ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 917/401/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової М.В.,суддівКорсака В.А., Сибіги О.М. за участю представників:позивачаСингаївська Т.С. (дов. від 03.08.2016 р.)відповідачане з'явився (про час і місце слухання справи повідомлений належним чином)прокуратуриТомчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. №000606)пр-к скаржникаОСОБА_6 (дов. від 30.05.2016 р.)розглянувши матеріали касаційної скаргиОСОБА_7на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 р.у справі №917/401/16 Господарського суду Полтавської областіза позовомСільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива"доГоловного управління Держгеокадастру у Полтавській областіза участюПрокуратури Полтавської областіпровизнання поновленим договору оренди землі

В С Т А Н О В И В :

Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Нива" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання поновленим договору оренди землі від 27.03.2014 р., укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Нива", на земельну ділянку площею 11,9931 га з кадастровим номером НОМЕР_1 до 31.12.2025 р. на умовах додаткової угоди до даного договору (в редакції заяви про зміну предмету позову № 244 від 24.05.2016 р.).

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області звернулось до Господарського суду Полтавської області з клопотанням про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_7.

Вищевказане клопотання обгрунтовано тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.01.2016 р. №805-СГ було передано ОСОБА_7 для ведення фермерського господарства земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 11,9931 га.

Господарський суд Полтавської області розглянувши вищевказане клопотання - відмовив у його задоволенні, вказавши, що воно не вмотивоване.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.05.2016 р. (суддя Бунякіна Г.І.), позовні вимоги задоволено. Визнано поновленим договір оренди землі від 27.03.2014 р., укладений між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Нива", та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Гадяцького районного управління юстиції 15.04.2014 р. за № 5366298, на земельну ділянку площею 11,9931 га з кадастровим номером НОМЕР_1 до 31.12.2025 р. на умовах додаткової угоди до даного договору, надісланої на адресу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області листом № 201 від 29.04.2015 р.

Особа, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_7, вважаючи, що місцевим господарським судом не вирішено питання про його права та обов'язки, з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 р. (колегія суддів: головуючий Камишева Л.М., судді Івакіна В.О., Хачатрян В.С.), провадження за апеляційної скаргою ОСОБА_7 на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.05.2016 р. припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Припиняючи провадження за апеляційною скаргою суд апеляційної інстанції вказав про те, що ОСОБА_7 не є стороною договору оренди земельної ділянки 27.03.2014 р., а тому рішення Господарського суду Полтавської області від 25.05.2016 р. ніяким чином не стосується його прав та обов'язків.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ОСОБА_7 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 197.10.2016 р. справа повинна розглядатись у наступному складі: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.10.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

У своєму відзиві Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Нива" висловлює свою позицію щодо касаційної скарги, яку просить врахувати при її вирішенні.

Представник Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива" - Сингаївська Т.С. звернулась до Вищого господарського суду України з клопотанням про припинення провадження за каційною скаргою ОСОБА_7 у зв'язку з відсутністю суб'єкта касаційного оскарження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 16.11.2016 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає чатковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від приписів процесуального закону.

До складу учасників судового процесу, згідно з частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України, входять сторони, якими є позивач та відповідач, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Стаття 91 Господарського процесуального кодексу України визначає осіб, що мають право апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили, якими є, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Отже, право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили, мають сторони у справі, прокурор, а також особи, які не були залученні до участі у справі, але судове рішення, що оскаржується, безпосередньо стосується їх прав та обов'язків.

Відтак, апеляційним судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є заявник апеляційної скарги, або у мотивувальній частині оскаржуваного рішення повинні міститися висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки цієї особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що ґрунтуються на передбаченому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна з 1997 року, праві кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав та обов'язків.

З огляду на матеріали справи, та як вже зазначалось, особа, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції - ОСОБА_7 звертаючись до суду з апеляційною скаргою вказував про порушення його прав та законних інтересів, адже спірна земельна ділянка відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.01.2016 р. №805-СГ була надана йому в довгострокову оренду для ведення фермерського господарства.

Відповідно до п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Проте, апеляційна інстанція припинила апеляційне провадження у зв'язку з відсутністю предмету спору, пославшись на пункт 1 частину 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Вищезазначене апеляційним господарським судом не враховано, а також належним чином не з'ясовано чи порушуються права та обов'язки ОСОБА_7 спірним рішенням суду, та яким чином; а також не з'ясовано наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Враховуючи передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішуючи питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий розгляд до суду першої інстанції для установлення обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення даного спору.

Крім того, суд апеляційноїї інстанції повинен встановити чи є доведеними вимоги скаржника, з якими він звернувся, оцінити в сукупності, усі допустимі та належні докази у справі, установити всі фактичні обставини справи, що входять до предмета доведення при вирішенні спору.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 р. у справі №917/401/16 Господарського суду Полтавської області скасувати, справу направити на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді: В. Корсак

О. Сибіга