ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року № 908/1260/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А.суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В.за участі представників: позивача: відповідача: 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: прокуратури: Євстратенко С.Ю. Чикалова В.В., Железняк -Кранг І.В. не з'явився Клюге Л.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бегон-Компані"на рішення та постановуГосподарського суду Запорізької області від 21 квітня 2015 р. Донецького апеляційного господарського суду від 29 вересня 2015 р.у справі№ 908/1260/15-гза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Бегон-Компані"до 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:комунального підприємства "Центральний парк культури та відпочинку "Дубовий гай" виконавчий комітет Запорізької міської ради про усунення перешкод в користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 р. позивач звернувся в суд з позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог) до відповідача про усунення перешкод в користуванні належним йому на праві власності спортивно-готельним комплексом, розташованим за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 1а, шляхом зобов'язання комунального підприємства "Центральний парк культури та відпочинку "Дубовий гай" забезпечити вільний проїзд до спортивно-готельного комплексу згідно затвердженого маршруту проїзду відповідно до проектної документації на спортивно-готельний комплекс відвідувачів комплексу, а також служби таксі, машин швидкої допомоги та інших екстрених служб.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.04.2015р. (суддя Попова І.А., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.09.2015 р. (головуючий - Склярук О.І., судді - Геза Т.Д., Кододова О.В.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 30.05.2005р. між Управлінням у справах приватизації Запорізької міської ради (покупець) та приватним малим підприємством фірма "Вавілон" підписано нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу № 75 об'єкта комунальної власності, про передачу права власності на комунальне майно м. Запоріжжя, яке перебуває у віданні управління комунальної власності Запорізької міської ради, а саме: будівля (літера А, А1) загальною площею за внутрішніми замірами 964,5 кв.м., яка розташована за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 1-а.

Відповідно до п.5.5. договору покупець був зобов'язаний протягом трьох місяців від дати підписання договору подати у встановленому законом порядку до Запорізької міської ради заяву на оформлення права користування земельною ділянкою під об'єкт приватизації, про що письмово повідомити орган приватизації у 5-денний термін з дати подання заяви.

Крім того, згідно п.5.6. договору здійснити капітальний ремонт чи реконструкцію приватизованого об'єкта згідно Правил забудови м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.10.2003 № 34 та ввести його в експлуатацію.

Після введення в експлуатацію об'єкта зберігати профіль його використання (спортивно-готельний комплекс).

Термін дії зобов'язань, зазначених у договорі - п'ять років з дати нотаріального посвідчення (п.11.5 договору).

Відповідно до статуту ТОВ "Бегон-Компані" в редакції від 24.11.2011р., цей статут є новою редакцією статуту ТОВ "ФАРТ". Засновниками ТОВ "ФАРТ" виступили фізична особа та приватне мале підприємство фірма "Вавілон", яке як внесок до статутного фонду ТОВ "ФАРТ" передало об'єкт нерухомого майна - будівлю загальною площею за внутрішніми замірами 964,5 кв.м., яка розташоване у м.Запоріжжя, вул. Глісерна, 1-а.

В подальшому було здійснено реконструкція об'єкта приватизації, внаслідок чого створено спортивно-готельний комплекс по вул. Глісерній, 1А (літ А-2, А1-2, А2,А3) в м. Запоріжжі, що підтверджується Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації (а.с. 21-23 т.с.1), проте право користування земельною ділянкою в установленому законом порядку , позивачем не оформлено.

Спортивно-готельний комплекс розташований на земельній ділянці, що знаходиться на території парку "Дубовий гай" по вул. Глісерній, 1, яка надана на праві постійного користування державному комунального підприємства "Центральний парк культури та відпочинку "Дубовий Гай" (Державний акт на право постійного користування землею 1-ЗП №002694, виданий на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.03.1998р. №184/134 та від 04.06.1998 № 307/31), яке було реорганізовано у КП "Центральний парк культури та відпочинку "Дубовий Гай" (а.с.91-94).

17.03.2014 р. виконавчий комітет Запорізької міської ради прийняв рішення за № 90 "Про впорядкування руху автомобільного транспорту та транспорту спеціального призначення в Центральному парку культури та відпочинку "Дубовий Гай" і організацію автостоянок, згідно якого було доручено КП ЦПКВ "Дубовий Гай" розробити і погодити в установленому порядку схему організації дорожнього руху транспорту на території парку щодо впорядкування руху автомобільного транспорту та транспорту спеціального призначення, якою передбачити: обмеження руху стороннього транспорту по території парку, для чого встановити шлагбаум, обладнати його кнопкою виклику, призначити відповідальних за його обслуговування; забезпечення безперешкодного проїзду територією парку спеціалізованих автомобілів екстреної медичної допомоги, пожежної охорони, правоохоронних органів та іншого транспорту спеціального призначення під час виконання ними прямих службових обов'язків; забезпечення безперешкодного проїзду до місця здійснення підприємницької діяльності транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємств за графіком та маршрутом, затвердженим керівництвом парку. Відповідальність за безпеку руху і наслідки аварійних ситуацій покласти на адміністрації закладів та власників транспортних засобів; укладення відповідних договорів з органами внутрішніх справ для охорони правопорядку та додержання вищезазначених вимог в парку. Пунктом 2 вище зазначеного рішення передбачено доручити КП УКБ у встановленому порядку розробити і погодити проект та строки виконання робіт щодо організації гостьової автостоянки парку з боку Прибережної магістралі (а.с.61 т.с.1).

17.03.2014р. КП "Центральний парк культури та відпочинку "Дубовий гай" видало наказ № 23/1, згідно якого було доручено здійснити роботу по встановленню шлагбауму, який повинен бути обладнаний кнопкою виклику, а також доручено розробити перепустки транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства за відповідними договорами, забезпечити безперешкодний проїзд до місця здійснення підприємницької діяльності транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства за відповідними договорами з 06 год до 10 год, забезпечити безперешкодний проїзд територією парку спеціалізованих автомобілів екстреної медичної допомоги, пожежної охорони, правоохоронних органів та іншого транспорту спеціального призначення під час виконання ними прямих службових обов'язків (а.с.62 т.с.1).

Позивач вважав, що своїми діями (установка шлагбаума, встановлення графіку проїзду) відповідач перешкоджає здійснювати позивачу підприємницьку діяльність.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту своїх прав, оскільки можливість вільного проїзду транспорту до ресторанно-готельного комплексу по території парку може бути забезпечена лише шляхом встановлення земельного сервітуту в порядку визначеному ст.ст.98-102 Земельного кодексу України, відповідач не вчиняє протиправних дій, що перешкоджають позивачу у користуванні майном, позивач не позбавлений ні права доступу до готельного комплексу, ні можливості здійснювати господарську діяльність. Фактично позивач оскаржує лише встановлений відповідачем порядок руху автотранспорту по території рекреаційної зони (парк відпочинку).

Такі висновки суду є законними та обгрунтованими, виходячи з такого.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.316 ЦК України).

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст.317 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконання обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинення або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановленому законом (ст.319 ЦК України).

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності (ст.320 ЦК України).

Стаття 386 ЦК України встановлює, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України), навіть якщо такі порушення не пов'язані з позбавленням права володіння, шляхом пред'явлення негаторного позову.

Разом з тим не може бути наслідком задоволення негаторного позову обмеження прав іншого власника.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею 1-ЗП №002694, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.03.1998р. №184/134 та від 04.06.1998 № 307/31 земельна ділянка, на якій знаходиться парк "Дубовий гай" по вул. Глісерній, 1 та під'їзна дорога до спортивно-готельного комплексу позивача, надана на праві постійного користування відповідачу.

Отже, господарські суди прийшли до правильного висновку про те, що питання користування позивачем дорогою, що пролягає по належній відповідачу земельній ділянці, має вирішуватися в порядку, визначеному ст. 404 ЦК України, стс.ст.98-102 ЗК України, які регулюють спірні правовідносини а не наведені у касаційній скарзі норми Закону України доводи касаційної скарги цих висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бегон-Компані" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 21 квітня 2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29 вересня 2015 року у справі за № 908/1260/15-г - без змін.

Головуючий суддя П.А. Гончарук Суддя І.Д. Кондратова Суддя Л.В.Стратієнко