ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 904/4137/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Гіндрюка Т.С.,

ПП "Згода 06" - не з'явився,

ТОВ "Фуксія" - не з'явився,

ТОВ "Адер Україна" - не з'явився,

ТОВ "Авангард-С" - Діденка С.М.,

ТОВ "Солана" - не з'явився,

ОСОБА_5 - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-С"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2015

та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015

у справі № 904/4137/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до: 1) Приватного підприємства "Згода 06",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуксія",

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Адер Україна",

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-С",

5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Солана"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: ОСОБА_5

про стягнення 141 442 669,49 грн. та 4 261 280,57 доларів США

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солана"

до: 1) Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",

2) Приватного підприємства "Згода 06",

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуксія",

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Адер Україна",

5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-С"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: ОСОБА_5

про визнання припиненої поруки за договором поруки (укладеним між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солана") № 01/03-00/141/4-08 від 14.08.2008 та визнання недійсною додаткової угоди № 012/03-00/142/8 від 02.11.2011 до кредитного договору № 012/03-00/142-08 від 14.08.2008 (укладеної між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Приватним підприємством "Згода 06")

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПП "Згода 06", ТОВ "Фуксія", ТОВ "Адер Україна", ТОВ "Авангард-С", ТОВ "Солана" про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором, яка складається з:

- 126 424 170,74 грн. - заборгованість за тілом кредиту,

- 15 018 498,75 грн. - заборгованість за процентами по кредиту у гривнях,

- 4 261 280,57 доларів США - заборгованість за процентами по кредиту у доларах США, що у еквіваленті за курсом НБУ на 01.05.2013 становить 34 060 415,60 грн.

У листопаді 2014 року ТОВ "Солана" звернулося з зустрічними позовними вимогами до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ПП "Згода 06", ТОВ "Фуксія", ТОВ "Адер Україна", ТОВ "Авангард-С" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні ПП "Згода 06": ОСОБА_5 про визнання поруки за договором поруки № 01/03-00/141/4-08 від 14.08.2008, укладеного ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Солана", такою, що припинена, та про визнання додаткової угоди № 012/03-00/142/8 від 02.11.2011 до кредитного договору № 012/03-00/142-08 від 14.08.2008 недійсною.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 (колегія суддів у складі: суддя Мілєва І.В. - головуючий, судді Мартинюк С.В., Ніколенко М.О.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 (колегія суддів у складі: суддя Лисенко О.М. - головуючий, судді Джихур О.В., Науменко І.М.), первісний позов задоволено. Стягнуто на користь позивача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 141 442 669,49 грн. та 4 261 280,57 доларів США (що у еквіваленті за курсом НБУ на 01.05.2013 становить 34 060 415,60 грн.), з яких: заборгованість за тілом кредиту - 126 424 170,74 грн., заборгованість за процентами по кредиту у грн. - 15 018 498,75 грн., заборгованість за процентами по кредиту у доларах США - 4 261 280,57 доларів США, солідарно з ПП "Згода 06" та ТОВ "Фуксія", солідарно з ПП "Згода 06" та ТОВ "Адер Україна", солідарно з ПП "Згода 06" та ТОВ "Авангард-С", солідарно з ПП "Згода 06" та ТОВ "Солана". У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Авангард-С" просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 08.07.2015, постанову апеляційного суду від 20.10.2015 та прийняти нове рішення, яким провадження у справі в частині позовних вимог до ПП "Згода 06" припинити, а в решті позовних вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовити; зустрічний позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 47, 43, 80, 83, 101, 11128 ГПК України, ст. 559 ЦК України, ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". На думку ТОВ "Авангард-С", у господарських судів обох інстанцій були підстави для припинення позовного провадження у справі в частині позичальника (ПП "Згода 06"), оскільки вимоги до нього були визнані та включені господарським судом до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ПП "Згода 06". Крім того, скаржником зазначено, що судом самостійно змінено предмет позову та задоволено позовні вимоги у відмінності з прохальною частиною, викладеною у позовній заяві. Також ТОВ "Авангард-С" вважає, що при відмові у задоволенні зустрічного позову господарськими судами не враховано, що ТОВ "Солана" при укладанні додаткової угоди від 02.11.2011 № 01/03-00/141/4/2 до договору поруки № 01/03-00/141/4 від 14.08.2008 не надало згоди на збільшення обсягу відповідальності на умовах, встановлених спірною додатковою угодою № 012/03-00/142/8 до кредитного договору, укладеної банком та позичальником, а саме поручителем не надано згоду на зміну мети кредитування, на зміну валюти кредитування, на зміну процентної ставки - 8% річних.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просить рішення господарського суду першої інстанції від 08.07.2015 та постанову апеляційного суду від 20.10.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Прим цьому банк зауважив на тому, що положення ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить посилання на припинення провадження за позовними вимогами забезпечених кредиторів, яким є банк у справі про банкрутство ПП "Згода 06".

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- 14.08.2008 ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та ПП "Згода 06", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (позичальник), було укладено генеральну кредитну угоду № 01/03-00/141-08, згідно з п. 1.1 якої кредитор зобов'язувався надати постачальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в укладених кредитних договорах, та кредитних договорах, які будуть укладені в рамках цієї генеральної кредитної угоди, і які є її невід'ємними частинами;

- загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за відкритими в рамках даної угоди кредитними лініями (п. 1.2) не повинен перевищувати суми 25 359 817,00 доларів США на дату укладання кредитних договорів;

- термін дії генеральної кредитної угоди (п. 1.3) встановлено до 15.08.2018;

- кредитор надає постачальнику кредитні кошти за умови їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування;

- сторони узгодили, що в рамках даної генеральної кредитної угоди (п. 2.2.1) може використовуватись невідновлювальна кредитна лінія в іноземній валюті;

- в рамках генеральної кредитної угоди 14.08.2008 ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та ПП "Згода 06" (позичальник) укладено кредитний договір № 012/03-00/142-08 (далі - кредитний договір);

- відповідно до умов кредитного договору та генеральної кредитної угоди № 01/03-00/141-08 від 14.08.2008 кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 25 359 817,00 доларів США, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використовувати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором (п. 1.1 договору);

- кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 15.08.2018 (останній день строку користування кредитом) (п. 1.2 кредитного договору);

- додатковою угодою № 012/03-00/142/2-08 від 21.11.2008 до кредитного договору № 012/03-00/142-08 від 14.08.2008 сторони виклали пункт 1.1 в наступній редакції: кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит в формі невідновлюваної кредитної лінії з лімітом 15 207 655,00 доларів США. Аналогічний розмір кредитного ліміту був зафіксований сторонами і в додатковій угоді № 012/03-00/142/3 від 03.04.2009;

- додатковою угодою № 012/03-00/142/4 від 30.06.2009 до кредитного договору № 012/03-00/142-08 від 14.08.2008 сторони узгодили, що кредитор зобов'язаний надати позичальнику кредит в формі невідновлюваної кредитної лінії з лімітом 15 956 592,03 доларів США;

- додатковою угодою № 012/03-00/142/8 від 02.11.2011 до кредитного договору сторони дійшли згоди змінити умови кредитування наступним чином:

- з метою погашення існуючої заборгованості позичальника за договором у сумі 15 704 865,93 доларів США, кредитор додатково надає позичальнику кредитні кошти в сумі 126 424 170,74 грн., які позичальник зобов'язується повернути в строки, визначені графіком погашення, що є додатком № 1 до цієї додаткової угоди;

- плата за користування кредитом у гривні розраховується на основі процентної ставки 8% річних;

- позичальник усвідомлює, що на момент укладення додаткової угоди до кредитного договору, прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 012/03-00/142-08 від 14.08.2008 становить 4 232 882,74 доларів США;

- на виконання умов кредитного договору позивач надав ТОВ "Згода 06" кредитні кошти;

- 30.06.2009 банком та ТОВ "Фуксія" (поручитель) укладено договір поруки № 12/03-00/081;

- 30.06.2009 банком та ТОВ "Адер-Україна" (поручитель) укладено договір поруки № 12/03-00/079;

- 30.06.2009 банком та ТОВ "Авангард-С" (поручитель) укладено договір поруки № 12/03-00/080;

- 14.08.2008 банком та ТОВ "Солана" (поручитель) укладено договір поруки № 01/03-00/141/4-08;

- сторони договорів поруки визначали, що зобов'язання прийняті поручителями у відповідності до законодавства України, та відповідають положенням ст.ст. 553-559 ЦК України (п. 1.1 договорів);

- сторони договорів поруки передбачали, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки (п. 2.1. договорів);

- 08.02.2013 позивачем були направлені на адресу ПП "Згода 06" претензія та вимоги про погашення заборгованості (дострокове виконання зобов'язання) за кредитним договором № 012/03-00/142-08 від 14.08.2008, яка була залишена без відповіді.

У зв'язку з несплатою кредиторської заборгованості, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі. На час звернення до господарського суду у відповідача утворилася заборгованість за тілом кредиту - 126 424 170,74 грн., заборгованість за процентами за кредитом у грн. - 15 018 498,75 грн., заборгованість за процентами за кредитом у доларах США - 4 261 280,57 доларів США.

Приймаючи рішення у справі про задоволення первісного позову, господарські суди виходили з того, що банком доведена заборгованість позичальника за наданим кредитом за кредитним договором від 14.08.2008, у зв'язку з чим, та з урахуванням умов укладених банком та окремо з кожним із відповідачів договорів поруки, позовні вимоги підлягають задоволенню. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, господарські суди виходили з того, що ТОВ "Солана" не доведено належними та допустимими доказами відсутність своєї згоди на укладання додаткової угоди № 012/03-00/142/4 від 30.06.2009 до кредитного договору від 14.08.2008, а додаткова угода № 01/03-00/141/4/2 від 02.11.2011 до договору поруки № 01/03-00/141/4-08 від 14.08.2008 (укладена ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Солана") підписана представником та скріплена печаткою ТОВ "Солана".

Однак висновки господарських судів попередніх інстанцій в частині задоволення первісного позову Вищий господарський суд України вважає передчасними з огляду на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, під час розгляду справи у господарських судах першої та апеляційної інстанцій, ПП "Згода 06" та ТОВ "Авангард-С" неодноразово вказували на існування процесуальних підстав для припинення провадження у справі в частині позовних вимог до ПП "Згода 06" відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Так, скаржником і боржником зазначалося про те, що:

- постановою господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2014 у справі № 904/720/12 визнано ПП "Згода 06" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру;

- 05.03.2014 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет було оприлюднене повідомлення про визнання ПП "Згода 06" банкрутом;

- до господарського суду Дніпропетровської області в межах справи № 904/720/12 була подана заява з грошовими вимогами ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ПП "Згода 06", відповідно до якої банк просив визнати кредиторські вимоги на загальну суму 189 628 175,63 грн., які виникли на підставі генеральної кредитної угоди від 14.08.2008 № 01/03-00/141-08 та кредитного договору від 14.08.2008 № 012/03-00/142-08;

- господарський суд Дніпропетровської області визнав заявлені кредиторські вимоги банку та ухвалою від 30.04.2014 включив вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до реєстру вимог кредиторів ПП "Згода" на суму 1 218,00 грн. (перша черга задоволення) та 1 705 089,73 грн. (шоста черга задоволення). Окремо внесені до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги банку забезпечені іпотекою у розмірі 187 923 085, 90 грн. та іпотечне майно;

- вказане судове рішення набрало законної сили;

- предметом розгляду справи № 904/4137/13 та підставою заявлення кредиторських вимог у справі № 904/720/14 є генеральна кредитна угода від 14.08.2008 № 01/03-00/141-08 та кредитний договір від 14.08.2008 № 012/03-00/142-08;

- різниця між даними вимогами лише у розмірі, оскільки вимоги банку у справі № 904/4137/13 розраховані станом на 01.05.2013, в той час як вимоги у справі про банкрутство № 904/720/14 розраховані станом на 25.02.2014. При цьому, основна сума боргу по обом справам однакова - 126 424 170,74 грн., а змінилася сума відсотків, пені, які додатково нараховані банком при подачі кредиторських вимог у справі про банкрутство.

У зв'язку з викладеними обставинами, ПП "Згода 06" заявлялося клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з тим, що по вимогам банку, які ґрунтуються на заборгованості за генеральною кредитною угодою від 14.08.2008 № 01/03-00/141-08 та за кредитним договором від 14.08.2008 № 012/03-00/142-08, вже є рішення суду, яке набрало законної сили.

Відмовляючи у вказаному клопотанні, господарський суд першої інстанції, з висновками якого погодився і господарський суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не є конкурсним кредитором у справі про банкрутство, а забезпеченим, тоді як ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, стосується лише конкурсних кредиторів.

Водночас приписами ч. 15 ст. 16, п. 3 ст. 17, ч. 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство. Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Проте господарські суди під час вирішення спору зазначеного не врахували, дійшовши передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог за первісним позовом.

Крім того, господарські судами також не надано оцінки доводам боржника та поручителів про те, що на час вирішення справи по суті та винесення рішення банк вже не мав статусу забезпеченого кредитора, оскільки 23.05.2015 майно, що є предметом забезпечення кредиторський вимог банку, було реалізовано в порядку передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема шляхом продажу майна на прилюдних торгах.

З оскаржуваних судових рішень не вбачається, що господарськими судами досліджувалися вказані обставини, зокрема правовий зв'язок реалізації предмета іпотеки у справі про банкрутство ПП "Згода 06" та втрати банком статусу забезпеченого кредитора на час винесення рішення у справі, тоді як в матеріалах справи є відповідні докази, яким господарські суди не дали оцінки.

Враховуючи викладене, висновки господарських судів попередніх інстанцій щодо розгляду первісного позову зроблені без дотримання приписів ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду.

Недодержання судами попередніх інстанцій вказаних норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судових рішень в частині розгляду первісного позову з передачею справи в цій частині на новий розгляд до господарського суду першої інстанції (п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин прийняті судами рішення підлягають скасуванню в частині задоволення первісних позовних вимог з направленням справи в цій частині на новий розгляд.

В ході нового розгляду справи у вказаній частині суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з прийняттям законного й обґрунтованого судового рішення.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в частині зустрічних позовних вимог, Вищий господарський суд України виходить з такого:

Предметом зустрічного позову є визнання поруки за договором поруки № 01/03-00/141/4-08 від 14.08.2008, укладеного ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Солана", такою, що припинена, та про визнання додаткової угоди № 012/03-00/142/8 від 02.11.2011 до кредитного договору № 012/03-00/142-08 від 14.08.2008 недійсною. ТОВ "Солана" в обґрунтування зустрічного позову послалося на те, що 30.06.2009 та 02.11.2011, позивачем та позичальником були укладені додаткові угоди до кредитного договору, якими змінені умови кредитного договору, разом з тим, банком та ТОВ "Солана" не було внесено жодних змін до укладеного між ними договору поруки.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, господарським судом за клопотанням ТОВ "Солана" та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 43 ГПК України було призначено проведення судової почеркознавчої та технічної експертизи, в ході якої необхідно було з'ясувати питання: чи виконаний підпис в додатковій угоді № 012/03-00/142/4 від 30.06.2009 директором ТОВ "Солана" ОСОБА_6 або іншою особою та чи нанесено відбиток печатки в додатковій угоді № 012/03-00/142/4 від 30.06.2009 печаткою ТОВ "Солана".

В свою чергу, ТОВ "Солана" подало до суду пояснення, в яких повідомило про неможливість забезпечити явку ОСОБА_6 у зв'язку з тим, що він перебуває у Автономній Республіці Крим, що спричинює неможливість його особистої участі в засіданні та про неможливість надати печатку ТОВ "Солана" за період з 2009-2011 років, у зв'язку з тим, що вона була знищена, що унеможливило відібрання та надання експерту для дослідження експериментальних зразків підпису ОСОБА_6 та відбитку печатки ТОВ "Солана", а також направлення самої печатки для проведення експертного дослідження.

Вказані обставини були враховані господарськими судами попередніх інстанцій і правомірно зазначено, що в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, ТОВ "Солана" не доведено належними та допустимим доказами факт відсутність згоди товариства на укладання додаткової угоди № 012/03-00/142/4 від 30.06.2009 до кредитного договору № 012/03-00/142-08 від 14.08.2008, укладеного ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Згода 06".

Крім того, ТОВ "Солана" вказувало на те, що додатковою угодою від 02.11.2011 до кредитного договору надано кредит в гривні для погашення існуючої заборгованості під 8% річних, що суперечить умовам п. 2.2 договору поруки, відповідно до якого поручитель здійснює погашення боргових зобов'язань за кредитним договором у валюті кредиту. Погашення поручителем боргових зобов'язань за кредитним договором в іншій валюті, ніж валюта кредиту, здійснюється лише за згодою сторін, що оформлюється у вигляді додаткової угоди до цього договору. Також ТОВ "Солана" вказувало, що умовами кредитного договору не передбачена можливість зміни валюти кредитування.

Вказаним доводам позивача за зустрічним позовом господарськими судами було надано оцінку і встановлено, що відповідно до п. 5.6 кредитного договору № 012/03-00/142-08 від 14.08.2008 кредитні кошти надаються позичальнику за умови, зокрема: відкриття рахунків позичальником та ТОВ "Солана" в гривні та доларах США.

Згідно з п. 1.2 договору поруки № 01/03-00/141/4-08 від 14.08.2008, укладеного ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та ТОВ "Солана" (поручитель), поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по борговим зобов'язанням боржника - ПП "Згода 06", які виникають з генеральної кредитної угоди № 01/03-00/141-08 від 14.08.2008.

Пунктом 1.1 генеральної кредитної угоди № 01/03-00/141-08 від 14.08.2008 визначено, що кредитор на підставі цієї генеральної кредитної угоди зобов'язується надати постачальнику кредитні кошти, в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених та які будуть укладені в рамках цієї генеральної кредитної угоди, і які є її невід'ємними частинами.

У п. 2.3 генеральної кредитної угоди сторони визначили, що всі позики повинні сплачуватись в тій валюті, в якій їх було надано, що це не обмежує надання кредиту у гривні.

Додаткова угода № 01/03-00/141/4/2 від 02.11.2011 до договору поруки підписана представником поручителя, підпис якого скріплено відтиском печатки ТОВ "Солана". У цій угоді сторони домовились викласти п. 1.2 договору поруки в новій редакції, визначивши, що поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з ПП "Згода 06" за виконання кредитних зобов'язань, які випливають з умов генеральної кредитної угоди № 01/03-00/141-08 від 14.08.2008. Боржник зобов'язується повернути у строк до 15.08.2018 кредитні кошти у розмірі, що не повинен перевищувати 176 373 823,00 грн., сплатити нараховані відсотки, та можливі штрафні санкції передбачені кредитним договором.

Сума позовних вимог за первісним позовом складає 175 503 085,32 грн., тобто не перевищує суми, узгодженої сторонами у додатковій угоді № 01/03-00/141/4/2 від 02.11.2011 до договору поруки № 01/03-00/141/4-08.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1 ст. 653 ЦК України).

Згідно з ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, тобто припинення договору поруки пов'язується зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зміною будь-яких умов договору.

Згода поручителя на зміну умов основного договору, внаслідок якої обсяг відповідальності не збільшується, не вимагається і такі зміни не є підставою для застосування наслідків, передбачених ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Крім того, господарськими судами додатково встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Солана" від 31.10.2011 засновники одностайно вирішили надати згоду на збільшення ліміту генеральної кредитної угоди № 01/03-00/141-08 від 14.08.2008 та кредитного договору № 012/03-00/142-08 від 14.08.2008, укладених ПП "Згода 06" та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", на суму в гривні еквівалентну 15 706 048,93 USD по курсу купівлі USD на МВРУ в день укладення додаткових угод до зазначених договорів з метою рефінансування частини діючої заборгованості (тіла кредиту) та за кредитним договором № 012/03-00/142-08 від 14.08.2008, яка складає 15 706 048,93 USD.

Викладені обставини свідчать про обізнаність ТОВ "Солана" щодо видачі ПП "Згода 06" кредиту в гривні з метою погашення існуючої заборгованості в сумі 15 704 865,93 доларів США, та надання згоди поручителя на укладення відповідної угоди.

З урахуванням викладеного, Вищий господарський суд України погоджується з рішеннями господарських судів щодо відмови у задоволенні зустрічного позову, оскільки в цій частині судові рішення відповідають встановленим судами фактичним обставинам справи, вимогам ЦК України та ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи у вказаній частині.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-С" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 у справі № 904/4137/13 скасувати в частині задоволення первісного позову, а справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

В іншій частині вказані судові рішення залишити без змін.

Головуючий суддя:Н. Губенко Судді: Т. Барицька В. Картере