ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 904/5165/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А.суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Солідус"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 у справі № 904/5165/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПрокурора Апостолівського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Апостолівської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської областідо Товариства з обмеженою відповідальністю "Солідус"провнесення змін до договору оренди земельної ділянкив судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачане з'явився - - відповідачаКоломієць Д.О.- - Генеральної прокуратури УкраїниТомчук М.О.

В С Т А Н О В И В :

В червні 2015 року Прокурор Апостолівського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Апостолівської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солідус", в якій просив суд внести зміни до договору оренди землі в частині розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.07.2015, яка прийнята та розглянута судом, а.с.91-92).

Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову відповідач послався на те, що рішення міськради про затвердження нових розмірів орендної плати не є підставою для внесення змін до чинного договору за відсутності взаємної згоди сторін, а орендна плата, що встановлена у договорі в розмірі 7 % від нормативної грошової оцінки відповідає вимогам діючого законодавства.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2015 (суддя Назаренко Н.Г.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 (головуючий Чоха Л.В., судді: Чимбар Л.О., Антонік С.Г.) позовні вимоги задоволено повністю. Доповнено договір оренди земельної ділянки від 29.06.2011, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 30.08.2013 за реєстраційним номером 61062012203, укладений між Апостолівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солідус", пунктом 6.1 в такій редакції:

"6.1. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 0,2487 га (кадастровий номер 1220310100:03:088:0017) станом на 15.04.2015р. становить 458 723,99 грн.".

Внесено зміни до п. 8 Договору оренди земельної ділянки від 29.06.2011, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 30.08.2013 за реєстраційним номером 61062012203, укладеного між Апостолівською міською радою (код ЄДРПОУ 04052583) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солідус" (код ЄДРПОУ 36962267), виклавши його у наступній редакції:

"п.8: Річна орендна плата встановлюється у грошовій формі (у гривнях) за земельну ділянку площею 0,2487га у розмірі 37 993,85 грн., у тому числі за земельну ділянку площею 0,09461 га у розмірі 20 940,83 грн. (12 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки) та за земельну ділянку площею 0,15409 га у розмірі 17 053,02 грн. (6 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки) з урахуванням її індексації. Річна орендна плата за земельну ділянку, не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом."

Стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 436,00 грн.

Не погоджуючись судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Солідус" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові в повному обсязі.

Апостолівська міська рада Апостолівського району Дніпропетровської області не скористалась правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізувала процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між 29.06.2011 між Апостолівською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солідус", як орендарем, укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення 10 сесії 6 скликання Апостолівської міської ради за № 244-10/VI від 29.06.2011 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,2487 га по вул. Леніна, 49 в м. Апостолове в оренду для обслуговування існуючого магазину.

Пунктом 18 договору визначено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.08.2013 за № 8741496.

Факт передачі в оренду вказаної земельної ділянки підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом приймання-передачі (а.с.19).

Пунктом 8 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі: 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (10.33 за 1кв.м.) згідно витягу № 1-15/1434 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.2011. Загальна сума за 1 рік складає - 25 709,11 грн. та сплачується щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на рахунок Апостолівської міської ради згідно з чинним законодавством. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації на дату її виплати, відповідно до рівня інфляції національної валюти України.

Згідно з пунктом 9 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної власності (комунальної) здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється від час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Згідно з пунктом 12 договору орендар має право вносити орендну плату наперед за будь-який термін у розмірі, що визначається на момент оплати. Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення ціни, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 33 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою приведення рішень Апостолівської міської ради та її виконавчого комітету у відповідність до вимог діючого законодавства, Апостолівською міською радою було прийнято рішення № 418-16/VI "Про задіяння процедури розробки регуляторного акта з питання затвердження розмірів орендної плати за землю по Апостолівській міській раді на 2012 рік" від 22.12.2011 та № 510-18/VI "Про затвердження регуляторного акта з питання затвердження розмірів орендної плати за землю по Апостолівській міській раді на 2012 рік" від 26.01.2012, в додатку якого, встановлено річну орендну плату за користування земельної ділянки під забудовою у розмірі 12 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та незабудованою площею - 6 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Ставки розміру орендної плати за землю у розмірі 12 та 6 відсотків встановлені також пунктом 5.1 розділу V "Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у населених пунктах Апостолівської міської ради", затвердженого рішенням сесії Апостолівської міської ради № 1682-62/VI від 25.12.2014. Вказані рішення опубліковані 29.12.2011 та 02.02.2012 відповідно на офіційному ВЕБ-порталі міської ради.

23.02.2015 Апостолівська міська рада направила на адресу відповідача письмову пропозицію про внесення змін до договору оренди землі № 04/11, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення кореспонденції 03.03.2015, яка залишена відповідачем без задоволення (а.с. 24-25).

Предметом даного судового спору є вимога прокурора про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати. Ця вимога мотивована необхідністю приведення договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства.

Задовольняючи позов прокурора господарські суди виходили з того, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Колегія суддів дійшла до висновку, що прийняті у справі судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд, враховуючи наступне.

Стосовно висновків судів про те, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, колегія вважає їх правильними та такими, що відповідають судовій практиці Верховного Суду України при розгляді аналогічних спорів щодо застосування у подібних правовідносинах пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель", статті 30 Закону України "Про оренду землі".

В той же час, висновки судів в частині зміни розміру орендної плати у вигляді відсотків, колегія вважає передчасними, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно з абзацом другим частини першої статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України). Згідно з положеннями статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Також за підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно з пунктами 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з пунктом 288.4., підпунктами 288.5.1., 288.5.2. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України в редакції на дату звернення прокурора з позовом до місцевого господарського суду розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки, не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

З наведених вище положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі" вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений у договорі оренди, Податковий кодекс України передбачає лише порядок визначення орендної плати за землю та граничні розміри орендної плати.

Таким чином, розмір орендної плати у вигляді відсотків визначається за взаємною згодою сторін, але в межах граничних розмірів орендної плати, встановлених Податковим кодексом України.

Одностороннє збільшення ставки орендної плати в межах статті 288 Податкового кодексу України не є приведенням договору у відповідність до норм чинного законодавства. При цьому, пославшись на 5.1 розділу V "Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у населених пунктах Апостолівської міської ради", господарські суди попередніх інстанцій не привели змісту наведених пунктів та не мотивували владних повноважень органу місцевого самоврядування щодо односторонньої зміни ставки орендної плати в укладених договорах та в межах існуючих правовідносин.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку, тобто, питання законності встановлених такими рішеннями ставок та коефіцієнтів підлягає вирішенню у встановленій процедурі.

Разом з тим, суди не врахували, що договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього поза наведених законодавством підстав; зацікавлена сторона може просити суд внести зміни до договору згідно з рішенням суду лише у випадках, передбачених законом та договором.

Колегія дійшла до висновку, що господарські суди не навели у судових рішеннях обставин, що свідчили б про наявність визначених законом чи договором підстав для внесення судом змін у договір за ініціативою орендодавця у разі зміни ним ставки орендної плати в діючому договорі оренди земельної ділянки в межах граничних розмірів орендної плати.

В той же час, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову у відзиві на позов та додаткових поясненнях (а.с.33-36, 112-114) відповідач послався на відсутність підстав для внесення змін в договір оренди земельної ділянки без взаємної згоди сторін, а орендна плата, що встановлена у договорі в розмірі 7 % від нормативної грошової оцінки відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки не виходить за межі граничних розмірів орендної плати. Рішення міської ради про надання земельної ділянки в оренду відповідачу із затвердженням технічної документації щодо її відведення не скасоване.

Тексти оскаржуваних судових рішень не містять мотивів вирішення доводів та аргументів відповідача щодо суті спору.

Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що матеріали даної справи взагалі не містять належним чином засвідченої копії Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у населених пунктах Апостолівської міської ради", затвердженого рішенням сесії Апостолівської міської ради № 1682-62/VI від 25.12.2014, а також витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1-15/1434 від 01.02.2011, на які послався суд апеляційної інстанції в своїй постанові (а.с.174).

З метою з'ясування питання щодо зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки господарським судам слід було витребувати та дослідити вказані документи з наданням їм відповідної правової оцінки.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення без повного дослідження усіх обставин справи, тоді як відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України оцінка доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на це, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у зв'язку з визначеними Господарським процесуальним кодексом України повноваженнями Вищого господарського суду України як касаційної інстанції слід враховувати, що згідно з частиною другою статті 1117 названого кодексу касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, у колегії суддів відсутні підстави визнати рішення судів попередніх інстанцій такими, що повністю відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 (із змінами і доповненнями) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень). Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржені судові акти таким вимогам не відповідають.

Відповідно до пункту 3 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати все вищевикладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін. В залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2015 у справі № 904/5165/15 скасувати. Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова