ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 5011-38/11533-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А.суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В. (доповідач)за участі представників: позивачів: відповідачів: 3-х осіб: прокуратури: Тхорик С.М., Жуков М.Н., Мордалевич І.І., Семенюк Н.М. Антонов К.О., Баннов М.М., Клименко М.С., Севостьянова В.В., Друзенко М.П., Дядюк О.В., Козлов В.О., Насадчук Ж.Д.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника Генерального прокурора Українина рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 12 червня 2013 року Київського апеляційного господарського суду від 26 серпня 2015 рокуу справі№ 5011-38/11533-2012за позовомзаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської радидоакціонерного товариства відкритого типу "Компанія Д.І.Б.", товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі Трейдер", товариства з обмеженою відповідальністю "Дім на Пушкінській"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів:Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація, Управління освіти Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, Орган самоорганізації населення "Будинковий комітет "Квартал Пушкінська-Червоноармійська", Дошкільний навчальний заклад № 183, Виконавчий орган Київської міської ради, Міністерство освіти і науки України, Всеукраїнська громадська організація "Асоціація працівників дошкільної освіти", громадська організація "Асоціація керівників дошкільних навчальних закладів м. Києва"про визнання недійсним договору та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 р. заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з позовом до АТВТ "Компанія Д.І.Б.", ТОВ "Компанія "Лакі Трейд", ТОВ "Дім на Пушкінській", у якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 18.02.2013 (а.с.96-108, т.4), просив визнати недійсним договір купівлі-продажу майнового комплексу, загальною площею 2158,3 кв.м по вул. Пушкінській, 33-а (літери А,Б,В) у м. Києві, укладений 19.06.2009 між АТВТ "Компанія " Д.І.Б" і ТОВ "Лакі Трейд" та витребувати від ТОВ "Дім на Пушкінській" у комунальну власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради спірне нерухоме майно, загальною площею 2158 ,3 кв.м по вул. Пушкінській, 33-а (літери А,Б,В) у м. Києві вартістю (за ціною останнього продажу ) 2 930 000 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.06.2013 р. (головуючий - Привалов А.І., судді - Котков О.В., Удалова О.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 р. (головуючий - Кропивна Л.В., судді - Пономаренко Є.Ю., Чорна Л.В.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі заступник Генерального прокурора України, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач ТОВ "Дім на Пушкінській" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Позивач Департамент освіти і науки, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації у своєму відзиві підтримав касаційну скаргу прокурора.

Клопотання відповідача ТОВ "Дім на Пушкінській" про відкладення розгляду справи судом залишено без задоволення у зв'язку з відсутністю підстав відкладення розгляду справи, передбачених ст. 77 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, 3-х осіб, прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В ч.2 ст. 105 ГПК України, яка регламентує вимоги щодо змісту постанови суду апеляційної інстанції, серед іншого зазначено, що постанова має містити стислий обсяг суті рішення місцевого господарського суду, обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативних актів.

Оскаржувана постанова вказаним вимогам не відповідає.

Зокрема, в описовій частині постанови зазначено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 12.06.2013 р. відмовлено у позові прокурора до відповідачів про визнання недійсним рішення та визнання права власності.

Проте, зі змісту рішення суду вбачається, що предметом судового розгляду, з урахуванням заяви про зміну позову, були питання визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу та витребування його від ТОВ "Дім на Пушкінській" у комунальну власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.

В порушення вищевказаної норми закону постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 р. не містить мотивів вирішення доводів та аргументів представників сторін щодо суті спору, в тому числі й щодо застосування норм матеріального права, що суперечить положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є частиною національного законодавства України, адже право на справедливий суд, передбачене нею, це, зокрема, і право на обгрунтоване рішення. Лише за умови винесення обгрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001 р.).

Обов'язок суду мотивувати судове рішення також спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду: вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі "Серявін та інші проти України"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Зрештою вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом "належної" (справедливої) судової процедури, як вона трактується ЄСПЛ.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції не послався на жодну норму матеріального права, яка регулює питання визнання правочинів недійсними та захист права власності.

Враховуючи, що при зміні підстав позову прокурор зазначав, що підставою визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу укладеного 19.06.2009 р. між АТВТ "Компанія "Д.І.Б." та ТОВ "Лакі Трейдер" є той факт, що у продавця було відсутнє право власності на майно, оскільки відсутня правова підстава набуття права власності - рішення Старокиївської районної ради депутатів №348 від 12.06.2001р. "Про передачу у власність АТВТ "Компанія " Д.І.Б" споруди по вул. Пушкінська, " 33", не приймалося цією радою, а суд першої інстанції при вирішенні спору зазначив про те, що вказане рішення відповідно до судових рішень у справі Господарського суду м.Києва за № 41/427-44/377, визнано законним, суд апеляційної інстанції мав перевірити наявність преюдиційності вказаних судових рішень, виходячи з правил ч.3 ст. 35 ГПК України щодо тотожності складу учасників судового процесу чи участі у справі особи, щодо якої встановлені ці обставини.

Відповідно до п.1.ч.3.ст. 104 ГПК України безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є розгляд справи у незаконному складі колегії суддів, проте, численні доводи позивачів з цього питання залишилися поза увагою суду.

Враховуючи викладене, постанову суду апеляційної інстанції не можна визнати законною та обгрунтованою, в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, здійснити апеляційний розгляд справи відповідно до вимог ст. 101 ГПК та прийняти постанову, яка за своїм змістом відповідає вимогам ст. 105 ГПК України.

Для чого, зокрема, окрім викладення обставин справи, зазначити норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, з'ясувати наявність передбачених ст. 215 ЦК України підстав недійсності оспорюваного правочину, та, відповідно, можливість витребування на підставі ч.1 ст. 388 ЦК України від останнього набувача майна, що було предметом договору купівлі-продажу, а також перевірити та дати оцінку доводам позивачів, 3-іх осіб щодо порушення норм процесуального права, зокрема, застосування правил преюдиційності судових рішень, невідповідності визначення складу колегії суду першої інстанції вимогам ст. 21 ГПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. в редакції, що діяла на час постановлення рішення суду першої інстанції.

В залежності від встановленого, постановити законне та обгрунтоване судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11112 ГПК України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 серпня 2015 року у справі за №5011-38/11533-2012 скасувати, а справу передати на новий апеляційний розгляд до цього ж суду.

Головуючий, суддя П. Гончарук Суддя І. Кондратова Суддя Л. Стратієнко