ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 910/9544/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційні

скарги Національного банку України,

Публічного акціонерного товариства

"Златобанк"

на рішення господарського суду міста Києва

від 02.07.2015 року

та постанову Київського апеляційного господарського

суду від 07.10.2015 року

у справі № 910/9544/15

господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фросбі-М"

до Публічного акціонерного товариства

"Златобанк"

за участю третіх осіб, які не

заявляють самостійних вимог на

предмет спору на стороні

відповідача 1) Національного банку України,

2) Товариства з обмеженою

відповідальністю "Фінансова компанія

"Фактор Плюс"

про визнання зобов'язань припиненими

за участю представників:

позивача - Кирича С.О., Тавлуй А.В.

відповідача - Білічак Х.В., Мельникович Л.І.

третіх осіб - 1) Олексин І.В.

2) не з"явились

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" про визнання припиненим з 12.02.2015 року шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" перед Публічним акціонерним товариством "Златобанк" за кредитним договором № 255/1/13-KL від 23.09.2013 року в частині заборгованості за кредитом в розмірі 2 136 850,78 доларів США та визнання відсутнім у Публічного акціонерного товариства "Златобанк" права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" на загальну суму 2 136 850,78 доларів США за кредитним договором № 255/1/13-KL від 23.09.2013 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.07.2015 року (суддя Стасюк С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 року (судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А., Тищенко О.В.), позов задоволено частково; визнано припиненим шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" перед Публічним акціонерним товариством "Златобанк" за кредитним договором № 255/1/13-KL від 23.09.2013 року в частині заборгованості за кредитом в розмірі 2 136 850,78 доларів США; визнано відсутнім у Публічного акціонерного товариства "Златобанк" права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" на загальну суму 2 136 850,78 доларів США за кредитним договором № 255/1/13-KL від 23.09.2013 року; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Златобанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" 2 436 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі Національний банк України просить скасувати судові акти попередніх інстанцій, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне дослідження судами попередніх інстанцій усіх обставин справи, що вплинуло на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Златобанк", посилаючись на неправильне застосування місцевим і апеляційним господарськими судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої і постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга Національного банку України підлягає задоволенню повністю, а касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Златобанк" - частково з наступних підстав.

Приписами статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1049 цього ж Кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

В силу ч. 1 ст. 598 цього ж Кодексу зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.09.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" (позичальник) та Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (кредитодавець) укладено кредитний договір № 255/1/13-KL, згідно якого кредитодавець надає позичальнику кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим договором, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування ним. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і, за умови дотримання умов надання кредитних коштів, встановлених цим договором, може повторно отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією. Максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією 3 000 000 доларів США. Кінцева дата повернення кредиту не пізніше 22.09.2015 року включно.

Позивач вказав про те, що заборгованість позичальника перед кредитодавцем за цим договором склала 2 306 200 доларів США.

06.02.2015 року між ОСОБА_9 (первісний вкладник), який був вкладником ПАТ "Златобанк" та мав відкритий депозитний рахунок в доларах США в ПАТ "Златобанк" на підставі договору банківського вкладу № 055270 від 14.02.2014 року на суму 1 427 452 доларів США, та ТОВ "Фросбі-М" (новий вкладник) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) за договором № 055270 від 14.02.2014 року банківського вкладу "Універсальний" в іноземній валюті, предметом якого є відступлення права вимоги первісним вкладником новому вкладнику на отримання в повній сумі вкладу, які випливають з депозитного договору в сумі залишку на рахунку 1 427 452 доларів США, а також всіх відсотків, нарахованих банком або право на нарахування яких виникло у вкладника після відступлення права вимоги.

06.02.2015 року між ОСОБА_9 та ТОВ "Фросбі-М" підписано акт приймання-передачі прав вимоги, за яким ОСОБА_9 передав ТОВ "Фросбі-М" документи, які засвідчують права, що передаються за договором про відступлення права вимоги (цесії) № 055270 від 14.02.2014 року банківського вкладу "Універсальний" в іноземній валюті.

12.02.2015 року ОСОБА_9 письмово повідомив ПАТ "Златобанк" про заміну кредитора у зобов'язанні, що виникло на підставі договору банківського вкладу від 14.02.2014 року № 055270.

Згідно пункту 1.1. договору банківського вкладу № 055270 "Універсальний" від 14.02.2014 року депозитний рахунок відкрито строком до 19.02.2015 року.

Позивач вважає, що відповідно до договору банківського вкладу №055270 від 14.02.2014 року (пункт 1.1. та пункт 2.1.6 договору вкладу), з урахуванням договору про відступлення права вимоги (цесії) за договором №055270 від 14.02.2014 року банківського вкладу, ПАТ "Златобанк" зобов'язано повернути ТОВ "Фросбі-М" суму вкладу у розмірі 1 427 452 доларів США.

Також 06.02.2015 року між ОСОБА_10 (первісний вкладник) та ТОВ "Фросбі-М" (новий вкладник) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) за договором № 055273 від 14.02.2014 року банківського вкладу "Універсальний" в іноземній валюті, предметом якого є відступлення права вимоги первісним вкладником новому вкладнику на отримання в повній сумі вкладу, які випливають з депозитного договору в сумі залишку на рахунку 651 576,01 доларів США, а також всіх відсотків, нарахованих банком або право на нарахування, яких виникло у вкладника після відступлення права вимоги.

06.02.2015 року між ОСОБА_10 (первісний вкладник) та ТОВ "Фросбі-М" (новий вкладник) підписано акт приймання-передачі прав вимоги, за яким ОСОБА_10 передав ТОВ "Фросбі-М" документи, які засвідчують права, що передаються за договором про відступлення права вимоги (цесії) за договором № 055273 від 14.02.2014 року банківського вкладу.

12.02.2015 року ОСОБА_10 письмово повідомив ПАТ "Златобанк" про заміну кредитора у зобов'язанні, що виникло на підставі договору банківського вкладу від 14.02.2014 року № 055273.

Згідно пункту 1.1. договору банківського вкладу № 055273 від 14.02.2014 року депозитний рахунок відкрито строком до 19.02.2015 року.

Позивач вважає, що відповідно до договору банківського вкладу №055273 від 14.02.2014 року (пункт 1.1. та пункт 2.1.6 договору вкладу), з урахуванням договору про відступлення права вимоги (цесії) за договором №055273 від 14.02.2014 року банківського вкладу ПАТ "Златобанк" зобов'язано повернути ТОВ "Фросбі-М" суму вкладу у розмірі 651 576,01 доларів США.

10.02.2015 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" (первісний вкладник) та ТОВ "Фросбі-М" (новий вкладник) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) за договором депозиту № 5/51/1 від 13.10.2014 року та договором про співробітництво між ПАТ "Златобанк" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" № 13 від 08.10.2014 року, предметом якого є відступлення права вимоги первісним вкладником банку новому вкладнику на підставі укладеного між первісним вкладником та ПАТ "Златобанк" договору депозиту № 5/51/1 від 13.10.2014 року та договору про співробітництво між ПАТ "Златобанк" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" № 13 від 08.10.2014 року - право вимоги на отримання в повній сумі грошових коштів, що випливають з депозитного договору, укладеного між первісним вкладником та банком в сумі залишку на рахунку - 950 650 грн.

10.02.2015 року підписано акт приймання-передачі прав вимоги, за яким Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Грандвіс" передало ТОВ "Фросбі-М" документи, які засвідчують права, що передаються за договором депозиту № 5/51/1 (на вимогу) від 13.10.2014 року та договором про співробітництво між ПАТ "Златобанк" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" № 13 від 08.10.2014 року.

10.02.2015 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Грандвіс" письмово повідомило ПАТ "Златобанк" про заміну кредитора у зобов'язанні, що виникло на підставі договору депозиту № 5/51/1 (на вимогу) від 13.10.2014 року та договору про співробітництво між ПАТ "Златобанк" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" № 13 від 08.10.2014 року.

Відповідно до договору депозиту № 5/51/1 (на вимогу) від 13.10.2014 року, враховуючи дії Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" щодо подання до ПАТ "Златобанк" вимоги про дострокове повернення депозиту у повному обсязі від 14.01.2015 року № 20, з урахуванням договору про відступлення права вимоги (цесії) від 10.02.2015 року за договором депозиту № 5/51/1 від 13.10.2014 року та договору про співробітництво між ПАТ "Златобанк" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" № 13 від 08.10.2014 року, відповідач зобов'язаний повернути позивачу суму вкладу у розмірі 950 650 грн.

10.02.2015 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" (первісний вкладник) та ТОВ "Фросбі-М" (новий вкладник) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) за договором депозиту № 1/1 08.02.2014 року та генеральним договором банківського вкладу № 1 від 07.02.2013 року, предметом якого є відступлення права вимоги первісним вкладником банку новому вкладнику на підставі укладеного між первісним вкладником та ПАТ "Златобанк" договору депозиту № 1/1 від 08.02.2014 року та генерального договору банківського вкладу № 1 від 07.02.2013 року у гривні - право вимоги на отримання в повній сумі грошових коштів, що випливають з депозитного договору, укладеного між первісним вкладником та банком, в сумі залишку на рахунку 500 000 грн.

10.02.2015 року підписано акт приймання-передачі прав вимоги, за яким Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Грандвіс" передало ТОВ "Фросбі-М" документи, які засвідчують права, що передаються за договором депозиту № 1/1 від 08.02.2014 року та генеральним договором банківського вкладу № 1 від 07.02.2013 року.

10.02.2015 року Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" повідомлено ПАТ "Златобанк" про заміну кредитора у зобов'язанні, що виникло на підставі договору депозиту № 1/1 від 08.02.2014 року та генерального договору банківського вкладу № 1 від 07.02.2013 року.

Відповідно до договору депозиту № 1/1 від 08.02.2014 року та генерального договору банківського вкладу № 1 від 07.02.2013 року, враховуючи дії Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" щодо подання до ПАТ "Златобанк" вимоги про дострокове повернення депозиту у повному обсязі від 04.02.2015 року № 68/1, з урахуванням договору про відступлення права вимоги (цесії) від 10.02.2015 року за договором депозиту № 1/1 від 08.02.2014 року та генеральним договором банківського вкладу № 1 від 07.02.2013 року, обов"язком відповідача є повернення позивачу суми вкладу у розмірі 500 000 грн.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 12.02.2015 року про здійснення перерахування грошових коштів на загальну суму 1 450 650 грн. (за офіційним курсом долара США до гривні станом на 12.02.2015 року, встановленим Національним банком України, склало 57 796,80 доларів США) на підставі договору депозиту № 5/51/1 (на вимогу) від 13.10.12014 року та договору депозиту № 1/1 від 08.02.2014 року на рахунок позивача для погашення зобов'язань за кредитним договором № 255/1/13-КL від 23.09.2013 року.

Крім того, листом від 12.02.2015 року позивач просив відповідача на підставі договору банківського вкладу № 055273 від 14.02.2014 року та договору банківського вкладу № 055270 від 14.02.2014 року здійснити перерахування грошових коштів на загальну суму 2 079 028,01 доларів США на рахунок позивача для погашення зобов'язань за кредитним договором №255/1/13-КL від 23.09.2013 року.

В подальшому позивач звернувся до відповідача повторно з листом від 24.03.2015 року, яким повідомив останнього, що ТОВ "Фросбі-М" на підставі вищезазначених чотирьох договорів уступки права вимоги є кредитором по відношенню до ПАТ "Златобанк" на загальну суму 2 136 850,78 доларів США та боржником по відношенню до нього за кредитним договором №255/1/13-КL від 23.09.2013 року на загальну суму 2 306 200 доларів.

Вимоги позивача залишені відповідачем без задоволення.

За вказаних обставин позивач звернувся із заявою про припинення грошового зобов'язання на загальну суму 2 136 850,78 доларів США, яке виникло за депозитними договорами, за якими позивач набув право вимоги, і за кредитним договором № 255/1/13-КL від 23.09.2013 року.

Проте, відповідач листом від 01.04.2015 року відмовив позивачу у припиненні грошового зобов'язання на суму 2 136 850,78 доларів США, яке виникло за кредитним договором № 255/1/13-KL від 23.09.2013 року, посилаючись на те, що постановою правління Національного банку України від 13.02.2015 року № 105 ПАТ "Златобанк" віднесено до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.02.2015 року № 30, яким вирішено запровадити тимчасову адміністрацію та призначити уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. на 3 три місяці з 14.02.2015 року до 13.05.2015 року включно. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Предметом даного спору є вимоги позивача про визнання припиненими його зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором № 255/1/13-KL від 23.09.2013 року в частині боргу на загальну суму 2 136 850,78 доларів США.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, виходив з доведеності обставин порушення відповідачем умов укладених між сторонами договорів та обгрунтованості вимог щодо припинення грошового зобов"язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, посилаючись, при цьому, на лист позивача до відповідача про здійснення на підставі договору депозиту № 5/51/1 (на вимогу) від 13.10.2014 року та договору депозиту № 1/1 від 08.02.2014 року перерахування грошових коштів на суму 1 450 650 грн. (що складало 57 796,80 доларів США на момент подання листа від 12.02.2015 року) на рахунок позивача для погашення зобов'язань за кредитним договором № 255/1/13-КL від 23.09.2013 року, надісланий 12.02.2015 року, та лист про здійснення перерахування на підставі договору банківського вкладу № 055273 від 14.02.2014 року та договору банківського вкладу № 055270 від 14.02.2014 року грошових коштів на суму 2 079 028,01 доларів США на рахунок позивача для погашення зобов'язань за кредитним договором № 255/1/13-КL від 23.09.2013 року.

При цьому, за висновками судів попередніх інстанцій, сторони брали участь у зобов'язаннях, в яких кредитор в одному зобов'язанні є також боржником в іншому грошовому зобов'язанні, а строк виконання за кредитним та депозитними договорами настав, а тому, враховуючи, що вимоги про зарахування зустрічних однорідних вимог отримано банком до запровадження тимчасової адміністрації, суди попередніх інстанцій вказали на необгрунтованість відмови банку щодо припинення зобов'язання.

Проте, такі висновки місцевого й апеляційного господарських судів є передчасними.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов'язанні, здійснюється в силу положень статті 601 Цивільного кодексу України та не пов'язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною; випадки, коли залік зустрічних однорідних вимог не допускається, визначені положеннями статті 602 Цивільного кодексу України. Відтак, зарахування здійснюється за наявності таких умов:

1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого;

2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду;

3) за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за такими зобов'язаннями, яке не підлягає виконанню.

Так, заперечуючи проти позовних вимог, Національний банк України, зокрема, стверджував про те, що за договорами банківського вкладу строк виконання зобов'язань не настав, строк дії кредитного договору не закінчився, а тому зарахування зустрічних однорідних не відбулось, внаслідок чого судами попередніх інстанцій неправильно застосовано приписи ст. 601 ЦК України.

Також в силу п. 5 ч. 1 ст. 602, ч. 3 ст. 1058 та ч. 3 ст. 1066 цього ж Кодексу не допускається зарахування зустрічних вимог в інших випадках, встановлених договором або законом, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (ст. ст. 26, 34, 36, 46). До договорів банківського вкладу не можуть встановлюватися інші, не передбачені договором або законом, обмеження права вкладника розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Судами попередніх інстанцій належним чином не перевірено цих обставин, зокрема, настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором №255/1/13-КЬ від 23.09.2013 року та правильність застосування до спірних правовідносин ст.ст. 530, 601, 1058, 1059 ЦК України.

Так, скаржники стверджували, що відповідно до п. 1.4. кредитного договору №255/1/13-КЬ від 23.09.2013 року ТОВ "Фросбі-М" відкрито кредитну лінію строком до 22.09.2015 року, а пунктами 3.4.10., 3.1.4. цього ж договору передбачено обов"язок позичальника достроково повернути кредит та сплатити проценти на вимогу кредитодавця у випадках, передбачених цим договором. Кредитодавець (відповідач) має право відмовитися від подальшого кредитування позичальника частково або в повному обсязі та/або вимагати повернення у повному обсязі наданих кредитних коштів (в тому числі дострокового повернення), сплатити проценти за весь строк користування коштами та неустойки, штрафи, за їх наявності, у разі настання та/або існування однієї з наступних обставин: у випадку порушення позичальником будь-якого з боргових зобов'язань, в будь-якій їх частині, наявності виникнення випадку невиконання будь-кого з боргових зобов'язань, в будь-якій їх частині; за наявності/можливості виникнення інших обставин, які свідчать/можуть свідчити про те, що надані позичальнику кредитні кошти своєчасно не будуть повернуті.

Станом на 12.02.2015 року (дата направлення листів-повідомлень з повідомленням про припинення зобов'язання за кредитним договором) у ТОВ "Фросбі-М" відсутня прострочена заборгованість по цьому договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами кредитного договору встановлено строк його виконання і докази пред"явлення відповідачем дострокового його погашення відсутні, тому сумнівним є висновок судів попередніх інстанцій про настання строку виконання зобов"язання за кредитним договором та можливість їх припинення шляхом зарахування.

Як зазначалось вище, на підставі постанови Правління Національного банку України від 13.02.2015 року № 105 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.02.2015 року, згідно якого з 14.02.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Златобанк".

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Відтак, встановлення дати припинення зобов'язань у зв'язку з їх зарахуванням на підставі статті 601 ЦК України має значення для спірних правовідносин, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог можливе виключно до введення тимчасової адміністрації в ПАТ "Златобанк", оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог ТОВ "Фросбі-М" матиме наслідком порушення порядку погашення вимог кредиторів.

Також судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено та не надано правової оцінки обставинам набуття чи не набуття позивачем права вимоги за договорами банківського вкладу (договорами депозиту) № 5/51/1 від 13.10.2014 року та № 1/1 від 08.02.2013 року.

Водночас, судами належним чином не перевірено переданого позивачу розміру суми, як право вимоги за договором депозиту № 1/1 від 08.02.2013 року, генеральним договором банківського вкладу № 1 від 07 лютого 2013 року, договором депозиту № 5/51/1 (на вимогу) від 13.10.2014 року та договором про співробітництво між ПАТ "Златобанк" та ПАТ СК "Грандвіс" №13 від 08.10.2014 року, зокрема, 1 450 650 грн. або 1 459 650 грн.

Крім того, місцевим і апеляційним господарськими судами не з"ясовано обставин щодо наявності заяв ОСОБА_9 і ОСОБА_10 про дострокове повернення депозитів (строк повернення згідно договору до 19.02.2015 року).

Разом з тим, з"ясування зазначених обставин, на яких грунтуються заперечення відповідача стосовно ненастання строку виконання зобов"язання за кредитним договором та встановлення підставності зарахування зустрічних однорідних вимог до введення тимчасової адміністрації в ПАТ "Златобанк", має істотне значення при вирішення спору для кваліфікації факту правильності дій позивача та, як наслідок, можливості припинення шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" перед Публічним акціонерним товариством "Златобанк" за кредитним договором № 255/1/13-KL від 23.09.2013 року в частині заборгованості за кредитом в розмірі 2 136 850,78 доларів США та визнання відсутнім у відповідача права вимоги до позивача на вказану суму за цим же договором.

В зв"язку з викладеним, судові інстанції припустились порушення вимог частини 1 статті 47 ГПК України щодо всебічного, повного й об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України.

Згідно статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вимоги статті 1117 цього ж Кодексу, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова, прийняті у даній справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та, дотримуючись норм процесуального права, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національного банку України задовольнити.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 року у справі № 910/9544/15 та рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2015 року у справі № 910/9544/15 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик С.В. Владимиренко