ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Справа № 904/7164/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.,- головуючого (доповідач), Кравчука Г.А., Полянського А.Г.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2015у справі№904/7164/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської радипростягнення 24 975 628,21 грн. за участю представників:

позивача: Прокоф'єва Л.В. (представник за дов. від 13.01.2015 №14-4),

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради про стягнення 24 975 628, 21 грн., з яких 13 981 613, 74 грн. - заборгованість по договору купівлі-продажу природного газу від 28.01.2014 №2428/14-КП-4, 2 406 926, 07 грн. пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання, 399 726, 21 грн. - 3% річних, 8 187 362, 19 грн. - інфляційні витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 28.01.2014 №2428/14-КП-4 щодо оплати за поставлений газ, з посиланням на положення ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 610, 611, 612, 625 ЦК України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2015 у справі № 904/7164/15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2015, позов задоволено частково. Стягнено з відповідача на користь позивача суму основної заборгованості у розмірі 13 981 613,74 грн., пеню у розмірі 1 681 463,74 грн., 3% річних у розмірі 399 726, 20 грн., інфляційні втрати у розмірі 8 184 838,01 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 058,47 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань по повній та своєчасній оплаті вартості поставленого газу, в частині відмови в позові - невірним розрахунком позивачем суми інфляційних нарахувань та 3% річних та зменшенням пені, яка підлягає стягненню, на 30%, з посиланням на норми права.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині зменшення розміру пені на 720 627, 32 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 720 627, 32 грн. пені, в іншій частині рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, ст. 233 ГК України, ст.ст. 549-552 ЦК України, ст.ст. 4-2, 43, 83, 84 ГПК України, також посилається судову практику ВГСУ, рішення ЄСПЛ. Зокрема як зазначається скаржником суд дослідив лише ступінь виконання зобов'язання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні, та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 28.01.2014 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 2428/14-КП-4 (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору; як зазначено в договорі, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ (п.п.1.1-1.2 р.1 договору).

Згідно п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 4306,996 тисяч куб.м., в тому числі по місяцях кварталів: у січні - 920,515 тис.м3, у лютому - 820,260 тис.м3, у березні - 721,545 тис.м3, у квітні - 130,555 тис.м3, у травні - 0 тис.м3, у червні - 0 тис.м3, у липні - 0 тис.м3, у серпні 0 тис.м3, у вересні - 0 тис.м3, у жовтні - 236,285 тис.м3, у листопаді - 633,657 тис.м3, у грудні - 844,179 тис.м3.

У п. 5.2. договору сторони передбачили, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3113,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, податок на додану вартість за ставкою - 20%; крім того тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 287,00 грн., ПДВ (20%) - 57,40 грн., всього з ПДВ - 344,40 грн.; до сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3462,26 грн., крім того ПДВ 20% - 692,45 грн., всього з ПДВ - 4154,71 грн..

Пунктами 6.1, 6.2. договору сторони передбачили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу; при невиконанні покупцем вимог, передбачених у п.6.1 цього договору, продавець має право обмежити передачу газу покупцеві або припинити передачу газу до повного погашення заборгованості за переданий газ по цьому договору.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором (п. 7.1. договору).

У разі невиконання покупцем умов п.6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умови їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п.6.1. цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.7.2. договору).

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами, з 01 січня 2014 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 11 договору).

29.04.2014, 23.05.2014, 13.06.2014, 17.09.2014, 11.11.2014, 15.12.2014 сторонами були підписані додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 (відповідно), за якими неодноразово змінювалась ціна природного газу.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

На виконання умов договору № 2428/14-КП-4 позивачем була здійснена поставка природного газу в кількості 2659,994 тис. куб.м. на загальну суму 13 981 613,74 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за період з 31 січня 2014 року по 31.12.2014, визнається відповідачем, не спростовується жодним доказом.

Відповідач за поставлений природний газ не розрахувався, що і стало підставою звернення позивача з позовом до господарського суду.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цій строк (термін).

Статтею 692 ЦК України встановлено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність заборгованості у відповідача по договору, та перерахунок судом нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, колегія погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в розмірі 13 981 613,74 грн., 3% річних за період з 15.02.2014 по 15.07.2015 в сумі 399726,20 грн. та інфляційні втрати в сумі 8 184 838,01 грн. за вищезазначений період.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем було обґрунтовано нараховано пеню за період з 15.02.2014 по 15.07.2015 в сумі 2 406 926,07 грн.

Як зазначалося, відповідачем заявлялося клопотання про зменшення розміру пені на 50%, з посиланням на доводи зазначені в клопотанні.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Колегія погоджується з висновком господарського суду першої та апеляційної інстанції про зменшення розміру пені на 30% з присудженням до стягнення 1 681 463,74 грн., оскільки, як встановлено судами: постачання природного газу відповідачем здійснювалось для створення теплової енергії населенню, а споживачі, серед яких бюджетні установи, організації та населення мають значну заборгованість перед підприємством відповідача, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, довідками про фінансовий стан підприємства; встановлений підприємству тариф не коригувався по відношенню до змін мінімального рівня заробітної плати, ставок обов'язкових платежів, податків, цін і тарифів на паливно-енергетичні ресурси; відповідачем підтверджено документально, що ним вживаються заходи по зменшенню дебіторської заборгованості - ведеться претензійно-позовна робота з абонентами, але ступінь виконання винесених рішень на рівні 25-27%; підприємство відповідача має значну заборгованість не тільки перед позивачем, а ще і перед КП "Дніпроводоканал", ДК "Газ України", дебіторська заборгованість становить 52,72 млн. грн.; збитковість господарської діяльності позивача за І півріччя 2015 року, так само як і наявне зростання відсоткових ставок за кредитами не пов'язані з простроченням виконання відповідачем договірних зобов'язань по оплаті поставленого газу та ніяким чином не залежало від дій чи бездіяльності останнього, а додаткові витрати, на які посилається позивач, не були вимушеною необхідністю, не обумовлені протиправною поведінкою відповідача та не перебувають у безпосередньому причинному зв'язку з ними, а стали наслідком управлінських рішень позивача, що є його комерційним ризиком.

Таким чином, господарський суд попередніх інстанцій, дослідивши наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, правом переоцінки яких в силу положень ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена

Згідно з п.1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що вони прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків викладених в оскаржуваному рішенні та постанові і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 у справі №904/7164/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г. А. Кравчук

А.Г. Полянський