ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року Справа № 922/978/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого,

Короткевича О.Є., Ткаченко Н.Г.,

за участю представників:

ТОВ "Ольга" - Білоцерковця Н.В. (дов. від 10.02.2016),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фінбанк"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2016

по справі №922/978/16 Господарського суду Харківської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга"

до 1.Публічного акціонерного товариства "Фінбанк",

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Групп"

треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Валлет"

(правонаступник Фінансової компанії "Поліс"),

Товариства з обмеженою відповідальністю "Велторг 2013"

про визнання недійсним договору,

встановив:

У березні 2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга." звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів - Публічного акціонерного товариства "Фінбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Групп", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог Фінансової компанії "Поліс" (на стороні позивача), Товариства з обмеженою відповідальністю "Велторг 2013" (на стороні відповідача), про визнання недійсним іпотечного договору від 23.01.2014, укладеного між відповідачами, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В.В. та зареєстрованого в реєстрі за номером 2.

В обгрунтування позову зазначає про те, що оспорюваний договір іпотеки укладений з грубим порушенням норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку", оскільки нерухоме майно, що є предметом іпотеки, було набуте іпотекодержателем на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасоване, а тому не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, що тягне за собою визнання судом такого договору недійсним.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.05.2016 (головуючий суддя Светлічний Ю.В., судді: Бринцев О.В., Жельне С.Ч.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивач не надав доказів для підтвердження недотримання сторонами спірного іпотечного договору - ПАТ "Фінбанк" та ТОВ "Ортія" ст. 203 ЦК України, які є підставою недійсності правочину. При цьому, суд першої інстанції встановив, що власником нерухомого майна, переданого в іпотеку згідно спірного іпотечного договору, є ТОВ "Оріон Групп", а тому визначився, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, що зумовило висновок про відмову в їх задоволенні.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 (колегія суддів у складі: Барбашова С.В., Білецька А.М., Істоміна О.А.) рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2016 у справі № 922/978/16 скасовано та прийнято нове рішення. Позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним Іпотечний договір від 23.01.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством "Фінбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРТІЯ", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В.В. та зареєстрований в реєстрі за номером 2.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Фінбанк" просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2016 залишити в силі.

Ліквідатор ТОВ "Ольга" в поясненнях, наданих до суду касаційної інстанції, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання недійсним оспорюваного договору іпотеки, просить залишити в силі постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2016.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді Куровського С.В., пояснення представника позивача, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі №29/5005/6381/2011 від 18.05.2011 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ольга."

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 ТОВ "Ольга" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Малишеву Т.А.

Під час проведення ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси ТОВ "Ольга" включено нежитлові приміщення, у тому числі літ. "А-2" загальною площею 3435,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, пр-т. Гагаріна, буд. 167/1, які належали банкруту на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.11.2003, виданого на підставі розпорядження Харківського міського голови від 04.11.2003 за №2758.

28.12.2012 Товарною біржею "Європейська" проведений цільовий аукціон, оформлений протоколом проведення аукціону №1, з якого вбачається, що переможцем цільового аукціону з продажу нежитлового приміщення А-2, площею 3435,7кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд.167/1, визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Ортія".

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.01.2013 у справі №922/296/13-г за ТОВ "Ортія" визнано право власності на нежитлову будівлю літ."А-2", загальною площею 3435,7 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 167/1, що придбана на цільовому аукціоні, проведеному Товарною біржою "Європейська".

05.12.2013 відбулися загальні збори засновників ТОВ "Оріон Групп", оформлені протоколом №1, на яких прийняті наступні рішення: створити ТОВ "Оріон Групп"; визначити статутний капітал ТОВ "Оріон Групп" у розмірі 7939925,0 5грн., який буде сформований за рахунок внесків засновників наступним чином: ТОВ "Ортія" - 7860525,80грн., що становить 99% статутного капіталу товариства, вноситься нерухомим майном, яке належить на праві власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 812307: нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 3435,7кв.м, що розташована за адресою: Харківська область, проспект Гагаріна, буд.167/1 (том 1 аркуші справи 126-128).

На підставі акту прийому-передачі нерухомого майна від 20.12.2013 ТОВ "Ортія" з метою формування статутного капіталу передало, а ТОВ "Оріон Групп" прийняло нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м., що розташована за адресою: Харківська область, проспект Гагаріна, буд. 167/1, балансовою вартістю 7860525,80 грн. (том 1 аркуш справи 129).

23.01.2014 між ПАТ "Фінбанк" (кредитор) та ТОВ "Велторг 2013" (позичальник) укладено договір овердрафту № 03/01/14, відповідно до умов якого кредитор на положеннях та умовах цього договору надав позичальнику право для фінансування власної господарської діяльності здійснювати перерахування грошових коштів в обсягах, що перевищують реальні залишки коштів на поточному рахунку № 26009001070084 в ПАТ "Фінбанк" з виникненням при цьому дебетового сальдо за зазначеним рахунком (овердрафт або кредит) в межах ліміту, передбаченого цим договором, а саме: 5000000,00 грн, а позичальник зобов'язався забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків, комісійної винагороди на умовах та в строки, передбачені цим договором.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вищевказаним договором овердрафту, 23.01.2014 між ТОВ "Ортія" (Іпотекодавець) та ПАТ "Фінбанк" (Іпотекодержатель) укладено Іпотечний договір, згідно з п. 1.1. якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно - нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 167/1 (предмет іпотеки), яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013 у справі № 922/296/13-г.

Згідно з пунктом 2.4.3. Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором кредиту, позивач має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення та предмети іпотеки.

Пунктом 1.9. Іпотечного договору від 23.01.2014 визначено, що предмет іпотеки залишається в користуванні та володінні Іпотекодавця відповідно до його функціонального призначення та технічних можливостей.

У зв'язку з укладенням Іпотечного договору, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 4374422 від 23.01.2014 про накладення іпотеки на нежитлову будівлю літ. "А-2" за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, будинок 167/1 (іпотекодержатель: ПАТ "Фінбанк"), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 16620745 від 23.01.2014.

Відповідно до наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 55897098 від 24.03.2016 вбачається, що 12.02.2014 до даного реєстру внесені дані, згідно яких власником нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м., яке розташовано за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 167/1 є ТОВ "Оріон Групп". Підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності, серія та номер: 18833931, видане реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції 11.03.2014.

Після цього, 27.02.2014 між ПАТ "Фінбанк" та ТОВ "Ортія" було укладено Договір про внесення змін до Іпотечного договору від 23.01.2014, за яким сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 1.4.1. Іпотечного договору щодо ліміту овердрафту, але згідно з пунктом 2 Договір про внесення змін узгодили, що всі інші умови Іпотечного договору від 23.01.2014 залишаються без змін і сторони підтверджують по ним свої зобов'язання.

Звертаючись з даним позовом ТОВ "Ольга" посилається на те, що Іпотечний договір від 23.01.2014 був укладений між відповідачем-1 та ТОВ "Ортія" з порушенням чинного законодавства та Закону України "Про іпотеку", оскільки рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013 у справі № 922/296/13-г, відповідно до якого ТОВ "Ортія" набуло права власності на майно, скасоване постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2015, а тому скасований судовий акт не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. Це дає підстави для визнання недійсним оспорюваного договору іпотеки.

Так, за положеннями частин першої та другої ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою ст. 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 цього Кодексу.

За змістом ст.ст.203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Кожна із цих вимог є самостійною підставою недійсності правочину.

Частиною третьою ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, для правильного вирішення спору в даній справі підлягає з'ясуванню одночасна наявність таких умов: невідповідність оспорюваного договору вимогам закону на час укладення цього правочину; порушення у зв'язку з вчиненням оспорюваного договору прав і охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до Закону України "Про іпотеку" іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні й користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим законом.

Визначення іпотеки міститься і у ст. 575 ЦК України згідно з якою іпотека - це застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Згідно з частиною першою ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі статтею 1, частиною першою ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки є об'єкти нерухомого майна та об'єкти, які прирівнюються до таких цим законом.

До них чинним законодавством, зокрема, віднесено, зокрема, будівлі, споруди, підприємство як майновий комплекс, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору за умови, що Іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно в майбутньому.

Об'єкти нерухомого майна можуть бути предметом іпотеки лише за таких умов: майно належить Іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання; нерухоме майно може бути відчужене Іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; воно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим законом.

Відсутність хоча б однієї з указаних ознак є підставою для визнання договору іпотеки недійсним.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 у справі №29/5005/6381/2011, яка набрала законної сили, визнано недійсними результати торгів у формі цільового аукціону з реалізації майна, ТОВ "Ольга.", проведених 28.12.2012, а саме: нежитлової будівлі літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1 (лот №1).

При цьому судом встановлено, що договір купівлі-продажу з переможцем аукціону (ТОВ "Ортія") не укладався, а грошові кошти за придбане майно на рахунок ТОВ "Ольга" перераховані не були.

Крім того, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 у справі №922/296/13-г, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016, скасовано рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013, відповідно до якого ТОВ "Ортія" набуло право власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1, а також припинено провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з ліквідацією юридичної особи - ТОВ "Ортія" (позивача у справі).

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 10.06.2015 у справі №6-449цс15 та від 24.06.2015 у справі №3-231гс15 якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, прийнятого стосовно цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі №6-251цс15.

За таких обставин, врахувавши правову позицію Верховного Суду України, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що ТОВ "Ортія" передало в іпотеку спірне майно, не маючи на це законного права, оскільки перед цим набуло право власності на вказане нерухоме майно на підставі судового рішення, скасованого в подальшому як незаконного, яке не породжує жодних правових наслідків, що в сукупності свідчить про те, що ТОВ "Ортія" не набуло статусу власника нерухомого майна, котре було предметом іпотеки.

Таким чином, в даному випадку відсутня обов'язкова умова для дійсності договору іпотеки - документальне підтвердження Іпотекодавцем в майбутньому права на набуте ним у власність нерухоме майно.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відсутність права власності або права господарського відання на майно, що передане в іпотеку,свідчить про невідповідність оспорюваного договору вимогам частини першої ст.203 ЦК України, і відповідно до частин першої та третьої ст. 215 цього Кодексу, і є підставою для визнання оспорюваного правочину - Іпотечного договору від 23.01.2014 недійсним з моменту його укладення.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що у зв'язку з вчиненням Іпотечного договору від 23.01.2014, були порушені права та законні інтереси позивача - ТОВ "Ольга", як законного власника зазначеного нерухомого майна, оскільки майно, яке було предметом оспорюваного Іпотечного договору вибуло з володіння позивача ТОВ "Ольга" без належних на то правових підстав, що підтверджується постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 у справі №922/296/13-г, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016, та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 у справі №29/5005/6381/2011.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Ольга" набуло права власності на майно, а саме: нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1 на підставі розпорядження Харківського міського голови від 04.11.2003 та отримало свідоцтво на право власності 06.11.2003. Вказане майно 28.05.2015 передано в іпотеку ПАТ "ВТБ Банк" на підставі договору іпотеки №115-Z/1.

10.11.2003 державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію нежитлової будівлі літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, проспект. Гагаріна, буд. 167/1, про що свідчить витяг КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" №1947871.

Відповідно до частини першої ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Однак, рішенням господарського суду Харківської області від 29.01.2013 у справі №922/296/13-г ТОВ "Ольга" було позбавлено права власності на нерухоме майно шляхом визнання права власності на це майно за ТОВ "Ортія".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 у справі №922/296/13-г, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016, скасовано рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013, а тому перебування нерухомого майна в іпотеці ПАТ "Фінбанк" у зв'язку з наявністю оспорюваного Іпотечного договору фактично обмежує право ТОВ "Ольга" на вільне користування та розпорядження спірним нерухомим майном.

Крім того, судом апеляційної інстанції прийнято до уваги те, що 06.09.2016 Харківським апеляційним господарським судом розглянуто справу № 922/4708/15 за позовом ТОВ "Ольга" до ТОВ "Оріон Групп", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ПАТ "Фінбанк", ПАТ "ВТБ Банк, ТОВ "Теоком", та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ "ГОЛДЕН ВАЛЛЕТ", про витребування майна.

За результатами розгляду, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2015 у справі №922/4708/15 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Витребувано нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 167/1 з чужого незаконного володіння у ТОВ "Оріон Групп" на користь ТОВ "Ольга". Визнано за ТОВ "Ольга" право власності на нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, будинок 167/1. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності №4935493, внесений державним реєстратором на підставі свідоцтва про право власності, номер 18833931, виданого 11.03.2014 Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 14594463101.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016 постанову Харківського апеляційного господарського суду у справі №922/4708/15 залишено без змін.

В ході розгляду справи № 922/4708/15 апеляційним господарським судом було встановлено, що ТОВ "Оріон Групп" набуло право власності на спірне майно на підставі відплатного правочину, однак за відсутністю у ТОВ "Ортія" права на відчуження майна, оскільки воно не є його законним власником. Оскільки спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника - ТОВ "Ольга" поза його волею, суди дійшли висновку, що останнє на підставі ст. 388 ЦК України має право витребувати його у добросовісного набувача.

Відповідно до частини третьої ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак, переглянувши справу в апеляційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.99 -101 ГПК України, давши належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та заперечення сторін, Харківський апеляційний господарський суд виходячи з фактичних обставин справи, а також враховуючи підстави позову ТОВ "Ольга" про визнання недійсним Іпотечного договору, дійшов обґрунтованого висновку, що даний позов із наведених у ньому правових підстав є обґрунтованим, а гарантоване Конституцією України та законами України порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення заявлених у справі позовних вимог.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, встановлених ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України, вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 прийнята у відповідності до фактичних обставин і вимог Закону і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 85, 1117, 1119 , 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фінбанк" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 по справі №910/5928/15-г залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Короткевич О.Є.

Ткаченко Н.Г.