ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 926/1908-б/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М.,суддів:Коваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі),розглянувши касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Інтер-А"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 року та ухвалуГосподарського суду Чернівецької області від 14.09.2015 рокуу справі№ 926/1908-б/14за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Боянівка"доТовариства з додатковою відповідальністю "Інтер-А"пробанкрутство,

В судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Укрсоцбанк" - Гаман О.М.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14 вересня 2015 року (суддя Дутка В.В.) залишено без задоволення заяву боржника Товариства з додатковою відповідальністю "Інтер-А" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвалу про порушення провадження у справі № 926/1908-б/14 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Інтер-А".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 926/1908-б/14 (головуючий суддя: Желік М.Б., судді: Костів Т.С., Марко Р.І.), ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 14 вересня 2015 року залишено без змін.

Не погодившись із судами попередніх інстанцій, скаржник Товариство з додатковою відповідальністю "Інтер-А" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить за результатами касаційного перегляду скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 14 вересня 2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 926/1908-б/14, а заяву боржника про перегляд за нововиявленими обставинами передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 43, 105 Господарського процесуального кодексу України, ст. 516 Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.01.2015р. порушено провадження у справі № 926/1908-б/14 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Інтер-А", м. Чернівці за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Боянівка", м. Чернівці за загальною процедурою в порядку статей 10, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора у розмірі 424 116,00 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шевчука Т.І. тощо.

У серпні 2015 року до місцевого господарського суду звернувся боржник з заявою про перегляд ухвали Господарського суду Чернівецької області від 12 січня 2015 року за нововиявленими обставинами. В якості нововиявленої обставини заявник посилається на отримання останнім листа від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будторгінвест", відповідно до якого боржника було проінформовано про відступлення ТОВ "Торговий дім "Боянівка" на користь ТОВ "Будторгінвест" право вимоги боргу ТДВ "Інтер-А".

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд ухвали, якою порушено провадження у справі про банкрутство ТДВ "Інтер-А", місцевий господарський суд, висновки якого підтримав і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що саме повідомлення ТОВ "Будторгінвест" про відступлення права вимоги без доказів виконання договору цесії не може бути нововиявленою обставиною, яка спростовує факти, покладені в основу судового рішення та вплинути на висновки суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, підставою для порушення провадження у справі № 926/1165/14 про банкрутство ТДВ "Інтер-А" було рішення Господарського суду Чернівецької області від 27 серпня 2014 року у справі № 926/1165/14, за яким з боржника на користь ТОВ "Торговий дім "Боянівка" стягнуто 415 800,00 грн. боргу та 8 316,00 грн. судового збору. На виконання даного рішення видано наказ суду від 09 вересня 2014 року. Згаданий наказ пред'явлено до виконання Першотравневому відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, який постановою від 17.09.14. відкрив виконавче провадження № 44751533.

30 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Боянівка" (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будторгінвест" (Цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові за договором купівлі-продажу № 21425, укладеного з ТДВ "Інтер-А" 03.01.2011р., право вимоги по якому набуто цедентом в зв'язку з його відступленням первісним кредитором ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" по договору цесії, укладеного ним 09.09.2013р.

За цим договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання обов'язку щодо сплати грошового зобов'язання в сумі 415 800,00 грн., при цьому до цесіонарія переходить зазначене право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент підписання цього договору.

Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанції встановили, що відповідно до пункту 5 договору від 30 грудня 2014 року право вимоги за цим договором вважається відступленим та переходить до цесіонарія після сплати ним компенсації за таку уступку в сумі та порядку, встановленому в п. 4 договору, які цесіонарій зобов'язаний сплатити цеденту в 10-денний термін з моменту укладення договору. При цьому, документи, визначені у п. 3 договору, та інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, що відступається за цим договором, передаються цедентом цесіонарію в день здійснення такої сплати та оформляються актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Докази прав нового кредитора у зобов'язанні встановлені ст. 517 ЦК України, відповідно до положень якої первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Згідно ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили (ст. 113 ГПК України).

Так, вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами передбачений ст. 112 ГПК України, зокрема, підставами для перегляду є істотні обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, на яку і посилається заявник.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

З наведених правових позицій слідує висновок про те, що виходячи із розкриття юридичної суті нововиявлених обставин, такими слід вважати саме ті фактичні дані, які згідно із законом спроможні спростувати покладені в основу прийнятого судом рішення факти.

Враховуючи зазначене, а також те, що судами на підставі наявних у справі матеріалів встановлено відсутність доказів виконання договору цесії, суди дійшли правомірного висновку, що право вимоги за цим договором не перейшло до цесіонарія, а саме - ТОВ "Будторгінвест", а відтак саме повідомлення ТОВ "Будторгінвест" про відступлення права вимоги не є нововиявленою обставиною, яка могла б спростувати факти, покладені в основу ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство ТДВ "Інтер-А" від 12.01.2015 року.

Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 112, 113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Інтер-А" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2015 року та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 14 вересня 2015 року у справі № 926/1908-б/14 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич