Постанова ВГСУ від 17.01.2017 року у справі №922/1579/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року Справа № 922/1579/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Євсікова О.О., Кролевець О.А.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуОСОБА_4 на рішеннягосподарського суду Харківської області від 04 липня 2016 рокута на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2016 рокуу справі№ 922/1579/16 господарського суду Харківської областіза позовомОСОБА_4 засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідалія"до1) ОСОБА_5, засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй", 3) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лук'янової Олени Борисівни, 4) Головного територіального управління юстиції у Харківській області, 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідалія",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороніпозивачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Ятрань Плюс"провизнання недійсними договорів, визнання протиправними дій приватного нотаріуса та зобов'язання вчинити певні діїта за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй"доОСОБА_4 засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідалія"провизнання дійсними договорівза участю представників сторін:

від позивача: Вихрицький Р.П.

від відповідача-1: ОСОБА_8

від відповідача-2: ОСОБА_9

від відповідача-3: не з'явилися

від відповідача-4: не з'явилися

від відповідача-5: не з'явилися

від третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року ОСОБА_4, як засновник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідалія", звернувся до господарського суду з позовом до ОСОБА_5 - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй", Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй", Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лук'янової Олени Борисівни, Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідалія" про:

- визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 24 березня 2016 року, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідалія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй", посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лук'яновою Оленою Борисівною та зареєстрованих в реєстрі за № 571, № 572, № 573, № 574, № 575, № 576, № 577, № 578;

- визнання протиправними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лук'янової Олени Борисівни щодо посвідчення зазначених вище договорів купівлі-продажу від 24 березня 2016 року;

- зобов'язання уповноваженої особи головного територіального управління юстиції у Харківській області скасувати записи про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" права власності на нерухоме майно, відчужене за спірними договорами.

16 червня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, як засновника товариства з обмеженою відповідальністю "Ідалія", про визнання дійсними договорів купівлі-продажу від 24 березня 2016 року, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю "Ідалія" та товариством з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй", посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лук'яновою О.Б. та зареєстрованих в реєстрі за № 571, № 572, № 573, № 574, № 575, № 576, № 577, № 578.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04 липня 2016 року (суддя: Новікова Н.А.) у задоволенні первісних позовних вимог відмовлено.

Провадження у справі за первісним позовом до відповідача-1 в частині вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 24 березня 2016 року припинено.

Провадження у справі за первісним позовом до відповідача-3 в частині вимог про визнання протиправними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лук'янової О.Б. щодо посвідчення договорів купівлі-продажу від 24 березня 2016 року припинено.

У задоволенні первісних позовних вимог до відповідача-4 про зобов'язання уповноваженої особи головного територіального управління юстиції у Харківській області скасувати записи про реєстрацію за ТОВ "Діадема Батерфляй" права власності на нерухоме майно, відчужене за спірними договорами, відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд виходив з того, що вартість відчужуваного за спірними договорами майна станом на дату укладення договорів не перевищувала 50% вартості активів (майна) товариства за даними фінансового звіту ТОВ фірма "Ідалія", наданого приватному нотаріусу під час посвідчення спірних договорів, що, за висновком суду, не потребувало попереднього прийняття рішення загальних зборів про відчуження такого майна і свідчить про дотримання сторонами при вчиненні спірних правочинів вимог ч. 2 ст. 98 ЦК України. Суд також дійшов висновку про те, що виконуючим обов'язки директора товариства ОСОБА_5 під час укладення спірних договорів не було перевищено наданих йому повноважень. За спірними договорами були проведені відповідні розрахунки та договори не порушують права ТОВ "Ятрань Плюс", як співвласника відчужуваного за спірними договорами майна, який відмовився від здійснення переважного права купівлі 1/2 частки ТОВ фірма "Ідалія" за ціною, оголошеною ТОВ фірма "Ідалія" для продажу.

Суд припинив провадження у справі в частині вимог про визнання недійсними спірних договорів до відповідача-1 - ОСОБА_5, як учасника ТОВ фірми "Ідалія", на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки дійшов висновку про відсутність корпоративних відносин між позивачем та відповідачем-1 в рамках заявлених позовних вимог з огляду на те, що фізична особа ОСОБА_5 не є стороною спірних договорів, а діяв при їх підписання як посадова особа ТОВ фірми "Ідалія".

Суд припинив провадження у справі щодо вимог до відповідача-3 про визнання протиправними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лук'янової О.Б. щодо посвідчення спірних договорів на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки дійшов висновку про те, що зазначена вимога непідвідомча господарським судам та підлягає вирішенню за правилами цивільно-процесуального законодавства.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання спірних договорів купівлі-продажу від 24 березня 2016 року дійсними, суд виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав та інтересів не відповідає за своїм змістом матеріально-правовим способам захисту порушеного права, визначених законом.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2016 року (склад колегії суддів: Гетьман Р.А. - головуючий, Россолов В.В., Тихий П.В.) рішення господарського суду Харківської області від 04 липня 2016 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 04 липня 2016 року та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2016 року, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів та залишити без розгляду первісну та зустрічну позовні заяви. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" зареєстроване в єдиному державному реєстрі юридичних осіб 07 жовтня 2004 року.

Відповідно до статуту товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" у новій редакції від 30 травня 2011 року засновниками товариства є ОСОБА_12 з часткою у статутному капіталі в розмірі 34%; ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі в розмірі 33% та ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 33%.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_13 з 13 листопада 2013 року визначена як особа, яка обрана до органу управління товариства та яка має право вчиняти дії від імені товариства без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" зареєстроване в єдиному державному реєстрі юридичних осіб 08 жовтня 2015 року. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_14 з 08 жовтня 2015 року призначений керівником товариства та визначений як особа, яка обрана до органу управління товариства та яка має право вчиняти дії від імені товариства без довіреності, у тому числі підписувати договори.

24 березня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Ідалія" в особі виконуючого обов'язки директора, заступника директора ТОВ фірми "Ідалія" ОСОБА_5 (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" в особі директора ОСОБА_14 (покупець) укладено вісім договорів купівлі-продажу, які були посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лук'яновою О.Б. та зареєстровані за наступними номерами:

- № 571, за умовами якого яким продавець передав, а покупець прийняв у власність нерухоме майно - 1/2 частину нежитлових приміщень: 1-го поверху № 1-8, 9а, 10а, 11-34, 35а, 36а, 37а, 38а, 39а, 40а, 41а, 42а, 43а, 44а, 45а, 46а, 47-49, 50а, 51а, 52а, 53а, 54а, 55а, 56а, 57а, 58а, 59а, 60а, 61а, 62а, 63а, 64а, 65а, 66а, 67-88, І, II, III, IV; антресолі № 89-115, 166, V в літ. "Г-1", загальною площею 14 575,5 кв.м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та зобов'язався сплатити за нього грошову суму в розмірі 2 045 489,00 грн. (без ПДВ);

- № 572, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність нерухоме майно - 1/2 частину нежитлових приміщень 1-го поверху № 14, 15 в літ. "А'-3", загальною площею 84.4 м.кв., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та зобов'язався сплатити за нього грошову суму в розмірі 28 013,00 грн. (без ПДВ);

- № 573, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність нерухоме майно - 1/2 частину нежитлових приміщень: 1-го поверху № 1, 2, 3. в літ. "Ш-2", загальною площею 284,7 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язався сплатити за нього грошову суму в розмірі 94 476,00 грн. (без ПДВ);

- № 574, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність нерухоме майно - 1/2 частину нежитлових приміщень: 1-го поверху № 35-46, антресолі № 47, 48 в будівлі літ. "Г-1", загальною площею 208.5 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язався сплатити за нього грошову суму в розмірі 69 198,00 грн. (без ПДВ);

- № 575, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність нерухоме майно - 1/2 частину нежитлової будівлі літ. "Л-2", загальною площею 851,8 м.кв., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язався сплатити за нього грошову суму в розмірі 282 671,00 грн. (без ПДВ);

- № 576, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність нерухоме майно - 1/2 частину нежитлової будівлі літ. "Ф-1", загальною площею 69.9 м.кв., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язався сплатити за нього грошову суму у розмірі 23 196,00 грн. (без ПДВ);

- № 577, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність нерухоме майно - 1/2 частину нежитлової будівлі літ. "Ц-2", загальною площею 765.0 м.кв., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язався сплатити за нього грошову суму в розмірі 252 869,00 грн. (без ПДВ);

- № 578, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність нерухоме майно - 1/2 частину нежитлової будівлі літ. "Г' - 3", загальною площею 1678.2 м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язався сплатити за нього грошову суму в розмірі 862 985,00 грн. (без ПДВ).

Відповідно до п. 3.1. зазначених договорів право власності на нерухоме майно, що є предметом цих договорів, виникає у покупця з моменту реєстрації цього права відповідно до закону.

Від імені продавця зазначені договори підписані виконуючим обов'язки директора заступником директора ТОВ фірми "Ідалія" ОСОБА_5, а від імені покупця - директором ТОВ "Діадема Батерфляй" ОСОБА_14, які діяли на підставі Статутів товариств.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про визнання недійсними зазначених договорів, посилаючись на те, що спірні договори порушують його корпоративні права та інтереси, як засновника ТОВ фірми "Ідалія", суперечать чинному законодавству України, оскільки вартість відчуженого майна за договорами перевищує 50% вартості майна товариства і договори були укладені за відсутності рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ідалія" про їх укладення, особа, яка уклала спірні договори від імені ТОВ "Ідалія" не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, розрахунки за договорами не здійснювались, кошти за відчужене майно на рахунки ТОВ "Ідалія" не надходили, договори були укладені без згоди ТОВ "Ятрань Плюс", як співвласника реалізованого за договорами майна, що порушує його переважне право на купівлю такого майна, що відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України тягне недійсність зазначених договорів.

Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом про визнання дійсними зазначених договорів купівлі-продажу від 24 березня 2016 року, посилаючись на те, що договори відповідають вимогам чинного законодавства України, укладені з дотриманням вимог щодо їх нотаріального посвідчення та державної реєстрації, підписані особами, наділеними достатнім обсягом цивільного дієздатності, відповідали дійсним намірам сторін та мають реальні правові наслідки.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частинами першою та другою статті 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п.п. 3.1., 3.2. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" майно товариства складають основні та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі товариства. Товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу, продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені чинним законодавством України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до фінансового звіту (балансу) товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" складеного на дату укладення спірних договорів та наданого приватному нотаріусу при їх посвідченні, вартість активів (майна) товариства становить 67 710 400,00 грн. Разом з цим, вартість майна відчужуваного за спірними договорами сукупно склала 8 659 897,00 грн.

Врахувавши наведене суди попередніх інстанцій вірно встановили, що вартість відчужуваного за спірними договорами майна станом на дату їх укладення не перевищувала 50% вартості активів (майна) товариства, у зв'язку з чим суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що укладення спірних договорів купівлі-продажу нерухомого майна не потребувало попереднього прийняття загальними зборами товариства рішення про відчуження майна.

Таким чином, суди обґрунтовано зазначили про те, що спірні правочини не суперечать частині другій статті 98 ЦК України, чим спростовуються твердження позивача про те, що договори укладені з порушенням зазначеної норми.

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірні договори від імені ТОВ фірми "Ідалія" укладені виконуючим обов'язки директора заступником директора ТОВ фірми "Ідалія" ОСОБА_5 та скріплені печаткою товариства.

Згідно зі ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Статтею 97 ЦК України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 4 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.12. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", дійсного станом на дату укладення спірних договорів, органами управління товариством є загальні збори учасників та директор.

Виконавчим органом товариства є директор, обраний загальними зборами учасників. Директор здійснює поточне керівництво діяльністю товариства і є підзвітним загальним зборам учасників.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, директором товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" з 13 листопада 2013 року та на дату укладення спірних правочинів була ОСОБА_13.

Відповідно до 4.12.1. статуту ТОВ фірми "Ідалія" директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, що входять до виключної компетенції Загальних зборів учасників. Директор не має права приймати рішення обов'язкові для Учасників Товариства.

Згідно з п. 4.12.2. статуту ТОВ фірми "Ідалія" до компетенції директора віднесено, зокрема, повноваження щодо: представлення інтересів Товариства у взаємовідносинах з усіма підприємствами, організаціями, громадянами та державними органами; розпорядження майном та грошовим коштами товариства, укладення договорів в т.ч. кредитних договорів, контрактів, видачі доручення і т.п.; формування колективу працівників товариства та організації його роботи; в межах своєї компетенції видачі наказів та надання вказівок, обов'язкових для всіх працівників товариства.

Суди попередніх інстанцій прийнявши до уваги положення статуту, якими визначені повноваження директора товариства, вірно встановили, що директор ТОВ фірми "Ідалія" ОСОБА_13, здійснюючи поточне керівництво діяльністю товариства на підставі статуту та в межах своєї компетенції видала наказ № 1-В від 02 березня 2016 року про призначення виконуючим обов'язки директора ТОВ фірми "Ідалія" на період перебування нею у відпустці заступника директора товариства ОСОБА_5 з наданням йому права підписання в т.ч. договірних документів.

При цьому суди вірно зазначили про те, що директор ТОВ фірми "Ідалія" ОСОБА_13 в межах визначених Статутом товариства її повноважень мала право призначати виконуючого обов'язки директора та надавати йому повноваження на представництво інтересів товариства, в т.ч. на підписання договорів, а положеннями статуту ТОВ фірми "Ідалія" не передбачено скликання загальних зборів учасників для призначення виконуючого обов'язки директора товариства з метою виконання виробничо-господарської, фінансової діяльності товариством; натомість директору надано право формувати колектив працівників товариства та в межах своєї компетенції видавати накази та надавати вказівки, обов'язкові для всіх працівників товариства і своїм наказом директор ТОВ фірми "Ідалія" надав доручення виконувати обов'язки директора в межах Статуту заступнику директора ОСОБА_5 для забезпечення поточного керівництва діяльності товариства, що передбачає, в т.ч. і розпорядження майном та грошовими коштами товариства.

Врахувавши наведене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що виконавчим органом ТОВ фірма "Ідалія" - виконуючим обов'язки директора товариства ОСОБА_5 під час укладення спірних договорів не було перевищено наданих йому повноважень та останній мав всі необхідні визначені статутом та діючим законодавством повноваження діяти від імені товариства і розпоряджатись майном та грошовими коштами товариства.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що спірні договори не порушують прав ТОВ "Ятрань Плюс", як співвласника відчужуваного за спірними договорами майна, оскільки, як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Ятрань Плюс" був повідомлений про подальший продаж частки в спільному майні та висловив про свою відмову від здійснення переважного права купівлі 1/2 частки ТОВ фірма "Ідалія" за ціною, оголошеною ТОВ фірма "Ідалія" для продажу, про що свідчить наявна в матеріалах справи нотаріально засвідчена заява ТОВ "Ятрань Плюс".

Разом з цим суди на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановили, що за спірними договорам між їх сторонами були проведені розрахунки і визначена в договорах вартість нерухомого майна була перерахована покупцем на рахунок продавця - ТОВ фірми "Ідалія", у зв'язку з чим суди обґрунтовано відхилили посилання позивача на відсутність оплати за спірними договорами.

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Як встановлено судами спірні договори від ТОВ фірми "Ідалія" підписані ОСОБА_5, не як представником, а як виконавчим органом управління товариства, який, як було зазначено вище, діяв на підставі наказів та Статуту і мав право на їх підписання, у зв'язку з чим суди вірно зазначили про те, що спірні правочини не суперечить положенням ч. 3 ст. 238 ЦК України.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що спірні договори не суперечать вимогам чинного законодавства та підстави для їх визнання недійсними відсутні, у зв'язку з чим суди правильно та обґрунтовано відмовили у задоволенні позову в цій частині, заявленого до другого та п'ятого відповідачів, а також правильно відмовили і у задоволенні позову до четвертого відповідача - Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зобов'язання скасувати записи про реєстрацію за ТОВ "Діадема Батерфляй" права власності на відчужене за спірними договорами нерухоме майно, як похідних вимог від вимог про визнання недійсними договорів, в задоволенні яких було відмовлено.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правильно припинив провадження у справі щодо вимог про визнання недійсними спірних договорів, заявлених до відповідача-1 - ОСОБА_5, як учасника ТОВ фірми "Ідалія" на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки, дійшов вірного висновку про відсутність корпоративних відносин між позивачем та відповідачем-1 в межах заявлених позовних вимог з огляду на те, що фізична особа ОСОБА_5 не є стороною спірних договорів, а діяв під час їх підписання як посадова особа ТОВ фірми "Ідалія".

Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що позовна вимога до відповідача-3 про визнання протиправними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лук'янової О.Б. непідвідомча господарським судам та підлягає вирішенню за правилами цивільно-процесуального законодавства, у зв'язку з чим місцевий господарський суд правильно з дотриманням норм процесуального права припинив провадження у справі щодо зазначеної позовної вимоги, заявленої до відповідача-3 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В касаційній скарзі позивач посилається на те, що суди попередніх інстанцій в порушення ст. 81 ГПК України не задовольнили його заяву про залишення позову без розгляду, які колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору; громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Передбачений зазначеною нормою перелік підстав для залишення позову без розгляду, є вичерпним.

Позивачем - ОСОБА_4 до місцевого господарського суду були подані клопотання про залишення його позову без розгляду, в яких заявник послався на те, що ним було прийнято рішення змінити позовні вимоги до відповідачів та правові підстави позову.

Проте, судами попередніх інстанцій не було встановлено існування жодних обставин для залишення позову без розгляду, передбачених частиною першою статті 81 ГПК України, а намір позивача змінити предмет і підстави позову не визначено в статті 81 ГПК України підставою для залишення позову без розгляду.

При цьому, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили і про відсутність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України, з огляду на те, що позов у даній справі № 922/1579/16 надійшов та порушений раніше, ніж позов у справі № 922/1585/16 між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що і у даній справі.

Колегія суддів вважає, що суди також правильно і обґрунтовано відмовили у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання спірних договорів купівлі-продажу від 24 березня 2016 року дійсними з огляду на те, що обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту своїх прав та інтересів не відповідає за своїм змістом матеріально-правовим способам захисту порушеного права, визначених законом.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд у відповідності до вимог ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, у відповідності до вимог закону та встановлених обставин, вирішив спір у справі. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст. 101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте місцевим господарським судом рішення без змін.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних процесуальних документів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України