ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 910/4357/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська архітектурна спілка"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.10.2015у справі № 910/4357/15-г Господарського суду м. Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нові зодчі"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська архітектурна спілка"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В."простягнення 105 791,39 грн. в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачаЯровий А.М.- - відповідачаКорзун В.А.- - третьої особине з'явився

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові зодчі" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська архітектурна спілка", в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 105 791 грн. 39 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 05.08.2015, яка прийнята та розглянута судом, т. 2, а.с.12).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2015 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В.".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 (головуючий Селівон А.М., судді: Головатюк Л.Д., Плотницька Н.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 (головуючий Рябуха В.І., судді: Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.) у даній справі позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська архітектурна спілка" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального законодавства, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю з покладенням на позивача судових витрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові зодчі" та Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." не скористались правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що 17.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові Зодчі" (орендарем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дока Україна Т.О.В." (орендодавцем) укладено договір оренди майна (оперативна оренда) № 13.84, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування та за плату будівельну опалубку (далі - майно), асортимент, ціна та кількість якої визначені в специфікації (додаток 1 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору. Орендар зобов'язується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів (т.1., а.с.187-191).

Згідно підписаного сторонами додатку № 1 (специфікації елементів опалубки) до договору від 17.12.2013 № 13.84 орендарем та орендодавцем узгоджено перелік майна, а саме елементів опалубки, що складається з 27 найменувань товарів кількістю 6 372 шт. загальною вартістю 4 503 518,51 грн з ПДВ.

Згідно підписаного сторонами додатку № 2 (специфікації елементів опалубки) до договору оренди від 17.12.2013 №13.84 орендодавцем та орендарем узгоджено перелік майна, а саме елементі опалубки, що складається з 19 найменувань товарів кількістю 1 095 шт. загальною вартістю 1 122 371,74 грн, з ПДВ.

Відповідно до п.1.2 вказаного вище договору, майно передається у тимчасове користування орендарю для проведення будівельно-монтажних робіт.

Орендодавець здійснює безпосереднє відвантаження майна орендарю зі свого складу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 9, а орендар власними силами та за власний рахунок здійснює переміщення майна у повному обсязі або в певній частині згідно власних виробничих потреб та комерційних цілей на будівельний майданчик, який знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Л. Курбаса,19 (торгово-офісний комплекс) (п. 4.1 договору від 17.12.2013 №13.84).

Факт передачі майна в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Нові Зодчі" підтверджується підписаними представниками третьої особи та позивача накладними на переміщення товару від 23.12.2013 №2852, від 25.12.2013 № 2873, від 25.12.2013 № 2872 та від 30.12.2013 № 2893 (т.1., а.с.239-242).

На підтвердження фактичного здійснення перевезень спірного майна (опалубки) на будівельний майданчик, зазначений в п. 4.1 договору від 17.12.2013 №13.84 за адресою: м. Київ, проспект Л. Курбаса, 19А, позивач надав до матеріалів справи копію договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 20.12.2013 № 35-2013, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові Зодчі" (замовник) та Приватним підприємством "Автомікс-Спецтранс" (перевізник), за умовами якого перевізник зобов'язувався отримати та доставити ввірений йому для перевезення вантаж до пункту призначення, яким є: м. Київ, проспект Л. Курбаса, 19А (т.1., а.с.126-129).

На виконання умов вказаного договору від 20.12.2013 №35-2013 Приватне підприємство "Автомікс-Спецтранс" здійснило перевезення опалубки за маршрутом м. Київ, вул. Лебединська - проспект Л. Курбаса, 19 а, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-прийняття робіт (т.1., а.с.131, 135, 129, 143).

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові Зодчі" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська архітектурна спілка" (орендар) укладено договір № 1 компенсація оренди майна (оперативна оренда) додаток до договору підряду № 07/11/13 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування та за плату будівельну опалубку (далі - майно), асортимент, ціна та кількість якої визначені в специфікації (додаток 1 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору. Орендар зобов'язується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Відповідно до п.1.2 договору майно передається у тимчасове користування орендарю для проведення будівельно-монтажних робіт.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що строк орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини орендарю і діє до моменту повернення орендарем майна у повному обсязі.

Розділами 3 - 8 договору сторони узгодили, зокрема, порядок проведення розрахунків, прийому-передачі майна, права, обов'язки та відповідальність сторін.

Загальний розмір платежів за тимчасове користування майном (орендна плата) розраховується за фактичний строк перебування майна в оренді, але в будь-якому разі не менше ніж за 1 календарний місяць (п.2.4 договору) та становить згідно додатку №1 до договору суму 146 921,04 грн, у тому числі ПДВ: 24 486,82 грн на місяць (п.3.1 договору)

За умовами п.3.6 договору орендна плата щомісяця перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні орендаря, до 20 числа кожного місяця, наступного за поточним місяцем орендних правовідносин. При цьому, орендар зобов'язується сплатити орендодавцю шляхом передоплати орендну плату у розмірі, передбаченому п. 3.1 договору та у додаткових специфікаціях, за перший та останній місяці орендних правовідносин, протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього договору, або додаткових специфікацій до нього.

Згідно з п.5.1 після закінчення строку дії договору, а також у випадку дострокового припинення (розірвання) (п.10.2 договору) орендар протягом п'яти робочих днів зобов'язаний власними силами та за власний рахунок повернути орендодавцю прийняте у тимчасове користування майно на склад, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 9.

Орендар в момент повернення майна повинен надати орендодавцю відповідні товаророзпорядчі документи на майно (накладна або акт прийому-передачі). Орендар зобов'язується забезпечити присутність в момент повернення майна свого уповноваженого представника для підписання товаророзпорядчої та іншої (акти технічного стану тощо) документації (п.5.3 договору).

На підтвердження повернення орендного майна третій особі до матеріалів справи залучено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 10.03.2014 №10/03, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові Зодчі" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антстрой Плюс" (перевізник) та складені на його виконання акти здачі-прийняття робіт, які свідчать про здійснення перевезення опалубки за маршрутом проспект Л. Курбаса, 19 а - м. Київ, вул. Лебединська (т.1., а.с.145-147).

За твердженнями позивача та третьої особи будівельна опалубка перебула на об'єкті по пр-ту Курбаса, 19, літ. А у м. Києві з 23 грудня 2013 по 25 березня 2014.

Як встановлено судами, на виконання умов п. 3.6 договору відповідачем перераховано на рахунок позивача грошові кошти в сумі 300 000 грн., які були зараховані ним в рахунок здійснення відповідачем компенсації витрат за оренду опалубки на об'єкті по пр. Курбаса, 19, літ. "А" у м. Києві.

16.07.2014 між позивачем та відповідачем підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000284 по договору від 07.11.2013 № 07/11/13, в якому зазначено, що компенсація витрат за оренду опалубки на об'єкті по пр. Курбаса, 19, літ. А у м. Києві з ПДВ становить 456 439,66 грн.

Акт від 16.07.2014 підписаний представником позивача, відповідача без жодних зауважень та заперечень і скріплений печатками товариств. При цьому, як встановлено судами, даний акт стосується договору № 07/11/13 від 07.11.2013 щодо улаштування монолітних конструкцій каркасу на об'єкті "Реконструкція нежилих приміщень по пр. Курбаса, 19 літ. "А" у Святошинському районі м. Києва".

Як вбачається з матеріалів справи спір виник у зв'язку з тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором щодо своєчасної та повної компенсації витрат на оренду опалубки, що стало підставою для звернення з позовом про стягнення заборгованості.

Колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.

Договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання норм глави 58 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та §5 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). В силу частини 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне визначення договору оренди міститься і в ст.759 ЦК України.

Згідно зі ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За твердженнями сторін, договір, стягнення заборгованості за яким є предметом даного спору, укладено з метою та щодо компенсації відповідачем витрат позивача на оплату оренди майна (опалубки), переданої останньому в тимчасове користування третьою особою за договором № 13.84 від 17.12.2013.

Як зазначалось вище, орендна плата щомісяця перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні орендаря, до 20 числа кожного місяця, наступного за поточним місяцем орендних правовідносин.

Судами встановлено, що з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за договором вбачається, що за надану в оренду опалубку з 23.12.2013 по 25.03.2014, розмір компенсації становить 562 231, 05 грн. Враховуючи часткову компенсацію в сумі 456 439, 66 у відповідача утворився борг перед позивачем за наведеним договором в сумі 105 791, 39 грн.

Як встановлено господарськими судами, відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі 300 000 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 17.12.2013 № 212 та банківською випискою.

Решта банківських виписок, за висновками господарських суддів, не підтверджують проведення відповідачем компенсації витрат за оренду опалубки на вказаному вище об'єкті, оскільки в останніх в призначенні платежу містяться посилання на інший правочин, а саме: договір № 07/11/13 від 07.11.2013, який не є предметом даного спору.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів здійснення відповідачем компенсації витрат за оренду опалубки позивачу на зазначеному вище об'єкті у повному обсязі матеріали справи не містять.

Визнавши встановленими на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів обставини користування відповідачем, як орендарем, будівельною опалубкою з 23.12.2013 по 25.03.2014 та невиконання ним обов'язку щодо компенсації позивачу витрат за її оренду у повному обсязі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 105 791, 39 грн.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано не прийнято до уваги акт звіряння розрахунків від 29.08.2014, оскільки останній є зведеним обліковим документом, що не належить до первинних документів бухгалтерської звітності та не може бути єдиним та належним доказом на підтвердження наявності чи відсутності будь-яких зобов'язань, в тому числі, проведення операцій на підприємстві та наявності або відсутності заборгованості у суб'єкта господарської діяльності за умови відсутності інших доказів.

Зазначені висновки судів попередніх інстанцій колегія вважає достатньо обґрунтованими.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування рішень судів, відсутні.

Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову касатор послався на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи, недоведеність заявленої до стягнення суми боргу, а також на повне та належне виконання своїх договірних зобов'язань.

Ці заперечення не приймаються колегією до уваги, оскільки наведені у касаційній скарзі обставини, не звільняють відповідача, як боржника у зобов'язанні, від виконання взятих на себе зобов'язань з компенсації витрат за оренду опалубки, в передбачений договором строк.

Касатором не надано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що на час розгляду цього спору наявні підстави для звільнення його, як орендаря за договором, від вказаного обов'язку, відповідно до умов укладеного між сторонами договору.

Касатор не врахував, що відповідно до частини другої статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 у справі № 910/4357/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова