабельного РВ у м. Миколаїв ГУДСНС України у Миколаївській області капітаном служби цивільного захисту Кривошеєвою А.А.

На підставі даних, отриманих в результаті огляду місця пожежі, проведеного 05.02.2015, а також на підставі пояснень очевидців та ознайомлення з матеріалами по пожежі Дослідно-випробувальною лабораторією Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Миколаївській області ДСУ з надзвичайних ситуацій складено висновок за №08/В2015 від 12.02.2015, в якому ймовірною причиною пожежі зазначено займання в результаті несправності механізмів агрегату (руйнування рухомих вузлів та деталей дизельного двигуна), яка разом з тим підлягає перевірці в ході проведення можливого слідства із залученням експерта відповідного фаху.

ТОВ "Консалтингова компанія "Бюро оцінки ОСОБА_6" було проведено незалежну оцінку з визначення розміру матеріального збитку, завданого державі в особі ДП "Одеський морський торговельний порт" в результаті спалаху мобільного крану LIEBHERRLHM-150, інвентарний номер 004200, відповідно до якої розмір збитків становить 8520000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення ДП "Одеський морський торговельний порт" з позовом у даній справі.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що сам факт виникнення пожежі майна, що перебуває в оренді відповідача не може свідчити про недотримання останнім умов його безпечної експлуатації. При цьому судами враховано надані відповідачем докази використання мобільного крану за його цільовим призначенням та з урахуванням умов його безпечної експлуатації; укладення останнім договору на сервісне обслуговування (ремонт, діагностика, налагодження, регулювання, ТО та ін) зазначеного мобільного крану та генерального договору на проведення технічних оглядів крану, звіти про які зафіксовані у паспорті крану.

Також суди послались на те, що на виконання п.5.10 договору №КД-11433 відповідачем було укладено договір добровільного страхування майна №4182/1600 від 12.06.2014, укладений з ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна", з якого вбачається, що станом на момент аварії об'єкт оренди був застрахований. 09.02.2015 відповідачем було повідомлено страхову компанію про настання страхового випадку для вирішення питання щодо відшкодування збитків позивачу, у зв'язку з чим суди дійшли висновку, що майновий інтерес позивача із відшкодуванням вартості збитку може бути задоволений ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки судів передчасними.

Так, право на відшкодування збитків відповідно до ст. 22 ЦК України надано особі, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права.

Статтями 1166, 1192 Цивільного кодексу України також передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За загальними принципами відповідальності за надання шкоди, підставою для її відшкодування є наявність певних умов в їх сукупності, а саме протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, пряма шкода спричинена цією поведінкою, вина особи та причинно - наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

В той же час, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України укладення та виконання зазначених вище договорів не є беззаперечним доказом відсутності вини відповідача у виникненні пожежі, що сталася на мобільному крані за наявності Технічного висновку № 08/В2015 від 12.05.2015, складеного Дослідно-випробувальною лабораторією Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ТУ ДСНС України у Миколаївської області ДСУ з надзвичайних ситуацій та висновку комплексного експертного дослідження, проведеного Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром УМВС України у Миколаївської області МВС України № 12 від 19.05.2015, з яких вбачається, що причиною пожежі могло бути займання в результаті несправності механізмів агрегату (руйнування рухомих вузлів та деталей дизельного двигуна) внаслідок механічних пошкоджень на поверхні стрижня шатуна виведеного з ладу двигуна мобільного крану, у вигляді деформації корпусу, зладженості шліців та зсуву металу. На думку експерта, пожежа у машинному відділі мобільного крану виникла у результаті дії джерела запалювання, що відноситься до групи "розігрів від тертя" в результаті руйнування рухомих вузлів та деталей дизельного двигуна. Як імовірні причини видалення гвинта експерти зазначають: відсутність спеціальних засобів фіксації гвинта від самовидалення (шплінтів, штифтів, шайб та ін..); наявність похибки шагу шлиців стрижня шатуна та кришки, що сприяло до поступової просадки кришки й зменшення затяжки гвинта; збільшення рівня вібрації у результаті експлуатаційного зносу деталей кривошипно-шатунного механізму двигуна; попереднє часткове видалення гвинта за допомогою слюсарного інструменту або не повна фіксація гвинта після проведення будь-яких робіт.

При цьому у технічному висновку №08/В/2015 зазначено, що вказана у ньому причина виникнення пожежі є ймовірною і підлягає перевірці в ході проведення можливого слідства із залученням експерта відповідного фаху.

За таких обставин та за відсутності інших беззаперечних доказів на підтвердження відсутності (наявності) вини відповідача у виникненні пожежі на мобільному крані, судами попередніх інстанцій безпідставно відхилено клопотання позивача про проведення у справі комплексної трасологічної та пожежно-технічної експертизи, оскільки для вирішення спору у даній справі існують спірні питання, які потребують спеціальних знань.

Окрім того, посилання судів на можливість відшкодування заявлених позивачем збитків за рахунок страхової компанії в даному випадку є недоречним, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що станом на момент розгляду справи таке відшкодування вже було проведено і у позивача були б відсутні підстави для повторного стягнення шкоди.

З огляду на ч. ІІ ст. 1117, згідно якої касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення від 10.09.2015 господарського суду Миколаївської області та постанову від 19.11.2015 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 915/1456/15 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий Костенко Т.Ф.

Судді Божок В.С.

Сибіга О.М.

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст