ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 910/8755/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 13.07.2015у справі№ 910/8755/15-г господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІС-Холдинг"; 2. Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит";треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_4; 2.Приватний нотаріус Яремчанського міського нотаріального округу Фріс Павло Львович; 3.ОСОБА_10 ;про визнання договорів недійснимив судовому засіданні взяли участь представники:

- ПАТ "Укрсоцбанк" - Лець Ю.В.,

- ТОВ "Компанія з управління активами "ІС-Холдинг" - повідомлений, не з'явився,

- ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" - Козирь Т.О.,

- ОСОБА_9 - повідомлений, але не з'явився,

- Приватного нотаріуса Яремчанського МНО Фріса П.Л. - повідомлений, але не з'явився,

- ОСОБА_10 - ОСОБА_11,

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 15.12.2015 №02-05/947 змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа та сформований наступний склад суду: головуючий суддя - Губенко Н.М., судді: Барицька Т.Л., Картере В.І.

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2015 року, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІС-Холдинг" та Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_10, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та приватного нотаріуса Яремчанського міського нотаріального округу Фріса Павла Львовича, в якому просило визнати недійними з моменту укладання:

- договір про відступлення права вимоги за фінансовим кредитом № 1245pv-07 від 06.07.2007, що укладений від 28.04.2014 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІС-Холдинг";

- договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІС-Холдинг" та посвідчений 29.04.2014 приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фрісом П.Л. за реєстровим № 205;

- договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 1245pv-07 від 06.07.2007 року, що укладений 30.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІС-Холдинг" та ОСОБА_10;

- договір про відступлення прав за іпотечним договором, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІС-Холдинг" та ОСОБА_10, та посвідчений 30.04.2014 приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фрісом П.Л. за реєстровим № 209.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2015, якою порушено провадження в даній справі, до участі в розгляді справи іншим відповідачем залучено ОСОБА_10, в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучено ОСОБА_9 та приватного нотаріуса Яремчанського міського нотаріального округу Фріса Павла Львовича.

Ухвалою від 18.05.2015, за клопотанням публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_10, провадження у справі № 910/8755/15-г в частині позовних вимог про визнання недійсним з моменту укладання договору про відступлення права вимоги за кредитним договором № 1245pv-07 від 06.07.2007, що укладений від 30.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІС-Холдинг" та ОСОБА_10 та про визнання недійсним з моменту укладання договору про відступлення права вимоги, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІС-Холдинг" та ОСОБА_10, та посвідчений 30.04.2014 приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фрісом П.Л. за реєстровим номером 209 - припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України; тобто, предметом розгляду є дві вимоги позивача, а саме: про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором, що укладений між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Компанія з управління активами "ІС - Холдинг" та посвідчений 29.09.2014 приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фрісом П.Л. за реєстровим номером 205 та про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за фінансовим кредитом №1245 pv-07 від 06.07.2007, що укладений 28.04.2014 між ПАТ ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Компанія з управління активами "ІС - Холдинг" за реєстровим номером 205.

В обґрунтування заявлених вимог позивач, зокрема, зазначав, що оспорювані договори уступки є факторинговими операціями, а оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІС-Холдинг" не є фінансовою установою в розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" № 2664-ІІІ то, відповідно, і права на укладання таких договорів не має, а тому існують підстави для визнання договорів недійсними на підставі ч. 1 ст. 227 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивачем зазначено, що оспорювані правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, метою їх укладання було виведення майна на третіх осіб з метою уникнення відповідальності перед ним ОСОБА_12 про що, на думку позивача, свідчить відсутність доказів проведення розрахунків по оспорюваними договорами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2015, ОСОБА_10, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.07.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

ПАТ "Укрсоцбанк", не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, у якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить оскаржувані рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.08.2007 між позивачем та ОСОБА_9 був укладений генеральний договір №340-022с про надання кредиту у межах максимального ліміту 692 624 доларів США, з гранично максимальною ставкою 14,5% річних.

Крім того, 16.08.2007 між позивачем та ОСОБА_13 був укладений генеральний договір №340-023с про надання кредиту у межах максимального ліміту 539 242 доларів США зі ставкою 14,5% річних.

В забезпечення виконання договору №340-022с, між позивачем та ОСОБА_9 був укладений іпотечний договір від 16.11.2007 №1128, а в забезпечення договору №340-023с, між позивачем та ОСОБА_9 як майновим поручителем був укладений іпотечний договір №1131 (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до вказаних договорів, ОСОБА_9 передав в іпотеку позивачу земельну ділянку в АДРЕСА_1, кадастровий НОМЕР_1, загальною площею 0,0975 га; будинок загальною площею 814,7, житловою площею 497 кв.м. в АДРЕСА_2 та нежитлове приміщення (ресторан), загальною площею 274,3 кв.м. в АДРЕСА_3.

06.07.2007 АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_9 уклали кредитний договір № 1245pv-07.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 1245pv-07 від 06.07.2007 АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_9 уклали іпотечний договір, посвідчений нотаріусом та зареєстрований за № 0058, предметом якого, з врахуванням умов додаткової угоди від 16.11.2007, є земельна ділянка кадастровий номер якої НОМЕР_2.

28.04.2014 ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (правонаступник АТ "Банк "Фінанси та Кредит") та ТОВ "Компанія з управління активами "ІС-Холдинг" уклали договір про відступлення права вимоги за фінансовим кредитом №1245pv-07 від 06.07.2007 (оспорюваний позивачем договір). Розмір прав вимоги за цим договором - 1 472 522,59 грн., ціна відступлення - 647 479 грн.

29.04.2014 ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Компанія з управління активами "ІС-Холдинг" уклали договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, за умовами якого до ТОВ "Компанія з управління активами "ІС-Холдинг" перейшло право вимоги за іпотечним договором, який посвідчений приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л. 06.07.2007 в реєстрі за номером 0058 зі всіма змінами і доповненнями, укладеними між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_9 (оспорюваний позивачем договір).

З матеріалів справи вбачається, що 24.04.2014 ТОВ "Компанія з управління активами "ІС-Холдинг" та ОСОБА_10 уклали попередній договір, відповідно до умов якого сторони зобов'язались у майбутньому, але не пізніше 01.06.2014 укласти договір про заміну кредитора у зобов'язанні, а саме ТОВ "Компанія з управління активами "ІС-Холдинг" зобов'язалось відступити ОСОБА_10 дійсні грошові вимоги до ОСОБА_9 - право вимоги повернення ОСОБА_9 грошових коштів, згідно з кредитним договором №1245pv-07 від 06.07.2007 зі змінами та доповненнями.

25.04.2014 ОСОБА_10 перерахував ТОВ "Компанія з управління активами "ІС-Холдинг" кошти в розмірі 654000 грн.

30.04.2014 ТОВ "Компанія з управління активами "ІС-Холдинг" та ОСОБА_10 уклали договір про відступлення права вимоги за кредитним договором №1245pv-07 від 06.07.2007 та договір про відступлення прав за іпотечним договором, за умовами яких до ОСОБА_10 перейшло право вимоги за кредитним договором № 1245pv-07 від 06.07.2007 та іпотечним договором, який посвідчений приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л. 06.07.2007 в реєстрі за номером 0058 зі всіма змінами і доповненнями, укладеними між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_9

Як встановили суди та вбачається з матеріалів справи, рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01.10.2014 у справі №354/425/14-ц (яке набрало законної сили), визнано недійсним іпотечний договір, укладений між позивачем та ОСОБА_9 №1128, в редакції додаткових угоди до нього №№1 та 2, та іпотечний договір №1131, укладений між позивачем та ОСОБА_13 в редакції договору №1 про внесення змін до договору №1131.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Отже, як вірно зазначили суди, виходячи з наведеної норми та вказаних обставин, позивач вже не є іпотекодержателем майна, переданого йому ОСОБА_9 в іпотеку за вказаними договорами, то, відповідно і оспорювані ним договори відступлення права вимоги, стороною в яких він не є, не порушують його права як іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першої ст. 638 вказаного Кодексу передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Дані положення також закріплені в главі 20 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Приписи постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику про визнання угод недійсними" передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом; в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивач має довести наявність тих обставин з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Отже, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним за позовом особи, яка не є стороною такого правочину, суду, перш за все, слід встановити відсутність/наявність/ порушення чи оспорювання таким правочином прав та законних інтересів особи, яка звернулася із відповідним позовом.

Якщо під час судового розгляду встановлено відсутність у позивача права на задоволення позову про визнання оспорюваного правочину недійсним, суд має відмовити в задоволенні позову (лист Верховного Суду України від 24.11.2008 "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивач не доводить порушення його прав та обов'язків оспорюваними ним договорами, наслідком чого є правомірна відмова у позові про визнання їх недійсними.

Крім того, колегія суддів погоджується також з висновками судів про те, що позивач не доводить в порядку ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, своїх тверджень про те, що оспорювані ним договори за своєю правовою природою є договорами факторингу, а не договорами відступлення права вимоги, до того ж, як вказувалося вище, в будь-якому випадку, позивач не доводить порушення своїх прав цими договорами.

Доводи касаційної скарги про те, що на час укладення оспорюваних ним договорів, він був іпотекодержателем майна, яке є предметом іпотеки, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки на час звернення із даним позовом (квітень 2015 року), вже було чинним рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01.10.2014 у справі №354/425/14-ц, яким були визнані недійсними іпотечні договори №1128 та №1131 від 16.11.2007 з наступними додатковими угодами до них, укладені між позивачем та ОСОБА_9

Крім того, є такими, що не впливають на правомірність прийнятих у даній справі судових рішень, доводи скаржника про те, що саме на підставі оспорюваних ним договорів, у ОСОБА_10 виникло право на звернення до суду із позовом про визнання договорів іпотеки №1128 та №1131 від 16.11.2007, а також додаткових угод до них, оскільки, рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01.10.2014 у справі №354/425/14-ц, прийняте за результатами розгляду позову ОСОБА_10, набрало законної сили, залишене в силі, в тому числі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 05.03.2015, а відтак, не може ставитися під сумнів, або піддаватися перегляду судом касаційної інстанції, в тому числі, й щодо підстав звернення ОСОБА_10 із позовом у зазначеній справі, позаяк, має значення лише саме рішення у вказаній справі, та встановлені в ній факти, а не твердження ПАТ "Укрсоцбанк" про правомірність чи неправомірність підстав звернення ОСОБА_10 із позовом у вказаній справі.

Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України:

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2015 у справі № 910/8755/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. Губенко

Судді: Т.Л. Барицька

В.І. Картере