ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Справа № 48/414-11/117-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Гончарука П.А. (доповідача),СуддівСтратієнко Л.В., Студенця В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К" на ухвалу господарського суду міста Києва від 19 жовтня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 грудня 2015 року у справі №48/414-11/117-2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Міг-95" до товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К" про стягнення заборгованості, -

Встановив:

У серпні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "МІГ-95" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К" про стягнення заборгованості.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останньою постановою Вищого господарського суду України від 20 травня 2015 року, рішення господарського суду міста Києва від 17 серпня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 8 грудня 2014 року, якими позов задоволено повністю, було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи до суду від позивача надійшла заява про відмову у позові.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19 жовтня 2015 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 2 грудня 2015 року, прийнято заяву ТОВ "Міг-95" про відмову від позову, провадження у справі припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить ухвалу господарського суду міста Києва від 19 жовтня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 грудня 2015 року скасувати, справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

Сторони не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Право позивача до прийняття рішення у справі відмовитись від позову передбачено ч. 3. ст. 22 ГПК України. При цьому, ч. 5 цієї статті встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Порядок відмови позивача від позову та прийняття її судом визначено ч.ч. 1, 2 ст. 78 ГПК України.

Відмова позивача від позову, яка прийнята господарським судом, в силу п. 4 ст. 80 ГПК України, є підставою для припинення провадження у справі, а її наслідком є те, що в разі припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається (ч. 2 ст. 80 ГПК України).

Про припинення провадження у справі, відповідно до ст. 80 ч. 3 ГПК України, виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені, зокрема, питання про розподіл між сторонами господарських витрат.

Виходячи з вказаних норм процесуального права при надходженні до господарського суду письмової заяви позивача про відмову від позову, суд зобов'язаний перевірити, що ці дії не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, до прийняття відмови від позову роз'яснити сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіривши чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін і в разі наявності правових підстав - прийняти відмову від позову, припинивши провадження у справі ухвалою суду в якій повинен вирішити питання про розподіл між сторонами господарських витрат.

При винесенні судом першої інстанції ухвали про прийняття відмови позивача від позову та припинення провадження у справі вказані норми процесуального права не враховані.

Зокрема, матеріали справи, а також протокол судового засідання від 19 жовтня 2015 року, не містять даних про те, що до прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснив сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, а в ухвалі про припинення провадження у справі не вирішено питання про розподіл між сторонами господарських витрат.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд другої інстанції на вказані порушення процесуального права не звернув уваги і прийнявши постанову про залишення ухвали суду першої інстанції без змін, припустився тих же порушень процесуального закону, що і місцевий господарський суд.

За таких обставин оскаржувані судові рішення не можна визнати такими, що постановлені з дотриманням норм процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін і, в залежності від встановленого та вимог закону прийняти відповідне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К" задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 19 жовтня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 грудня 2015 року у справі №48/414-11/117-2012 скасувати, а справу направити на розгляд до господарського суду першої інстанції.

ГоловуючийП.А. ГончарукСуддіЛ.В. Стратієнко В.І. Студенець