ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2015 року Справа № 918/677/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Корсак В.А.
судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)
розглянувши матеріали касаційної скаргифізичної особи-підприємця ОСОБА_1на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 21.10.2015р. у справі господарського суду№918/677/15 Рівненської області за позовомзаступника прокурора Рівненського району Рівненської областідо1) Рівненської обласної державної адміністрації 2)ФОП ОСОБА_1про за участю представників сторін: позивача - відповідача 1- відповідача 2- визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки у власність держави прокурор відділу Генеральної прокуратури України Томчук М.О. посв.№000606 не з'явився ОСОБА_3 дов. б/н від 12.12.2015В С Т А Н О В И В:
У червні 2015 року заступник прокурора Рівненського району Рівненської області звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави до Рівненської обласної державної адміністрації та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просив визнати незаконним і скасувати розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації №669 від 26.12.2011 "Про надання земельної ділянки в оренду та затвердження втрат сільськогосподарського виробництва"; визнати недійсним договір оренди землі від 10.02.2012 з кадастровим номером НОМЕР_1, укладений між Рівненською обласною державною адміністрацією та ФОП ОСОБА_1, зареєстрований у Державному реєстрі земель 29.03.2012 за №562468154001084; зобов'язати ФОП ОСОБА_1 повернути у власність держави земельну ділянку площею 0,50 га з кадастровим номером НОМЕР_1, що знаходиться на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.
Позовні вимоги були вмотивовані тим, що у зв'язку зі скасуванням Вищим адміністративним судом постановою від 04.12.2013 відповідних судових рішень, на підставі яких прийнято розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації №669 від 26.12.2011 "Про надання земельної ділянки в оренду та затвердження втрат сільськогосподарського виробництва" наявні підстави для визнання незаконним та скасування такого розпорядження, а також визнання недійсним укладеного на підставі цього розпорядження договору оренди земельної ділянки і повернення земельної ділянки державі.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 18.08.2015 (суддя Пашкевич І.О.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 (головуючий суддя Петухов М.Г., судді Гулова А.Г., Маціщук А.В.) позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і постанову по справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Касаційна скарга вмотивована наявністю права у ФОП ОСОБА_1 отримати земельну ділянку в користування без аукціону, наявністю повноважень у Рівненської облдержадміністрації права розпоряджатись земельною ділянкою, посилається на рішення Європейського суду з прав людини.
У відзиві на касаційну скаргу заступник прокурора Рівненського району Рівненської області проти касаційної скарги заперечує, вважає судові рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими, просить залишити їх в силі, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників Генеральної прокуратури України, відповідача-2, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Великожитинської сільської ради від 11.04.2007 №94 надано згоду щодо відведення земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1 в оренду терміном на 49 років з правом викупу площею 0,50 га для розміщення автоцентру-сервісу за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) на території Великожитинської сільської ради Рівненського району. Відповідно до зазначеного рішення підприємцю вказано звернутись в Рівненську районну державну адміністрацію для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду з правом подальшого викупу.
Розпорядженням Рівненської районної державної адміністрації №816 від 05.11.2007, розглянувши клопотання підприємця ОСОБА_1 та керуючись статтями 17, 124, 151, пунктом 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України та п.7 ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років загальною площею 0,50 га для розміщення автоцентру-сервісу за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) на території Великожитинської сільської ради.
На виконання розпорядження Рівненської районної державної адміністрації №816 від 05.11.2007, за замовленням підприємця ОСОБА_1 приватним підприємством "Експерт-Рівне-Земля" 07.02.2008 було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років загальною площею 0,50 га для розміщення автоцентру-сервісу за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.
Відповідно до висновків Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації від 26.02.2008 №771, державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області №21 від 11.01.2008, Державної санітарно-епідеміологічної служби України Рівненської районної санітрано-епідеміологічної станції №079 від 04.02.2008, відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Рівненської Райдержадміністрації № 3850, Головного управління Держкомзему у Рівненській області Управління Держкомзему у Рівненському районі Рівненської області №0404557 від 30.10.2008 погоджено відведення спірної земельної ділянки.
Згідно розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації №926 від 20.11.2008 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років підприємцю загальною площею 0,50 га для розміщення автоцентру-сервісу за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) на території Великожитинської сільської ради Рівненського району. Також, зазначеним розпорядженням визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки слід подати на розгляд та затвердження до Рівненської обласної державної адміністрації.
В лютому 2011 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив зобов'язати Рівненську обласну державну адміністрацію затвердити проект землеустрою відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років для розміщення автоцентру-сервісу за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.04.2011 у адміністративній справі №2а/1770/636/2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011, вищевказаний позов задоволено: зобов'язано Рівненську обласну державну адміністрацію затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років підприємцю загальною площею 0,50 га для розміщення автоцентру-сервісу за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.
Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 26.12.2011 №669 "Про надання земельної ділянки в оренду та затвердження втрат сільськогосподарського виробництва" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1 загальною площею 0,50 га в оренду строком на 49 років для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (розміщення автоцентру - сервісу) за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області; передано в оренду строком на 49 років підприємцю зазначену земельну ділянку площею 0,50 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (розміщення автоцентру-сервісу) за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) та віднесено її до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення на території Великожитинської сільської ради Рівненського району; доручено Рівненській райдержадміністрації в установленому порядку в двомісячний термін укласти від імені облдержадміністрації договір оренди земельної ділянки з підприємцем.
10.02.2012 між Рівненською обласною державною адміністрацією (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1(орендар) було укладено Договір оренди землі, за умовами якого у відповідності до положень ст.ст. 93, 124 Земельного кодексу України орендодавець згідно розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 26.12.2011 №669 передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,50 га, що знаходиться на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Договір укладений строком на 49 років, термін дії договору розпочинається з моменту його державної реєстрації.
Договір оренди земельної ділянки зареєстрований в управлінні Держкомзему Рівненського району, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 29.03.2012 за №562468154001084.
Актом приймання-передачі від 29.03.2012 Рівненська обласна державна адміністрація передала, а підприємець ОСОБА_1 прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,50 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості (розміщення автоцентру-сервісу), що знаходиться на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області у належному стані та на умовах, визначених Договором оренди землі.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 04.12.2013 у справі № К/9991/58555/11 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.04.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011 скасовано; у задоволенні позову приватного підприємця ОСОБА_1 до Рівненської облдержадміністрації про зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Вищий адміністративний суд України виходив з того, що ФОП ОСОБА_1 отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,5га для розміщення автоцентру-сервісу за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) на території Великожитинської сільської ради. За вказаних обставин Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що органом, уповноваженим на вирішення питання щодо надання в оренду земельної ділянки, яка у даному випадку є ріллею, для несільськогосподарського призначення (розміщення автоцентру-сервісу), є Кабінет Міністрів України.
Розпорядження Рівненської обласної державної адміністрації №699 від 26.12.2011, на підставі якого укладено Договір оренди землі від 10.02.2012, та яке є предметом оскарження у даній справі, прийнято на підставі клопотання підприємця ОСОБА_1, постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 05.04.2011 та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011 у справі №2а/1770/636/2011, враховуючи погодження державних інспектуючи організацій та відповідно до пункту 7 ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", пункту 12 Перехідних положень і статей 17, 93, 122, 123, 124, 126, 207 Земельного кодексу України, статей 4, 16 Закону України "Про оренду землі".
Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій підставно виходили з того, що відповідно до норм ст.ст.13, 14 Конституції України, ст. ст. 167, 170, 324, 374 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 8, 148 Господарського кодексу України, ст.ст.80, 84, 122, 124 Земельного кодексу України, ст.ст.3, 4 Закону України "Про оренду землі" земельні ділянки є об`єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватно-правових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.
Поряд з тим, ч.1 ст.124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 26.12.2011 №669, на підставі якого було укладено договір оренди з Рівненською обласною державною адміністрацією, підприємець ОСОБА_1 набув статусу землекористувача земельної ділянки на території Великожитиньської сільської ради Рівненського району Рівненської області терміном на 49 років.
Підставою для видачі вказаного розпорядження, з поміж іншого, виступало наявність відповідних судових рішень, зокрема, постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 05.04.2011 та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011 у справі №2а/1770/636/2011. Проте, станом на 4 грудня 2013 року вказані судові рішення втратили свою чинність.
З огляду на вказане, суди дійшли висновку, що факт скасування в судовому порядку за результатами касаційного провадження судових рішень, які слугували підставою для видачі спірного розпорядження та в подальшому укладенню спірного договору оренди, обумовлюють встановлення правоприпиняючого юридичного факту, в силу дії якого спірне розпорядження є таким, що вичерпало свою дію станом на 4 грудня 2013 року. Відтак, такий акт місцевого органу виконавчої влади не породжує жодних правових наслідків для суб'єкта права (ФОП ОСОБА_1 як орендаря) в частині реалізації права землекористування з моменту усунення правових підстав, за яких мало місце видача такого розпорядження та, відповідно, укладення спірного договору оренди.
Однак, з таким висновком не може погодитись колегія суддів Вищого господарського суду України, оскільки скасовані судові рішення були не єдиною підставою для прийняття розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 26.12.2011 №669 та укладення Договору оренди землі.
Крім того, розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 26.12.2011 №699 про передачу земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 в оренду є ненормативним актом одноразової дії, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, тобто в день укладання 10.02.2012 Договору оренди земельної ділянки, а не прийняття Постанови Вищого адміністративного суду України від 04.12.2013.
Відповідно до ст.17, ч.4 ст. 122 Земельного Кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження), обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
Частиною 7 ст. 122 Земельного Кодексу України (в редакції на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) передбачено, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.
Частиною 9 ст. 149 ЗК України (в редакції на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) визначено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.
Суди попередніх інстанцій з матеріалів справи, зокрема, з проекту землеустрою, розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 26.12.2011 №699 та інших документів у справі встановили, що земельна ділянка 0,5 га, яка відводилася ФОП ОСОБА_1, складалася з сільськогосподарських угідь (ріллі).
Частиною 2 статті 149 Земельного кодексу України встановлено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів АРКрим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, що на підставі ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, а у матеріалах справи не міститься відомостей, у чиєму постійному користуванні перебувала спірна земельна ділянка 0,5 га і в кого її необхідно було вилучити перш ніж передати в оренду.
Навпаки, судами встановлено, і в проекті землеустрою, розпорядженні голови Рівненської обласної державної адміністрації від 26.12.2011 №699 зазначено, що земельна ділянка надавалась за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі).
Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірна земельна ділянка 0,5 га в порушення норм закону була віднесена Рівненською обласною держадміністрацією до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення і передана в оренду ФОП ОСОБА_1
Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується із позицією судів попередніх інстанцій, оскільки частина 9 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на день прийняття розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 26.12.2011) встановлювала, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Стаття 20 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на день прийняття розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації) визначала порядок зміни цільового призначення земель, а саме віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень, в тому числі, органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою.
На цих підставах колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що у даному випадку для передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу не потрібно було її вилучати, оскільки вона не знаходилась у постійному користуванні, а змінити цільове призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу на категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення була уповноважена Рівненська обласна держадміністрація, яка і була компетентна надати цю земельну ділянку ФОП ОСОБА_1 в оренду для розміщення автоцентру-сервісу за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) на території Великожитинської сільської ради.
Як визначено приписами ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
За умовами ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Однак, при цьому судами попередніх інстанцій залишено без уваги приписи ст.152 ЗК України про те, що саме власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Оскільки за результатами перевірки рішень попередніх судових інстанцій у даній справі колегією суддів встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування в такій справі, з'ясовані судами першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою, але допущено помилки в застосуванні норм матеріального права, через що висновки судів не відповідають цим обставинам, з урахуванням встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та повноважень, закріплених у п.2 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку про можливість прийняття нового рішення у даній справі.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.10.2015р. у справі №918/677/15 господарського суду Рівненської області та рішення господарського суду Рівненської області від 18.08.2015р. скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з прокуратури Рівненського району Рівненської області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок за розгляд апеляційної скарги та 2923 (дві тисячі дев'ятсот двадцять три) гривні 20 копійок за розгляд касаційної скарги.
Доручити господарському суду Рівненської області видати відповідні накази.
Головуючий суддя В. Корсак
Судді М. Данилова
Т. Данилова