ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Справа № 910/16935/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"на ухвалу та постановуГосподарського суду міста Києва від 24.11.2015 Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2015у справі№ 910/16935/14Господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"доПриватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"простягнення заборгованості в сумі 22857129,85 грнза участю представників:

позивача: Головіна О.І., дов. від 31.08.2012;

відповідача: Васьковський Є.В., дов. від 25.08.2015;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2015 у справі № 910/16935/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ярмак О.М., судді - Демидов В.О., Стасюк С.В.) призначено додаткову судову економічну експертизу, провадження у справі зупинено до закінчення проведення експертизи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 з урахуванням ухвали суду від 11.01.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.11.2015 в частині зупинення провадження у справі № 910/16935/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішення попередніх інстанцій в частині зупинення провадження у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду по суті.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Бліц-Інформ" про стягнення 22857129,85 грн заборгованості за кредитним договором від 05.01.2012 №27112V1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 у справі № 910/16935/14 призначалась судова експертиза; до суду від експертної установи надійшов висновок експерта, проте відповідач звернувся з клопотанням про призначення у справі повторної судової економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2015 призначено у справі додаткову судову економічну експертизу, провадження у справі зупинено до закінчення проведення експертизи.

Здійснюючи перегляд ухвали за апеляційною скаргою позивача, суд апеляційної інстанції зазначив, що ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в своїй апеляційній скарзі хоча і просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.11.2015 лише в частині зупинення провадження у справі, однак доводи скарги зводяться до обґрунтування відсутності підстав для призначення у справі додаткової судової економічної експертизи. Тобто, апеляційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про призначення додаткової судової експертизи, яка не є предметом оскарження у даній справі та з урахуванням вищенаведених приписів законодавства не може бути оскаржена.

Суд, врахувавши норми ст. 79 ГПК України, проаналізувавши мотиви, з яких виходив місцевий господарський суд зупиняючи провадження у справі, надавши оцінку доводам апеляційної скарги позивача та зважаючи на прохальну частину скарги, дійшов висновку про обґрунтованість ухвали суду від 24.11.2015 в частині зупинення провадження у справі, оскільки такі дії суду ґрунтуються на нормах п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Призначення і проведення судової експертизи врегульовано ст. 41 ГПК України, згідно з ч. 1 якої для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Поняття судової експертизи визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Із сукупності наведених норм вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Однак, при винесенні ухвали та при її перегляді в апеляційному порядку, суди не зазначили, у чому полягає потреба у спеціальних знаннях та неможливість встановити фактичні дані, а відтак і вирішити спір по суті. Поставлені судом першої інстанції перед експертами питання не вимагають спеціальних досліджень, їх вирішення віднесено до компетенції суду.

З огляду на наведене колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що передбачені наведеними вище нормами підстави для призначення додаткової судової експертизи та зупинення провадження у даній справі відсутні, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду не відповідають вимогам матеріального та процесуального права, тому підлягають скасуванню.

Поряд з цим, Вищий господарський суд України, розглянувши вимоги касаційної скарги щодо відшкодування витрат заявнику скарги за її розгляд судом апеляційної та касаційної інстанції, вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 11 ч. 2 ст. 11111 ГПК України передбачено, що за наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову, у якій має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Розподіл господарських витрат між сторонами здійснюється господарським судом за загальними правилами ст.49 ГПК України.

В п. 4.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 11113 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.11.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 у справі № 910/16935/14 скасувати.

Справу № 910/16935/14 передати до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Т.П. КОЗИР