ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Справа № 910/21446/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової М.В.суддівДанилової Т.Б., Корсака В.А.,за участю представників:позивача, відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуУправління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькомуна ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 27.11.2015у справі № 910/21446/15 господарського суду м. Києваза позовомУправління Пенсійного фонду України у м. ХмельницькомудоПредставництво "Текнолоджі Менеджмент Кампані ІНК"простягнення 1 465 грн. 01 коп.

В С Т А Н О В И В :

Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницькому звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Представництва "Текнолоджі Менеджмент Кампані Інк" про стягнення 1 465,01 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2015 р. у даній справі (суддя Якименко М.М.), позовну заяву з доданими до неї документами повернуто позивачеві без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

В своїй ухвалі місцевий господарський суд вказав про те, що позовна заява підписана представником ОСОБА_4, однак документів, підтверджуючих повноваження зазначеної особи щодо подання та підписання такої заяви додано не було.

Вищевказану ухвалу направлено сторонам 04.09.2015 р.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, 14.09.2015 р. Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницькому звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В своїй апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницькому просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 25.08.2015 р. у справі №910/21446/15 та повернути справу до господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Також, Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницькому просило звільнити його від сплати судового збору, клопотання про відновлення встановленого законодавством процесуального строку надано не було.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 р. (головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді Жук Г.А., Рудченко С.Г.), апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.08.2015 р. у справі №910/21446/15 повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Вищевказану ухвалу направлено сторонам 02.11.2015 р.

11.11.2015 р. Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, повторно, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.08.2015 р.

В своїй апеляційній скарзі, Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницькому просило звільнити його від сплати судового збору та відновити встановлений законодавством процесуальний строк на її оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2015 р. (головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді Агрикова О.В., Рудченко С.Г.), апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.08.2015 р. у справі №910/21446/15 повернуто без розгляду на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2015 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 25.08.2015 р. скасувати, справу направити до апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

В своїй касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому посилається на неналежне встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи, та порушення норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.02.2015 р. касаційну скаргу у справі №910/21446/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтею 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено строк для подання апеляційної скарги.

Так, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення або таке клопотання відхилено.

Згідно до положення п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні ".

Однак, як було вірно зауважено судом апеляційної інстанції клопотання Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому не містить обґрунтування поважності причин пропуску такого строку з посиланням на відповідні докази.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Одночасно, при зверненні з апеляційною скаргою, Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому було заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Так, відмовляючи у задоволенні даного клопотання суд апеляційної інстанції правомірно виходив з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

01.09.2015 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", а саме, викладено ст. 5 Закону у новій редакції, згідно якої органи пенсійного страхування не включені до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги Управлінню пенсійного фонду України у м. Хмельницькому з підстав передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 у зв'язку з пропуском строку встановленого для подання апеляційної скарги та не наданням документів, що підтверджують сплату судового збору.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що до касаційної скарги Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому не було надано ні оригіналу позовної заяви, ні доказів підтверджуючих посадове становище позивача при підписанні такої заяви, ні оригіналу апеляційних скарг, ні доказів, які обґрунтовують та підтверджують обставини щодо пропущення процесуального строку на їх подання.

У відповідності до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у справі ухвала апеляційного господарського суду, відповідає нормам процесуального права.

В свою чергу, суд касаційної інстанції вказує про те, що звертаючись із скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2015 р., Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницькому просило звільнити його від сплати судового збору.

Однак, Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.02.2016 про призначення справи до розгляду Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому було відстрочено сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому не було надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, а тому у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд касаційної скарги підлягає стягненню з Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2015 у справі № 910/21446/15 господарського суду м. Києва залишити без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до спеціального фонду Держбюджету України (УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код 38004897, ГУ ДКСУ у м.Києві 820019, рахунок 31211254700007 код класифікації доходів бюджету 22030104 символ звітності банку 254) 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді: Т. Данилова

В. Корсак