ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 914/4393/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Владимиренко С.В.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2015 року у справі № 914/4393/14 Господарського суду Львівської області за позовом ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Львів", Львівська область, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Публічне акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія", м. Херсон; 2) Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів учасників ТОВ "ТБК-Львів" від 12.02.2014,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явились;

відповідача - не з'явились;

третьої особи-1 - не з'явились;

третьої особи-2 - Грищенко Д.С. (дов. № 685/12-Н від 18.12.12),

в с т а н о в и в:

У грудні 2015 року позивач ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом до відповідача ТОВ "ТБК-Львів" про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів учасників ТОВ "ТБК-Львів" від 12.02.14.

Вказував, що він є учасником ТОВ "ТБК-Львів" з часткою в статутному фонді товариства 84,35 %.

Зазначав, що йому стало відомо про те, що 12.02.14 відбулися загальні збори учасників ТОВ "ТБК-Львів", на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом № 10, про затвердження укладеного з АТ "Райффайзен Банк Аваль" договору поруки № 12/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.14 щодо фінансової поруки товариством за зобов'язаннями ПАТ "Таврійська будівельна компанія" за кредитним договором № 010/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.14 в сумі 5 544 800 грн.

Також вказував, що на протоколі № 10 від 12.02.14, яким оформлене спірне рішення, стоїть його підпис, проте він не мав можливості 12.02.14 підписати даний протокол та приймати участь на вказаних загальних зборах, оскільки в протоколі зазначено, що збори проведені в місті Дніпропетровську, а він в цей день знаходився у відрядженні в місті Черкаси, що підтверджується наказом ТОВ "Синтез" № 08/02 від 10.02.14 та посвідченням про відрядження.

Посилаючись на порушення його корпоративних прав, які полягають в тому, що його не було повідомлено у встановленому законом порядку про час та місце проведення зборів, а також на проведення 12.02.14 загальних зборів учасників товариства за його відсутності та за відсутності кворуму, позивач просив визнати зазначене рішення загальних зборів учасників ТОВ "ТБК-Львів" недійсним.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15 липня 2015 року (колегія суддів у складі: Кітаєвої С.Б. - головуючого, Ділай У.І., Петрашко М.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2015 року (колегія суддів у складі: Хабіб М.І. - головуючий, Данко Л.С., Юрченко Я.О.), в позові відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на ту обставину, що спірне рішення загальних зборів учасників ТОВ "ТБК-Львів" від 12.02.14, оформлене протоколом № 10, прийняте за участю позивача та за наявності встановленого законом кворуму.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильну оцінку судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів та на порушення ст.ст. 41, 42, 58, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства" та ст.ст. 42, 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, станом на час проведення загальних зборів учасників ТОВ "ТБК-Львів", рішення яких оскаржуються, учасниками товариства були: ОСОБА_4 - 84,35 % в статутному фонді товариства та ПАТ "Таврійська будівельна компанія" - 15,65 % в статутному фонді товариства.

21.01.14 за участі всіх учасників товариства відбулися загальні збори учасників ТОВ "ТБК-Львів", на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом № 9, про виступ фінансовим поручителем за зобов'язаннями ПАТ "Таврійська будівельна компанія" по кредитному договору на суму 5 544 800 грн., укладеному між ПАТ "Таврійська будівельна компанія" та АТ "Райффайзен Банк Аваль" зі строком погашення кредиту до 30.04.16, сплатою відсоткової ставки в розмірі 19 % річних та сплатою разової комісії в розмірі 0,8 % від суми кредиту. Вирішено надати директору ТОВ "ТБК-Львів" Цьомі М.І. право укладання/підписання з АТ "Райффайзен Банк Аваль" від імені ТОВ "ТБК-Львів" договору поруки за зобов'язаннями ПАТ "Таврійська будівельна компанія", самостійно узгодивши всі інші умови цієї угоди без прийняття додаткових, окремих рішень ТОВ "ТБК-Львів" з цих питань.

10.02.14 між ТОВ "ТБК-Львів" та АТ "Райффайзен Банк Аваль" був укладений договір поруки № 12/Р2-01-032-3-0/003 щодо фінансової поруки за зобов'язаннями ПАТ "Таврійська будівельна компанія" перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором № 010/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.14 в сумі 5 544 800 грн. зі строком погашення кредиту до 30.04.16, сплатою відсоткової ставки в розмірі 19 % річних та сплатою разової комісії в розмірі 0,8 % від суми кредиту.

12.02.14 за участі всіх учасників товариства відбулися загальні збори учасників ТОВ "ТБК-Львів", на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом № 10, про затвердження договору поруки № 12/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.14, укладеного з АТ "Райффайзен Банк Аваль" щодо фінансової поруки за зобов'язаннями ПАТ "Таврійська будівельна компанія" за кредитним договором № 010/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.14.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що він не мав можливості 12.02.14 підписати протокол № 10, яким оформлено спірне рішення зборів, та приймати участь на вказаних загальних зборах, оскільки в протоколі зазначено, що збори були проведені в місті Дніпропетровську, а він в цей день знаходився у відрядженні в місті Черкаси, що підтверджується наказом ТОВ "Синтез" № 08/02 від 10.02.14 та посвідченням про відрядження.

Також позивач надав суду висновок експертного почеркознавчого дослідження № 4532-14 від 05.01.15, наданий Дніпропетровським НДІ судових експертиз на замовлення адвоката позивача Мельничука В.Ю., згідно якого підпис від імені ОСОБА_4 в графі "Голова зборів" в протоколі загальних зборів ТОВ "ТБК-Львів" № 10 від 12.02.14 виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою, з наслідуванням його справжньому підпису (т. 1, а.с. 110-113).

Приписами ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Пунктом 11.5 статуту ТОВ "ТБК-Львів" встановлено, що до компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує еквівалент 50 000 грн.

Судами встановлено, що суду першої інстанції було подано 2 оригінали протоколу № 10 загальних зборів учасників ТОВ "ТБК-Львів" від 12.02.14, один оригінал протоколу поданий самим позивачем (т. 1, а.с. 202), інший - третьою особою -2 - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (т. 2, а.с. 11).

При розгляді спору судом першої інстанції ухвалою від 24.02.15 було призначено судову почеркознавчу експертизу, виконання якої було доручено Львівському НДІ судових експертиз.

Згідно висновку № 927 криміналістичної експертизи з дослідження почерку та підпису по матеріалах господарської справи № 914/4393/14 від 19.05.15, наданого Львівським НДІ судових експертиз, підписи від імені ОСОБА_4 на протоколі загальних зборів учасників ТОВ "ТБК-Львів" (т. 1 а.с. 202) в розділі протоколу "підписи", в графі "Голова зборів" та на протоколі загальних зборів учасників ТОВ "ТБК-Львів" (т. 2, а.с. 11) в розділі протоколу "підписи", в графі "Голова зборів", виконані самим ОСОБА_4 Підпис на протоколі № 10 загальних зборів учасників ТОВ "ТБК-Львів" (т. 1, а.с. 202) виконаний із намаганням ОСОБА_4. змінити ознаки власного підпису (т. 2, а.с. 32-33 на звороті). При оформленні повного тексту висновку судовим експертом була допущена описка, а саме: замість "Мазуром", було зазначено "Музуром".

Врахувавши зазначений висновок № 927 криміналістичної експертизи з дослідження почерку та підпису по матеріалах господарської справи № 914/4393/14 від 19.05.15, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи позивача про те, що він не приймав участі на загальних зборах учасників ТОВ "ТБК-Львів" 12.02.14 та не підписував протокол № 10, яким оформлені спірні рішення зборів та дійшли правильних висновків про проведення зборів та прийняття спірних рішень загальних зборів учасників товариства за наявності встановленого законом кворуму.

При цьому, судами правильно відхилено висновок експертного почеркознавчого дослідження № 4532-14 від 05.01.15, наданий Дніпропетровським НДІ судових експертиз на замовлення адвоката позивача Мельничука В.Ю., оскільки відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для з'ясування питань, що виникають при вирішенні спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи. Особа набуває права та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі (п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 22.03.12).

Положеннями ч. 5 ст. 42 ГПК України унормовано, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Надавши належну правову оцінку висновку експертного почеркознавчого дослідження № 4532-14 від 05.01.15, наданому Дніпропетровським НДІ судових експертиз, суди правильно вважали його неналежним доказом, оскільки останній наданий не на виконання ухвали суду, а на замовлення адвоката; експерт не був попереджений про відповідальність; для дослідження підпису не було надано умовно-вільних зразків підпису ОСОБА_4, як це передбачено Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.12 N 1950/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.01.13 за N 1/22533; експертом не досліджувався оригінал протоколу зборів № 10 від 12.02.14, який знаходився у третьої особи-2 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а досліджувався лише протокол, який знаходився у позивача.

Крім того, судами правильно зазначено про те, що наказ про відрядження від 10.02.14 та відповідне посвідчення про відрядження не підтверджують неможливості ОСОБА_4 бути присутнім на загальних зборах учасників товариства 12.02.14, оскільки згідно з протоколом зборів № 10 від 12.02.14 останні були проведені у м. Дніпропетровську, а відповідно до посвідчення про відрядження ОСОБА_4 прибув до м. Синельникове Дніпропетровської області 12.02.14, яке за своїм географічним розташуванням знаходиться на відстані 48 км. від м. Дніпропетровська, тому позивач мав реальну можливість дістатися до місця проведення загальних зборів учасників ТОВ "ТБК-Львів" 12.02.14 та приймати в них участь, що спростовує його доводи про неможливість його перебування в м. Дніпропетровську в день проведення загальних зборів.

Відповідно до п.п. 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

При розгляді справи, позивачем не доведено, судами не встановлено, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів прийняття 12.02.14 загальними зборами учасників ТОВ "ТБК-Львів" рішень, оформлених протоколом № 10, за відсутності позивача та за відсутності встановленого законом кворуму, що стало обґрунтованою підставою для відмови в позові.

Враховуючи викладене, судами на підставі встановлених фактичних обставин справи, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_4 не було повідомлено про проведення 12.02.14 загальних зборів учасників товариства у встановлений законом спосіб та строк, не заслуговують на увагу суду, оскільки, як було правильно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач був присутнім на вказаних зборах та підписав протокол № 10, яким оформлені прийняті на даних зборах рішення.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи судом касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1116,1117, 1119,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2015 року у справі № 914/4393/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: С.В. Владимиренко

Н.І. Мележик