ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 922/4214/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Грека Б. М., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., за участі представника відповідача С. Рожкової (дов. від 31.12.2014), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та публічного акціонерного товариства "Харківгаз" на рішення Господарського суду Харківської області від 17 серпня 2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2015 року у справі № 922/4214/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до публічного акціонерного товариства "Харківгаз" про стягнення,

УСТАНОВИВ: У липні 2015 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Харківгаз" про стягнення 40 139 грн 61 коп. пені, 1 096 грн 61 коп. інфляційних втрат і 9 621 грн 85 коп. річних з підстав неналежного виконання умов договору газу від 4 січня 2013 року № 13-393-БО-32 купівлі-продажу природного газу.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність вини та важке фінансове становище, а також просив суд зменшити розмір санкції на 99, 9 відсотків і відмовити в частині стягнення 452 грн 62 коп. інфляційних втрат у зв'язку з невірним розрахунком.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17 серпня 2015 року (суддя О. Ємельянова), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2015 року, позов задоволено в частині стягнення 20 069 грн 81 коп. пені, 643 грн 99 коп. індексу інфляції і 9 621 грн 85 коп. річних; у решті позову відмовлено.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить судові рішення скасувати в частині відмови в стягненні 20 069 грн 81 коп. пені з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 233 Господарського кодексу України, статей 224, 258, 549-551, 625 Цивільного кодексу України, статей 43, 83 Господарського процесуального кодексу України та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов щодо стягнення пені задовольнити в повному обсязі.

Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" просить судові рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 233 Господарського кодексу України, статей 43, 83 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Господарськими судами встановлено, що 4 січня 2013 року сторони уклали договір купівлі-продажу природного газу № 13-393-БО-32 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язався передати у 2013 році імпортований природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а відповідач (покупець) - прийняти та оплатити природний газ на умовах договору.

Умовами договору сторони погодили, що продавець зобов'язався передати з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ в обсязі до 220,000 тис.м3, у тому числі по місяцях кварталів, відповідно до графіку; обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку; допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі + - 5% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого сторонами планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу; не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати позивачеві підписані та скріплені печатками відповідача та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому визначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість; позивач не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути відповідачу та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта; акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами; до сплати за 1 000 м3 природного газу - 3 884 грн 78 коп., крім того податок на додану вартість - 20 відсотків - 776 грн 96 коп., усього з податком на додану вартість - 4 661 грн 74 коп.; оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункти 2.1, 2.1.1, 2.1.2, 3.4, 5.5, 6.1 договору).

Додатковою угодою від 10 липня 2013 року № 1 змінені пункти 5.2 і 5.5 договору, а саме: з 1 липня 2013 року до сплати за 1 000 м3 природного газу - 3 823 грн 78 коп., податок на додану вартість - 764 грн 76 коп., усього - 4 588 грн 54 коп; загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

У січні - грудні 2013 року позивач передав природний газ на загальну суму 840 274 грн 05 коп., проте відповідач розрахувався з порушенням строків оплати.

Ураховуючи, що відповідач зобов'язання за договором у частині своєчасного проведення розрахунків за отриманий природний газ належним чином не виконав, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача сум інфляційних, річних і пені.

За правилами статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та річних.

Отже, господарські суди обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення суми збитків від інфляції і річних, здійснивши перерахунок індексу інфляції.

Пунктом 7.2. договору сторони погодили, що у разі порушення покупцем умов пункту 6.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання, господарські суди, на підставі пункту 7.2 договору, статей 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статті 549 Цивільного кодексу України, правомірно задовольнили позов у частині стягнення пені.

Водночас господарські суди, застосувавши до спірних правовідносин правила часини 1 статті 233 Господарського кодексу України, частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та пункту 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, урахувавши ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, невідповідність розміру стягуваної неустойки по відношенню до невиконаного зобов'язання, обґрунтовано зменшили розмір пені на 50 відсотків.

Таким чином, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Харківської області від 17 серпня 2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2015 року у справі № 922/4214/15 залишити без змін, а касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та публічного акціонерного товариства "Харківгаз" без задоволення.

Головуючий, суддя Б. М. Грек Суддя І. М. Васищак Суддя В. І. Студенець