ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Справа № 910/10575/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Національної телекомпанії України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 910/10575/15 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСМГ", м. Київ, до Національної телекомпанії України, м. Київ, про стягнення 117 108,24 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Костогризова Г.С. (дов. № 8-01-15/477 від 19.03.15),

встановив:

У квітні 2015 року позивач ТОВ "ПСМГ" пред'явив у господарському суді позов до відповідача Національної телекомпанії України про стягнення 117 108,24 грн.

Вказував, що 21.11.13, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 448-р від 26.06.13 "Про підготовку та проведення дитячого пісенного конкурсу "Євробачення-2013", між ним (виконавецем) та Національною телекомпанією України (замовником) був укладений договір про закупівлю послуг за державні кошти № 54-31/2, згідно якого виконавець зобов'язався надати послуги код 90.03.1 - творчість мистецька (послуги щодо художнього та мистецького забезпечення міжнародного дитячого пісенного конкурсу "Євробачення-2013") відповідно до додатку № 1 (розрахунок вартості послуг), додатку № 2 (перелік та характеристики послуг) та додатку № 3 (строки надання послуг), а замовник - здійснити оплату наданих ним послуг на умовах та в строки, визначені договором та додатковими угодами до договору.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині строків оплати наданих ТОВ "ПСМГ" послуг, позивач, згідно заяви про зменшення позовних вимог від 02.07.15, просив стягнути із відповідача на його користь 9 243,89 грн. 3 % річних, 63 946,50 грн. інфляційних втрат та 43 911,83 грн. пені, а всього - 117 102,22 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03 липня 2015 року (суддя Підченко Ю.О.) позов задоволено частково.

Вирішено стягнути з Національної телекомпанії України на користь ТОВ "ПСМГ" 9 453,15 грн. пені, 9 243,89 грн. 3 % річних та 63 851,92 грн. інфляційних втрат.

В іншій частині вимог відмовлено.

Рішення в частині часткового задоволення позову мотивоване посиланнями на порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині дотримання строків оплати виконаних позивачем робіт, що є підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті 3 % річних, інфляційних втрат та пені.

Рішення в частині часткової відмови в стягненні інфляційних втрат мотивоване посиланнями на неправильний розрахунок позивачем суми означених вимог.

Рішення в частині часткової відмови в задоволенні вимог про стягнення пені за період з 27.11.13 по 23.04.14 мотивоване посиланнями на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення з даними вимогами про застосування якого заявлено відповідачем.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2015 року (колегія суддів у складі: Рябухи В.І. - головуючого, Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.) рішення частково скасовано.

Резолютивну частину постанови викладено в наступній редакції: "Стягнути з Національної телекомпанії України на користь ТОВ "ПСМГ" 9 243,89 грн. 3 % річних та 63 851,92 грн. інфляційних втрат".

Постанова обґрунтована посиланнями на сплив позовної давності для звернення з вимогами про стягнення пені.

У касаційній скарзі Національна телекомпанія України, посилаючись на ту обставину, що причиною пропуску строків виконання відповідачем грошових зобов'язань є відсутність бюджетних коштів, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 21.11.13, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 448-р від 26.06.13 "Про підготовку та проведення дитячого пісенного конкурсу "Євробачення-2013", між ТОВ "ПСМГ" (виконавецем) та Національною телекомпанією України (замовником) був укладений договір про закупівлю послуг за державні кошти № 54-31/2, згідно якого виконавець зобов'язався надати послуги код 90.03.1 - творчість мистецька (послуги щодо художнього та мистецького забезпечення міжнародного дитячого пісенного конкурсу "Євробачення-2013") відповідно до додатку № 1 (розрахунок вартості послуг), додатку № 2 (перелік та характеристики послуг) та додатку № 3 (строки надання послуг), а замовник - здійснити оплату наданих ним послуг на умовах та в строки, визначені договором та додатковими угодами до договору.

Пунктом 1.3 договору сторонами погоджено строк надання послуг: листопад - грудень 2013 року.

Загальна вартість послуг за цим договором становить 1 029 300 грн., у тому числі ПДВ (20 %) - 171 550 грн., що розраховується відповідно до додатку № 1 до цього договору (п. 3.1 договору).

Замовник здійснює оплату послуг у розмірі до 70 % від загальної вартості послуг, що зазначена в п. 3.1 договору відповідно до помісячного плану асигнувань на підставі листа-погодження головного розпорядника коштів, отриманого на виконання підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.06 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" та рахунка-фактури виконавця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 3 робочих днів з дати підписання сторонами цього договору, згідно з обсягами відкритих асигнувань на реєстраційному рахунку замовника. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється замовником, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг (п. 3.4 договору).

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Судами встановлено, що позивач надав відповідачу послуги за кодом 90.03.1 - творчість мистецька (послуги щодо художнього та мистецького забезпечення міжнародного дитячого пісенного конкурсу "Євробачення-2013") на суму 1 029 300 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі наданих послуг від 28.11.13 б/н.

Проте, оплату наданих позивачем послуг відповідачем здійснено лише 30.12.13 в сумі 469 300 грн., 20.05.14 в сумі 160 000 грн. та 29.05.14 в сумі 400 000 грн., що становить 1 029 300 грн. та підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

В силу ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Встановивши порушення відповідачем строків оплати наданих позивачем послуг, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про покладення на відповідача обов'язку по сплаті 3 % річних та інфляційних втрат, які є складовою частиною боргу, з врахуванням правильного розрахунку останніх.

Крім того, п. 5.7 договору визначено, що замовник за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого грошового зобов'язання.

Положеннями ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивачем за порушення відповідачем грошового зобов'язання здійснено нарахування пені за період з 27.11.13 по 29.12.13 на суму 720 510 грн. (70 % вартості наданих послуг), з 30.12.13 по 19.05.14 на суму 251 210 грн., з 20.05.14 по 28.05.14 на суму 91 210 грн. та з 06.12.13 по 28.05.14 на суму 308 790 грн.

17.06.15 відповідачем було подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені.

Статтею 256 ЦК України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - ст. 258 ЦК України.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Встановивши, що відповідач був зобов'язаний виконати грошове зобов'язання до 05.12.13 включно, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що строк протягом якого позивач мав право звернутись до суду з вимогами про стягнення з відповідача пені за порушення ним договірних зобов'язань, слід обраховувати з 06.12.13 по 06.12.14, тоді як позивач звернувся до суду з даними вимогами лише 23.04.15, тобто з пропуском строку позовної давності для звернення з даними вимогами.

З вказаних обставин правильно виходив суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи в означеній частині вимог нове рішення про відмову в задоволенні вимог про стягнення пені.

Натомість, суд першої інстанції, неправильно встановив строк протягом якого у позивача було наявне право на стягнення з відповідача пені за порушення ним грошового зобов'язання, що вплинуло на правильність вирішення спору в частині вимог про стягнення пені.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Посилання скаржника на ту обставину, що порушення строків оплати наданих позивачем послуг є наслідком відсутності бюджетних коштів, не заслуговують на увагу суду, оскільки зазначені обставини не виправдовують бездіяльності відповідача та не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.12 у справі № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.05.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Національної телекомпанії України залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 910/10575/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.І. Мележик

С.С. Самусенко