ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 910/869/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кочерової Н.О. (доповідач),суддівПлюшка І.А., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу Національного банку Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.10.2015у справі№ 910/869/15-г господарського суду міста Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних особі на здійснення ліквідації ПАТ "КБ "Актив-банк" Шевченко Олександра Володимировичадотовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороніпозивача Національний банк України,треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) ОСОБА_6, 2) ОСОБА_7, 3) ОСОБА_8, 4) ОСОБА_9, 5) виробничий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Десна", 6) ОСОБА_10,провизнання правочинів недійсним за участю представників сторін:

від позивача: Шалашова В.І., дов. від 12.10.2015

від відповідача: не з'явилися

від третьої особи на стороні позивача: Олексин І.В., дов. від 29.10.2015

від третіх осіб на стороні відповідачів: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив-Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних особі на здійснення ліквідації ПАТ "КБ "Актив-банк" Шевченко Олександра Володимировича звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп" про:

- визнання недійсним договору про часткове відступлення права вимоги за кредитними договорами № 25/06-2014В від 25.06.2014, укладеного між ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп";

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26.06.2014, укладеного між ПАТ "КБ "Актив-Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп";

- зобов'язання повернути позивачу оригінал договору іпотеки, посвідченого 05.06.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О., зареєстрованого в реєстрі за номером 1569, із змінами та доповненнями до нього на 11 аркушах, укладеного між ПАТ "КБ "Актив-Банк" та ОСОБА_10.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що:

- договір про часткове відступлення права вимоги за кредитними договорами № 25/06-2014В від 25.06.2014 за своєю формою та змістом не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки Цивільний кодекс України не передбачає можливості часткового відступлення права вимоги; договір було укладено після прийняття правлінням НБУ постанови № 349/БТ від 12.06.2014 про віднесення ПАТ "КБ "Актив-Банк" до категорії проблемних, якою були встановлені обмеження на здійснення банком факторингових операцій; за вказаним договором банк здійснив відчуження майнових прав по п'яти кредитним договорам, які були в заставі НБУ за договором застави майнових прав № 11/ЗМП від 04.03.2014, без згоди заставодержателя - НБУ;

- договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26.06.2014 також було укладено після прийняття правлінням НБУ постанови № 349/БТ від 12.06.2014 про віднесення ПАТ "КБ "Актив-Банк" до категорії проблемних, якою були встановлені обмеження на здійснення банком факторингових операцій; за вказаним договором банк всупереч обмежень, встановлених вказаною постановою НБУ№ 349/БТ від 12.06.2014, здійснив вивільнення майна, що забезпечувало виконання зобов'язань позичальника - ВК "ЖБК "Десна" за кредитним договором № 0605/01 від 05.06.2009, за наявності непогашеної кредитної заборгованості; за договором банк фактично здійснив відчуження майна - земельних ділянок за цінами, нижчими від звичайних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.07.2015 (склад колегії суддів: Смирнова Ю.М. - головуючий, Головатюк Л.Д., Ковтун С.А.) позов задоволено частково. Визнано недійсним договір про часткове відступлення права вимоги за кредитними договорами №25/06-2014 від 25.06.2014, укладений між ПАТ "КБ "Актив-Банк" та ТОВ "ФК "Інвест Кредит Груп". Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26.06.2014, укладений між ПАТ "КБ "Актив-Банк" та ТОВ "ФК "Інвест Кредит Груп". В інший частині позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ "ФК "Інвест Кредит Груп" в дохід Державного бюджету України 2 436.00 грн судового збору.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що спірні договори є недійсними, оскільки згідно з договором про часткове відступлення права вимоги за кредитними договорами № 25/06-2014В від 25.06.2014 відбулося відчуження банком права вимоги до ТОВ "ФК "Інвест Кредит Груп" по п'яти кредитним договорам без згоди заставодержателя - НБУ. Згідно з договором про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26.06.2014 відбулося вивільнення заставного майна за наявності непогашеної кредитної заборгованості всупереч обмежень, встановлених постановою НБУ № 349/БТ від 12.06.2014, та фактично відбулося відчуження заставного майна за заниженою ціною, а доказів здійснення банком заміни забезпечення за кредитним договором суду не надано.

Відмова у задоволенні позовних вимог про зобов'язання повернути оригінал договору іпотеки мотивована судом відсутністю доказів, які б свідчили про ухилення відповідача від повернення зазначеного оригінала договору позивачу, про звернення до відповідача із відповідною вимогою, а також відсутністю правового обґрунтування позовних вимог в цій частині.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 (склад колегії суддів: Ільєнок Т.В. - головуючий, Мартюк А.І., Яковлєв М.Л.) апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Кредит Групп" задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2015 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у позовних вимогах відмовлено повністю. Стягнуто з ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Кредит Групп" 1 218,00 грн судового збору за апеляційне оскарження.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що укладення спірних договорів не суперечило постанові Правління НБУ № 349/БТ від 12.06.2014 "Про віднесення ПАТ "КБ "Актив-Банк" до категорії проблемних" та не потребувало погодження НБУ, як заставодержателя, оскільки укладений між ПАТ "КБ "Актив-Банк" та НБУ договір застави майнових прав № 11/ЗМП від 04.03.2014 був вчинений з недотриманням нотаріальної форми такого договору та є недійсним згідно зі ст. 14 Закону України "Про заставу", предмет договору застави, вказаний в додатку № 1 до договору застави, не був узгоджений сторонами (додаток № 1 не підписаний обома сторонами договору, а підписаний одноособово лише Головою правління ПАТ "КБ "Актив-Банк"). За висновком суду, ПАТ "КБ "Актив-Банк" не здійснив вивільнення заставного майна за спірними договорами, оскільки замінив забезпечення за кредитними договорами іншим майном і така зміна відбулась на вимогу НБУ за рішенням кредитного комітету ПАТ "КБ "Актив-Банк", під контролем куратора НБУ і була відображена в плані фінансового оздоровлення ПАТ "КБ "Актив-Банк".

Крім того, суд дійшов висновку, що за спірним договором від 25.06.2014 банк не вчинив жодних дій, на які було встановлено обмеження Постановою НБУ №349/БТ від 12.06.2014 "Про віднесення ПАТ "КБ "Актив-Банк" до категорії проблемних", а заборон або обмежень на відчуження банком прав вимоги за кредитними договорами вказаною постановою не встановлювалось. Існування інших обставин, з якими закон пов'язує визнання спірних право чинів недійсними, позивачем не доведено.

В касаційній скарзі Національний банк України просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи на стороні позивача, перевіривши повноту встановлених судами обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи 25.06.2014 між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп" (новий кредитор) укладено договір про часткове відступлення права вимоги за кредитними договорами № 25/06-2014 (далі за текстом - договір від 25.06.2014), за умовами якого первісний кредитор в порядку та на умовах, визначених договором та чинним в Україні законодавством, за плату, передбачену договором, частково відступає, а новий кредитор частково набуває права грошових вимог первісного кредитора за наступними кредитними договорами, а саме:

- кредитним договором № 1215/01 від 15.12.2011 з усіма наступними змінами та доповненнями (надалі - основний договір №1), укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_6,

- кредитним договором № 1218/03 від 18.12.2007 з усіма наступними змінами та доповненнями (надалі - основний договір №2), укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_7,

- кредитним договором № 0318/01 від 24.03.2010 з усіма наступними змінами та доповненнями (надалі - основний договір №3), укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_8,

- кредитним договором № 3305/03 від 05.03.2009 з усіма наступними змінами та доповненнями (надалі - основний договір №4), укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_9,

- кредитним договором № 0605/01 від 05.06.2009 з усіма наступними змінами та доповненнями (надалі - основний договір №5), укладеним між первісним кредитором та виробничим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Десна".

Згідно з п. 1.2. вказаного договору новий кредитор одержує замість первісного кредитора право вимагати від боржника належного виконання частини зобов'язань визначених основним договором, зокрема сплати частини грошових коштів в погашення заборгованості за кредитом у сумі 10 000,00 грн по кожному кредитному договору.

В п.2.1. договору від 25.06.2014 первісний кредитор та новий кредитор домовились, що вартість відступленого права вимоги за кредитними договорами складає 50 000,00 грн та повинна бути сплачена новим кредитором відповідно до п.2.2. цього договору.

Відповідно до п.1.7. договору від 25.06.2014 з переходом права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами (після укладення сторонами договорів про відступлення права вимоги за договором забезпечення) до нового кредитора в повному обсязі переходить право вимоги первісного кредитора за договорами забезпечення, укладеними первісним кредитором на забезпечення вимог первісного кредитора за кредитними договорами, перелік яких зазначений у п.п. 3.3.1. п.3.3. даного договору.

26.06.2014 між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп" (цесіонарій) укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки (далі за текстом - договір від 26.06.2014), за умовами якого, у зв'язку з укладенням між цедентом та цесіонарієм договору про часткове відступлення права вимоги за кредитними договорами від 25.06.2014, цедент передає, а цесіонарій приймає права вимоги за Договором іпотеки, посвідченим 05.06.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О. за реєстровим №1569, із змінами та доповненнями, укладеним між цедентом та ОСОБА_10, відповідно до якого в забезпечення виконання зобов'язань ВК "ЖБК "Десна" за кредитним договором № 0605/01 від 05.06.2009 перед цедентом було передано цеденту в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельні ділянки:

1) площею 21,6601 га., кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, Київська область, землі Ірпінської міської ради, ринковою вартістю 93 284 144,00 грн;

2) площею 17,9137 га., кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, Київська область, землі Ірпінської міської ради, ринковою вартістю 77 149 421,00 грн;

3) площею 23,1658 га., кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, Київська область, землі Ірпінської міської ради, ринковою вартістю 99 768 783,00 грн.

Загальна вартість земельних ділянок, щодо яких між сторонами укладено договір відступлення права вимоги згідно договору іпотеки, становила 270 202 348,00 грн.

Відповідно до п.1.2. даного договору відступлення прав вимоги за Іпотечним договором здійснюється в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи: всі права іпотекодержателя, що передбачені умовами іпотечного договору, право звернення стягнення на предмети іпотеки у відповідності до іпотечного договору.

Згідно з п. 2.2. цього договору з моменту передання (відступлення) права вимоги за Іпотечним договором цесіонарій замінює цедента у правовідносинах, які склалися між ним та іпотекодавцем за іпотечним договором.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, оригінал договору іпотеки, посвідчений 05.06.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О., зареєстрований в реєстрі за №1569, із змінами та доповненнями був переданий ПАТ "КБ "Актив-Банк" та прийнятий ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп" на підставі акту приймання-передачі документації від 26.06.2014 до договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 26.06.2014. Копія вказаного акту була додана позивачем до позовної заяви (Т.1, а.с. 20), чим спростовується висновок апеляційного господарського суду про відсутність вказаного документа в матеріалах справи.

Постановою Правління Національного банку України № 349/БТ від 12.06.2014 публічне акціонерне товариство "КБ "Актив-Банк" було віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів. Згідно листа НБУ №47-310/13391 від 02.03.2015 вказана постанова була вручена представником НБУ 12.06.2014 о 15-15 Головному бухгалтеру ПАТ "КБ "Актив-Банк".

02.09.2014 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від № 79 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк", згідно з яким в банку з 03.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці з 03.09.2014 по 03.12.2014.

03.12.2014 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 134 про продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Актив-Банк" до 30.12.2014 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації до 30.12.2014 включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 23.12.2014 № 838 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 158 від 24.12.2014 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації строком на 1 рік з 24.12.2014 по 23.12.2015 включно.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, виконуючи свої обов'язки, визначені ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", здійснила перевірку вказаних вище правочинів (договору про часткове відступлення права вимоги за кредитними договорами № 25/06-2014В від 25.06.2014 та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26.06.2014) на предмет їх нікчемності та звернулась з позовом у даній справі про визнання вказаних договорів недійсними. В якості підстав для визнання недійсними зазначених правочинів позивач вказав на те, що договори суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки банк за такими договорами відмовився від власних майнових вимог, здійснив відчуження майнових прав по п'яти кредитним договорам, які були в заставі НБУ без згоди заставодержателя - НБУ, уклав договори після прийняття правлінням НБУ постанови № 349/БТ від 12.06.2014 про віднесення ПАТ "КБ "Актив-Банк" до категорії проблемних, якою були встановлені обмеження на здійснення банком факторингових операцій, всупереч обмежень, встановлених вказаною постановою НБУ № 349/БТ від 12.06.2014, здійснив вивільнення забезпечувального майна при непогашеній кредитній заборгованості та фактично здійснив відчуження заставного майна - земельних ділянок за цінами, нижчими від звичайних.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статтею 512 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні може відбутися переданням ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до умов спірних договорів про часткове відступлення права вимоги за кредитними договорами № 25/06-2014В від 25.06.2014 та про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26.06.2014 відповідач у справі - ТОВ "ФК "Інвест Кредит Груп", як новий кредитор, набув від ПАТ "КБ "Актив-Банк", як первісного кредитора, право вимоги повернення частини грошових коштів - заборгованості за кредитами від боржників за кредитними договорами № 1-№ 5 у загальній сумі 50 000,00 грн та право вимоги звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 05.06.2009.

Однак, станом на момент укладення спірного договору від 25.06.2014 майнові права по вказаним кредитним договорам перебували в заставі у Національного банку України (третя особа на стороні позивача) на підставі договору застави майнових прав № 11/ЗМП від 04.03.2014, яка забезпечувала належне виконання заставодавцем (ПАТ "КБ "Актив-Банк") вимог заставодержателя (НБУ) за кредитним договором № 1 від 04.03.2014, укладеним між заставодавцем та заставодержателем.

Однією з підстав для відмови у задоволенні позову судом апеляційної інстанції було зазначено, те, що договір застави майнових прав № 11/ЗМП від 04.03.2014 був вчинений з недотриманням нотаріальної форми такого договору та є недійсним згідно зі ст. 14 Закону України "Про заставу", а предмет договору застави, вказаний в додатку № 1 до договору застави, не був узгоджений сторонами, оскільки додаток № 1 до договору не підписаний обома сторонами договору, а підписаний одноособово лише Головою правління ПАТ "КБ "Актив-Банк".

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про заставу" договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.

У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів.

Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави.

Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін.

Предметом договору застави № 11/ЗМП від 04.03.2014 є права вимоги за кредитними договорами, укладеними між ПАТ "КБ "Актив-Банк" та позичальниками.

Вимоги чинного законодавства не передбачають обов'язкове нотаріальне посвідчення договору застави, предметом якого є застава майнових прав за кредитними договорами, а умови договору застави майнових прав № 11/ЗМП від 04.03.2014, укладеного між ПАТ "КБ "Актив-Банк" та НБУ, не передбачали нотаріального посвідчення вказаного правочину, чого не було враховано судом апеляційної інстанції.

Відповідно до абз. 5 п. 17 Положення про надання Національним банком України кредитів банкам України для збереження їх ліквідності, затвердженого постановою Правління НБУ № 91 від 24.02.2014, який був чинним станом на дату укладення договору застави майнових прав № 11/ЗМП від 04.03.2014, банк для отримання кредиту для збереження ліквідності банку має подати до Національного банку, зокрема, реєстр укладених банком-позичальником кредитних договорів з юридичними та фізичними особами, що пропонуються в забезпечення Національному банку України (пул кредитів), форма якого наведена в додатку до цього Положення. Зазначеною формою передбачено підписання вказаного реєстру Головою правління банку.

Таким чином, "Реєстр укладених банком-позичальником кредитних договорів з юридичними та фізичними особами, що пропонуються у забезпечення Національному банку України", наведений в Додатку № 1 до договору застави майнових прав, було підписано Головою правління ПАТ "КБ "Актив-Банк" з дотримання норм чинного законодавства. Наведеним спростовується висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності підписання Реєстру, наведеного в Додатку № 1, обома сторонами договору застави майнових прав, а також спростовується суду висновок щодо неузгодженості сторонами предмету договору застави.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що договір застави майнових прав № 11/ЗМП від 04.03.2014 був укладений з дотриманням норм закону та є чинним.

Згідно з ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про заставу" відповідно до якої заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

В пунктах 3.4.2., 3.4.5. договору застави майнових прав № 11/ЗМП від 04.03.2014 передбачено, що заставодавець зобов'язаний не відчужувати майнові права в будь-який спосіб та не обтяжувати їх зобов'язаннями на користь третіх осіб, не вносити надалі змін до кредитних та забезпечувальних договорів без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя - Національного банку України.

Однак, як вірно встановлено місцевим господарським судом, Національний банк України, як заставодержатель, не надавав згоди публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Актив-Банк" на відчуження майнових прав по п'яти кредитним договорам № 1 - № 5; укладення спірного договору про часткове відступлення права вимоги за кредитними договорами НБУ не погоджував. Відповідні докази надання банком такої згоди (погодження) в матеріалах справи відсутні.

Крім того, як встановлено судами, Постановою Правління Національного банку України № 349/БТ від 12.06.2014 публічне акціонерне товариство "КБ "Актив-Банк" було віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів.

Пунктом 2 вказаної постанови НБУ з метою відновлення фінансового стану банку протягом 180 днів з дня прийняття цієї постанови для ПАТ "КБ "Актив-Банк" були встановлено обмеження в його діяльності, зокрема, визначено не здійснювати нових кредитних операцій (в т.ч. факторингових), не вивільняти отримане ПАТ "КБ "Актив-Банк" забезпечення за кредитними операціями до часу повного погашення позичальниками заборгованості, а в разі потреби приймати додаткове забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Проте, як вірно встановлено місцевим господарським судом, укладення спірних договорів про часткове відступлення прав вимоги за кредитними договорами та відступлення права вимоги за договором іпотеки відбулось після прийняття правлінням НБУ постанови № 349/БТ від 12.06.2014 про віднесення ПАТ "КБ "Актив-Банк" до категорії проблемних, якою були встановлені обмеження на здійснення банком факторингових операцій.

Уклавши з ТОВ "ФК "Інвест Кредит Груп" договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26.06.2014, ПАТ "КБ "Актив-Банк" всупереч обмежень, встановлених постановою НБУ № 349/БТ від 12.06.2014, здійснив вивільнення заставного майна - вказаних вище земельних ділянок за наявності непогашеної позичальником - ВК "ЖБК "Десна" кредитної заборгованості за кредитним договором № 0605/01 від 05.06.2009, та фактично здійснив відчуження заставного майна, вартістю 270 202 348,00 грн, визначеною сторонами в договорі іпотеки, яка є неспіврозмірною з вартістю, за якою було відступлено відповідачу право вимоги за кредитними договорами № 1 - № 5 на підставі договору про часткове відступлення права вимоги за кредитними договорами від 25.06.2014 (50 000,00 грн).

При цьому, висновок апеляційного господарського суду про те, що ПАТ "КБ "Актив-Банк" здійснив заміну забезпечення за кредитними договорами іншим майном ґрунтується на припущеннях та доводах відповідача та не підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи в них відсутні докази здійснення ПАТ "КБ "Актив-Банк" заміни забезпечення за кредитними договорами № 1 - № 5, про що вірно вказав місцевий господарський суд.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог у даній справі, послався на здійснення ПАТ "КБ "Актив-Банк" такої заміни. Однак, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України не надав доказів в підтвердження своїх доводів, зокрема доказів прийняття кредитним комітетом ПАТ "КБ "Актив-Банк" рішення по кожному із кредитних договорів з позичальниками ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_8, ЖБК "Десна", ОСОБА_9 про прийняття в забезпечення за кредитними договорами інших земельних ділянок або іншого нерухомого майна, а також не надав доказів укладення нових договорів іпотеки.

Посилання відповідача на те, що факт заміни забезпечення іншим майном відображене в плані фінансового оздоровлення ПАТ "КБ "Актив-Банк" не підтверджує обставин фактичного здійснення такої заміни.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для визнання недійсними договору про часткове відступлення права вимоги за кредитними договорами № 25/06-2014В від 25.06.2014 та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26.06.2014, укладених між ПАТ "КБ "Актив-Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп", у зв'язку з невідповідністю вказаних правочинів вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 236 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правильно задовольнив позовні вимоги в частині визнання недійсними вказаних договорів з огляду на обґрунтованість та доведеність таких вимог, а також вірно відмовив у задоволенні позовних вимог про зобов'язання повернути оригінал договору іпотеки у зв'язку з відсутністю доказів, які б свідчили про ухилення відповідача від повернення зазначеного оригінала договору позивачу, про звернення до відповідача із відповідною вимогою, а також відсутністю правового обґрунтування позовних вимог в цій частині.

Натомість, висновки апеляційного господарського суду про те, що спірні правочини не суперечать положенням чинного законодавства є помилковими, не обґрунтовані належним чином з посиланням на докази і норми чинного законодавства та не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін, як таке, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національного банку України задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 у справі № 910/869/15-г скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2015 залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп", (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10-Г, оф. 173, ідентифікаційний код 38320537) на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, ідентифікаційний код 00032106) 4 384,00 грн (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні) судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Головуючий Н. Кочерова

Судді І. Плюшко

В. Саранюк