ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 911/4747/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста"на рішення від та на постанову відГосподарського суду Київської області 07.04.2015 Київського апеляційного господарського суду 27.07.2015у справі Господарського суду№ 911/4747/14 Київської областіза позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"доПриватного підприємства "Меблева фабрика "Веста"простягнення заборгованостіта за зустрічним позовом Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста"доКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"провизнання недійсним договору

у судовому засіданні взяли участь представники:- позивача за первісним позовом Нестеренко Г.А.;- відповідача за первісним позовом Павловський Б.М.;ВСТАНОВИВ:

06.11.2014 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста" про стягнення заборгованості за договором на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва № 409/12 від 30.05.2012 у розмірі 62 292, 99 грн., з якої 46 598, 18 грн. - основний борг, 856, 86 грн. - пеня, 1 870, 05 грн. - 3% річних, 6 989,72 грн. - штраф, 5 969, 18 грн. - інфляційні втрати.

24.11.2014 Приватне підприємство "Меблева фабрика "Веста" звернулося до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" про визнання недійсним договору на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва № 409/12 від 30.05.2012.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.04.2015 у справі № 911/4747/14 (суддя Карпечкін Т.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 (колегія суддів у складі: Федорчук Р.В. - головуючий суддя, судді Лобань О.І., Майданевич А.Г.), первісний позов задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" основну заборгованість у розмірі 46 598, 18 грн., пеню у розмірі 865, 86 грн., 3% річних у розмірі 1870, 05 грн., штраф у розмірі 6 989, 72 грн., інфляційні втрати у розмірі 5 969, 18 грн.; у зустрічному позові відмовлено.

Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями, Приватне підприємство "Меблева фабрика "Веста" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 у справі № 911/4747/14, та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити, а у задоволенні первісного позову відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 30.05.2012 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" та Приватним підприємством "Меблева фабрика "Веста" укладено договір на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва № 409/12.

Відповідно до п. 1.1 даного договору, зокрема Приватному підприємству "Меблева фабрика "Веста" надається право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів) (далі - РЗ), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування міста Києва.

Згідно із висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 656/15-32/657/15-33 від 09.02.2015 підписи від імені директора Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста" ОСОБА_7 у договорі № 409/12 та у адресній програмі на право тимчасового користування № 1 до договору № 409/12 виконані не ОСОБА_7, а іншою особою з наслідуванням його підпису; відтиски печатки від імені Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста", які містяться у договорі № 409/12 та у адресній програмі на право тимчасового користування № 1 до договору № 409/12, нанесені печаткою Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста".

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.12.2012 у справі № 9/112-12, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013, стягнуто з Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" заборгованість за договором № 409/12 від 30.05.2012, пеню, штраф та 3% річних.

19.06.2012 Приватним підприємством "Меблева фабрика "Веста" частково сплачено заборгованість за договором № 409/12 від 30.05.2012 в розмірі 13 427, 51 грн. (т. 1 а. с. 111).

Предметом зустрічного позову є вимога Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста" про визнання недійсним договору на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва № 409/12 від 30.05.2012.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, Приватне підприємство "Меблева фабрика "Веста" посилається на те, що у спірному договорі підпис від імені директора Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста" ОСОБА_7 виконаний іншою особою; приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 25/1, на якому розміщена реклама ПП "Меблева фабрика "Веста", не належить до комунальної власності Дніпровського району міста Києва, відтак Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" не мало права укладати спірний договір.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1- 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст. 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину (п. 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій правомірно відхили посилання відповідача за первісним позовом на недійсність договору № 409/12 від 30.05.2012 з підстав його підписанням від імені директора Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста" ОСОБА_7 іншою особою, оскільки як встановлено судами попередніх інстанцій даний договір був схвалений подальшими діями Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста" (ст. 241 ЦК України), зокрема, відповідачем за первісним позовом сплачено заборгованість за договором № 409/12 від 30.05.2012 в розмірі 13 427, 51 грн., про що свідчить наявна у матеріалах справи копія виписки з рахунку Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста".

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про рекламу" зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Постановою Кабінету Міністрів України від 2.12.2003 № 2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі - Правила), п. 2 яких визначено, що місцем розташування рекламного засобу є площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).

Відповідно до Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 (далі - Порядок), КП "Київреклама" - комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковане Головному управлінню з питань реклами та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконувати функції з укладення договорів, нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, здійснювати контроль за надходженням плати за договорами, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені цим Порядком та статутом підприємства.

Пунктом 3.1.1 зазначеного Порядку передбачено, що КП "Київреклама" укладає з розповсюджувачем реклами договір на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва.

Враховуючи положення зазначених норм права до компетенції КП "Київреклама" віднесено укладення договорів з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцями, які перебувають у комунальній власності, а надання місць для розміщення зовнішньої реклами у користування розповсюджувачами зовнішньої реклами є правом власників (або уповноважених ними органів) таких місць (будинків, споруд, об'єктів благоустрою тощо).

У зустрічній позовній заяві Приватне підприємство "Меблева фабрика "Веста" однією із підстав недійсності спірного договору зазначило те, що КП "Київреклама" не мало права укладати даний правочин, оскільки зовнішню рекламу розміщено відповідачем за первісним позовом над приміщенням, яке належить Приватному підприємству "Меблева фабрика "Веста".

Відхиляючи наведені доводи Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста" суди попередніх інстанцій виходили з того, що йому належить лише частина внутрішнього простору даної будівлі. Крім того, суди зазначили, що відповідно до додатку № 4 до рішення Київради № 284/5096 від 02.12.2010 "Перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва, що розміщені в Дніпровському районі" станом на 01.10.2010 до комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Дніпровському районі входить, серед іншого, окремо розташована нежитлова будівля, загальною площею 2 049, 60 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 25/1.

Колегія суддів суду касаційної інстанції не може погодитись із висновками судів попередніх інстанцій про те, що Приватному підприємству "Меблева фабрика "Веста" належить лише частина внутрішнього простору даної будівлі, оскільки як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачу за первісним позовом належить на праві приватної власності частина приміщень в будівлі за адресою м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 25/1, загальною площею 231, 50 кв. м.; при цьому відповідно до п. 3.2 Порядку утримання, ремонту, реконструкції, реставрації фасадів будинків та споруд на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 220/1094 від 27.11.2003, у разі, коли у власності, на праві повного господарського відання, оперативного управління юридичних чи фізичних осіб знаходяться окремі нежилі приміщення в нежилих чи житлових будинках, то такі особи несуть зобов'язання по пайовій участі в ремонті, реконструкції, реставрації фасадів будинків, споруд та благоустрою прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Тобто, Приватне підприємство "Меблева фабрика "Веста" користується не лише внутрішнім простором приміщень, які йому належить, а й несе зобов'язання по пайовій участі в ремонті, реконструкції, реставрації фасаду будівлі та благоустрою прибудинкової території пропорційно до займаної площі - 231, 50 кв. м.

Разом з тим, відповідно до ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів.

Згідно із п. 16 Типових правил розміщення зовнішньої реклами дозвіл погоджується з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) і спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури.

Однак, судами попередніх інстанцій не надано оцінки тому, що у погоджувальній частині дозволу № 27505-11 на розміщення рекламного засобу (т. 1 а. с. 94) власником місця розташування рекламного засобу зазначено Приватне підприємство "Меблева фабрика "Веста".

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій зазначаючи про те, що відповідно до додатку № 4 до рішення Київради № 284/5096 від 02.12.2010 "Перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва, що розміщені в Дніпровському районі" станом на 01.10.2010 до комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Дніпровському районі входить, серед іншого, окремо розташована нежитлова будівля, загальною площею 2 049, 60 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 25/1 не врахували те, що відповідно до наявного у матеріалах справи листа Головного управління комунальної власності кіста Києва (т. 1 а. с. 95) нежитловий будинок № 25/1 на вул. Андрія Малишка має загальну площу 2049, 6 кв. м., з яких до комунальної власності територіальної громади міста Києва віднесено 931, 7 кв. м. До того ж, згідно із п. 4.17 додатку 1 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.07.2011 № 1339 "Про внесення змін та доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 та від 12.05.2011 № 715" до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації передано приміщення за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 25/1, загальною площею 931, 70 квадратних метрів.

Враховуючи наведене, судами попередніх інстанцій, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, залишилось не дослідженим питання того хто є власником місця розташування рекламного засобу за спірним договором, та відповідно не досліджено право КП "Київреклама" на укладання спірного договору.

Водночас, від результатів розгляду зустрічного позову залежить наявність/відсутність підстав для задоволення первісного позову про стягнення заборгованості за договором на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва № 409/12 від 30.05.2012.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста" задовольнити частково.

Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 у справі № 911/4747/14.

Справу № 911/4747/14 направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ