ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 917/61/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кочерової Н.О. суддівПлюшка І.А. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4на рішення від та на постанову відгосподарського суду Полтавської області 08.06.2015 Харківського апеляційного господарського суду 19.10.2015у справі господарського суду№ 917/61/15 Полтавської областіза позовомОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЖЖ")треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Державний реєстратор юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області 2. ОСОБА_5 3. ОСОБА_6 4. ОСОБА_7 5. ОСОБА_8 6. ОСОБА_9 7. ОСОБА_10 8. ОСОБА_11 9. ОСОБА_12 10. ОСОБА_13провизнання недійсним рішенняза участю представників:

від позивача - не з'явилися

від відповідача - ОСОБА_7

від третьої особи - 1. не з'явилися

2. не з'явилися

3. не з'явилися

4. ОСОБА_7

5. не з'явилися

6. ОСОБА_7

7. не з'явилися

8. не з'явилися

9. не з'явилися

10. не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.06.2015 у справі № 917/61/15 (суддя Тимощенко О.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 (головуючий суддя Глободін М.М., Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) відмовлено ОСОБА_4 (позивач) в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 08.06.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 у даній справі та направити справу на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегією суддів Вищого господарського суду України залишено клопотання позивача про відкладення розгляду касаційної скарги, як необґрунтоване, оскільки позивач не позбавлений можливості направити в судове засідання свого представника.

Від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких відповідач просить залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_4

Заслухавши пояснення представника відповідача, третьої особи-5, -6, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на зборах засновників Малого підприємства "Мрія", які відбулися 01.09.2000, були прийняті рішення про створення Малого підприємства "Мрія", затвердження засновницьких документів МП "Мрія", затвердження розміру статутного фонду, які оформлені протоколом № 1 від 01.09.2000. З протоколу № 1 вбачається, що на зборах 01.09.2000 були присутні 49 осіб.

08.08.2003 відбулися загальні збори учасників МП "Мрія" з порядком денним: 1. Про вихід зі складу засновників; 2. Про виключення зі складу засновників підприємства учасників; 3. Обговорення та затвердження статуту і установчого договору в новій редакції. Вказаним рішенням вирішено вивести зі складу учасників 16 осіб, за їх заявами, та передати частку у розмірі 8 000 грн. ОСОБА_14 (20%), за заповітом ОСОБА_15 її частка передається донці ОСОБА_14, виведено зі складу засновників ОСОБА_16, вирішено вивести зі складу 22 осіб, як таких, що систематично не з"являються на загальні збори учасників та не приймають участі у діяльності підприємства, суму внесків вказаних осіб у розмірі 12 000 грн., повернути до кінця звітного року. Вирішено затвердити статут та установчий договір у новій редакції.

В протоколі зазначено про присутність ОСОБА_4 на зборах, така ж інформація вказана в додатку до протоколу загальних зборів МП "Мрія" від 08.08.2013.

ОСОБА_4 звернулась до господарського суду з позовом (з урахуванням уточнень) про визнання недійсним п. 3 рішення загальних зборів КП "МП "Мрія", оформленого протоколом № 4 від 08.08.2003, щодо затвердження Статуту і установчого договору в новій редакції.

Позовні вимоги мотивовані нормами статей 19, 55 Конституції України, статті 113 Цивільного кодексу УРСР, статті 14 Закону України "Пpo власність", статей 80-100, 368-369 Цивільного кодексу України, статті 31 Закону України "Про реєстрацію юридичних і фізичних осіб підприємців". Позивач вказує на те, що за ухвалені на цих зборах рішення вона не голосувала, оскільки не була на них присутня. Про загальні збори 08.08.2003 позивача не повідомлено, кворуму для ухвалення рішень не було.

Крім того, позивач посилається на статтю 100 Цивільного кодексу України та зазначає, що охорона немайнових прав участі позивача відповідно до спірного рішення є безстроковою.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 здійснено заміну Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЖЖ" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пермус" відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України.

Судами попередніх інстанцій відмовлено позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Судові рішення мотивовані тим, що 08.08.2003 при прийнятті рішення загальних зборів МП "Мрія" допущені певні порушення. Відповідачем не надано доказів наявності кворуму під час проведення спірних зборів учасників 08.08.2003.

Судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання відповідача на те, що 40 учасників МП "Мрія" продали свої частки ОСОБА_14, оскільки матеріалами справи вказане не підтверджено.

Разом з тим, судами прийнято до уваги заяву ТОВ "ПАЖЖ" про застосування строків позовної давності та відмовлено позивачеві в задоволенні позову.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивачем не наведено поважних причин звернення до суду з даним позовом майже через 12 років.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Положеннями статей 71, 75 Цивільного кодексу УРСР загальний строк позовної давності було встановлено в три роки. Позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.

Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові (ст. 80 ЦК УРСР).

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред"явлення яких, встановлений законодавством, до діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 100 Цивільного кодексу України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може передаватися іншій особі. Види особистих немайнових прав визначені статтею 270 цього Кодексу.

Стаття 269 Цивільного кодексу України передбачає, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав, вона володіє ними довічно.

У частині 1 статті 100 Цивільного кодексу України йдеться про загальне право фізичної особи брати участь у товариствах. Наслідком реалізації свого права участі фізичної особи у товаристві є набуття відповідних корпоративних прав. Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні товариством, отримання певної частки прибутку (дивідендів).

Таким чином право, про захист якого Позивачем пред'явлено позовну вимогу, не є немайновим в розумінні статті 269 Цивільного кодексу України та статті 167 Господарського кодексу України.

Відтак, висновок судів попередніх інстанцій про те, що на вимогу про визнання недійсним рішення загальних зборів поширюється позовна давність, ґрунтується на нормах закону.

Як вбачається з матеріалів справи, Статут МП "Мрія затверджений загальними зборами засновників № 4 від 08.08.2003 підписано 9 учасниками, в томі числі ОСОБА_4, тобто про наявність оспорюваного рішення та інформації щодо внесення до змін до статуту ОСОБА_4 було відомо, тому судами попередніх інстанцій правомірно застосовано строк позовної давності.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 08.06.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 у справі № 917/61/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н. Кочерова

Судді І. Плюшко

В. Саранюк